BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    Економіка у Поступі.    Поступ технологій.    Тема Поступу.    Літературний Поступ.    Львівські обсервації.    Мій Дрогобич.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
16 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  15:13 18-12-2017 -   Отці-домініканці запрошують долучитись до різдвяного ярмарку  
  15:12 18-12-2017 -   У День святого Миколая найстаріший храм Львова відзначає престольне свято  
  14:54 18-12-2017 -   У Львові чоловік з ножем чіплявся до перехожих з погрозами вбити себе  
  14:9 18-12-2017 -   Поліція розшукує водія, що збив 79-річну жінку у Львові і втік з місця ДТП  
  14:6 18-12-2017 -   Сьогодні у Львові відбудеться театралізована вистава просто неба  
Україна
  15:17 18-12-2017 -   Наступного року міністром оборони України має стати цивільна особа  
  15:15 18-12-2017 -   Перші платні дороги в Україні почнуть будувати не раніше ніж у 2019 році  
  14:52 18-12-2017 -   У Чернігові вкрали 100-кілограмовий бюст Коцюбинського  
  14:52 18-12-2017 -   У Чернігові вкрали 100-кілограмовий бюст Коцюбинського  
  14:15 18-12-2017 -   В Україні подешевшало м'ясо та подорожчав хліб  
Світ
  15:20 18-12-2017 -   Президентом Чилі знову обрали мільярдера Піньєру  
  14:55 18-12-2017 -   У Росії випустили золотий iPhone з портретом Дзержинського  
  13:15 18-12-2017 -   У Польщі знесли черговий радянський пам'ятник  
  11:20 18-12-2017 -   Більше половини британців хочуть залишитись в ЄС, – опитування  
  11:2 18-12-2017 -   Встановлено причину відсутності пари у людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Перша сторінка  » 

___________________________________________________________________________

Андрій САДОВИЙ: Я діставав регулярно
 
Андрій Садовий
Засновника Інституту розвитку міста Андрія Садового мешканці Львова найбільше пам'ятають як кандидата на посаду мера Львова у 2002 році. Тому, відповідно, його публічна діяльність часто була пов'язана з гострою критикою попереднього голови міста Василя Куйбіди, а також критикою бездіяльності або ж неправильних, на його думку, кроків нинішніх міських чиновників. Тому пан Садовий вирішив, не ставши мером, у інший спосіб себе реалізувати, щоб бути корисним громаді, -- заснував організацію "Самопоміч".

Для більш вузького кола Андрій Садовий також відомий як бізнесмен, зокрема як голова правління ВАТ "Південьзахіделектромережбуд" та керівник медіа-холдингу, до якого входять телерадіокомпанія "Люкс" та газета "Поступ". Оскільки зараз в Україні, і зокрема на Львівщині, настали часи великих змін, то кожна публічна особа є сама собою цікава, бо її роль у суспільстві і політикумі може стати зовсім іншою, ніж була раніше. Попри існування безпосереднього зв'язку пана Садового із нашою газетою, ми вирішили доволі відверто з ним поспілкуватися і попросити розповісти про те, чого більшість читачів раніше не чула.

-- Зараз Україну та реґіони чекають великі зміни. Все буде перевертатися з ніг на голову. Яке місце Ви бачите у цьому великому перевороті для себе?

-- У мене є мрія, щоб у Львові були правила гри, а політикум і бізнес грали за цими правилами. Це мають бути правила здорового глузду, логіки і звичайної моралі. Цього, передусім, я можу досягти через медіа, які мають бути об'єктивними, чесними та доносити правду, даючи всім можливість висловлювати свою думку. Медіа мають говорити правду і не вступати у змову з владою, навіть якщо ця влада є близька. Ми не повинні бути з цією владою в дружніх стосунках, а в таких, які б давали можливість бачити її плюси і мінуси. Адже кожна людина може помилятися, а завдання активних людей вказувати на ці помилки. Тому я бачу себе на місці тієї людини, яка може сказати там, де інші промовчать.

-- З позиції медіа-магната?

-- З позиції людини, яка має велику відповідальність за те, що відбувається. Я цю відповідальність відчуваю. Так, я зловживаю службовим становищем дуже часто. Як? Коли прошу останнім часом журналістів більше уваги звертати на місцеву політику, місцеву тематику загалом.

-- Тобто Ви допомагатимете цій владі розвиватися, критикуючи її через свої медіа?

