BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    ДАЙДЖЕСТ.    Передноворічний Поступ.    Львівські обсервації.    Цікавинки старого Львова.    Поступ технологій.    Мій Дрогобич.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
30 грудня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мій Дрогобич  » 

___________________________________________________________________________

Бо він любив ближнього, як самого себе
Роман ПАСТУХ
 
Життя священика Теодора Лопушинського нагадувало ходіння серед колючого терня зі свічкою добра та милосердя. Свою душпастирську місію він справно і ревно виконував більш як півстоліття.

Протягом цього часу галицькі землі були ареною багатьох історичних подій. Панування польського, німецького і російського окупаційного режимів, героїчна боротьба ОУН-УПА, ліквідація комуно-московськими посіпаками УГКЦ, масова депортація в Сибір місцевого населення, насадження атеїзму, русифікація… Навряд чи діждався б отець благословенних днів відродження та будівництва самостійної України, якби завжди і всюди не утверджував Божу заповідь любити ближнього, як самого себе.

Навесні 1942 р. о. Т. Лопушинський посів парафію в с. Скоморохах на Сокальщині, де несе до Балтійського моря р.Західний Буг. Московська влада відселила мешканців, і в селі розташувалась прикордонна застава лейтенанта Олексія Лопатіна, про яку за часів СССР постійно трубила його пропаганда. В перші дні німецько-радянської війни гарнізон майже увесь поліг. Що сталося з сім'ями солдатів та офіцерів застави, червоні писаки не згадували, немовби їм заорало. І не випадково.

– Невдовзі після приходу на нову парафію, – згадував отець, який доживав віку в оселі на околичній вулиці Дрогобича, – ми з дяком обходили кожне помешкання села Бараніх Перетоків, щоб з'ясувати, хто якої віри. Одна хата стояла обнесена колючим дротом. Крізь шибки на нас дивились бліді дитячі личка. Дяк пояснив: приміщення колись належало австрійській жандармерії та польському постерунку, а німці поселили в нього сім'ї полеглих радянських прикордонників. Удови працювали в "ліґеншафті", влаштованому в колишньому панському фільварку, а діточки цілий день сиділи замкнені. Вхід у будинок був заборонений під страхом смерті.

Вислухавши дяка, священик сказав, ніби йому про це невідомо і увійшов досередини. Картину побачив гнітючу. Діти – нужденні, голодні, перелякані, як ті курчата без квочки. Попробував з дна горщика баланди – таку страву й собаки б не їли. Голодували тоді всі, але щоб аж так… Радості стероризованих матерів, які повернулися ввечері з роботи і дізналися про візит панотця, не варто й описувати, адже він перший з місцевих мешканців порушив сувору німецьку заборону, рівнозначну розстрілу. Він же попросив дяка залишити цим напівв'язням яєць, а людей – дарів лану.

Під час святочної проповіді о.Т.Лопушинський сказав і про цих нещасних матерів та дітей-сиріт, звернувшись із пастирською настановою подбати про них. Місцеві жителі посміливішали, почали допомагати, хто чим міг: привітним поглядом, добрим словом, харчами. Потім священик виклопотав у німецької влади краще харчування для солдатських вдів у "ліґеншафті". Вони почали ходити до церкви. Декотрі навіть охрестили там своїх дітей.

З наближенням у 1944 р. радянсько-німецького фронту гітлерівці мали намір вивезти їх у концтабір. Знову ризикуючи своїм життям, отець видав їм "кенкарти" (розпізнавальні посвідки, або метрики) про те, що ці люди – не жиди, а православні християни зі східних областей України. Довірені особи з місцевої влади запевнили пастиря: у випадку підозри ми вас попередимо, щоб ви заховались. А через кілька днів окупанти самі втекли.

Тоді солдатські вдови вже мусили захищатися від енкаведистських звинувачень. Мовляв, ваші чоловіки загинули "за Родіну", "за Сталіна", а ви, сякі-такі, стали запроданцями і служили Гітлеру. Нещасні жінки довго оббивали пороги радянських чиновників у мундирах і в цивільному одязі, доки їм дали спокій, а не запроторили в Сибір. А за тоді вже деканом Сокальського деканату ще існуючої УГКЦ о. Т. Лопушинським спеціально прислали літак-"кукурудзяник" летіти на Львівський лжесобор 1946 р. Щоб його уникнути, він зіслався на хворобу й ліг у лікарню. Кожного разу, коли НКВД-КГБ "діставало" його, на стіл лягала описана вище історія, і вони давали священикові спокій.
На крутозламі епохи панування комуно-російських окупантів і здобуття незалежності України газета Київського військового округу "Ленинское знамя" перший раз порушила цю тему з лицемірним наміром: "Німці та оунівці розпалювали ненависть місцевого населення до сімей радянських службовців". На цю підлу публікацію священик відповів:

– Стверджую категорично, що цього не було! Хоча галичани мали всі підстави ставитися до них неприязно, та під час німецької окупації біда стала спільною для всіх. ОУН взагалі ними не цікавилась. Коли ж фронт покотився дальше на захід, то в цьому приміщенні навіть переховувалися воїни УПА, і ніхто їх не видав. А після війни чимало з жінок-удовиць та їх дітей назавжди залишилися в нашому краї. Така правда.

