BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
25 січня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Микола БЕВЗ: ЮНЕСКО зобов'язує не йти на поступки самовільному будівництву
Розмовляла Вікторія САДОВА
 
Львівські самобуди
Охорона пам'яток у Львові, значна частина старовинної забудови якого внесена до Переліку світової спадщини ЮНЕСКО, стане темою "круглого столу", який відбудеться 28 січня о 15 годині у Дзеркальній залі Львівського національного університету ім. Івана Франка. Ініціювало скликання "круглого столу" громадське об'єднання "Товариство шанувальників Львова", яке разом із Фондом збереження історико-архітектурної спадщини Львова закликає громадян міста нарешті обговорити із представниками влади та науковцями коло наболілих пам'яткоохоронних питань на конкретному прикладі забудови на вул. Валовій, 15. Неодноразово задекларована у пресі позиція батьків міста щодо новобудов у зоні історичного ареалу однозначна -- вітати будь-якого інвестора, який виявляє бажання вкладати кошти у спорудження нерухомості в центрі Львова. Позиція архітекторів, які пропонують свої проекти, також відома -- виконати будь-яку забаганку інвестора, задовольнивши потреби замовника і свої творчі амбіції. Позиція будівельників -- якнайшвидше освоїти кошти на будівництво і здати об'єкт в експлуатацію. В останньому пункті позиція будівельників збігається з бажанням інвестора, якому насамперед йдеться про прибуток. Позиція небайдужих громадян, як об'єднаних, так і необ'єднаних у різні пам'яткоохоронні товариства, також більш-менш відома, хоч і недостатньо спопуляризована у ЗМІ -- ставати на захист історичної честі міста, причому часто супроти рішень влади, яка би в ідеалі першою мусила дбати про пам'ятки, які посідає. Причому кожна сторона вважає, що має на свої дії законні підстави. Забудова на вул. Валовій, 15, немов у фокусі, сконцентрувала перетин усіх можливих інтересів: влади (міського голови й міськвиконкому), власника земельної ділянки (ТзОВ "Редакція "Галицькі Контракти"), інвестора й генпідрядника (фірма ТзОВ "Консоль ЛТД"), пам'яткоохоронних громадських об'єднань та пам'яткоохоронних структур (управління охорони історичного середовища м. Львова). Із позиціями цих сторін "Поступ", по змозі висвітлювати цю тему, вже ознайомлював своїх читачів. Сьогодні ж надаємо слово обізнаній у справі, але не ангажованій в інтереси стороні -- завідувачу кафедри реставрації НУ "Львівська політехніка", члену ІКОМОС, доктору архітектури Миколі Бевзу. Залишається пошкодувати, що цей безсторонній погляд авторитетного науковця "Поступ" не наважився оприлюднити тоді, коли ще можна було зарадити багатьом проблемам, які тепер зайшли у глухий кут і потребують вирішення за столом переговорів, якого, сподіваємося, не омине своєю присутністю міське керівництво.


-- Пане докторе, перш ніж коментувати випадок забудови на Валовій, 15, уточніть Вашу позицію щодо пам'ятки архітектури, яка була на цьому місці.

-- Пам'ятка знесена без належного юридичного на це права. Ті документи, на підставі яких знесли і будинок, на місці якого постав "Укрсоцбанк", і будинок на Валовій, 15, не були належно оформлені. Дозволу на це, по суті, не було! Знесення відбулося на підставі акту технічного стану, підписаного лише двома третьорядними особами. Про це, до речі, ми говорили кілька разів, зокрема й під час видачі завдання на проектування. Але реакції на це дотепер нема. Схоже відбувалося ще за попереднього керівництва міста та начальника управління охорони історичного середовища п. Даца, які давали зелену дорогу розбиранню пам'яток у Львові, це ж відбувається і досі...

-- Якщо торкнутися аспекту проектного процесу і правил погодження та розробки проектної документації, то зрозуміло, що ці правила є в Україні для всіх без винятку, але чи не передусім їх слід дотримуватися під час нового будівництва саме в ареалах історичної забудови?