-- І своєю особистою позицією, своїм голосом. Бо медіа -- це невелика частина тих справ, до яких я маю безпосередній стосунок.

-- А де можна буде почути Ваш голос, окрім медіа -- при владі, в опозиції, серед чиновників, серед політиків?

-- Цей голос буде в унісон з голосом мешканців міста. Я собі поставив за мету на наступні роки бути ближчим до людей, бути серед людей і розповідати їм те, що я знаю, і так пробувати будити в них гідність і самодостатність. Насправді чесні люди бояться говорити вголос те, що думають. А тому треба дати можливість їм відчути свою силу і спонукати до самоповаги. Адже якщо людина поважає себе, її поважають інші. Це один із принципів "Самопомочі", який я сповідую особисто і хочу, щоб його сповідували інші. І якщо громада буде активною, вона буде сильною, і мер буде її слухатися, буде їй служити. Якщо це не змінити, то ми будемо мати багато мерів і не будемо ними задоволені. Треба піднімати рівень свідомості громадян, і я це роблю. На сьогодні треба працювати з громадою, щоб вона була сильною і переконаною у своїй силі та правоті. Тобто в нас, у Львові, треба зробити роботу, яку, на превеликий жаль, ніхто не робив впродовж останніх 12-14 років. Всі про це говорили, але ніхто не робив. От я пропоную і нашим політикам, журналістам виїжджати на зустрічі з людьми, їхати, там де є проблеми, і хоча б деякі з тих проблем вирішувати.

-- Тобто зараз Ви будете робити ставку на громадську діяльність? Чи можна говорити, що, не ставши мером міста три роки тому, зараз Ви спробуєте стати певним альтернативним, громадським мером. Тобто люди, які не можуть знайти допомогу в Ратуші, зможуть знайти її у "Самопомочі"?

-- Я не хотів говорити про посаду мера, бо на сьогодні ця тема мене не цікавить. І прошу поставити тут дуже велику крапку. Сьогодні, навіть якщо взяти мера Нью-Йорка і привезти його до Львова, навряд чи він зможе навести лад у місті. Чому? Бо ми повинні порядок наводити самостійно -- у своїх будинках, своїх районах, і тоді буде порядок в місті і державі. Українці мають дуже великі фантазії, що з приходом Ющенка автоматично покращиться ситуація. Що, хіба за Ющенка чиновники менше братимуть хабарів? Та мені здається, що львівські чиновники навпаки вважають, що тепер хабарі можна буде брати вже відкрито, бо вони всі вже помаранчеві. Тому людям треба просто давати більше інформації, щоби вони знали свої права і як ними користуватися. І я це буду робити. Я хочу змінити ситуацію в місті, це дуже довга робота, це шлях на роки, але я завжди це робив. І інших амбіцій у мене на сьогодні нема. Я самодостатня людина, маю достатньо великий вплив.

-- Але чи може так статися, що за рік Ви знову почнете думати про посаду мера?

-- Повторюю -- зараз це питання для мене є неактуальним, а остаточне рішення буде тоді, коли це буде на часі. Коли ця тема хвилюватиме громаду, а не зараз, коли вибори нікого не цікавлять. Сьогодні про вибори не йдеться взагалі, йдеться про справу.

-- А що стало причиною втрати цих амбіцій? Адже людські амбіції просто так не зникають...

-- Людина стає старшою. За останній період у мене сталося багато подій. З'явилися сім'я, діти, сімейні цінності. І мені здається, що я краще почав розуміти себе та інших.

-- Все ж таки, зважаючи на Вашу активну участь у Помаранчевій революції, не розглядаєте можливості, що за ймовірної підтримки команди Ющенка у Вас були би всі шанси стати мером?

-- Якщо зараз будуть пропозиції стосовно тої чи іншої посади, я від цих пропозицій відмовлятимусь.

-- Все ж таки, Вам не здається, щоб Ви більше користі могли принести в кріслі мера, маючи тим самим більше впливу?

-- Я би хотів, щоб у місті була така хороша ситуація, коли зміна міських голів давала би тільки великий поштовх для руху вперед. А не так, що люди сподіваються на раптове чудо, мовляв, прийде інша людина і щось там зробить. Це фантазії.

-- Але ситуація наразі така, яка є. І треба бути при владі тому, хто реально щось буде робити...