Було б добре, якби сущі з них відгукнулися своїми спогадами про ті далекі суворі дні. Адже правди ніколи не буде забагато. А ще вона ламає мури і невидимі перегородки в стосунках між людьми й цілими народами. Добре, що їх стає все менше й менше, що світло й тепло Божої любові вміє гріти серця і робити їх відкритими та щирими.









» 
З Новим роком, помаранчева Україно!
Василь КИРИЛИЧ
 
Невблаганний час відлічує останні дні та години старого року. Через кілька днів 2004 рік стане історією. Як і в кожному році, у ньому було добре та прикре.

Поколінню, яке переступає рубіж зламу нашої історії, випала щаслива нагода відчути себе причетним до теперішніх грандіозних перетворень. Події, що відбувалися у 2004 році ввійдуть в історію України як державотворчі процеси, на прикладі героїв “помаранчевої революції” виховуватимуться майбутні покоління української нації.
Детальніше>>
» 
Новобранці присягнули на вірність українському народові
Тетяна ІВАНІВ
 
Військова частина А 1108 поповнилася новобранцями. Минулої суботи молоді воїни урочисто присягнули на вірність українському народові. Із знаменною подією їх привітав перший заступник міського голови Дрогобича Дем'ян Мусійчук, який, зокрема, зазначив, що бути воїном Української Армії – велика честь і високий обов'язок.

Справа в тому, що наша армія виконує виключно почесну місію – захищає рідну Батьківщину від іноземних посягань, а також бере участь у миротворчих акціях у країнах, які цього потребують. І завжди про наших вояків відгукуються добре, як про людей, які добре знають свій обов'язок і гідно його виконують.
Детальніше>>
» 
Любомир СІКОРА: Люди в Тячеві зустріли нас дуже добре
Олег ГУРНЯК
 
Минулої неділі група свідомих дрогобичан в кількості 200 осіб перебувала в Тячівському районі на Закарпатті, допомагаючи місцевому штабові кандидата в Президенти Віктора Ющенка відстежувати дотримання чинного законодавства при проведенні переголосування.
Детальніше>>
» 
А яким був рік минулий?
Тетяна ІВАНІВ
 
Чим для вас був знаменним 2004 рік? Це запитання наш кореспондент задала дрогобичанам, яких зустріла вулицях міста. Їх відповіді пропонуємо вашій увазі.

Микола Юнак: – Рік, що минає, для мене був насичений вагомими подіями. Цей рік подарував мені чудову дружину, яка дарує мені кохання і тепло. У нас народилася чарівна донечка, яку дуже любимо. І народилася саме в час Помаранчевої революції. Так сталося, що в той час я був на майдані Незалежності у Києві. Це також символічно, що тато захищав свій вибір, який зробив насамперед тому, що не хочу, щоб моя дитина не жила у брехні, в якій довелося жити самому.
Ми великий народ і, я впевнений, зможемо побудувати державу, в якій комфортно почуватиметься кожна людина. Головне, що піднялися з колін. Що усвідомили себе людьми, здатними творити своє сьогодення і майбутнє.
Детальніше>>
» 
Олег ЯВОДЧАК: "Українська культура пережила не найкращі часи"
Василь КИРИЛИЧ
 
Впродовж року неодноразово порушувалися питання, що стосувалися проблем культурного життя у нашому місті. Фінансування установ та закладів культури, ремонт приміщень – лише деякі проблеми, що стали на заваді якісній роботі відділу культури та мистецтв дрогобицького міськвиконкому. Про це у розмові з завідувачем відділу Олегом Васильовичем Яводчаком.

