BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
25 січня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:28 28-04-2017 -   У Львові буде встановлено меморіальну таблицю Андрію Білику  
  15:23 28-04-2017 -   Шахрай не заплатив львів’янці $6 тис. за куплений автомобіль  
  15:21 28-04-2017 -   На Львівщині судитимуть чоловіка, який викрав з могили на кладовищі погруддя пам’ятника  
  14:5 28-04-2017 -   Через ремонт колії трамваї не їздитимуть до львівського залізничного вокзалу п'ять місяців  
  14:1 28-04-2017 -   Внаслідок задимлення через коротке замикання електромережі у 1-ій поліклініці постраждалих і збитків немає  
Україна
  15:30 28-04-2017 -   4 травня почнеться суд над Януковичем, докази неспростовні – Порошенко  
  15:25 28-04-2017 -   Двоє офіцерів ЗСУ продавали перепустки через лінію розмежування  
  15:17 28-04-2017 -   Ситник: ГПУ порушила справи проти Супрун  
  13:59 28-04-2017 -   Порошенко: Гроші Януковича уже в Держказначействі  
  12:46 28-04-2017 -   Шахраї зняли більше десяти мільйонів із карток українців  
Світ
  15:33 28-04-2017 -   Самойлова підтвердила, що 9 травня співатиме в окупованому Севастополі  
  15:19 28-04-2017 -   У Британії Кличка назвали російським гігантом  
  12:44 28-04-2017 -   У США стратили вже четвертого в'язня за тиждень  
  10:7 28-04-2017 -   Бундестаг схвалив часткову заборону нікабу  
  10:6 28-04-2017 -   В Угорщині затримали майже тонну бурштину з України  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Кінець ночі
Тарас ВОЗНЯК
 
Тарас Возняк
Ми розуміли, що маємо її пережити, що маємо перебрести темні заплави відчаю і безнадії, і болота безсилля. Ми бачили, що наступав час нікчем та вампірів. Вони зліталися зі своїх кублищ на Великий Опівнічний Бал. І здавалося, годі цьому протистояти. Занадто близько наш край до їхніх матірних кубел у Трансильванії. У країні на очах ширилася пошесть. Не хочу згадувати збитої метафори «чуми», у Карпатії є свої глибинні традиції.

Ікла прорізалися поруч. З багатьох кров було випито насильно. Але чимало піддалося спокусі уподібнитися до Володарів Ночі. Стати панами ситуації, самим причаститися до Чорної Учти. Банальністю ставало переконання, що свободу можна здобути, уподібнившись до сильних світу цього. З бравадою відкидалося «старий мотлох» найелементарніших засад уже навіть не моралі, а бодай етикету взаємин між людьми. Однак, ширяти в етері такої сваволі можна було лише розправивши кажанячі крила.

Йдеться про упирів актуальної української політики. Що йдеться про їхніх жертв, які самі стають упирями, що йдеться вже про товпища покручів. Що йдеться про агонію режиму, яка типологічно подібна до инших -- чи це режим Чаушеску чи режим Кучми. Для всіх них характерне як спазматичне чіпляння за владу будь-якою ціною, так і просто панічний страх її втратити. Для свого порятунку режими здатні на все -- можуть виплекати і нацькувати на свій народ зграю вампірів, можуть взагалі перепродати його цій нечисті. Зрештою можна перетворити сам нарід у товписько спраглих теплої людської крови упирів, яке через заліплені воском вуха вже не чує людського слова, не бачить своїми осклілими очима людських докорів, не відчуває своїми холодними кінцівками звичайного людського тепла. Всі ми знаємо, що врешті такі режими чекає ганебний і нікчемний кінець.

Рік тому все було не так очевидно. Тоді ніхто не знав, коли ж наступить це «врешті», за рік чи два, чи ще за нашого життя. Опівночі вампіри здаються нездоланними. Та й час людини не співмірний із поступом історії. Для історії півстоліття не є проблемою. А для людини це ціле життя. Кожного з нас насамперед цікавить наше найближче майбутнє. Рік тому воно виглядало щонайменше проблематичним.