-- Є така приказка, яка мені дуже зрозуміла останнім часом: на високі вершини або долітають орли, або доповзають гади. Орлів мало. Я би хотів, щоб їх було багато, і буду робити для цього все можливе. У нас працює дуже багато молоді, є багато перспективних людей, ми будемо давати їм знання, можливість краще розуміти себе.

-- А може, саме Ви -- цей орел, а Ви відмовляєтеся від мерських амбіцій?

-- (Задумався. -- Авт.) У кожного своя доля...

-- Тобто, на Вашу думку, як має статися, так і буде?

-- Я -- фаталіст. Є в світі один Творець, ми всі -- виконавці його волі. Що кому призначено, те він і виконує. Але можна це виконувати також по-різному. Наш девіз -- об'єднуємо небайдужих, бо байдужі -- це трагедія. Коли є друзі, вони дають силу. Коли є вороги, вони гартують. Трагедія -- коли є байдужі і коли багато їх при владі. Геть байдужих!

-- Може бути таке, що Ви підтримаєте когось на посаду мера, якщо побачите відповідну людину?

-- Звичайно, якщо є порядні люди, я готовий обома руками їх підтримати.

-- Чи бачите сьогодні таких людей?

-- На сьогодні я знаю дуже багато тих, які мають амбіції отримати портфель у міськраді. Зайву рекламу комусь я, звичайно, робити не буду, бо треба працювати, а не займатися піаром. Чи міг би я назвати прізвище людини, яка мені симпатична? (Задумався. -- Авт.). Я би був щасливий, якби наприклад... Я пам'ятаю прекрасні часи, коли в Червонограді мером був Петро Олійник. Йому вдалося буквально за три роки керівництва містом кардинально змінити ситуацію. Я вірю, що пан Олійник буде хорошим губернатором. Дай Бог, щоб люди такого типажу, як він, тобто практики, люди нового мислення, були при владі. От таких людей якби клонувати побільше, то був би результат.

-- Ви згадали про Олійника. Представники облради побоюються, що він як губернатор може привести до влади старі кадри, окремих олігархів та, як сказав керівник фракції "НУ" в облраді Олег Канівець, людей, які мають стосунок до медіа-холдингів. Як Ви вважаєте, під поняттями "олігарх" і "медіа-магнат" мали на увазі Вас? І які у Вас стосунки з Олійником, чи допомагали ви йому, зокрема фінансово, у виборчій кампанії і, відповідно, чи можете претендувати на якусь високу посаду в області?

--Навіть, якщо й буде певна пропозиція йти у владу, я, на превеликий жаль, відмовлюся від неї. Бо на сьогодні я більш корисний у "Самопомочі", бо в нас є дуже і дуже багато роботи. Я не звик кидати справу на півдорозі і буду нею займатися, поки не відчую, що все запрацювало і ця лавина пішла далі, на інші міста.

Щодо олігарха, то для мене це образливий вислів як для львів'янина і галичанина. Чи допомагав я Олійнику? Я ніколи не говорю, кому допомагаю і як допомагаю. Якщо люди, які певний позитив отримують від співпраці зі мною, захочуть про це сказати, то це їхнє право. Я ж ніколи говорити на цю тему не буду, бо це неморально.

А чи Олег Канівець мав на увазі мене, то я при нагоді сам запитаю в нього. Я звик прямо в очі запитувати.

-- Повернімося до теми мера. Все ж таки, чому "Самопоміч" виникла саме зараз? Кажуть, просто так нічого не буває. Чому це збіглося в часі з фактично вже початком виборчої кампанії мера? Чому Ви раніше не бралися так допомагати людям?

-- "Самопоміч" ми задумали влітку. Дуже багато готувалися, навчали людей. А реально почали приймати дзвінки 1 жовтня. Чому збіглося в часі? Ви знаєте, мій син Івасик, якому 2,5 року, десь до двох років пісяв у підгузки. Зараз пісяє в горщик. Чому? Подорослішав. І я став, напевно, іншим. Суспільство змінилося, відчуття стало іншим. Я думаю, Помаранчева революція не була би можливою два роки тому чи навіть рік. Вона стала можливою саме після 21 листопада. А "Самопоміч" активно втрутилася в ситуацію в місті з першого жовтня. Тому, що так сталося.

-- А навіщо Вам з власної кишені те все фінансувати, допомагати людям?

-- А Ви знаєте інші можливості брати на це гроші? Думаю, ні. Насправді тут йде мова не про гроші, бо це вартує не стільки грошей, як великої затрати енергії та сил.