– Пане Олег, як організована робота відділу взагалі, які функції покладені на нього?
Детальніше>>
» 
Розбір польотів над прірвою
Оксана СОКОЛИК
 
Те, що викликає розуміння та захоплення у мистецтві, не може бути застосованим у політиці.
Підкреслено дадаїстичний спосіб ведення передвиборчої кампанії В. Януковича із самого початку вселяв відчуття, що "щось тут не те". Згадайте хоча б оте велике "Я." чи "Тому що…" на тлі біг-морд, якими були обвішані сотні квадратних кілометрів рекламної площі. Відчуття несерйозності дійства зароджувалося десь у підсвідомості: по-перше, нам ще у молодшому шкільному віці добрі-мудрі педагоги втовкмачували, що "Я – остання буква в алфавіті". Пізніше ми дізналися, що не можна починати речення із "тому що…", бо так починають підрядне речення, яке входить до складнопідрядного.
Детальніше>>
» 
Дрогобицький Вовк
Він проводжав у останню путь генерала "синьожупанників"
Роман ПАСТУХ
 
Дрогобичани довоєнного і післявоєнного поколінь добре знали поважного, обов'язкового, пунктуального і чесного мешканця міста Олександра Вовка.

За часів польської окупації він займався дрібним бізнесом у крамничці на теперішній вулиці І.Мазепи, був активним членом українських товариств, користувався заслуженим авторитетом серед громади. На початку національного відродження і після проголошення незалежності України він, уже в поважному віці, любив поділитися багатими життєвими враженнями, бо доля добряче поводила його шляхами рідного краю і поза ним. Саме дякуючи їй, член ОУН О.Вовк за її дорученням знаходився у місті Гданську, де став одним з небагатьох, кому випала сумна місія провести в останню земну дорогу відомого українського генерала Віктора Зелінського.
Детальніше>>
» 
westerweiterung, або І знову Відень...
Олег РАДЧЕНКО
 
15-20 грудня 2004 року студентська хорова капела "Gaudeamus" Дрогобицького педуніверситету (художній керівник – заслужений працівник культури України Степан Дацюк) побувала у столиці музики Відні, де взяла участь у Міжнародних співах з нагоди Адвенту. Що ж посприяло поїздці і чого було нею досягнуто?
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Ми це зробили 
  ·  Найкумедніші відкриття-2004 
  ·  Кадрові питання до прокурора області 
Погляд
  ·  День прощання із Кірпою 
  ·  Булава для Ющенка 
Поступ у Львові
  ·  Неандертальці у Львові 
  ·  Міська рада проти громади 
  ·  Ялинкові уподобання львів'ян 
  ·  Щоб Новий рік запам'ятався 
  ·  Знаки у законі 
Поступ з краю
  ·  Янукович судиться на повну 
  ·  Кадрова стратегія Ющенка 
  ·  Ющенко перегляне ЄЕП 
  ·  Пінчук не хоче в опозицію 
  ·  Медведчук залишається в Україні 
  ·  Наметове містечко розпускають 
Поступ у світі
  ·  Свято для пенсіонерів від "ПриватБанку" 
  ·  Від початку року банк "Надра" продав понад три з половиною тонни золота 
Спорт-Поступ
  ·  Молодість, яка з роками не щезає 
  ·  З дошкою на п'єдестал 
  ·  Українки створюють погоду 
  ·  Кадрова революція у футболі 
ДАЙДЖЕСТ
  ·  Україна: масштабний виклик 
  ·  Секрет українського успіху 
  ·  Страх перед новою владою 
Передноворічний Поступ
  ·  Вічнозелена традиція 
Львівські обсервації
  ·  Львівські обсервації 
Цікавинки старого Львова
  ·  ДОРОЖКАР 
Поступ технологій
  ·  Стильні технології 
  ·  Одна голова добре, а дві ліпше 
  ·  Форматні перегони 
  ·  aMD набрехала 
  ·  Голос Пана 
  ·  Відеокамена на DVD 
  ·  До цюпи надовго 
  ·  Найпопулярніші запити Google'2004 
Мій Дрогобич
  ·  З Новим роком, помаранчева Україно! 
  ·  Новобранці присягнули на вірність українському народові 
  ·  Любомир СІКОРА: Люди в Тячеві зустріли нас дуже добре 
  ·  А яким був рік минулий? 
  ·  Олег ЯВОДЧАК: "Українська культура пережила не найкращі часи" 
  ·  Розбір польотів над прірвою 
  ·  Дрогобицький Вовк 
  ·  Бо він любив ближнього, як самого себе 
  ·  westerweiterung, або І знову Відень... 
Поступ реляксу
  ·  ГОРОСКОП 
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ІМПРЕЗИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  ДЗИГА, ЛЯЛЬКА 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
post-Поступ
  ·  Модель України 
Пост-Faktum
  ·  Туристичний сезон-2004 
  ·  Вуличні дійства у Львові 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Готуємося до свят разом із "Магнусом"