BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Арт-Поступ.    Поступ реляксу.    Мій Дрогобич.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
27 січня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

ОСНОВНЫЕ ПРЕИМУЩЕСТВА РЕГУЛЯТОРА РАСХОДА ВОДЫ "ВОДОМЕРКА! Регулятор расхода воды ВОДОМЕРКА - основные преимущества, снижение расхода воды. О регуляторе расхода воды "Водомерка" Регулятор расхода воды используется в различных смесителях для автоматического управления потреблением и расходом воды.
Купол
Львів
  17:17 23-02-2017 -   Мешканцям Сихова повернули гарячу воду  
  16:42 23-02-2017 -   На Львівщині податкові міліціонери «прикрили» підпільну ґуральню  
  16:37 23-02-2017 -   Львів потребує нової ділянки під полігон  
  15:16 23-02-2017 -   Для участі в пробному ЗНО зареєструвалися понад 130 тис. осіб  
  15:8 23-02-2017 -   Львівський палац мистецтв не заберуть у держвласність  
Україна
  16:40 23-02-2017 -   Українські тренери отримуватимуть до 30 тисяч гривень на місяць  
  16:38 23-02-2017 -   Прокуратура: Нардеп Гончаренко знайдений  
  15:10 23-02-2017 -   Знайшлася 101 зникла картина українця Марчука  
  15:8 23-02-2017 -   У СБУ підтвердили викрадення Гончаренка  
  15:8 23-02-2017 -   У СБУ підтвердили викрадення Гончаренка  
Світ
  16:39 23-02-2017 -   Польща: Бандера не вплине на дружбу з Україною  
  15:12 23-02-2017 -   Будапешт відмовився від заявки на проведення Олімпіади-2024  
  13:19 23-02-2017 -   У NASA повідомили про відкриття нової зоряної системи, де ймовірне життя  
  12:38 23-02-2017 -   Жириновський запропонував називати Путіна «Ваша Високість»  
  11:2 23-02-2017 -   Медики спростували поширений міф про каву  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

post-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Мова, якою мовчать
Якуб ЛОГІНОВ
 
Цікаво, що своїм становищем не задоволена ні одна, ні інша сторона -- як україномовні, так і російськомовні громадяни, не кажучи вже про інші національні меншини. До того ж ще донедавна вдавалося зберігати відносну стабільність у цьому питанні, не наголошувати на ньому. Одні мовчали, коли, всупереч законам та деклараціям, їм нав'язували іноземну мову. Інші не переймалися тим, що їхня, така поширена російська, не має в Україні практично жодного особливого статусу: формально це лише мова національної меншини, як і румунська чи угорська. Каменем спотикання було визнання потреби послуговуватися українською в офіційних ситуаціях, щоправда, не завжди. Це мало засвідчувати, що все в мовному питанні гаразд. "Добре враження" створював екс-президент Леонід Кучма, більшість російськомовних народних депутатів, київських чиновників і викладачів. Спочатку навіть колишній "прємьєр" казав, що "українською мовою маємо в майбутньому розмовляти усі". Аж улітку той же "біло-синій" не витримав: розпочав вимагати визнання російської мови другою державною. Уперше за багато років такий заклик почав лунати на такому високому рівні й так голосно. Це збурило і без того кругу, відносну мовну стабільність. Колишній голова уряду наважився втягнути мовний чинник у виборчий процес, поставити знак "дорівнює" між своєю кандидатурою та російськомовністю, сподіваючись завдяки цьому перемогти. І програв. А мовне порушене питання треба буде тепер врегулювати.

Невизначеність і применшування мовного питання, притаманне десятирічному періоду "кучмізму", як і загальна ситуація в державі, не сприяли якимось різким змінам у мовній сфері. Хоча навіть за таких обставин відбувалася повільна, поступова українізація. Підтвердженням цього є, зокрема, порівняння результатів переписів населення 2001 та 1989 років. Отже, попри те, що населення України скоротилося на декілька мільйонів, загальна кількість українців не зменшилася, а навпаки -- їх побільшало на 0,3%. Натомість громадян, що задекларували російську національність, поменшало на 26,6%. Частка осіб, які вказали, що їхньою рідною мовою є українська, збільшилася з 64,7% до 67,5%, а тих, хто назвав російську, поменшало з 32,8% до 29,6%. З-поміж українських росіян 2001 року лише 4% назвали українську мову рідною. Проте ці 4% -- це все-таки вдвічі більше, ніж 1989 року. Причому це сталося без будь-якої пропаганди держави. За роки незалежності в Україні з'явилося покоління, яке вчилося у цілком українській школі та яке почуло російську мову, можливо, вдома, на вулиці, на телебаченні, але ж спеціально її не вивчало. Щоправда, на Півдні та Сході є багато людей, які державною мовою не володіють, які негативно ставляться до неї, але все-таки її розуміють. Уже не кажу про російськомовне населення Києва та Центру України, яке хоч-не-хоч, але від контакту з українською вже не втече. Це вже якийсь прогрес порівняно із ситуацією, яка була напередодні незалежності. Однак ці зміни -- не причина, щоб Кучму та період його правління асоціювати з українізацією й національним відродженням. Бо, з другого боку, маємо теж зовсім інші дані: "іноземною" російською мовою випускають приблизно 80% української преси. Схожий показник описує ситуацію українського інтернету та книжкового ринку. Без цієї "мови національної меншини" не обійдешся навіть у Галичині чи Закарпатті, які ніколи до Росії не належали. То що ж говорити про деклароване бажання попередньої влади справді українізувати всю країну.