-- Але навіщо Вам ця благодійність?

-- Це не є благодійна діяльність. Я від цього отримую дуже велике задоволення. Хтось кохається в машинах. А мені їхати хоч на Запорожцю, хоч -- на Жигулях, різниці немає. Хтось будинки шикарні будує. А я живу в нормальній трикімнатній квартирі на Рудницького, люди можуть прийти подивитися. Я достатньо аскетичний у своєму житті, і мені це подобається. Мені подобається читати мудрі книжки, подорожувати, спілкуватися з людьми. Я не можу отримувати кайф, коли спілкуюся, а людина при цьому має на серці якийсь біль. Тому я хочу цій людині спробувати бути корисним. Тобто, якщо людина голодна, не треба давати їй рибу, а треба дати їй вудку. А той, хто розкидається чимось, допомагаючи, то гробить людей. Людям треба давати інструменти, вчити їх, треба займатися просвітницькою діяльністю, і ми це будемо робити.

-- Чи Ви не знаєте, як ставляться міські чиновники і сам мер Буняк до "Самопомочі"? Вона їх дратує чи імпонує їм?

-- Знаєте, як ставиться хворий, коли йому роблять важку операцію? Напевно, це йому не подобається, але, якщо він хоче вижити, то ця операція йому потрібна.

-- Як Ви ставитесь до такого парадоксу стосунків: Ваш близький колега і заступник Андрій Білоус є сином заступника міського голови Василя Білоуса. Чи на цьому рівні не виникають конфлікти?

-- Жодних конфліктів нема. З чого вони можуть бути? Під час минулої виборчої кампанії Буняк мені пропонував бути його першим заступником, щоб я зняв свою кандидатуру і ми йшли однією командою... Але я не мав права комусь просто так віддавати голоси тих людей, які мене підтримували та й не вважав це за потрібне. Любомир Костянтинович є специфічною людиною, не мені його судити. Він такий, як є. Можливо, на такому етапі Львову потрібен такий міський голова. Не знаю, для чого, але якщо він є, значить потрібен.

-- На Вашу думку, все ж таки Буняк є кращим мером, аніж був Куйбіда? І як Ви прокоментуєте останні чутки про те, що Ви заграєте до Буняка, критикуючи його вже значно менше.

-- По-перше, Буняк є інший, ніж Куйбіда. Щодо критики, то я взагалі ніколи не був критичним персонально до Буняка, але завжди чітко займав і Займаю позицію щодо проблем.

-- Але Ваші медіа гостро критикують його, хоча останнім часом, як дехто зауважує, вони менш гостро почали писати...

-- По-перше, я би не сказав, що є менше чи більше критики. Мені здається, що сьогодні з'явилося більше об'єктивної інформації і більше розуміння тих процесів, які відбуваються в місті. Я дедалі більше і більше розумію, настільки це непроста робота -- керувати містом. Це важка рутинна праця. Насправді мені в дечому шкода Буняка, бо він у 60 років отримав роботу, до якої, можливо, не був готовий. Він завжди працював у великому державному підприємстві, де актуальним було питання, як витратити гроші, а в місті навпаки: де їх отримати. Я категорично проти заробітку грошей з продажу землі на проїдання. Це злочин перед наступними поколіннями, бо якщо говорити про майно, то у Львові ціннішого від землі нічого немає. Але ще раз говорю, що з розумінням ставлюся до Буняка і його можливості вирішувати ті чи інші проблеми. Тому я йому співчуваю.

-- На Вашу думку, до кінця своєї каденції він зможе зробити щось таке, що люди його знову підтримають?

-- Я би дуже хотів, щоби він цей час використав дуже раціонально і був більш корисним. І хоче він того, чи ні, але "Самопоміч" буде йому в тому великою допомогою -- йому і тим міським урядникам, які є в місті. Ми їм насправді допомагаємо!

-- А якщо громада захоче підтримати Буняка, Ви як представник громади теж його підтримаєте?

-- Знаєте, він має, я думаю, вміння вчитися. Якщо він за цей час зможе бути кращим, вирішить багато справ, і громада захоче його підтримати, я тільки буду аплодувати цьому. Але маніпулювати на цих виборах громадою вже ніхто не зможе. Ми дамо можливість людям отримувати об'єктивну інформацію і вирішувати так, як вони будуть вважати за необхідне. Проблема в тому, що люди дуже часто не мають об'єктивної інформації. Я ж буду робити все можливе, щоб громада приймала свідомі і правильні рішення.