Тоді нам йшлося про вибори в Україні. А точніше -- про буття України чи про заперечення України. Заперечення моєї України тягнуло за собою проблематичність мого перебування у ній. Можливо, не йшлося про еміґрацію, однак про відсторонення – безсумнівно. Ми би вкотре опинилися у своїй-не-своїй Україні. Багато з нас вийшло з безчасся та внутрішньої еміґрації минулої доби, а тому розуміють, про що йдеться. Натомість за кільканадцять років бодай часткової незалежности ми вже призвичаїлися до думки, що принаймні щось у країні й у твоєму житті від тебе все-таки залежить. Але режим усіма силами демонстрував, що цього разу від нас не залежатиме нічого.

І добре, що режим ні на мить не сумнівався у тому, що він непереможний. Добре, що він уже ні з чим не крився. Добре, що він демонстративно дотримувався засади – «що брутальніше, то ефективніше», «що брутальніше, то страшніше». Країну демонстративно готувалися просто ґвалтувати.

Як результат -- режим сам мобілізував проти себе всіх ще живих. Живих, які не прагли крови. Живих, які нікого не страхали. Живих, які у своїй більшості насправді потребували тільки незалежности. Але не формальної незалежности для України, як 1991 року, а власної. Й у цьому найістотніша різниця між революціями 1991 та 2004 років. Саме ця різниця дає мені велику надію. Хоча наразі не впевненість. Люди виступили не за абстрактну, а реальну політичну та економічну свободу в Україні. Виявилося, що в Україні за роки незалежности не тільки виросло молоде покоління, молоде вино, яке не знає революції 1991 року і потребує своєї революції, саме має перебродити у її горнилі, але й середній клас, клас вільних і незалежних людей, який, на моє глибоке переконання, і став справжньою опорою революції 2004 року.

Події жовтня-грудня 2004 року лише розпочали ліберально-демократичну (чи, якщо хочете, першу буржуазну) революцію в Україні. Тому, попри помітний спад напруги, сьогодні ми і далі перебуваємо у революційному процесі. Можливо, він завершиться з виборами 2006 року. А можливо, що й ні.

Майдан розчахнув простори свободи перед кожним із нас. Ми вдруге отримали свій шанс. Що це? Це безсумнівно щось. Це можливість. Однак водночас це і ніщо. Це не обіцянки підвищення платні. Кожен має здобутися на свою платню сам. Кожен має облаштувати своє життя сам. Часи патерналізму минають. Етер справжньої свободи не подібний до літеплого киселю, в якому можна заховатися від викликів життя. Повітря свободи різке і терпке. Воно є опорою для міцних крил. Але може й обпекти своїм холодом.

Для людей, які звикли до опіки над собою, свобода часто страшна. Страшна своєю повнотою. Ти маєш сам за себе відповідати. Маєш сам облаштувати своє життя. Повня свободи не страшна тільки для людей справді вільних -- або ідіотів. Однак скільки справді вільних поміж нас? Хто справді готовий до цієї повні? На це змушений буде дати відповідь кожен. На Майдані більшість вибрала свободу. І це не є порожнє теоретизування. Ми вибрали свою особисту свободу. Саме життя ставить і ставитиме нас і наших ближніх перед нею. Ми повинні не тільки самі бути готові до цієї повні свободи, але й дітей поставити на крило, навчити бути вільними. Глибоко переконаний: свободи навчаються. До неї привчаються.

Майдан лише розчахнув запилюжену завісу, розкрив простір свободи. Натомість ми повинні навчитися користуватися цим. Перед нами щоденна праця. Кожного на своєму місці. І насамперед від успіхів кожного з нас залежатиме, буде Помаранчева революція успішною чи ні. Вона не може бути революцією залежних людей. Люди на Майдані не розраховували на посади в адміністраціях, кабінетах міністрів чи митницях. Саме ці люди і визначили її суть. Сподіваюсь, що ми не будуватимемо ієрархію залежних «своїх людей» -- не забуваймо, що в багатьох таки вп’ялися вампіри. Багато інфікованих. Инколи ми про це і не здогадуємось. Та й природа людини змінюється дуже повільно, якщо взагалі істотно змінилася з часів Авеля та Каїна. Спокуса замінити один режим на инший дуже велика. Нові ієрархії, нові автократії вибудовуються повільно, ґомеопатичними крочками. Можливо, вільні люди инколи видаються дещо холоднуватими, однак це тому, що літають високо. А там, самі знаєте, що вище, то холодніше.