Щоби зрозуміти, чому мова, яка є рідною лише для третини наших громадян, займає 80% інформаційного простору й є такою популярною у столиці, варто придивитися до чинника, який для мовної структури має неабияке значення, -- до географії. З одного боку, є в нас майже повністю україномовний Захід. До нього можна зарахувати такі області: Львівську, Івано-Франківську, Тернопільську, Закарпатську, Чернівецьку, Волинську та Рівненську. У такому разі визначений західний реґіон налічує 9,5 млн громадян, що становить 20% усього населення України. За протилежний йому російськомовний Схід можна вважати територію, яку "біло-сині" хотіли бачити автономією -- вісім південно-східних областей, АР Крим та Севастополь. Тут 22,5 млн мешканців, або 47,5%. І вже із цих цифр видно кількісну перевагу російськомовного реґіону. Хоча, звичайно, і в Галичині є російська мова, а у південних областях, Дніпропетровську та Харкові україномовна громада зовсім не екзотика. Річ у іншому. Як би не українізувався так визначений Схід чи русифікувався Захід, це ці реґіони суттєво не змінить. Розраховувати на російськомовний Захід чи повністю українізований Донбас протягом довгого часу таки недоцільно. Тож варто більше уваги приділити центральним областям, а особливо Києву. Саме вони остаточно вирішать, якою за мовними ознаками буде Україна.

Центральні та північні області, а також столиця вирізняються своєю мовною невизначеністю. Про Київ, Суми чи Чернігів можна, на перший погляд, сказати, що вони російськомовні. Проте вистачить порівняти їх з Донбасом або Кримом -- і відразу зміняюєш думку, бо, на відміну від Сходу, українська мова тут -- звична річ. Мешканців центральних реґіонів, найімовірніше, можна назвати двомовними або навіть тримовними, якщо врахувати поширений тут суржик. Вибір мови спілкування у Центрі, на відміну від східних та західних земель, не дуже пов'язаний з переконаннями та національною ідентифікацією. Особливо для киян, більшість яких вважає себе російськомовними українцями (російську національність задекларували тут 2001 року лише 13,1% осіб). Згідно з проведеним 2000 року опитуванням, 53% мешканців столиці розмовляють майже лише російською. До того ж 70% з них пояснюють це звичкою, впливом оточення. Згідно із цим опитуванням, 15% киян назвалися україномовними, натомість 33% спілкуються як українською, так і російською. Лише 15% опитуваних негативно ставляться до національної мови, а 50%, навпаки, вважають, що розмовляти українською у столиці престижно. Інші дослідження засвідчують, що в Києві люди переважно відповідають такою мовою, якою до них звернулися -- українською або російською. 70% російськомовних киян вважають, що громадяни України мають знати державну мову на доброму рівні, 55% готові підтримати заходи, спрямовані на зміцнення становища української мови. Лише двоє зі ста вважають, що в майбутньому столиця має бути російськомовною, 30% -- це прихильники україномовного Києва. Для решти їхнє місто так і має залишитися двомовним.

Київ -- не виняток. Невизначеною в мовному питанні так і залишається третина українських громадян, приблизно стільки ж населення центральних та північних реґіонів, це зі столицею. На сьогодні вони віддають перевагу російській усупереч національній ідентифікації та адміністративній підтримці державної мови. Невже радянська звичка говорити мовою Пушкіна та Леніна така ж сильна на чотирнадцятому році незалежності? Здається, річ у іншому. Як уже було зазначено, населення Заходу -- 9,5 млн, а Сходу -- 22,5 млн, тобто східняків у 2,4 раза більше, ніж західняків. Не дивно, що сила впливу південно-східних областей на Центр набагато більша, ніж західних. Та кількість це ще не все. У Сходу та Півдня перевага також у економічної силі (принаймні якщо виміряти її такими статистичними показниками, як середня зарплата чи рівень виробництва), а донедавна й у політичній. То із Харковом, Дніпропетровськом, Сімферополем та Одесою передусім з'єднали Київ швидкісними залізничними сполученнями або автомагістраллю. Саме на ці промислові реґіони дивилися, встановлюючи принципи економічної стратегії уряду та грошово-валютної політики НБУ. Тож не дивно, що, оскільки увага бізнесових та політичних кіл столиці прикута до російськомовних реґіонів, а зовнішня політика країни надавала перевагу співпраці в межах СНД, невизначений щодо мови Центр схилявся в бік російської мови, до носіїв якої мав набагато більший інтерес.