-- Повернемося до політики. Ви є членом УНП. Насамперед поясніть, навіщо Вам ця партія і взагалі політика, чи не вважаєте, що в ідеалі бізнес треба відділяти від політики?

-- Ніколи в житті не був у жодних партіях. Але два роки тому в переддень Нового року я повертався з Києва, мене перестрів Олесь Гудима (голова ЛОО УНП. -- Авт.) і сказав: "Андрію, мусиш вступати в партію". Я тоді написав заяву, хоча партії ще офіційно не існувало. Я це зробив і від цього не відхрещуюся. І на сьогодні вважаю, що якщо ти хочеш будувати незалежну державу, то це треба робити через цивілізовані методи, через партії, бо інших методів та форм немає. Я не можу задовольнити себе, будучи тільки громадським діячем, бо займаюся економікою. Я є керівником достатньо великого підприємства, керую різними проектами, тому цей партійний сегмент також корисний. Я хочу бути корисним молодій українській демократії. Хочу, щоб в Україні були сильні потужні партії -- як при владі, так і в опозиції, які би мінялися місцями. Я би хотів, щоб "Наша Україна" контрольно-ревізійне управління при Мінфіні, Бюджетний комітет обов'язково віддала опозиції, щоб був контроль. Бо і в "НУ" є також багато випадкових людей. Треба допомагати партіям очищатися. Для цього я є в партії, і я це буду робити.

-- А що Ви вже зараз робите в партії, яка там Ваша роль?

-- Наразі жодної, я рядовий член, не обіймаю жодних посад і в партії не маю жодних амбіцій. Вважаю, що, будучи рядовим членом, можу зробити достатньо багато.

-- Що саме?

-- Ну, говорити відверто про те, що я думаю, в той час, як інші будуть мовчати через те, що бояться. А я вважаю, що людям треба завжди говорити правду, бо говорячи правду, людина стає сильною, а коли бреше -- стає слабкою.


-- Усе ж таки, щоб розвиватися в політичному напрямку, не вважаєте, що треба мати амбіції, наприклад, парламентські? Чи є можливість, що Вас буде включено до списку "Нашої України"?

-- Я думаю, що буде дуже багато охочих потрапити до того списку, дехто пропонуватиме за це великі гроші. А це не для мене. Мені комфортно працювати у Львові і в Києві, і бути при тій позицію, яку я займаю сьогодні. Тим паче, що є дуже багато роботи в "Самопомочі", що в наступні роки йти до парламенту неможливо, бо треба спочатку закінчити те, що я почав.

-- Чи можете сказати, коли саме Ви визначилися у свої симпатіях на користь Ющенка? Адже відомо, що багато хто, щоб зберегти свої позиції, одягнув помаранчеві шалики в останню мить. Водночас ширилися чутки, що Ви мали якісь справи з "донецькими" під час виборчої кампанії і хотіли їм продати частину свого медіа-бізнесу...

-- У мене ця позиція була завжди в серці. Коли я ще був депутатом міськради і Віктора Андрійовича зняли з посади прем'єра, ми тоді з депутатами виїхали в Київ, провели під стінами парламенту засідання міськради. Тоді й затвердили ухвалу присвоїти Ющенку звання почесного городянина Львова. Я мав велику честь цю ухвалу, будучи у Віктора Андрійовича вдома, вручити йому. І ця ухвала, написана тоді ще від руки, викликала в нього сльози. Мені було дуже цікаво з ним спілкуватися. І, власне, тоді у тривалій розмові з ним я зрозумів цю людину і її силу. А я є однолюб. Але якщо, не дай Боже, Віктор Андрійович потрапить помилково під якісь нехороші впливи, то я робитиму все можливе, щоб доносити до людей правду.

А стосовно того, що хтось у мене хотів щось купити, то завжди це було і буде. Я завжди отримував серйозні пропозиції. Але коли на святкуванні п'ятої річниці радіо "Люкс" до мене підійшов дуже шанований чоловік і запитав, чи не продав би я радіо, я сказав, що дітей не продають. А стосовно інших речей, сьогодні вже можу говорити, що в квітні 1994 року була порушена кримінальна справа щодо підприємства, де я працюю. Були нараховані мільйони штрафних санкцій та інших речей. На сьогодні справа ще, здається, не закрита, але, думаю, це питання часу. Ми всі суди виграли. Я про це ніколи голосно не говорив, хоча хтось собі на таких речах робить піар. Я вважаю, що це непотрібно. Треба просто чесно працювати. І ці тиски, які були на мене... Дай Бог, іншому витримувати такі тиски. Але жодного разу, попри цей тиск, журналісти, які працюють у "Поступі" чи на ТРК "Люкс", не мали заборони писати відверто про події в нашій державі, у них завжди була об'єктивна позиція, різні точки зору.

