buy visitors
|
|
|
|
Арт-Поступ »
МАЛЯРСТВО |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Живописець геологічних формацій |
|
|
| Андрій ДОРОШ |
| |
Із плином років дуже багато понять піддаються різноманітним корекціям. Зненацька, як при розбирання речей із бабусиною скрині, постають перед нашим зором явища, твори ніби й знані з дитинства, але водночас побачені в новій ситуації, новим поглядом.
Оточені інакшими реаліями, давно й глибоко закорінені стереотипи набувають не зауважених до того часу рис та зовсім несподіваної вартості.
У часи, коли на формальні пошуки “власть імущі” дивилися зизом, творчість справжніх і не зовсім справжніх новаторів була об’єктом щонайпильнішої уваги шанувальників красних мистецтв. Тому й зовсім не дивно, що до тих авторів, які свою мистецьку позицію не підпорядковували девізу “Тільки вперед, за будь-яку ціну” переважно ставилися зверхньо. Унаслідок такої позиції було безнадійно проґавлено багато небуденних, хоч зовнішньо й не блискітливих подій та явищ.
Тепер доводиться, озираючись назад, наново відкривати чимало самоочевидних речей, свого часу залишених на побіччі в тилу.
Наприклад, доробок Леоніда Харламова, який мешкає у Львові вже майже шістдесят літ (стільки в сьогоднішній Україні припадає на весь вік середньостатистичної людини). А з’явився Харламов у Львові вже не юнаком: за плечима було навчання в Одеському художньому училищі і війна, яку пройшов від 21 червня до 9 травня. Художню освіту Леонід Харламов завершив уже в нашому місті: спочатку в училищі ім. Ів. Труша, а пізніше в ЛДІПДМ (випуск 1955 р.) у зовсім новому середовищі.
І тут варто наголосили, що Леонід Харламов зумів знайти власну, досить незвичну для художника середини XX сторіччя, стежку. Якби це сталося віком раніше, у середині століття XIX, то Пржевальський, Семенов (який згодом отримав придомок “Тянь-Шанський”), Козлов, Арсеньєв — усі ті офіцери Генерального штабу, експедиції яких уздовж і впоперек снували землями Туркестану, Сибіру й Далекого Сходу, не дали б такому художнику ані хвилини перепочинку від експедицій.
Леонід Харламов став живописцем-пейзажистом, але особливого складу — з виразно науковим підходом у трактуванні краєвидів. Унікальні геологічні формації — гірські піки, озера, ущелини річок, феномени рослинного світу майже всієї “шостої частини суші”, як це мовилося, від вулканів Курильської гряди до бурштиноносних пісків Куршської затоки — знайшли своє місце на полотнах митця. І зовсім не дивно, що велика частина їх осіла в університетських музеях та кабінетах учених.
Із бігом років, коли організм почав шукати більш зручних, ніж перед тим засобів пересування — поїзда, літака, у доробку Леоніда Харламова постала низка пейзажів із пам’ятками архітектури. Це — Кіжі, Соловецький монастир, храми й фортеці міст “Золотого кільця” й “Перлового намиста”. І звичайно ж, Україна — Карпати, Крим, Чорномор’я, Шацькі озера, Львів, якого художник, мешкаючи під самою Замковою горою, не втомлюється зображувати влітку й узимку, в сонці й під дощем, під час золотого листопаду і в сніговій завії.
До речі, нині Леонід Харламов є одним із не багатьох митців, який досконало володіє технікою акварелі. Його натюрморти, портрети з натури в акварельному виконанні відзначаються тонким відчуттям колориту та гострим, щоб не сказати “фотографічним”, схопленням особливостей натури.
Очевидно, що саме така жадоба до нових вражень, неминаюче зацікавлення світом у його вічних перемінах і дають спромогу Леонідові Харламову продовжувати творення краси і в його 85 років. |
|
|
|
|
Це варто бачити! |
|
|
| |
| |
Сьогодні, у п’ятницю 19 липня, о 18 годині в Театрі ім. Леся Курбаса відбудеться вистава “Како воспоєм...”, вибудувана на основі давньоукраїнських ірмосів – духовних пісень на хвалу Богу. У виставі беруть участь Наталя Половинка, Олег Стефан, Андрій Водичев.
У суботу, 20 липня, і неділю, 21 липня, в Театрі ім. Леся Курбаса – вистава режисера Володимира Кучинського “Хвала Еросу” за мотивами Платонового “Бенкету”. Початок вистави о 19 годині. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Ужгородський триптих” у галереї “Дзига” |
|
|
| М.Г. |
| |
Десант закарпатських митців на вернісажі власних творів серед львівських панянок, не аби яких шанувальниць їхнього творчого темпераменту
Стереотипне уявлення про те, що мистецькі ареали Львова і Закарпаття співіснують майже не перетинаючись (хоч у Львівській академії мистецтв ніколи не бракує ані студентів, ані викладацьких кадрів, які вийшли із цього сонячного кутка заходу України), здатна розвіяти виставка у мистецькій галереї КМЦ “Дзиґа”. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Молодіжний пленер у Белзі |
|
|
| |
| |
22 липня 2002 року в м. Белзі Сокальського району Львівської області розпочне роботу Другий регіональний молодіжний мистецький пленер під назвою “Земля Белзька”, учасниками якого будуть студенти Львівської академії мистецтв, Львівського коледжу декоративно-ужиткового мистецтва ім. Івана Труша, молоді митці з м. Києва тощо.
Белзький пленер офіційно відкриється 22 липня о 18.00 у приміщенні міської ради. |
| Детальніше>> |
|
|
|