Проте "кучмізм" закінчився. Помаранчева революція вперше за багато років переорієнтувала столицю на 180 градусів. Київ підтримав майдан, а майдан, хоч як на цьому не хотіли наголошувати, говорив переважно українською. І цього не можна не помітити. Ющенко несподівано став людиною, яка об'єднала Центр із Заходом. То вже не Галичину розглядали як потенційну автономію, а південно-східні реґіони. А сепаративні тенденції "біло-синіх" та втручання Росії, парадоксально, збудили в киян та мешканців решти центральних земель національні почуття. Команда Януковича та президент Путін дали Центру і столиці України достатньо приводів, щоби протиставляти собі Донбас, Росію та російськомовних громадян. І якщо внаслідок революції столиця стане більш українською, а все здається свідчить про це, то, як не дивно, велика заслуга у цьому "донецьких" та північно-східного сусіда.

Зміна ментальності та мови побутового спілкування -- це справа часу. Тобто сподіватися на те, що зміни мовної ситуації Центру України будуть радикальними, не доречно. Проте вони вже відбулися. Українська мова як ознака державності країни, що розчарувала майже всіх, дійсно не приваблива. Однак та сама українська мова як символ Помаранчевої революції, як рідна мова народного Президента, як ознака, яка несподівано почала вирізняти "наших" серед "їхніх" -- оце вже зовсім інша річ. Російськомовні кияни, напевно, такими й залишаться, хоча їхні знання державної мови та ставлення до неї, мабуть, покращають. Та ці 33% двомовних, які досі під впливом оточення частіше спілкувалися мовою східного сусіда, найімовірніше, надаватимуть перевагу національної мові. Особливо, якщо їм у цьому допомогти. Уже понад рік діє оновлений Закон про рекламу, завдяки якому Київ опинився практично без російськомовних написів. А це вже само собою сильно впливає на підсвідомість. У адміністративний спосіб українізують інформаційний простір: варто згадати минулорічне рішення Національної ради з питань телебачення та радіомовлення про перехід на українську мову. Здається, українська книжка та преса таки отримають справжню фінансову підтримку від держави: президентське вето на відповідний закон подолано. І це все ще за старої, проросійської влади. Тож за нової гірше, мабуть, із цим питанням не буде. Одне можна сказати точно: якщо українізувати, то передусім Київ. Там уже давно є бажання щось у цій справі змінити, а тепер ще й є для цього можливість. А якщо столиця стане справді українською, то за нею рано чи пізно підуть і інші реґіони. Адже Україна -- єдина.


Наведені статистичні дані взято із Всеукраїнського перепису населення 2001 та 1989 років (Державний комітет статистики), а також з мовного порталу www.novamova.com.ua (результати соціологічних досліджень).









» 
За що боротися?..
Ілько ЛЕМКО
 
Коли вранці наcтупного дня після рішення Верховного Суду про остаточну перемогу Ющенка коменданта наметового містечка на площі Лєніна в Донецьку Івана Батицького запитали, що відбувається з наметами, він відповів лише трьома словами: "Згортаємося. Надійшла команда..."

Так швидко. Так легко. Так просто здатися. Але ж, на думку Януковича й усіх його прихильників, було брутально порушено виборчі права якщо не 15 мільйонів виборців, то 12 мільйонів 800 тисяч точно. Відбувалися нахабні фальшування і тиск з боку ющенківців, позбавили права голосувати мільйони інвалідів, переслідували виборців, на Заході України вивішували чорні списки тих, хто підтримав Януковича. А як же дев'ятеро пенсіонерів, які на виборчих дільницях віддали життя у боротьбі з брутальним американським втручанням, невже нема кому захистити їх? Де ті 35 тисяч добровольців, які записалися лише в одному Севастополі? Де обіцяні моряки, козаки, афганці? Де обіцяні ще Тігіпком 50 тисяч шахтарів, які звикли до занадто суворих умов праці в забої і зможуть дати відсіч будь-кому, тим паче націоналістично налаштованим студентикам? Де "молодь за Януковича"? Де той вісімнадцятирічний прихильник Віктора Федоровича з Одеси, який ще три тижні тому почав голодувати на знак протесту? Може, з ним, боронь Боже, сталося щось лихе? Чому ж тоді цього не показує ТРК "Україна"?
Детальніше>>
» 
Дива не відбуваються, а тривають
Тарас ПРОХАСЬКО
 
Гуцул Василь Герасим'юк казав таке: "Хто може бути серед галичан цікавішим від Шептицького". (Щоправда, казав це для того, щоби показати, наскільки незвичною людиною він вважає кардинала Сліпого, який "мені цікавіший навіть від Шептицького".)