-- Виступаючи на підтримку Ющенка і маючи свій бізнес, як Ви виходили із ситуації щодо цього тиску?

-- Самому важко зрозуміти, як я з цього виходив. Це завдяки певному досвіду, юридичній підкованості та серйозній команді фахівців, з якою я працюю. Цю команду навіть влада не змогла зламати.

-- А у Вас тоді не було бажання як опозиціонера вийти під податкову і вголос заявити, що вона порушує закон?

-- Ви маєте на увазі тих підприємців, які після Помаранчевої революції вийшли під податкову? А де вони були раніше? Чому не виходили торік? А коли "Поступ" про це все кричав, де були підприємці? Всі тихенько сиділи по нірках і шушукалися. А я діставав регулярно, щодня і знаю, за що діставав.

-- Тобто Ви вважаєте, що не мовчали тоді? Але чи не було у Вас бажання, як це зробив, наприклад, Маркіян Іващишин разом із "Львівською газетою", зробити війну з податковою дуже публічною?

-- Кожен робить так, як вважає за необхідне. Я завжди підтримував "Львівську газету", бо що б вона не робила, завжди по суті буде робити "Поступ", як про це зауважила "Телекритика". Я це вітаю і підтримую. Але цей голос, який українські політики озвучували на ТРК "Люкс", в "Поступі" був достатньо потужним і сильним. І я щасливий, що ми доносили до людей те, що відбувалося, я дав журналістам можливість доносити правдиву інформацію. І ще раз наголошую, робити на цьому піар я не хочу.

-- Чи можете Ви підтвердити як бізнесмен, що за тієї влади, яка була, можна було вести прозорий бізнес. Вам доводилося йти в тінь, наприклад, приховувати частину прибутків?

-- По-перше, якщо говорити про бізнес, то те підприємство, де я працюю, і підприємства моїх друзів постійно є під таким великим контролем, що не платити податків там було просто нереально. Це підприємство великого бізнесу в енергетичній галузі України. Податки може приховувати малий і середній бізнес. Те ж саме і з медіа. Вони постійно під контролем, як там можна не платити податків?

-- А Ви можете розповісти, як заробили свій перший капітал? З чого починали?

-- Це дуже давня історія. Коля я прийшов з війська, рік працював на заводі "Львівприлад". Якраз тоді стало модно виїжджати на базари в Польщу, торгувати. Я не був винятком. Але якщо люди возили в Польщу такі товари, які давали можливість заробити 20-100% прибутку, то я купував електронні ваги, віз їх у Польщу і, продаючи, заробляв на цьому дуже великі гроші. Тобто перший капітал заробив на базарі, як і багато львівських підприємців. Я цього не соромлюся, бо тоді були такі умови. Потім якось ці гроші я трансформував, почав з дуру вкладати їх в радіо "Люкс". Сам не знаю, чому я це робив, бо прибутку як такого це не давало. Але я вважав, що так потрібно, бо має бути конкуренція, а тоді у Львові була лише одна радіостанція. І коли радіо "Люкс" у дні Помаранчевої революції перетворилося на "Радіо твоєї свободи", перейшовши на розмовне мовлення, практично ставши штабом опозиційних сил, і більшість львів'ян, які поїхали в Київ, зробили це завдяки радіо, то я щасливий з того. Отже, недаремно 11 років тому я вклав у це гроші.

-- Чи можете поділитися секретом, що у Вас зараз за душею, який бізнес?

-- Насправді, немає так багато, як хтось фантазує. Є підприємство енергетичної галузі, яке має свої підрозділи в Києві, Вінниці, Одесі і Львові. Це дуже велике підприємство, де я є акціонером. Є медіа. Є транспортні підприємства. Але все це не те, що приносить великий прибуток. Навпаки, воно потребує дуже багато часу. Тому нормальне керівництво є можливим лише з хорошою і потужною командою, з якою я працюю дуже багато років. Це хороші і віддані люди, яких я ціную, люблю і поважаю.

