BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    ДАЙДЖЕСТ.    Економіка у Поступі.    Дискусія у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
21 січня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:59 25-04-2017 -   У Львові податківець «погоріла» на півмільйонних хабарах  
  14:42 25-04-2017 -   Працівники військкоматів вручатимуть повістки призовникам на кордонах  
  14:36 25-04-2017 -   На турнір до Львова приїдуть спортсмени з різних міст України  
  13:57 25-04-2017 -   До 70-ї річниці операції «Вісла» відкрили тематичну виставку  
  13:56 25-04-2017 -   Четверо представників з Львівщини увійдуть до складу української збірної «Ігор Нескорених»  
Україна
  15:1 25-04-2017 -   Арку дружби народів до Євробачення перетворюють на веселку  
  14:57 25-04-2017 -   Україна знову випробувала ракетний комплекс Вільха  
  14:39 25-04-2017 -   У ДТП на Рівненщині постраждали семеро людей  
  13:59 25-04-2017 -   В Україні майже 2 мільйони безробітних - Розенко  
  13:59 25-04-2017 -   У штабі АТО кажуть про відсутність втрат за добу  
Світ
  14:44 25-04-2017 -   Російські хакери два роки читали пошту міністерства оборони Данії  
  14:38 25-04-2017 -   РФ буде поставляти електрику в Луганськ  
  13:20 25-04-2017 -   У Мексиці оголосили тривогу через крадіжку радіоактивного іридію  
  10:24 25-04-2017 -   Трамп планує скоротити допомогу Україні по лінії USAID  
  10:6 25-04-2017 -   У Польщі розорали українське кладовище  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дискусія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Подвійний стандарт
Або чому поляки не люблять українців
Якуб ЛОГІНОВ
 
"Україна -- наш стратегічний партнер" -- це гасло найточніше характеризує польську східну політику. З правильністю такого підходу погоджуються представники як влади, так опозиції, а пересічні громадяни вже здавна сприймають цю фразу як звичну. Про необхідність сприяння Україні та її євроатлантичним аспіраціям можна почути в залі польського парламенту чи президентського палацу, на наукових конференціях, форумах підприємців, а навіть у приватних розмовах звичайних громадян. Поляки однозначно підтримали Помаранчеву революцію, переконали до нашої європейськості керівництво ЄС. Складається враження, що цілі Польщі стосовно України є чітко визначеними, і щодо них панує небувала суспільна згода. Це -- підтримка демократичних процесів, розвитку громадянського суспільства, економічних реформ, інтеґрації з Європою. Для того поляки і ЄС виділяють неабиякі кошти, навчають наших громадян без оплати у своїх університетах, засновують спеціальні фонди, товариства співпраці, громадські організації. Все це заради того, щоб мати дружнього, сильного, незалежного від Росії сусіда, що, на думку багатьох, гарантуватиме незалежність, міжнародне значення та економічну силу Польщі.

Водночас, зусилля польського президента та уряду, схоже, є даремними. Бо коли одні демонструють солідарність та сприяння нашій країні, для інших поляків Україна є предметом їхньої буденної трудової діяльності. Так склалося, що вони мають на тему польсько-українських відносин зовсім іншу думку. Це -- митники, працівники консульств РП в Україні, внутрішніх установ. То вони творять справжній, буденний образ польського ставлення до України. А він є вкрай далеким від ідеалів з перших сторінок газет, що чинить де-факто неможливим виконання стратегії Польщі щодо Україні, за що є відповідальними... той же президент та уряд -- отже, то вони відповідають за працю державної адміністрації.

А про те, як сильно розходяться декларовані та справжні відносини поляків зі своїм "стратегічним партнером", можна особисто пересвідчитися на нашому кордоні. Запобігання перетворення східного кордону ЄС на межу, яка б знову поділила Європу, є чи не найважливішою темою старань польських дипломатів після вступу країни до Євросоюзу. Причому є на що посилатися -- аналогічна загроза існувала в 1990 році на тодішньому східному кордоні Європейської спільноти, коли на Заході ще не зовсім довіряли, що нова Польща чи Чехословаччина -- це справді європейські, цивілізовані держави. Тоді роль адвоката Польщі в Європі взяла на себе Німеччина, зокрема, великі заслуги в тому її канцлера Гельмута Коля. За німецькі гроші модернізували пункти пропуску, будували нові, а полякам і чехам дозволяли їхати в Німеччину та інші західні країни без віз. Внаслідок співпраця прикордонних територій Польщі і Чехії, з одного боку, та Німеччини -- з другого, стала зразковою. Не дивувала й ситуація, коли діти з польських Слубіць ходили в школу, яка на другому боці Одри -- у німецькому Франкфурті. Тепер великі гроші є і для теперішнього східного кордону Європейського союзу -- ЄС виділив на це Польщі 280 млн євро для використання в 2004-2006 роках. Проте цього разу не зовсім з метою повторення вдалого німецько-польського досвіду. Ця величезна позиція в бюджеті так і називається "ущільненням", що вказує на дещо інший підхід. Отже, найважливіші витрати з того фонду, це: придбання прикордонною службою військового обладнання, комп'ютерних систем перевірки, побудова веж нагляду, підготовка прикордонників та митників, щоб краще розпізнавали нелегальних імміґрантів. Це добре, але чомусь на тому кінець -- про такі ж масштабні заходи, спрямовані на зменшення часу очікування, сприяння комфортному перетину кордону та прикордонної співпраці, чиновники забули.

