BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
19 березня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  13:22 23-03-2017 -   Збірна Львівщини привезла «золото» з чемпіонату України з плавання  
  13:14 23-03-2017 -   На час ремонту Личаківської заборонено паркування на вул. Некрасова  
  13:13 23-03-2017 -   38 дітей-пільговиків із Львівщини оздоровлять в Карпатах  
  11:18 23-03-2017 -   Змонтовано 80% контактної мережі по трамвайному маршруту № 8 до «Санта-Барбари  
  11:16 23-03-2017 -   У центрі Львова озброєний напад: пограбовано ювелірний магазин  
Україна
  13:23 23-03-2017 -   У центрі Києва стрілянина, є жертви  
  13:18 23-03-2017 -   З Балаклії і найближчих сіл евакуювали 19 тисяч жителів  
  12:18 23-03-2017 -   ЄБРР планує надати $30 млн на підтримку малого та середнього бізнесу в Україні  
  12:14 23-03-2017 -   Полторак про Балаклію: Обороноздатність України не підірвана  
  11:15 23-03-2017 -   В Україні з’явиться 40 заправок для електромобілів  
Світ
  13:27 23-03-2017 -   Астроном передбачив швидке отримання сигналу від інопланетян  
  12:12 23-03-2017 -   Brexit: ЄС запропонує Великобританії зону вільної торгівлі  
  11:7 23-03-2017 -   Шотландія відклала обговорення референдуму  
  11:6 23-03-2017 -   Австрія збільшує виплати мігрантам, які добровільно виїжджають  
  18:36 22-03-2017 -   Земля і Марс можуть зіткнутися - геофізики  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  » 

___________________________________________________________________________

У пошуках тіней минулого
Михайло МИШКАЛО
 
Старе Мукачеве
Не знаю. Ми, українці, якось автоматично, не задумуючись, як штамп, вимовляємо: "Україна -- це багатонаціональна країна". Коли стикаєшся із цим віч-на-віч, розуміння, що ця земля, наша Україна -- це також ще чиясь батьківщина, приходить не відразу. Потрібен час. Потрібні такі приклади.


Мукачеве -- Освєнцім -- Італія -- США

Джейкоб і Міріам Мельтцер, американські євреї, приїхали в країну, де народився їхній батько, -- в Україну. 2004 року 44-річна дочка та 40-літній син уперше у житті довідалися, що країна, де народився їхній батько, -- це не Чехословаччина, а якась дивна Україна. "Ми приїхали шукати тіни минулого". Забезпечені, ситі американці хотіли побачити свою малу батьківщину. "Наша мати з Брукліна. Усе. Я хотів побачити, звідки походить наш рід. Наша сім'я".

Як гід-перекладач я зустрів їх на львівському летовищі. Потужний, просторий "Крайслер" не викликав здивування, дорога теж, навіть якість дорожнього полотна.

"Батько мовчав. Ми, його діти, виросли, у нас з'явилися діти, його онуки, а він мовчав. Він вижив у Аушвіці (по-іншому Освєнцім), і цього було достатньо. Усі, до останнього малюка й сивого діда, пішли на небо. Він, 14-річний, вижив. Йому наказали копати рови. Після пекла Аушвіца п'ять років у Італії, потім Америка". Велика країна, де він знайшов спокій, створив сім'ю й "забув" минуле.

Про минуле батька діти дізнаються потім. "Батько приїхав до Маямі на відкриття меморіалу жертвам голокосту. Там була фігура жінки, навіть ні, молодої дівчини, у якої з рук виривають дитину. Він розпочав говорити, говорити з нами, своїми дітьми. Це була його старша сестра, це в неї з рук вирвали його, молодшого брата".


"Просто відчув, що треба їхати"

Понад п'ять годин дорогою до Мукачевого Джейкоб говорив, говорив, говорив. Це вперше мене не використовували як машину для перекладу, зі мною говорили. Уперше мені не ставили стандартних запитань про нас, про нашу демократію, щоб просто заповнити паузу, з ввічливості. Уперше мене сприймали як рівного співрозмовника.

За професією Джейкоб -- лікар-гінеколог: "Я не має вихідних, жінки весь час народжують. Наше місто - Індіанаполіс. Це там, де роблять "Хаммери". Я ніколи не був мандрівником. Не знаю, я просто відчув, що потрібно їхати. Може, це війна, може, вік. Батько не хотів. Надто небезпечно. Ні, він не думав про війну в Іраку та тероризм. Ні. Він боявся, що нас будуть ненавидіти тут. Він залишився в минулому. Він нічого не забув про "свій" час. Навіть зараз він вільно розмовляє угорською, а назви пам'ятає тільки угорською: Мункач -- Мукачеве та Берецград -- Берегове". Джейкоб мав на руках карту, яку намалював його батько, карту міста 60-річної давнини.