-- Щодо медіа-бізнесу. Навіщо взагалі Вам потрібен цей рупор у суспільстві?

-- Наші медіа не є збитковими. Вони приносять прибуток, але дуже невеликий. Весь цей прибуток одразу інвестується, бо нам постійно треба розвиватися. Чому я це роблю? Я сам до кінця для себе цього зрозуміти не можу. Чому я одинадцять років тому вирішив підтримати ідею створення радіо? Я сам цього не розумію, бо тоді ні впливи, ні ще щось мені потрібні не були, але я це робив. Коли виникла ідея відновити видання "Поступ", то чому я це фінансував, не знаю, логіки в цьому жодної. Економічного інтересу жодного. Але ми почали, ми це робили. Якийсь фатум є в цьому. Знаєте, до кінця важко зрозуміти. Можливо, через деякий час я поясню, але сьогодні не знаю.

-- Чи може прийти такий час, що одне з медіа-дітей Ви продасте, якщо відчуєте, наприклад, якийсь тиск чи фінансові проблеми, або буде дуже хороша пропозиція?

-- Дітей продавати не можна -- це гріх. Я чекаю, що прийдуть нормальні часи в нашій державі, коли можна буде це все робити набагато успішніше. Звичайно, що будуть потрібні додаткові кошти для розвитку, я не відкидаю, що з радістю хотів би бачити в акціонерах наших медіа серйозні впливові західні структури з серйозними капіталами. Бо, щоб робити хороше телебачення, потрібні мільйони доларів, а в Україні таких грошей немає. Тому ми будемо відкриті для порядних людей, які захочуть інвестувати в нашу компанію. Я готовий ділитися своїми впливами, але ніколи не буду готовий від них відійти, тому що на сьогодні -- це є певний інструмент наведення ладу в нашому місті та державі. Якби не було наших медіа, то місто би було іншим.

-- Якщо люди, які захочуть інвестувати гроші, дотримуватимуться іншої позиції, ніж Ви?

-- Я буду працювати лише з тими, які будуть сповідувати ідею, ідеологію та принципи, які сповідую я.

-- Повертаючись до теми виборчої кампанії, під час якої стався підпал "Поступу". Чи можете Ви сьогодні сказати конкретніше, хто, на Вашу думку, за цим стоїть?

-- Ви знаєте, мені це не цікаво.

-- Це ж Ваша дитина...

-- Ну це вже доросла дитина, слава Богу, і вона не була настільки ушкоджена. Тобто все нормально. І я переконаний, що люди, які це зробили, покарані чи будуть покарані.

-- Тобто, Ви знаєте, хто це, але не хочете говорити. Вважаєте, що на них час прийде?

-- Я ж кажу, що я фаталіст.

-- Як Ви вважаєте, чи взагалі існує на практиці таке поняття, як свобода слова? Адже говорять, якщо медіа не виконує волю тих чи інших політичних сил, то воно все одно буде відстоювати інтереси свого власника.

-- (Задумався. -- Авт.) Завжди працював і буду працювати із сильними людьми, а сильні люди тиску не сприймають. Тиск у них викликає зворотну реакцію. В медіа зараз є дуже велика конкуренція. Тому, щоб бути на ринку, треба говорити правдиво й оперативно. І хто це зробить швидше, той буде мати рейтинг, рекламу і хороший економічний стан. В нормальному демократичному суспільстві питання тиску зникає. Тому що немає монополії. І її у нас у державі не буде. А свобода слова у Львові, вважаю, завжди була і буде. Якщо власник є глупий, то він цим зловживає, і це призводить до великих збитків і проблем. Якщо засновник мудрий, то вони пробують розуміти ситуацію і сприяти тому, щоб вона розвивалася красиво і позитивно. Ми люди мудрі, тому ніколи глупих речей не робили і не будемо робити.

-- І останнє запитання. Знову в журналістському середовищі почали активно обговорювати кадрові зміни у вашому медійному холдингу. Зокрема подейкують, що новим головним редактором "Поступу" може стати знаний письменник Юрій Винничук. І чи можете для широкого загалу пояснити, чим були зумовлені кадрові зміни на телебаченні і в газеті кілька місяців тому?