-- Ці правила передбачають, що будь-який проект, який подається на розгляд (особливо якщо він надходить на науково-методичну раду) має отримати дві рецензії. Якщо він виходить на науково-методичну раду при управлінні архітектури, то він так само повинен мати рецензії. Тобто мусить бути повноцінний розгляд цих проектів у присутності рецензентів, з їхніми офіційними підписами на документах. І мусить бути голосування щодо кожного рішення -- чи затвердити, чи не затвердити. Тим паче, що в певних випадках передбачено багатостадійний розгляд: затверджують завдання на проектування, підписують його, затверджують реставраційне завдання, підписують його; проект повинен відповідати реставраційному завданню. Якщо не було реставраційного завдання, а проект подали без його врахування, то навіть коли за нього проголосують, я вважаю, що такий проект можна оскаржувати як нелегітимний.

-- У цьому випадку, забудови на Валовій, 15, на Вашу думку, не було належно організовано проектного процесу зумисне?

-- Важко сказати, чи робив хтось такі помилки свідомо чи несвідомо. Але вони завдали відчутного удару місту. До речі, від початку проектування відбувалися порушення правил ще до стадії проектних пропозицій, бо закон про проектну діяльність вимагає конкурсної основи, але тендеру не було. Потім, наскільки мені відомо, в проектуванні може бути кілька стадій. Можна затверджувати проектні пропозиції і можна затверджувати ескізний проект. На стадії проектних пропозицій затверджують же концепцію загалом. По суті, це дозвіл на проектування, де вказуються загальні обмеження. На другій стадії (ескізний проект) вже затверджується саме архітектурне рішення (наприклад, поверховість, якими будуть двері, вікна, дах, бути чи не бути наріжній вежі тощо).

-- Забудовник вважає постадійне видавання дозволів нонсенсом. На його думку, легітимним може бути тільки один дозвіл, а все решта -- штучні перепони.

-- Щобільше, коли є необхідність, таких стадій може бути й більше. Це залежить від складності об'єкта й від того, де він розташований. А якщо уточнюються обставини, то проект можна й цілковито переглянути (наприклад, коли виявляться додаткові дані про ґрунти, то це, скажімо, може потягнути за собою потребу пониження будівлі). Коли об'єкт розташований на території, внесеній до Переліку світової культурної спадщини ЮНЕСКО, то проектувальник повинен сам замислитися над тим, щоб пропоноване ним архітектурне вирішення було якомога виваженіше і щоб таких стадій було якомога більше. Нехай це додаткові клопоти, але це ліпше, ніж ухвалювати якісь поспішні рішення. За вимогами ЮНЕСКО, проектна документація на новобуди в охоронній зоні повинна ще мати додаткове погодження в ЮНЕСКО.

-- Дозвольте уточнити: кожне нове будівництво на території пам'ятки ЮНЕСКО мусить бути узгоджене з ЮНЕСКО?

-- Так. Тому консультації щодо проектування цього об'єкта з експертом ЮНЕСКО Гансом Каспарі, який двічі приїздив до Львова, не є факультативними, а абсолютно відповідають вимогам до проходження документів. І не прислухатися до ЮНЕСКО, я вже не кажу про те, що це елементарна неповага, -- значить компрометувати не тільки Львів, а й загалом Україну в очах світової спільноти, перед якою наша держава має певні правові зобов'язання, підписавши відповідні хартії.

-- Але забудовник ремствує, що його не запросили до розмови із Гансом Каспарі, а під час особистої зустрічі з ним вони, мовляв, би могли залагодити всі питання.

