BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    Економіка у Поступі.    Революція у Поступі.    Арт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
12 січня 2005 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:48 24-02-2017 -   Ремонтні роботи у перинатальному центрі відновлять найближчим часом  
  15:42 24-02-2017 -   Викрадачам ноутбука загиблого співака Владіслава Левицького оголосили вирок  
  15:40 24-02-2017 -   Львів'янка Анна Музичук вийшла у фінал чемпіонату світу з шахів  
  15:12 24-02-2017 -   Шістьом організаторам підпільного алкогольного цеху «світить» по 12 років тюрми  
  14:2 24-02-2017 -   В Буському районі загинув велосипедист  
Україна
  15:47 24-02-2017 -   В Одесі викрили групу провокаторів  
  15:44 24-02-2017 -   Українців чекає вихідними похолодання  
  15:13 24-02-2017 -   Українцям політичні партії коштують дорожче, ніж полякам, – голова «Комітету виборців»  
  13:56 24-02-2017 -   У Мукачеві ромського барона та його сина засудили за вбивство  
  13:52 24-02-2017 -   Гройсман допустив відновлення Податкової міліції  
Світ
  15:43 24-02-2017 -   Суд Відня відпустив Фірташа  
  15:15 24-02-2017 -   Російський співак Філіп Кіркоров закликав бойкотувати «Євробачення» у Києві  
  13:53 24-02-2017 -   У світі на чверть зросла кількість випадків депресії - ВООЗ  
  11:37 24-02-2017 -   Грузія підпише безвіз з ЄС 1 березня - ЗМІ  
  10:21 24-02-2017 -   У Німеччині на ринок потрапила тисяча пляшок з отруйною горілкою  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Революція у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Мирослав МАРИНОВИЧ: Україну чекає ще один спалах
Розмовляла Олена ДУБ
 
Мирослав Маринович
-- В останні місяці 2004 року ми всі бачили, як змінюється українське суспільство, і ці зміни за значимістю, мабуть, більші навіть за перемогу Віктора Ющенка. Утім перемогу завжди непросто втримати. Як, на Вашу думку, її втримати після такого оптимістичного старту?

-- Я думаю, визначальним моментом тут є точна відповідь на запитання, чи справді змінилося суспільство. З одного боку, у всіх нас є відчуття, що сьогодні вже, здавалось би, неможливе те, що було можливим два місяці тому. І ми всі маємо надію, що ця трансформація духу, яку пережив Майдан, огорне все суспільство. Однак я все-таки хотів би, щоби ми пам'ятали про те, що нове пікетування податкової інспекції у Львові відбулося вже після Майдану. І причиною його було те, що в податковій інспекції знову вимагали хабарів та сплати податків наперед. То хіба це переродження суспільства? Хіба це означає, що ми вже не можемо повернутися до того стану, в якому були?

Я переконаний, що ті люди, які особисто пройшли через Майдан, стали вільними. Вони пережили внутрішнє преображення і відтепер будуть живими цеглинками того громадянського суспільства, яке ми хочемо будувати.

Однак не вся Україна пройшла через Майдан. І як поведуть себе ті люди, які хочуть вірити в те, що ми будемо жити в чесному і порядному суспільстві, але не мають внутрішньої енергії для того, аби йти на внутрішні жертви? Чи вистачить тої енергії, яку дав Майдан, для преображення всієї України? Сьогодні це питання питань. І однозначної відповіді на нього я не маю. На це відповість тільки наше реальне життя.

-- Що ж нам робити, аби не дати згаснути цій енергії?

-- Це дуже важливо, особливо для українців і особливо з урахуванням їхньої історії. Українці вміли трепетно спалахувати, солідаризуватися в бунті. Але вони не вміли бути солідарними в щоденній практичній беземоційній праці. Така в нас ментальність, дуже багато місця в нашій душі йде на емоції і менше -- на раціональне логічне мислення.