-- Про Юрія Винничука вперше чую. Не думаю, що таке буде. Він відомий письменник та журналіст і себе прекрасно реалізує в тих проектах, які веде. А щодо кадрових змін, які були, то життя змушує бути динамічнішими і рухатися вперед набагато швидшими темпами. Мені шкода, що певні люди від нас відійшли. Але дуже часто після відходу вони повертаються, зрозумівши, що ми є найкращі, і якщо вони себе хочуть зреалізувати, то з нами це зроблять набагато ефективніше і приємніше. Але таке є життя...

Розмовляла Мар'яна П'ЄЦУХ









» 
Шлях до інавгурації відкритий
Євген ДУДЕНКО
 
Зелене світло для Ющенка
Верховний Суд відмовився задовольнити клопотання представників Віктора Януковича заборонити публікацію постанови ЦВК в газетах „Голос України" та „Урядовий кур'єр" про визнання Віктора Ющенка переможцем президентських виборів до завершення розгляду скарги. Відтак відповідні публікації можуть з'явитися у зазначених газетах вже сьогодні. Це означає, що команда Ющенка вже може визначатися з остаточною датою проведення інавгурації Віктора Андрійовича та готуватися до неї.
Детальніше>>
» 
Шварценегер привітав Ющенка
 
Арнольд Шварценегер
Відомий американський кіноактор, губернатор штату Каліфорнія Арнольд Шварценегер надіслав новому Президенту України Віктору Ющенку вітальну грамоту.

„Каліфорнія є будинком українців, чисельність яких постійно росте й чиї цінності й традиції зміцнюють наш „золотий штат”, роблять внесок у наш прогрес і процвітання”, -- зазначив Шварценегер.

Як повідомило Міністерство закордонних справ, куди, власне, і надійшов вітальний лист, губернатор висловив готовність до співробітництва над питаннями, які становлять спільний інтерес.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Шлях до інавгурації відкритий 
  ·  Шварценегер привітав Ющенка 
  ·  Андрій САДОВИЙ: Я діставав регулярно 
Погляд
  ·  "Криворіжсталь" відберуть через суд 
  ·  Пам'ятник акції протесту 
  ·  Росія визнала Ющенка переможцем 
  ·  Книга про Ющенка 
  ·  ПИТАННЯ ДНЯ 
Поступ у Львові
  ·  Хом'як залишився податківцем 
  ·  Амбіції Новоженця 
  ·  Темні дні і ночі 
  ·  Чорновола відрахував не ректор 
  ·  Життя в аварійному будинку 
  ·  У ліфт -- лише з мобільним 
  ·  Ветерани вийшли на вулиці 
  ·  Йорданське купання для маршрутки 
Поступ з краю
  ·  Микола КАТЕРИНЧУК: 2006 року буде півпарламенту Катеринчуків 
  ·  Ющенко обирає Європу 
  ·  Переслідування злочинців: за і проти 
  ·  Донецькі хочуть федерацію 
Поступ у світі
  ·  Помаранчевий експорт 
  ·  Путін злякався революції 
Спорт-Поступ
  ·  Уся надія на Перебийніс 
  ·  Переможний приклад чемпіона 
  ·  Білі смуги Пономарьова 
  ·  "Мегаклас" -- чемпіон! 
Економіка у Поступі
  ·  Донецька кидайлівщина 
  ·  Держкомрезерв збільшує паливні запаси 
  ·  ФДМУ припинив орендування 
  ·  Ціна ПДВ для аграріїв 
  ·  Податкова звітує 
Поступ технологій
  ·  Не віддам нікому 
  ·  Хробо-тетріс 
  ·  Жефорс для бідних 
  ·  Поважні прогнози 
  ·  Авторські права -- понад усе 
  ·  Слідами Gigabyte'a 
  ·  Поперед батька 
  ·  hD DVD у масах 
Тема Поступу
  ·  Чого нам чекати від Ющенка? 
  ·  Україна потребує реформ 
  ·  КОМЕНТАРІ 
  ·  Економічні сподівання 
Літературний Поступ
  ·  За Ваше здоров'я, мудаки та ейнштейни! 
  ·  Григорій ГРАБОВИЧ: Науковець має право помилятися 
Львівські обсервації
  ·  І нє то штоби да, і нє то штоби нєт 
Мій Дрогобич
  ·  Піраміда Лужецького 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
post-Поступ
  ·  Життя -- наше. Тому й цікаве 
  ·  Імітація демократії 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Обережно, каблуки! 
  ·  Школа для кмітливих чомусиків 
  ·  У банку -- як у танку