Шістдесят років потому

Сучасна версія Берецграда, Берегове, виглядає обідраним, бідним і хворим містом. Немає хідників, скрізь брудно, обвалені фасади будинків, цигани та жебраки, які просто виривають гроші у вас з рук. Химера. Місто, де на доглянутому єврейському цвинтарі (за це треба подякувати американському фабриканту пива) можна зустріти західних туристів. Цвинтар, де спочиває більше людей, ніж залишилося живих, на вулицях. Десять тисяч євреїв було в Берецграді. Десять -- живе в Берегово.

Криве дзеркало нашого сучасного життя. На тлі неймовірного занепаду можна побачити джип "Мерседес" -- "це дуже дороге авто в Америці", консульство Угорщини та другу синагогу, яка діє й яку не закрили навіть за комуністів. Головну синагогу, у самому центрі, зуміли замурувати в сірий бетонний куб, який назвали Палац культури, що він стоїть, як привид. Місцеві люди розмовляють якимсь варіантом угорської мови та, здається, зовсім не володіють українською та англійською, що можна якось зрозуміти. Та чому вони не знають навіть російської після стільки років існування совдепії -- загадка. Усі надписи продубльовано угорською, скрізь прапори країни.


Звідси вивозили на смерть

Карта, намальована з пам'яті, вивела нас до магазинчика, де сім'я Мельтцер торгувала крамом. Завдяки інтернет-копії книжки, яку написав берегівський ребе й яку було видано в Лондоні, ми знайшли їхню вулицю. Ми віднайшли чоловіка, якого показали в документальному фільмі про закарпатських євреїв. Йому довелося віддячити, оскільки він "ще не закінчив ремонт". Ми зустрілися з берегівським ребе, і він показав нам синагогу та тору. "Мені давали за неї п'ять тисяч доларів. Так, я був в Ізраїлі та повернувся. Дочки там. Та я повернувся. Усі виїхали. Я не хочу. Хтось має жити тут. Тут я вдома. Це батьківщина". Ми знайшли також чоловіка, ровесника його батька, який робить все, "щоб це не забули. Вони пам'ятають тільки про мадярів. Ніхто не говорить про євреїв. А нас усіх зігнали на цегельний завод. До заводу підходила залізнична гілка, а звідти всіх вивезли в Аушвіц".

Залишки заводу, результат нової економічної політики та залізничне полотно залишилися. Серед купи битої цегли і штабелів дошок ми знайшли кам'яну брилу -- це пам'ятна стела. На ній є скромний текст, який свідчить про те, що звідси людей вивозили на смерть. Та не все у цьому світі печально. Перед Береговим було чисте Мукачеве, тризірковий готель, перед яким стоїть американський Лінкольн з нью-йоркськими номерами, банкомат, що працює, і дорогий ресторан, де є стоянка для джипів, проте немає місцевого вина та туалетного паперу, а обслуга не володіє англійською. Найбільше відкриття для мене й для американців -- це Шабат і мукачівська синагога. "Відчуваєш запах? Це синагога, Шабат. Ти не розумієш, ніхто не підніме навіть телефонну трубку. Шабат. Ти ідеш у Брукліні вулицею -- і той самий запах. Ти зайдеш у будь-який дім -- і тебе нагодують".

Є речі, які неможливо пояснити, описати, адекватно відобразити за допомогою слів. Відвідини храму, сльози на очах американців, коли на берегівському цвинтарі вони побачили "своїх". Нескінченний телефонний діалог сина з батьком, подякуємо мобільній революції, який буквально вів нас містом свого дитинства, його слова "у вас не кидають камінням?" Вони поїхали, не обіцяючи повернутися. Тіні минулого залишилися. Бідне, сумне, страшне минуле. "Ти не забувай те, що ти бачив".

Це подорож у часі. Здається, що тут нічого не змінилося. Бідність залишилась. "Що буде, коли підуть усі ці старі? Хто буде зберігати традицію. Невже у цьому місті нікого не залишиться". Я чомусь згадав наші маленькі міста й забуті цвинтарі. Села, що вимирають. Покоління, яке виїхало на заробітки й не повернулося.









» 
Ющенку і Саакашвілі -- по "Нобелю"
 
Американські сенатори Гiлларi Клiнтон i Джон МакКейн висунули Вiктора Ющенка та Міхаїла Саакашвiлi на Нобелiвську премію миру за їхню історичну роль у рухах за свободу в Українi та Грузiї. "Очоливши рухи за свободу у своїх країнах, вони завоювали народну підтримку спільних цінностей демократії, особистої свободи й громадянських прав, продемонструвавши відданість миру і верховенству закону, скидаючи авторитарні уряди", -- зазначено в заяві з цього приводу.
Детальніше>>
» 
"Криворіжсталь": перший крок
Ю. К.
 