Саме тому енергія Майдану мусить бути трансформована у практичні кроки: у створення відповідних громадянських структур, у певні програми контролю за діями влади. Це -- значною мірою справа інтелігенції, яка повинна надати тому процесові певного інтелектуального забарвлення. Я не хотів би, щоб наші люди, які приїхали з сіл і районів, винаходили колесо знову, бо форми контролю за владою існують у світі вже давно, просто нам треба подивитися, що ми можемо застосувати в наших умовах, а що для нас не дуже відповідне. Іншими словами, зараз дуже велика відповідальність лягає на інтелектуалів, на людей, які готові надати цьому громадянському виявленню відповідної практичної форми.

-- Нині багато говорять про розкол суспільства -- релігійний, мовний, електоральний. Він існує насправді, цей розкол, чи є надуманою проблемою?

-- Я думаю, що багато стане очевидним після того, як зникне джерело маніпуляції, активного лукавства, яке спотворює реальний образ подій. Він існує, адже ми всі бачили відверте зомбування людей. Зомбування означає, що відсутня логіка, відсутнє чітке бачення і присутнє блокування свідомості до сприйняття реальної картини. Воно мусить відійти і відійде, цей спазм людей "відпустить". Вони рано чи пізно зрозуміють реальну ситуацію, особливо якщо новий президент і новий уряд будуть діяти на рівні держави для зняття непорозумінь. Але, з іншого боку, я думаю, що певні відмінності залишаться, бо вони є об'єктивними. Щобільше, я хочу, щоб відмінності були. Я хотів би, щоб Галичина зберегла свою унікальність, і щоб Донецьк не нав'язував Галичині свої "совкові" -- поки що "совкові" -- варіанти. Також я вірю, що Донбас віднайде свою ідентичність, позбувшись цієї "совковості".

-- Та чи захочуть колись мешканці Донбасу чи Сходу взагалі до Європи?

-- Гадаю, що захочуть. Але захочуть, будучи самими собою, а не, скажімо, галичанами. Тому мусимо дуже добре відрізняти самобутні речі, а також думати про те, як відмінності перетворити на багатство України (бо відмінності лише збагачують), і про те, як протиставитись тим, хто хоче ці відмінності поставити на службу злу. Щодо релігії. Вважаю, що найважливіші процеси зараз відбуваються в Українській Православній Церкві Московського патріархату. Саме ця церква опинилася нині ніби в епіцентрі такого собі землетрусу, що змусило її переосмислити дуже багато речей. Чому така велика напруга сконцентрувалася сьогодні навколо цієї Церкви? З одного боку, вона є Українською Православною Церквою, її вірні -- це здебільшого люди української ментальної стихії. З іншого боку, вона належить до Московського патріархату, історично склалося так, що вона є полем, де діють російські національні та релігійні інтереси. Сьогодні обидві половинки -- українська ментальність і російські національні інтереси -- увійшли в протиріччя. Ми бачимо позицію деяких ієрархів, а то й простого духовенства, які є реалізаторами московської версії майбутнього України. Утім ми маємо й те, чого не мали кілька років тому, -- досить активну позицію тих священиків Московського патріархату, які прагнуть бути разом із вірними і осмислити своє служіння Церкві на користь українського народу. Зараз ця Церква переживає слабість, але я переконаний, що слабість ця належить до тієї категорії, яка згодом обертається добром і славою Божою. Я вірю в те, що здорові сили в цій Церкві крок за кроком нададуть їй іншого, більш українського духу.

-- Україна -- роздоріжжя, Україна -- арена політичної боротьби, Україна -- міст єднання між Сходом і Заходом... Яке визначення Вам нині найближче?

-- Дуже багато залежить від нас самих. Якщо ми не будемо на висоті наших завдань, то Україна буде лише тим яскравим спалахом, який освітить якісь справи в Європі, Росії, світі взагалі. Освітить і згасне. Будуть згадувати нашу Помаранчеву революцію, але як таку, що не дала реальних плодів. І, відповідно, якщо ми будемо на висоті завдань, то побачимо, що Помаранчева революція дала нам дивовижні шанси. Ми не просто заявили про себе в Європі. Ми заявили про те, що в сучасному світі можуть бути взагалі інші моделі встановлення прав людини -- мирні, християнські за своєю суттю. Це -- нове слово. Треба враховувати, що українські події, миролюбний Майдан з'являлись на екранах телевізорів на тлі кривавих палестинсько-ізраїльських та іракських конфліктів, і все це створювало надзвичайний ефект. Україна була не просто помітною, а виглядала як носій чогось нового. І питання в тому, чи зможемо ми запропонувати світові нові моделі.