-- Приїзд експертів ЮНЕСКО не завжди може виливатися в зустрічі з проектантами чи навіть участь у засіданні науково-методичної ради. Думаю, що радше навпаки, це було б винятком, коли б вони таке робили. Вони мають свою чітку функцію. Своєю місією вони експертують саму документацію, а не сперечаються з проектантом. До своїх експертів ЮНЕСКО також має певні вимоги. І без сумніву, коли вони приїхали на два дні, то значить, що в них є чітка програма перебування (останнього разу дуже багато часу було виділено огляду дерев'яних церков, бо вони готують проект щодо дерев'яних церков, і це теж дуже важлива справа для України). Окрім того, що представники ЮНЕСКО мали відведений час на експертизу проектів, вони зустрічалися з тими людьми, які відповідають за будівництво в місті, і це абсолютно логічно. З боку представників ЮНЕСКО порушень ніяких бути не може, вони все зробили дуже коректно. Щобільше, на ці зустрічі МЗС України призначило ще й експертів з Києва, тому що за контакти з ЮНЕСКО відповідає МЗС і комісія у справах ЮНЕСКО України. На зустрічах з Гансом Каспарі був президент ІКОМОС п. Абизов та представник комітету ЮНЕСКО від України, які експертували разом проекти. Це були урядово повноважені особи. І нехтування їхньою думкою суперечить логіці здорового глузду. Невже люди, які це роблять, є настільки, вибачте, недалекими, що не розуміють, у яку вони халепу вводять загалом український уряд?

-- Чи Ви особисто були присутні на цих зустрічах як представник ІКОМОС?

-- На деяких. Зокрема на прохання Ганса Каспарі відбулася зустріч із членами українського комітету ІКОМОС, його президентом та Львівської секції. Ганс Каспарі хотів знати думку експертів українського ІКОМОС на певні кроки, які роблять у Львові, не тільки щодо ділянки на Валовій, 15, а й щодо інших. Розглядали цілі стоси документації, які стосуються території, внесеної до списку ЮНЕСКО, починаючи від церкви Юра, Високого замку і далі. Цікавим було також засідання Львівської секції ІКОМОС, де обговорювали багато питань, і зокрема ІКОМОС теж підтвердила, що на Валовій, 15 необхідно зупинити той спосіб проектування і будівництва, який там ведуть. Це записано в протоколі засідання ЛФ ІКОМОС. Я із задоволенням передам вам для публікації, якщо буде така потреба. До речі, обговорювали тоді й інші актуальні для Львова питання, які варто було б за торкнути у пресі.

-- Якщо ж поглянути на сам ескізний проект (у першій стадії проектних пропозицій Ви не брали участі), то хто на цій стадії кафедру реставрації, яку Ви очолюєте в НУ "Львівська політехніка", призначив рецензентом?

-- Управління охорони історичного середовища надало кафедрі ескізний проект, на який ми підготували рецензію. Коли рецензенти прийшли на призначений день розгляду цього проекту, на засіданні виявилося (і це зафіксовано у протоколі), що оскільки відбулася зміна керівництва управління охорони історичного середовища (на місце п. Даца прийшов п. Гайда), автори -- тобто розробники проектної документації -- вже буцімто опрацювали новий проект, і ніби рецензія на старий проект вже неактуальна.

-- Яким був новий проект?

-- Нового проекту автори на засіданні не подали! Вони не мали наміру обговорювати нову версію, бо наші зауваження стосувалися старої, а отже, були недоречні. На тому засіданні я запитав головного архітектора міста п. Каменщика, чи погоджений ескізний проект на рівні управління архітектури й містобудування. Головний архітектор підтвердив, що не погоджено, хоча п. Базилюк казав, що погоджено. Тобто, з боку самої фірми "Консоль", яка проводить будівництво, йде неправдива інформація і йде, на мою думку, самочинство. Таке нехтування загальними правилами потягнуло самовільні дії: те, що вони розібрали пам'ятки археології, не застановляючись над тим, чи мають вони на це право -- це теж кроки одного способу поведінки.

-- Щодо пам'яток археології, то забудовники( зокрема це неодноразово говорив п. Базилюк, начальник відділу капітального будівництва Львівської дирекції фірми ТзОВ "Консоль ЛТД") не вважають за такі земляний вал, укріплений тином, чи оборонні мури, наполягаючи на тому, що півкругла бастея є нічим іншим, як "австрійським виходком"...