Від середини січня я живу якось дивно. Всі роз'їхалися, я нікуди не виходив, якихось обов'язків бракує, ніхто не приходить, нічого не відбувається, зими не було... Встаю дуже рано i -- заки домашні ще сплять -- проводжу кілька годин у вистиглій кухні з вікнами на замкнуте зі всіх боків кам'яне подвір'я. Кілька годин п'ю ранкову каву з першими сигаретами i через те, що нема газет або недочитаного ввечері роману, переглядаю різні книжки з шафи у коридорі. Підбір книжок там найхимерніший, але виходить на добре, бо цілком несподіваний i зовсім необов'язковий. За останні дні прочитав цілий том Енциклопедії українознавства, біографію Хрущова, слідчі матеріали до вбивства Коновальця, статистичний огляд світової господарки за 1927 рік, Карний кодекс СРСР... Усе вже читане, призабуте. Кілька днів всі ці прізвища i цифри будуть яскравими враженнями, аж доки знову не забудуться, даючи можливість повертатися через якийсь час до цих самих книжок. Унвюншліге унглюк. Або, як переклали цю назву повісті Гандке росіяни, нєт желаній, нєт счастья.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Крапка у справі Личакова 
  ·  Львівське лобі зменшиться 
  ·  Райс затвердили 
Погляд
  ·  "Солідарність" не голосуватиме за Тимошенко 
  ·  Крапка у справі Ґонґадзе 
Поступ у Львові
  ·  Сміттєва імпровізація 
  ·  Полоністи матимуть свій центр 
  ·  Авіатори вимагають грошей 
  ·  Грип не загрожує 
  ·  "Перехідна" проблема, 
  ·  "Пора" не вгамовується 
  ·  Маєте гроші -- йдіть до мерії! 
  ·  Негода - не надовго 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Нова влада Ющенка 
  ·  Тимошенко знову заарештують? 
  ·  Нове обличчя Президента 
  ·  Есдеки пішли в опозицію 
  ·  Україна подасть заявку в ЄС 
  ·  Кого посадять за крадіжку землі? 
Поступ у світі
  ·  Російська Православна Церква допомагатиме уряду розробляти державну політику 
  ·  США виправдовуються за Гуантанамо 
  ·  Німці вшанували жертв Голокосту 
  ·  Британію мучить Конституція ЄС 
  ·  Космонавти вийшли у відкритий космос 
Спорт-Поступ
  ·  Клинки можуть заржавіти 
  ·  Оптимістичний старт українців 
  ·  Блохін визначився 
  ·  Півфіналісти відомі 
  ·  Рекорд Соколовського 
Економіка у Поступі
  ·  НБУ: зміна персоналу 
  ·  Оновлення Моторного бюро 
  ·  Україна проти злочинності 
  ·  ЗАЗ поміняв борги на інвалідів 
  ·  Спадщина під контролем 
  ·  Відмова від СЕЗів 
  ·  ЧАЕС не вистачає грошей 
  ·  Володимир САПРИКІН: У цьому році ніяких революцій я не прогнозую 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Поступ технологій
  ·  Телефон в одному чіпі 
  ·  Не для українців 
  ·  Смердючий хробак 
  ·  Дюймовичок 
  ·  "Чудова" сімка 
  ·  centrino стала ще ліпшою 
Арт-Поступ
  ·  Репетиція прем'єри 
  ·  Белз як місто-книга 
  ·  Ювілей Марії Крушельницької 
Поступ реляксу
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  Дзига, Лялька 
  ·  ІМПРЕЗИ 
Мій Дрогобич
  ·  На інавгурації 
  ·  Соборність і державність – наші ідеали 
  ·  Дрогобич подає руку Алчевську 
  ·  Подячний молебень і святкове віче на знак великої Перемоги 
  ·  Одкровення залежних 
  ·  А як думає депутат Петро Димінський? 
  ·  Півтора тисячами гривень – по сваволі енергетиків 
post-Поступ
  ·  За що боротися?.. 
  ·  Мова, якою мовчать 
  ·  Дива не відбуваються, а тривають 
Пост-Faktum
  ·  Бліц-ГРА НА СКРИПЦІ 
  ·  КАЛЕНДАР