Україна дуже часто скаржилась на свою вторинність, на те, що ми дуже часто лишень здоганяємо ті ідеї, які у світі давним-давно випрацювані. Нинішня осінь показала, що українці не мають чого комплексувати, що вони за певних обставин та самоорганізації високого ґатунку можуть на рівних спілкуватися зі світом, пропонуючи йому навіть якісь нові моделі. Тільки все це потребує дуже великої праці над собою, бо суспільство мусить бути самоорганізованим. Не може бути стихії козацької вольності, коли після вдалого походу ми сідаємо і п'ємо горілку. Потрібне осмислення того, що відбулося, на дуже високих рівнях -- як державних, так і інтелектуальних. Мусить запрацювати наша еліта. Знову ж таки, ми скаржились, що в нас її немає. В оці місяці, особливо під час інформаційного прориву на телебаченні, ми переконалися, що в нас є безліч розумних людей, які спроможні думати, прогнозувати, формулювати нові речі. Отже, люди в нас є. Тепер потрібно їх правильно організувати до важливої праці осмислення і формулювання нашої позиції.

-- Яка, на Вашу думку, в цьому процесі роль саме реґіональних еліт? І чи не варто Галичині позбутися п'ємонтських амбіцій?

-- Я думаю, що Львову потрібно знайти золоту середину між двома крайнощами. З одного боку, Львів має усвідомити, що не він був епіцентром Помаранчевої революції, тобто сприйняти це нормально, без рецидивів хвороби п'ємонтизму. Врешті-решт, це є втіха для Львова, тому що в Києві реалізувалася та мрія, яку Львів живив усі ці роки. Нарешті київська спляча красуня прокинулась і постала у всій красі. Це -- реалізація давньої галицької мрії. З іншого боку, не треба казати собі, що ми ніякої ролі відігравати далі не будемо і перетворимось на глуху провінцію. Галичина має що сказати Україні, ми просто повинні правильно знайти своє місце -- без надмірних амбіцій і комплексів. Що не зробить Україна без нас, що можемо зробити ми самі? Мають об'єднатися інтелектуали Галичини, давати практичні і дуже гострі запитання і відповідати на них. Якщо ми знайдемо оту золоту середину, то зробимо дуже багато для України. Якщо лише будемо бити в дзвони і бідкатись ("Галичина занепадає, нам треба щось показати"), то це буде найгірше, що може зробити Галичина. Я припускаю, що нова київська еліта, дуже прагматична, не буде діяти з дуже альтруїстичних міркувань. Треба розуміти, що за всього альтруїзму Майдану реальне практичне життя означатиме притирання інтересів різних еліт і різних реґіонів. І зрозуміло, що за інтереси Галичини треба боротись і треба заявляти про себе. Галичина має вийти не з претензіями, а з пропозиціями. Претензії принижують будь-який реґіон, трансформують душу у бік скарги, негативістських почуттів, а слушні пропозиції зацікавлюють і підносять в очах. Так я заохочую братів-галичан до тісної співпраці.

-- В одному зі своїх інтерв'ю Ви згадували про "момент істини, з якого починається рух вперед". Коли саме він настав для України?

-- За рівнем потенціалу Майдану -- так, без сумніву, цей момент настав. Я дуже високо оцінюю те, що дав Майдан. Для мене це -- субстанція християнського духу. Але мене насторожує одна річ -- насправді дракон не впав, дракон лише тимчасово зв'язаний і все ще діє, все ще прагне повернутися на свій трон. Тож чи не чекає на нас ще один момент трансформації людського духу? Чи не повинні ми будемо в майбутньому пережити ще один спалах духу -- з тим, щоб надати процесові нової енергії? Бо зараз у мене складається враження, що встановилася якась рівновага між старою владою і новою. Якщо мислити енергетично, то той подих добра потребує ще одного поштовху.