-- Факт, що вони дозволяють собі коментувати такі речі, свідчить про їхню поверховість і недалекість (боюся вживати різке слово), бо я ніколи собі не дозволю як спеціаліст, який досліджує міста, піддавати сумніву ті об'єкти, які знайдені істориком з книгодрукування, та його фахові ідентифікації стародруків. Тому коментування п. Базилюка некоректне, воно свідчить радше про наміри забудовників, ніж про бажання досягти об'єктивності, і тим паче про те, що такі діячі не мають морального права працювати в центрі Львова.

-- Відомо, що начальник управління охорони історичного середовища таки виграв суд із забудовниками, які змушені були не перешкоджати археологічним роботам на своїй ділянці. А поясніть, якою є процедура легітимації виявлених у землі об'єктів?

-- За законом, пам'яткою є нововідкритий об'єкт, про який заявлено відповідним органам. Присвоєння статусу пам'ятки -- процедура тривала. Якщо пам'ятку вносять до національного реєстру, то треба подавати документи у Київ. А від моменту виявлення і подання пропозиції про взяття її на облік початком охоронного процесу для пам'ятки є акт про виявлення об'єкту та рішення про необхідність взяти його на облік, ухвалене засіданням науково-методичної ради. Якщо виявлений об'єкт опиняється під контролем управління охорони історичного середовища, то, власне, саме воно завжди автоматично ініціює початок пам'яткоохоронного процесу.

-- Натомість забудовник заявляв, що попередні археологічні дослідження нічого не виявили, а працівникам міської археологічної служби на їхньому майданчику робити нічого, бо ті буцімто не мають на нього відкритого листа.

-- Те, як вони ставлять саме це питання, свідчить про їхні наміри. Інколи під час аварійного проведення робіт справді немає часу думати про відкритий лист, коли виявили пам'ятку археології! Та відкритий лист -- це документ, який не видається на конкретний об'єкт чи площу в межах 4 на 4 м. Ні, він дає дозвіл проводити дослідження спеціалісту в певній галузі. Якщо ти спеціалізуєшся на середньовіччі, то з таким відкритим листом справді не бажано досліджувати кам'яний вік, де є зовсім інша специфіка знахідок. Відкриті листи передбачають дозвільне поле діяльності для спеціаліста. Але, без сумніву, такий дослідник оборонної архітектури як, скажімо, працівник нашої кафедри Юрій Лукомський, може працювати над тими об'єктами, що виявленні в сусідньому кварталі. Звіт, що його підготували працівники міської археологічної служби, не дає підстав сумніватися в їхній фаховості й компетентності.

-- Чим же насправді є ті знахідки?

-- Там є пам'ятка археології -- низький мур. Це очевидно, як би того хтось не хотів сприймати. Визначення суб'єкта охорони -- документований процес. Я можу мати сміливість висловлюватися щодо оборонної архітектури Львова, і тому наголошу, що пам'ятка археології є не тільки тим об'єктом, який ми знайшли (скажімо, от тільки цей конкретний камінь), а весь комплекс у випадку фортифікації, де кам'яна стіна є не тільки виразом фортифікації, а елементом цілої системи. Фортифікації низького муру -- це земляно-муровані укріплення. Отже, земляний насип також стосується пам'ятки археології. Тут не може бути іншого підходу, окрім наукового. Наука вчить розглядати знахідку в комплексі. І тому така пам'ятка може вимагати експозиції певної стратиграфії. До речі, можна припустити, що під цією пам'яткою може бути ще давніша, тобто цей мур може стояти на ще давніших підвалинах -- це все питання наукові. І їх компетентні вирішувати не будівельники, а спеціалісти. Фахівці повинні вказати, від якого місця до якого треба зберігати, а від якого справді можна розібрати, попередньо зафіксувавши. Закон забороняє розбирати (навіть за дозволом!) без фіксації. У цьому випадку вони порушили правила, бо розібрали незафіксовані об'єкти ще до того, як було чітко визначено, що треба з ними робити. Як і де експонувати вал -- це вже питання не забудовника, а науки про Львів, який мав систему укріплень із чотирьох ліній оборони, кожна з яких може бути збережена від одного до десяти відсотків. З огляду на унікальність виявленої лінії ухвалюють рішення щодо її подальшої долі. Якщо ми знайшли унікальний об'єкт, то його таким ідентифікують, оцінюють і цілком можливо, що вимагають експонувати від фоси чи з фосою яко профіль. Такого не слід цілком відкидати, бо, можливо, це поодинокий випадок ще збереженої такої пам'ятки. Але це справді треба вирішувати методом наукової дискусії і обговорень. До того ж громадськості має бути забезпечений відкритий інформаційний доступ до думок науковців.

