|
|
|
|
Поступ у світі »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Помаранчевий експорт |
|
|
| Олег ПУШКАР |
| |
Революції -- річ запальна. Про це знали і цим жили творці Жовтневої революції, плануючи експортувати її цілим світом. Схоже, ця особливість уже стала рисою української Помаранчевої революції. Попри те, що українська опозиція й не мала таких "наполеонівських" планів, помаранчевий колір став найбільш популярним і поважним кольором не тільки в Україні, але й в усьому світі.
Так, цими днями учасники акцій протесту проти заміни пільг у Санкт-Петербурзі встановили п'ять наметів помаранчевого кольору на трамвайних шляхах. Мітингувальники заявили, що намети встановлені як символ того, що "в Петербург прийшла помаранчева революція", а також, що вони "стоятимуть, поки їм не повернуть пільги".
Провал пільгової реформи знову поставив Росію перед одвічними питаннями "Хто винен?" і "Що робити?" Влада, дотримуючись традиції, заглибилась у вирішення першого питання, і лише через декілька днів після цього, як криза стала очевидною, спробувала з'ясувати ситуацію довкола другого. Слово взяв Путін, чий авторитет, як звикли вважати росіяни, здатний переважити будь-який огріх уряду. Однак, всупереч очікуванням, повів себе так, ніби нічого особливого не сталося, і пояснив ситуацію, що склалася, поганою реалізацією закону.
Чи дав президент Росії своїм спокоєм зрозуміти всім "хто сумнівається", що його мало обходить "метушня" опозиції і акції протесту, організовані населенням? Так чи інакше, враховуюче те, що люди вийшли на вулиці російських міст, аналітики серйозно заговорили про можливість зміни режиму. А паралелі з Помаранчевою революцією в Україні стали однією з головних політичних тем російської дійсності останнім часом.
Боротьба за владу в Україні знайшла відгук і в інших сусідів України. В Молдові, де навесні мають відбутися парламентські вибори, опозиційні сили поквапились змінити кольори політичних партій. Так, Християнсько-демократична народна партія Молдови (ХДНП) оголосила офіційним кольором своєї передвиборної кампанії помаранчевий. "Цей колір уже став символом благотворного оновлення в Південно-Східній Європі. Молдовські християнські демократи, які виступають за об'єднання з Румунією, вважають, що після Києва та Бухареста Помаранчева революція обов'язково прийде й до Кишенева", -- говориться в опублікованій 16 грудня заяві партії.
Блок "Демократична Молдова" також претендує на роль революційної сили. Не встигнувши забронювати помаранчевий колір, демократи вдовольнилися жовтим. Їхній лідер Серафим Урекяну говорить про політичні репресії, що влаштували комуністи, які перебувають біля владного керма, проти конкурентів.
Лідер румунської опозиції Траян Бесеску, який переміг за підсумками другого туру президентських виборів у Румунії, також взяв за взірець тактику своїх українських колег. Вже після початку кризи в Україні румунські опозиціонери обрали помаранчевий колір для своїх прихильників. Однак на цьому прихильники Басеску не зупинилися. Вони звинуватили ЦВК Румунії у фальсифікаціях під час підрахунку голосів у першому турі.
Як не дивно, а революційний досвід став заразливим й для Сполучених Штатів, які самі звикли експортувати свободу і демократію іншим країнам. Як заявила прес-секретар Організації Вашинґтонського опору Лейсі Маколі, акції протесту в столиці США під час інавгурації президента США Джорджа Буша проводитимуть під помаранчевим кольором. За її словами, цей колір означатиме те, що президентські вибори у США відбулися з такими ж масовими порушеннями, як і в Україні.
Вперше американські громадські активісти, які підтримали кандидата від демократів, вирішили запозичити колір української революції під час акції 6 січня, що відбувалась біля Білого дому і Капітолію. Того дня американський конґрес мав затвердити результати виборів, у яких переміг Джордж Буш. |
|
|
|
|
Путін злякався революції |
|
|
| |
| |
|
Два молодих хлопці, що погодилися розповісти "Поступу" про свої враження від Помаранчевої революції, на перший погляд нічим не відрізняються від пересічних активістів громадянської кампанії "ПОРА". Вони протягом усіх днів революції перебували в Києві, як і всі, ходили на мітинги, піднімали університети на страйк і навіть блокували та штурмували адміністративні будівлі. Є тільки одна маленька деталь. Міхаіл і Константін -- громадяни Російської Федерації. Інша, не менш цікава деталь --- ці хлопці в майбутньому стануть координаторами чи засновниками молодіжного опозиційного руху проти диктатури Владіміра Путіна. Тож хтозна, можливо, через три роки і в Росії відбудеться щось неймовірне, що змусить весь світ поглянути на колишню імперію зовсім по-іншому... |
| Детальніше>> |
|
|
|
