-- Пане Олегу, як Ви оцінюєте сучасний стан фотомистецтва в Україні?
-- Невтішний. В Україні до фотомистецтва дуже кепське ставлення як з боку держави, так і певних власників галерей, щось на кшталт того: "Принось, і ми зробимо тобі виставку". Хоч ти в той момент розумієш, що виставку, як завжди, ти собі організовуєш сам. У нас звикли думати, що таке мають робити за "дякую". Люди не можуть докумекати, що колись, може, ці фотокартини коштуватимуть шалені гроші. Наприклад, фотороботи відомого за радянських часів Алєксандра Ротчєнка в США купують по 60 тисяч доларів за одну... Звичайні нібито репортерські фотографії, проте вони набули історичної цінності.
-- А як ведеться фотомитцям львівським?
-- Не хочу нарікати, проте художня фотографія у Львові існує тільки завдяки ентузіазму фотохудожників. Вони мають успіх куди більший за кордоном, ніж тут. Через малі заробітки багато талановитих митців залишають Львів і їдуть до Києва чи за кордон. Художнє фото -- дороге задоволення.
Чим, за великим рахунком, повинен займатися фотохудожник? Фотографувати й організовувати персональні виставки, брати участь у міжнародних фотографічних салонах. ...Дуже приємно, що після несподіваної перерви знову повернувся в художню фотографію Ігор Садовий. На мій погляд, Ігор Садовий -- направду талановитий і, що не менш приємно, львівський автор. Розумієте, ті ж Олексій Іутін, Роман Ратушний, Микола Тинкалюк чи Ігор Садовий -- митці, котрі працюють, беруть участь у міжнародних фотосалонах, організовують свої виставки, до того ж, успішно. Працюють, а не... фігурують у списках членів спілки. Думаю, що на цьогорічному з'їзді Спілки фотохудожників у Києві ми приймемо ще трьох чоловіків -- Віктора Полуектова, Ярослава Огородника і Мирослава Лужецького.
-- Кажете, фотомистецтво грошей не приносить... Який сенс існування, скажімо, FIAP (Інтернаціональна федерація художньої фотографії), PSA (Фотоасоціація Сполучених Штатів Америки), на фотосалони котрих митці з усього світу надсилають свої роботи? Зважаючи на те, що митці не мають із цього, скажімо, матеріальної вигоди.
-- Такі федерації існують на те, щоби фотографія розвивалася як мистецтво у світі. Грубо кажучи, це й усе. Митці отримують медалі і визнання. Журі, в якому сидять профі, дає відзнаки, котрі дають людям шанс повірити у власні сили. І це також немало...
-- Художня фотографія -- це...
-- Картина, складена з фрагментів дійсності. Думка в образному втіленні, можна сказати. Роботи фотомайстрів концептуальні. Постановка як-не-як -- річ авторська. У світлині закладена ДУМКА. Але й тут є "але". На мій погляд, серед сучасних тенденцій розвитку художньої фотографії найневтішніша -- тенденція зйомки цифровими фотоапаратами. Думаю, це занадто просто. Мистецтво не в тому.
-- Невже репортажні фото бездумні?
-- Репортажні фото -- лишень уміння бути в потрібний момент у потрібному місці. Мається на увазі, що на моєму місці міг би опинитися будь-хто інший і сфотографувати те ж.
-- У Вас у студії висять цікаві фото, у ретро-стилі року 1910-го. Handmade. Знаю, що Ви їх виготовляєте вручну. Навіщо Вам такі ексклюзиви, тоді як цивілізований світ штампує фотознимки зі швидкістю світла в необмеженій кількості?
-- Фотографії, які я зараз роблю на саморобному папері, -- неповторні. У технічному сенсі зробити два однакових відбитки неможливо. Одне слово, вийде лише одна знимка. Кожен кадр єдиний. Такі нетрадиційні техніки наразі популярні тільки в салонах Іспанії і Туреччини. Через кілька місяців ці роботи львів'яни матимуть змогу побачити в галереї "Дзиґа".
-- Бачу, більшість фоторобіт виконана в жанрі ню. Ню, як розумію, це не просто оголена натура. Що ще?
-- Залежить від композиції, гри світла, моделі. Бо моделі, наскільки б прекрасними жінками не виглядали, бувають, даруйте, безтолковими. Толкові моделі -- ті, які вміють самотужки знайти цікавий образ. Є жінки, в яких приховано безліч образів. І кожен із них -- неповторно прецікавий.
-- Як Ви вважаєте, чому в Україні немає доброго еротичного видання?
-- Ми, напевно, надто заполітизовані. Я сам дивуюся, чому наші грошовиті бізнесмени ніяк не візьмуться видавати український аналог Playboy, а натомість купують польський. Можна зробити навіть краще видання. Хіба в нас мало красивих жінок? (Сміється. -- Авт.) У Львові колись був "Гульвіса". У Києві -- "Лель". По-моєму, в Україні з еротикою коїться щось не те...
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
Dovidka: Олег ОГОРОДНИК. Народився у 1954 році. У ділянці художньої фотографії працює з 1976 року. Сфера зацікавлення -- чорно-біла фотографія. Голова Львівського обласного відділення Всеукраїнської національної спілки фотохудожників. Нагороди: титул EFIAP (Exellence de Federation Internstionale de L'art Photographique, 1998) та ін. Персональні виставки: в Австрії, Франції, Польщі, Словаччині, Тайвані, Україні. Живе і працює у Львові.
|