-- Отже, повертаючись до думки науковців, Ваша кафедра й дотепер не реалізувала свого права на рецензію, яке їй було надане?

-- Жодної нової версії нам не подали на розгляд, і наскільки я орієнтуюся, то автори постійно ухиляються від розгляду цієї документації. А документація, яку ми рецензували, була зроблена дуже недосконало. Взагалі, серйозна проектна фірма на стадії ескізного проекту посоромилася б видавати таку документацію. Там були такі вирішення, які автор, що себе поважає, не може допустити на розгляд.

-- Наскільки обґрунтованими є закиди забудовника щодо можливої упередженості рецензентів?

-- Якщо йдеться про серйозні речі, то рецензію пишуть авторитетні автори і вказується їхні прізвище, або ж рецензія затверджується на засіданні кафедри чи вченої ради тої установи, яка робить рецензію. Тобто рецензент у жодному разі не зводить з кимсь порахунки, а своїм авторитетом убезпечує проект від можливих помилок. У нашому випадку це була рецензія, підготовлена двома спеціалістами і затверджена на засіданні кафедри. Проголосована одноголосно з коригуванням самих зауважень. Ми вважали, що питання вул. Валової, 15 дуже складне і що більше його обговорюють, то ліпше.

-- Пізніше, коли виникла необхідність розгляду цієї документації за участі Ганса Каспарі, то теж проектної документації так і не надали?

-- Відмовляючи, оперували таким аргументом: вже все погоджено, отож нема чого розглядати.

-- Як Ви можете це прокоментувати?

-- Звісно, що я не обізнаний з усіма нюансами паперового проходження цих документів. Але вважаю, що мене як члена науково-методичної ради вводили в оману. Спершу призначали рецензентом, а потім виявлялося, що є якась інша версія проекту, яку не показували. Відтак вводили в оману цілу раду. Подавали одну документацію, а виявлялося, що є інша. І крім того, насторожує ставлення до розгляду цього вирішення за участі ЮНЕСКО. Це справді дуже серйозний рівень, і нехтувати ним не можна. Фірма, яка так чинить, втрачає репутацію. Я кажу не тільки про будівельників, тут більша вина проектувальників, адже насамперед йдеться про проектну роботу.

-- Тобто проектанти подавали на розгляд "не ту" документацію, а будівельники самовільно знищили пам'ятку археології і частину розібрали?

-- Так, але це в компетенції самого управління -- стежити за дотриманням закону в установленому порядку. Але коли йдеться про проектну документацію, яка має бути погоджена з ЮНЕСКО, і коли відбувається нехтування цієї вимоги, то це свідчить не тільки про дуже поганий імідж фірми, а про те, що вона завдає шкоди взагалі іміджу України! І я думаю, що це питання неодмінно вирине під час звіту перед ЮНЕСКО, який чекає на Львів невзабарі... Прикро, що через такі беззаконня не вдається подолати дуже негативну опінію Львова в ІКОМОС й ЮНЕСКО, і це, по суті, є продовженням тої політики, яку роблять проектанти, котрі свого часу дістали запал до руйнування в центрі Львова за попередньої влади і далі роблять ту саму справу тепер...

-- Більшість членів науково-методичної ради, зокрема й експерт ЮНЕСКО, наголошували, що поверховість будинку на вул. Валовій, 15 має бути понижена. Утім як це зробити, рецептів ніхто не давав.