Ще половина народу боїться вітру свободи. Затхлі льохи патерналізму і досі видаються для них затишнішими. Хоч часто це дійсно кубла вампірів, які живляться нашою несвободою. Як нам поступити з ними? Це запитання теж пов’язане з нашим майбутнім.

Разом з тим, не вільно забути у наших високостях і просто слабких та потребуючих людей. А їх у нашому суспільстві ледь не половина.

Однак завісу розчахнуто. Перед нами все…і нічого. Простір свободи.









» 
Доля мови
Володимир ПАСЬКО
 
Проблема статусу і функціонування української й російської мов в Україні, потреби в тих чи тих заходах з боку як держави, так і суспільства з метою оптимального її розв’язання стала предметом численних дискусій чи не з перших років входження України до складу Московського царства. Гострота, масштаб і рівень дискусій змінювалися в часі, як і відповідні заходи російської, а згодом совєтської державної влади, але проблема лишалась нагальною. Часи відвертого і брутального нищення української мови і культури змінювали періоди певної лібералізації, зазвичай нетривалої й неглибокої, але сама проблема не зникала практично ніколи, а на другу половину ХХ ст. навіть загострилася. Дискримінаційна практика щодо національних мов, яку запроваджувало московське керівництво, досі дається взнаки і в Україні, і попросту нонсенсом буде другорядний статус української мови в телерадіоетері.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Юля -- прем'єр 
  ·  КОМЕНТАРІ 
  ·  Перший вектор Ющенка 
  ·  Чи потрібна нам булава Хмельницького? 
Погляд
  ·  Уряд Росії обговорюватиме питання про монетизацію щотижня 
  ·  Кучма має 7 мільярдів 
Поступ у Львові
  ·  У відомчих будинках поки що не буде відімкнень електроенергії 
  ·  Михайло Сендак пропонує поновити на посадах колишніх голів РДА 
  ·  Благословенний Президент 
  ·  Упіймали крадіїв палива 
  ·  Виробництво стає безпечнішим 
  ·  Нема світла -- йди до Опери 
  ·  Прокуратура пильнує прикордонників 
  ·  Менше фуршетів -- більше роботи 
Поступ з краю
  ·  Володимир ПОЛОХАЛО: Суспільство не чуло сигналу Ющенка 
  ·  Незважаючи на рішення Ющенка, єдину пропрезидентську партію створять нескоро 
  ·  Вітренко дістала "реґіоналів" 
  ·  Опозиції з есдеків не вийде 
  ·  Шевченко позиватиметься із “Україною” 
  ·  Розбір польотів по-донецьки 
  ·  Моніторинг України триватиме 
Поступ у світі
  ·  Латиноамериканська сварка 
  ·  Війна з імміґрантами 
  ·  Антисемітські настрої зростають 
  ·  Пхеньян урізав пайки 
  ·  Повстанці оголосили війну виборам 
Спорт-Поступ
  ·  Домашні звитяги фаворитів 
  ·  Фінський бар'єр в Естонії 
  ·  Повторення пройденого 
  ·  Акробатичне "срібло" 
  ·  Забракло сил 
  ·  Зубастий дебютант 
  ·  Чотири кроки назад 
  ·  Дивовижне повернення Г'юїтта 
  ·  Борчині презентують Львів 
25-Й КАДР
  ·  Фізіогноміка 
Економіка у Поступі
  ·  Прикордонників не надуриш 
  ·  Львівських фармацевтів штрафують 
  ·  Нарощуємо газопереробні потужності 
  ·  Непрозорі тарифи 
  ·  Стабілізація впливає на все 
  ·  У селі Зіболках відкривають міні-завод із сушіння овочів та фруктів 
  ·  Японці інвестуватимуть в Україну 
  ·  Уже є Державна іпотечна установа 
Ї-Поступ
  ·  Кінець ночі 
  ·  Доля мови 
Арт-Поступ
  ·  Микола БЕВЗ: ЮНЕСКО зобов'язує не йти на поступки самовільному будівництву 
  ·  Об'єднаний фінський продукт 
post-Поступ
  ·  Вона 
Пост-Faktum
  ·  Миколаїв над Дністром 
  ·  КАЛЕНДАР