-- Яким є Ваш прогноз для України на 2005 рік?

-- Я можу сміливо сказати, що я є long term optimist -- "оптиміст на довгий період часу". Я абсолютно вірю в потенціал України, її духовне багатство. І я вірю в те, що крок за кроком Україна буде підніматися з колін, розкривати перед світом свою велику душу і дивувати новими перемогами. Я не можу бути пророком на коротку дистанцію. Я вірю, що Віктор Ющенко на посаді президента вже є великим кроком України вперед, але я не маю великого оптимізму для України на цей, 2005, рік. Чому? Чи перестали ми брати хабарі? Чи перестали ми тиснути на людей? Думаю, що ні, бо радикального преображення -- кожного на своєму місці -- ще не відбулося. І не варто малювати утопічні картини, ніколи не було так, щоб весь народ почав раптом абсолютно однаково і високо мислити. Я не маю відчуття, що цей злам відбувся у всіх нас, що ми в себе самих відкрили цей Майдан, і що він в нас переміг. А тому припускаю, що нас можуть чекати ще певні занепади і падіння, після яких ми будемо знову отямлюватись і підніматися на наступну сходинку.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Донецькі зупинили інавгурацію 
  ·  Інвестиційний бум в Україні 
  ·  Прапор Хмельницького для Ющенка 
  ·  Великий футбол повернеться в лютому 
  ·  Ющенко повернувся до Києва 
Погляд
  ·  Депутати проти присутності в Іраку 
  ·  Україні -- громадське телебачення 
  ·  Суперечка через Україну 
  ·  "Блакитна стрічка" -- для Ющенка 
  ·  Родинам загиблих допоможуть 
Поступ у Львові
  ·  Кадрові пристрасті в екс-опозиції 
  ·  Депутати хочуть люстрації 
  ·  УНП бореться із корупцією 
  ·  Пластуни на дорогах 
  ·  Чи повернуть львів'янам гроші? 
  ·  Відпочинок на власний ризик 
  ·  Господарка поза увагою 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Міський бюджет не пройшов 
Поступ з краю
  ·  Ющенка коронують 
  ·  Донецьк проти Януковича 
  ·  Новому урядові -- новий комітет! 
  ·  Тепер їх сто чотири 
  ·  Жінок зрівняли із чоловіками 
  ·  Володимир: "Пора" стане цербером демократії 
  ·  Мороз рветься у прем'єри 
  ·  МВС відповідатиме 
Поступ у світі
  ·  Росія потопає у мітингах 
  ·  Кроки до примирення 
  ·  Мирних жертв стає дедалі більше 
  ·  Центр упізнання жертв цунамі 
  ·  Генеральна чистка в ЦРУ 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Спорт-Поступ
  ·  Лідери збільшують відрив 
  ·  Наступна сходинка -- Рахман 
  ·  На підступі "Золотих воріт" 
  ·  Манчестер перемог не приніс 
  ·  Щастя за 500 євро 
  ·  Пам'ять про наставника жива 
  ·  Сподіваємося на перемоги студентів 
  ·  Карпатівці у збірній 
  ·  "Шахтар" хоче Морієнтеса? 
25-Й КАДР
  ·  Нові ЗМІ 
Економіка у Поступі
  ·  Енергетичний прагматизм Росії 
  ·  Сумління фондового ринку 
  ·  Багаті й чесні 
  ·  Страхування ДТП 
  ·  Пенсійні реалії 
  ·  Перші автостраховики 
  ·  Поінформований -- значить озброєний 
Революція у Поступі
  ·  Мирослав МАРИНОВИЧ: Україну чекає ще один спалах 
Арт-Поступ
  ·  Безмовність каменю: кілька слів про скульптора 
  ·  АРТ-АНОНС 
post-Поступ
  ·  Давид Євросоюзу 
  ·  А-ля Юкрейн 
Пост-Faktum
  ·  Буша інавгурують за гроші спецслужб 
  ·  Доженемо й переженемо 
  ·  ВІЛ поборють гени 
  ·  Тутанхамон помер своєю смертю 
  ·  КАЛЕНДАР