-- І не мусить, адже це залежить від уміння автора. Можливі варіанти. Це вже залежить від того, як проектант зуміє, користуючись своїм досвідом, це зробити. Розмір будівлі можна збільшувати по-різному. Це вже залежить від професійності архітектора. Корисну площу можну здобувати за рахунок висот рівнів, зміщенням рівнів тощо. Добрий архітектор знає, як це зробити. Та коли в завданні замовника, який хоче мати півтори тис. м кв., є обмеження, продиктовані ЮНЕСКО щодо висоти, габаритів, структури фасадів будинку тощо, то грамотний архітектор і серйозна проектна фірма врахують ці обмеження і затвердять нормальне рішення, яке задовольнятиме і замовника щодо метражу, і тих спеціалістів, які зобов'язані виконувати обмежувальні функції, пов'язані з дотриманням режиму охоронних зон. Саме з такими проектувальними і будівельними фірмами можна працювати на території історично-архітектурних заповідників. А коли проектна фірма уникає відкритих контактів, дискусії, не подає проекти на рецензію, -- а я бачу, що саме це відбувається на вул. Валовій, 15, -- то моя рекомендація для управління: переглянути ліцензію такої фірми й заборонити їй проектування в центрі Львова!

-- Утім, на думку автора, його ідеї охороняє авторське право на інтелектуальну творчість, яким він убезпечений проти чужого втручання у проект.

-- Але авторське право проектанта при цьому мусить не суперечити вимогам експертів ЮНЕСКО і науково-методичної ради.

-- Зауваження щодо поверховості стосувалося тільки вул. Сербської чи обох фасадів?

-- Будинок має бути вписаним не лише у вул. Валову, а в середовище (тобто це не тільки вул. Сербська, а й протилежний кінець Валової, і поле зору від церкви Андрія, і навіть п'ятий фасад міста!). Мусить бути комплексна оцінка об'ємно-просторового вирішення цього об'єкта в середовищі. І грамотний архітектор, коли готує документацію, звичайно, цю проектну пропозицію всесторонньо розкриває у проекті. Тобто робить розгортку цілої вулиці, а не лише лівого боку Валової, де новий будинок справді витримує лінії. Важливо, щоб проектант не намагався проштовхнути проект чи досягти результату будь-якою ціною, обманувши всіх у місті.

-- Схоже, що батьки міста чомусь самі захотіли, щоб їх так "обманули", бо запротокольовану ІКОМОС вказівку змінити на Валовій, 15 сам перебіг проектування, міські чиновники коментують як втручання в самоврядні справи. Мовляв, жоден Каспарі нам тут не указ...

-- Навпаки, Ганс Каспарі дуже делікатна людина, він навіть, може, занадто обережно намагається висловлювати свої думки і не загострювати ситуації з тим, щоби дати можливість місту самому вирішувати ці проблеми. Ви ж і самі відчули, що він говорить більш стратегічно і лишає поле для діяльності на місці. Він акцентує: ось проблема, над якою варто подумати. Але з іншого боку, якщо ми до нього звернемося в критичній ситуації, то без сумніву -- це той спеціаліст, який здатний сказати категорично: "Цього робити не можна!" І так він, до речі, розмовляв у Києві, коли таки домоглися пониження готелю, збудованого біля Софії. Тоді ми на засіданні говорили на підвищених тонах -- не було іншого виходу. Але таки домоглися, щоб у збудованому вже будинку розібрали кілька поверхів.

-- То хіба "Консоль", яка вже до даху дійшла, щось розбере? Мало йметься віри після того, як схожого ніхто не домігся від забудовника на проспекті Свободи, 45.

-- Чому ні? Що солідніша фірма, то охочіше піде вона на внесення змін (а на цій ділянці проект вимагає змін). Це питання ваги, престижу цієї фірми, її репутації. Якщо це зроблено неправильно, то чому ми повинні в таких ситуаціях іти на поступки самовільному будівництву? У Львові ми мусимо дотримуватися певних приписів, які мають верховенство пам'яткоохоронного аспекту над просто функціональним. Без сумніву, деколи треба йти на якусь жертву і переробляти напартачене. У середмісті повинен мати можливість працювати тільки той, хто розуміє цінність об'єкта і хто готовий цю цінність оберігати, реставрувати і навіть якщо будуть помилки, виправляти їх. Якщо такого розуміння немає, то таких інвесторів просто не має бути в центрі Львова, незалежно, чи вони роблять будинок, чи інтер'єр, чи навіть вікно. Мусить відбуватися відбір проектантів, кожна фірма повинна мати ліцензію, і коли вона проектує в історичному середовищі, то мусить мати відповідні дозволи. Те саме стосується і будівельників, які працюють в історичному середовищі. Тобто, щоб спиняти такі будівництва, треба було б частіше користуватися експертизою самого права проектувати в історичному середовищі.