Про пункти пропуску Шегині -- Медика можна написати багато. Не секрет, що для багатьох громадян обох країн вони слугують надійним джерелом прибутків -- одні живуть із перевезення цигарок і горілки, інші -- з накладених на тих перших "оплат". На кордоні творять черги, митники вважають за необхідне штучно спиняти рух, щоб зменшити контрабанду. Бо ліквідувати її ніхто не наважиться -- більшість поляків стоїть на кордоні тому, що на яку-небудь легальну роботу в їхньому Перемишлі чи Ярославі розраховувати не може -- реґіон потерпає від структурного тривалого безробіття. За цих обставин польські службовці сприймають тих, хто перетинає кордон, згідно зі своїм вузьким уявленням. Мешканець польської прикордонної зони -- це потенційний дрібний контрабандист. А громадянин України -- це, мабуть, людина, яка їде в Польщу нелегально працювати. Пропустити їх треба, але спочатку їм слід дещо надокучити, хоча б принизливими запитаннями, піднесеним тоном розмови чи довгим очікуванням. Тому не дивно, якщо автобус сполученням Краків -- Львів перебуває в дорозі 5 годин, а 4 стоїть на кордоні. Бо може бути гірше -- достатньо придивитись до долі автобусів за маршрутом Львів -- Перемишль, які вдвічі довше пробиваються крізь "межу, яка не ділитиме Європу на дві категорії", ніж долають географічну відстань між тими двома містами. І це в ситуації, коли в Польщі є безробітні кваліфіковані митники і прикордонники, звільнені у зв'язку з приєднанням до ЄС, які бажали б працювати на східному кордоні. Це навіть відбувається, поляки регулярно приймають нових митників, проте на часі очікування це не позначається аж ніяк. Бо шлях до зменшення черг пролягає не через збільшення кількості працівників, а через бажання подолати цю проблему. Тільки спочатку слід усвідомити, що 5 годин стояння на кордоні це дійсно проблема, а не природне явище.

Отже, внаслідок тяжкої економічної ситуації в прикордонній зоні двох країн, вона так і залишається зоною перемиту, непрозорості і джерелом корупції. Цього достатньо, щоб не спрацювала ідея масових туристичних поїздок польських громадян до Львова, в українські Карпати чи на Шацькі озера, що суттєво підняло б економіку реґіону. А принаймні дало роботу частині з-поміж тих, хто через її відсутність змушений перевозити цигарки чи горілку. Такий кордон лякає всіх, бо поляки вже давно звикли до дещо інших стандартів. До того ж, за 6 годин, втрачених на кордоні (бо і така ситуація -- не виняток), з північно-східної Польщі можна доїхати і в такі привабливі місця, як Будапешт, словацькі Татри чи на Балатон, замість і надалі бути за 150 км від дому, втомленим від жахливого кордону. А щоб простий житель Перемишля поїхав на одноденну екскурсію на велосипеді в українські Мостиська -- ідея, неможлива для реалізації, такого просто не передбачено в організації пункту пропуску. Так само щосуботні поїздки поляків за дешевшими українськими продуктами, на зразок аналогічних покупок поляків у Словаччині, є непривабливими через навмисно забарну працю прикордонників та митників. Людям не дають можливості заробити на близькості Польщі чесно та законно, отже -- вони змушені займатися контрабандою і корумпувати службовців.

А масові туристичні поїздки поляків в Україну сприяли б не тільки економічному розвиткові нашої країни, але й здійсненню інших цілей польської східної політики. Отже, це й діалог між нашими народами, який займає стільки місця в статутах громадських організацій. Він би відбувався сам собою, без потреби творення спеціальних і дорогих програм взаєморозуміння і примирення. Якраз так, через мандрівки поляків усією Європою, стало можливим подолання негативних стереотипів щодо нашого сусіда в європейців, а самі поляки освоїлися з незрозумілою спочатку ідеєю інтеґрованої Європи. А знання сусіда, брак упереджень та особисті знайомства, набуті під час відпочинку в Україні, -- це найкраще, що можна зробити для поліпшення інвестиційної активності польських підприємців в Україні. А цим самим вчинити реальний прогрес у здійсненні ідеї, яку безуспішно намагалися реалізувати президенти Кваснєвський і Кучма під час своїх численних зустрічей. Слід зрозуміти, що для ведення спільних інтересів необхідно створити умови, щоб львівський бізнесмен міг зранку поїхати в Перемишль чи Замосць, там владнати свої справи, а в другій половині дня працювати вже у Львові -- і це має бути очевидний для всіх стандарт.