Печерський районний суд Києва заборонив учора консорціуму "Інвестиційно-металургійний союз" здійснювати будь-які дії з відчуження належних йому 93,02% акцій металургійного комбінату "Криворіжсталь". Таку ухвалу суд виніс за позовом Ірини Назарової, яка під час учорашнього розгляду справи подала відповідне прохання, мотивуючи його "можливістю відчуження акцій або передавання їх у заставу". До того ж, за її словами, заборона на відчуження акцій "Криворіжсталі" потрібна для того, щоб у разі позитивного рішення суду за її позовом, була можливість виконати це рішення на практиці. Вчорашня ухвала суду може бути оскаржена консорціумом упродовж 15 днів в Апеляційному суді Києва.
Детальніше>>
» 
Шевченківський гай під загрозою
Через тягар снігу можуть завалитися стріхи архітектурних пам'яток в унікальному львівському музеї
Ярина МАТВІЇВ
 
Через сильний снігопад під небезпекою обвалу можуть опинитися солом'яні стріхи пам'яток архітектури XVIII-XX століть Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай".

Історичні дахівки ненадійні, аби вистояти під вагою снігової шапки, тому працівники музею власними силами змушені щоранку очищати їх від мокрого снігу. При цьому зняти сніг із дахів треба якомога швидше, аби він не встиг намерзнути. "Мокрий сніг це ще не так страшно, мокрий сніг ми прибираємо та й він сам собою скочується з дахів. От коли та маса снігу намерзає, то вже біда. Бо то великий тягар, і його важко зняти", -- поскаржився в розмові з кореспондентом "Поступу" директор Музею народної архітектури та побуту "Шевченківський гай" Роман Родович. Загалом історичних хаток, критих соломою, у Шевченківському гаю близько сорока.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ющенку і Саакашвілі -- по "Нобелю" 
  ·  У пошуках тіней минулого 
  ·  "Криворіжсталь": перший крок 
  ·  Шевченківський гай під загрозою 
Погляд
  ·  Європа ще подумає 
  ·  Небезпека під Карпатами 
  ·  Ющенко проти ксенофобії 
  ·  Школяр проти Британської енциклопедії 
  ·  Версію вбивства Кірпи спростовано 
Поступ у Львові
  ·  Місто має бюджет 
  ·  Ні світла, ні тепла 
  ·  Повстанцям збільшили доплату 
  ·  Миролюбні соціалісти 
  ·  Виборці йдуть до Гудими 
  ·  Вибух на підприємстві 
  ·  З Ратуші снігу не видно 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Початок кінця СДПУ(о) 
  ·  Симоненко вагається з підтримкою Тимошенко 
  ·  Партія реґіонів не піде в опозицію 
  ·  "Чорна мітка" для сепаратиста 
  ·  На межі стихійного лиха 
  ·  Резонанс Помаранчевої революції 
  ·  Одесити хочуть нового губернатора 
  ·  Пущу-Водицю роздавав Кучма 
  ·  Конфронтація чи компроміс? 
Поступ у світі
  ·  Американці виряджають своїх жінок на війну в Ірак 
  ·  Катастрофа не за горами 
  ·  Росія знову бунтує 
  ·  Рамсфелд під вогнем 
Спорт-Поступ
  ·  Андрій ПІСТУН: З дівчатами ніколи не знаєш, чого чекати 
  ·  Нічийний синдром Пономарьова 
  ·  Клієнт із Мінська 
  ·  Російський покер в Італії 
  ·  Шарапову зупинили 
  ·  "Козачкам" забракло сил 
  ·  Московські нагороди 
  ·  Протистояння легіонерів на Уралі 
МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА
  ·  МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА 
Економіка у Поступі
  ·  Нотаріуси не хочуть бути податківцями 
  ·  Мін'юст атакуватиме боржників 
  ·  Нафтогаз працюватиме в Еміратах 
  ·  Луценко -- спадкоємець Кірпи 
  ·  Тимошенко допоможе вчителям 
  ·  Зарплатні борги 
  ·  Спілкування задля спілкування 
Арт-Поступ
  ·  Віднянський + Ягода = Шекспір 
  ·  У творчості -- Українець! 
  ·  Зраджений Львів 
Літературний Поступ
  ·  Поговоримо про драматургію? 
post-Поступ
  ·  Нова опозиція пахне весною 
  ·  Білий сніг, як чиста сторінка 
Пост-Faktum
  ·  Олег ОГОРОДНИК: Цифрові фотографії -- не мистецтво 
  ·  КАЛЕНДАР