» 
Об'єднаний фінський продукт
Марія СМАКОТИНСЬКА
 
Усе дедалі більше з'являється фірмових музикантів із холодних північних країн Європи, рік за роком їхня кількість збільшується, але таких, щоби насправді змогли міцно закріпити за собою позиції найкращих, по суті, мало. Єдиними й незворушними впродовж декількох років усе ще залишаються фінські симфо-метал-інструменталісти Apocalyptica, рокери H.I.M. та поп-рок-гурт, що понад рік тому засвітився в кожному, без винятку, європейському чарті завдяки своєму незаперечному гіту In The Shadows, -- The Rasmus.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Юля -- прем'єр 
  ·  КОМЕНТАРІ 
  ·  Перший вектор Ющенка 
  ·  Чи потрібна нам булава Хмельницького? 
Погляд
  ·  Уряд Росії обговорюватиме питання про монетизацію щотижня 
  ·  Кучма має 7 мільярдів 
Поступ у Львові
  ·  У відомчих будинках поки що не буде відімкнень електроенергії 
  ·  Михайло Сендак пропонує поновити на посадах колишніх голів РДА 
  ·  Благословенний Президент 
  ·  Упіймали крадіїв палива 
  ·  Виробництво стає безпечнішим 
  ·  Нема світла -- йди до Опери 
  ·  Прокуратура пильнує прикордонників 
  ·  Менше фуршетів -- більше роботи 
Поступ з краю
  ·  Володимир ПОЛОХАЛО: Суспільство не чуло сигналу Ющенка 
  ·  Незважаючи на рішення Ющенка, єдину пропрезидентську партію створять нескоро 
  ·  Вітренко дістала "реґіоналів" 
  ·  Опозиції з есдеків не вийде 
  ·  Шевченко позиватиметься із “Україною” 
  ·  Розбір польотів по-донецьки 
  ·  Моніторинг України триватиме 
Поступ у світі
  ·  Латиноамериканська сварка 
  ·  Війна з імміґрантами 
  ·  Антисемітські настрої зростають 
  ·  Пхеньян урізав пайки 
  ·  Повстанці оголосили війну виборам 
Спорт-Поступ
  ·  Домашні звитяги фаворитів 
  ·  Фінський бар'єр в Естонії 
  ·  Повторення пройденого 
  ·  Акробатичне "срібло" 
  ·  Забракло сил 
  ·  Зубастий дебютант 
  ·  Чотири кроки назад 
  ·  Дивовижне повернення Г'юїтта 
  ·  Борчині презентують Львів 
25-Й КАДР
  ·  Фізіогноміка 
Економіка у Поступі
  ·  Прикордонників не надуриш 
  ·  Львівських фармацевтів штрафують 
  ·  Нарощуємо газопереробні потужності 
  ·  Непрозорі тарифи 
  ·  Стабілізація впливає на все 
  ·  У селі Зіболках відкривають міні-завод із сушіння овочів та фруктів 
  ·  Японці інвестуватимуть в Україну 
  ·  Уже є Державна іпотечна установа 
Ї-Поступ
  ·  Кінець ночі 
  ·  Доля мови 
Арт-Поступ
  ·  Микола БЕВЗ: ЮНЕСКО зобов'язує не йти на поступки самовільному будівництву 
  ·  Об'єднаний фінський продукт 
post-Поступ
  ·  Вона 
Пост-Faktum
  ·  Миколаїв над Дністром 
  ·  КАЛЕНДАР