Тому без перебільшення можна сказати, що в польському ставленні до України панують подвійні стандарти. З одного боку -- великі ідеї, підтримка на дипломатичному рівні, грандіозні програми партнерства і великі гроші на їхню реалізацію. Причому поряд із гаслом "Україна -- стратегічний партнер" є і зрозумілі, обґрунтовані принципи стосовно нашої країни та народу, щодо яких панує загальна згода. А з другого боку -- виконавчі органи адміністрації та посадовці середнього рівня, які опираються у своїй щоденній праці та стратегічних рішеннях на зовсім протилежні принципи -- що Україна Польщі не потрібна, а українці -- це непрошені гості, потенційні злочинці. З того виникає принизливе ставлення до наших громадян на кордоні, а неодноразово і в польських державних службах всередині країни та в консульствах. Таким принципом керуються і працівники польського Бюро визнавання освіти та міжнародного обміну, подаючи такі причини відмови у скеруванні польського громадянина на навчання в Україну: "Щоправда, порозуміння про співпрацю (...) передбачає можливість скерування польською стороною до 2 осіб на магістерські навчання, але міністерство не користується тим, бо нема причин, для яких польські громадяни мали б проходити повні магістерські навчання в Україні (...)". Це суперечить словам керівників того ж уряду про необхідність взаємної інтеґрації наших народів. Інші посадовці не бажають нічого змінювати на східному кордоні, відмовляючи тим самим у здійсненні права українських курортів, супермаркетів та виробників на здорову конкуренцію за польського споживача. А посередньо, роблячи перетин кордону неприємним і довготривалим, штучно занижують привабливість українського ринку для польських підприємців, потенційних інвесторів. На економічному суперництві держав, на здорових ринкових засадах побудована європейська спільнота, в якій так хочуть нас бачити поляки. Однак це розуміють політики і економісти, але не митники.

Тож варто польському президентові та урядовцям придивитися до праці частини своїх державних службовців. Бо є що в їхній поведінці змінити. А ці зміни -- то якраз ключ до втілення в життя політичної мрії пана Кваснєвського й інших про справжнє стратегічне партнерство Польщі та України. І варто це зробити не те що для нас, а хоча б для цієї сотні тисяч польських громадян, які під час нашої революції ходили на демонстрації за вільну Україну, носили помаранчевий одяг, передавали на потреби Майдану матеріальну допомогу. Бо то вони оцінюватимуть цього року успішність східної політики, а також результати вкладених у її реалізацію коштів на парламентських та президентських виборах.










Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Початок епохи Ющенка 
  ·  Медведчук звільнився 
  ·  Чорновіл потрапив у лікарню 
Погляд
  ·  Не запитуй 
  ·  ПИТАННЯ ДНЯ 
  ·  Місце Павелла посяде Райс 
  ·  Протокол Ющенка-Тимошенко існує? 
  ·  Останнє засідання Кабміну 
Поступ у Львові
  ·  Хто ж отримає медаль? 
  ·  Сімейні пологи в моді 
  ·  Мер Винників проти відставки 
  ·  Охороняти Карпати -- зі Львова 
  ·  У міста забирають парки 
  ·  Інтернет і революція 
  ·  У школу без страху 
  ·  Міська "Нова Україна" 
  ·  Львів має бюджет 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Литвин врятує кучмістів 
  ·  Кінах призначить губернаторів 
  ·  Мороз хоче Київщину 
  ·  Одеські пікети "синіх" 
  ·  Ющенко відвідає Москву 
  ·  Янукович здався 
  ·  Зрив останньої операції Кучми 
  ·  Процедура інавгурації: світовий досвід 
  ·  Регалії Хмельницького -- Ющенкові 
Поступ у світі
  ·  Справу ''Курська'' розглядатимуть у Страсбурзі 
  ·  Бордель із дипломатичною недоторканністю 
  ·  Іракські китайці тероризують США 
  ·  Система оповіщення цунамі 
  ·  Депутати як нацисти 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Спорт-Поступ
  ·  На перемогу надихнув Бубка 
  ·  На черзі Іран 
  ·  Одного сету замало 
  ·  Подвійний удар львів'ян 
  ·  Переможний вояж "Сокола" 
  ·  Євродосвід "Локомотива" 
  ·  vivat король! 
  ·  "Козачка" загасила "Зірку" 
  ·  "Галичанка" збирає податки 
ДАЙДЖЕСТ
  ·  Ціна апельсинів 
Економіка у Поступі
  ·  Фондова революція 
  ·  Гроші повертатимуть частинами 
  ·  З державою треба ділитися 
  ·  Підказки для нотаріусів 
  ·  Пролонгація проблем ГЗК 
  ·  Маємо бетонний завод 
  ·  Безмежна іпотека 
Дискусія у Поступі
  ·  Подвійний стандарт 
Арт-Поступ
  ·  Театр з ліхтарем Діогена 
  ·  Діоскури львівського андеґраунду 
  ·  Прем'єрний зорепад у Києві 
Літературний Поступ
  ·  Повернення до ідеалу краси міста 
Пост-Faktum
  ·  Нагорода Пулітцера 
  ·  Емір Кустуріца в Каннах 
  ·  Рембо знову повертається 
  ·  Продається імперія 
  ·  КАЛЕНДАР