BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    25-Й КАДР.    ДАЙДЖЕСТ.    Економіка у Поступі.    Аналітика у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
29 грудня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:31 23-06-2017 -   Вулиці двох районів Львова знеструмлені на день  
  11:19 23-06-2017 -   Львів почали очищати від сміття  
  11:18 23-06-2017 -   У Львові впроваджують програму, за якої третім уроком фізкультури стане певний вид спорту  
  11:16 23-06-2017 -   Новостворений сквер «Кам’янка» озеленять цього року  
  11:14 23-06-2017 -   Частині львів’ян підняли квартплату  
Україна
  11:29 23-06-2017 -   Верховна Рада схвалила обов’язкове встановлення лічильників води і тепла  
  11:25 23-06-2017 -   Убивство в центрі Києва: Загинув ветеран АТО  
  10:6 23-06-2017 -   Біля Києва лось кинувся під колеса авто: тварина загинула  
  16:59 22-06-2017 -   ЗСУ перейдуть на нову систему харчування до кінця 2019 року  
  16:55 22-06-2017 -   Кучма: Обмін полоненими розпочнеться 5 липня  
Світ
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  
  13:46 22-06-2017 -   Археологи знайшли стародавнє забуте місто в Ефіопії  
  13:22 22-06-2017 -   У Польщі затримали двох українців за підозрою в убивстві жінки  
  13:18 22-06-2017 -   На фестивалі діаспори в Оттаві міністр оборони Канади приготував український борщ  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Речі патетичні і маразматичні
Інеса ПРОЗАЇЧНА
 
Читати журнали -- річ інтелігентна, тож, аби хоч якось побавитися в інтелігентність, частенько купую всілякі журнали і читаю. Надибую в тих виданнях (особливо в гламурних) файні обличчя панн-редакторів, чарівні посмішки котрих ненав'язливо "перетікають" у делікатні форми авторських колонок, де завжди є кілька ласкавих (інколи не тільки ласкавих, а навіть мудрих) слів до читача, якого люблять і леліють. Останнє -- така приємна традиція журналів, що часто ловлю себе на думці, що кожне поважне видання вивчає свого читача прискіпливо і методично, ба й тільки працює на те, щоб тому читачеві догодити. Ну і ціна на журнали, напевне, залежить від уміння догоджати (від 2 грн 50 коп. і до 20 грн). Отож рівень догоджання публіці відповідний. Наступні роздуми присвячую виданню, яке ризикнуло догодити за гроші символічні -- дві з половиною гривні. Називається цей всеукраїнський журнал скромно і просто -- "Річ", а запрошує вас до царини культури й економіки.

Катарсис фемінної нації, або Феміністка в розпалі революції

Обличчя пані-редактора "Речі" до мене не всміхалося. І мені, як не прикро, після того, як побачила трагічну посмішку, нещасні очі Надії Мориквас, до того ж в "обрамленні" залізної брами (даруйте за тавтольогію), захотілося розплакатися. "Чому ж у жінки на ім'я Надія так безнадійно скривлені вуста? -- майнула думка. -- Вкраїнська жінка -- це завжди трагічно..." -- слова поета-лірика (із шкільної програми). Та, зрештою, що таке ці вкраїнські жінки переживають, що навіть у громадських місцях щодня бачиш їх нещасними та скривленими? Читаю, що там п. Надія в колонці редактора написала. Он воно що! "...Ми пережили великий катарсис, очищення. Це глибоке естетичне переживання схоже до того, яке ми відчуваємо після св. Сповіді і св. Причастя, коли душа, звільнена від гріхів, злітає до неба", -- читаю одкровення головного редактора "Речі". Мова йде про Помаранчеву революцію. Ніяк не второпаю, до чого тут естетичні переживання, та й катарсис -- термін не з тої парафії. Щобільше, логіка речей для мене просто незбагненна: виходить так, що душі присутніх в Києві на майдані Незалежності злетіли до неба, покинувши тіла... Якщо тоді очищені залишилися бездушними, то добре, що не повмирали від катарсису. Адже коли душа залишає тіло, людина помирає, нє?

На технічні помилки, яких у журналі навалом ("...вічні істини, що ЇХ ми вже затерли ЇХ до штампів") особливої уваги не звертаю, бо насамкінець на читача чекає велике відкриття у сфері науки психології: "Боже, якими прекрасними були наші діти на майдані Незалежності! Діти, які не мають нашого досвіду, себто наших комплексів". Є над чим замислитися: досвід -- страшна річ, пов'язана з деякими "комлексами" (?) Нехай читач сам здогадується, що п. Мориквас хотіла цим сказати. Мандруємо далі.

Гаряче інтерв'ю головного редактора із письменницею Нілою Зборовською -- також із майдану Незалежності. Патетичні запитання і відповіді на межі здорового глузду і маразму. Ніла Зборовска дуже стривожилася тим, що в сучасній українській літературі запроваджується мода на гру, блазнюються найвищі цінності, національна ідея, духовний вибір, знецінюється високе призначення літератури. І це роблять дуже талановиті письменники: "Я не раз згадувала Сергія Жадана, який проголошував сучасну українську літературу несерйозною забавою на кшталт спорту і прогнозу погоди". Бачите, в п. Зборовської і поета Юрка Гудзя була ідея створити українську літературу, яка працює на вічні цінності, яка створює такі індивідуальні міфи, що здатні впливати на процес становлення української колективної духовності. Ніла Зборовська -- кобіта серйозна, з 1991 року викладає в Національному лінгвістичному університеті, проте вона не звичний кабінетний учений: всі її наукові ідеї апробуються в аудиторії і з живого спілкування народжуються книги цієї авторки. Ганьба мені, я ж бо книжок авторства п. Зборовської не читала, проте, коли прочитала те інтерв'ю, то зраділа, що так сталося. Що там казати, незабаром ця авторка думає приголомшити нас новим романом про омріяну духовність. До революції п. Зборовська хотіла написати роман про Христа, проте "відчула, що психічно пережити розп'яття, щоб написати його, не зможе", бо ще не готова. Кожна вкраїнська феміністка, здається, прагне йти на психічні розп'яття, щоб нація втямила раз і назавжди: без феміністок і революції не буде. Єхидна посмішка "одухотвореної вічними цінностями" письменниці Ніли на фото ще раз доводить: вона "напише тобі роман довжиною у Вічність". Саме цією патетичною фразою закінчується роман авторки "Українська Реконкіста".

Надія Мориквас обережно поцікавилася (вона теж ще не читала "Української Реконкісти"), що може бути символом української Реконкісти. Відповідь патетична до сліз, авторські амбіції глобального масштабу: "Символом? Чоловічо-жіночий танець життя. Серія мала це представляти -- через чоловічий та жіночий голос. Або як на Майдані: поміркований Віктор Ющенко -- революційна Юлія Тимошенко -- політичний дует, глава сім'ї Віктор Ющенко -- його берегиня Катерина Ющенко -- сімейний дует. І так по всій Україні... Але це не Забужко й Андрухович... Розумієш, це щось інше, глибше, значиміше...". Звісно, куди Забужко разом з Андруховичем рівнятися до творчого дуету Зборовської і Гудзя!

Духовність, сперматозоїди і гроші

Колонка редактора блоку "Візій і речей" -- Богдана Смоляка -- широкий асортимент загальників, банальностей і смішного пафосу. Логіка побудови речень у п. Смоляка має дуже багато спільного із творчістю учнів десятого класу, котрі щойно випробовують свої сили в форматі твір на тему. Щось на кшталт: "Ми зуміли навіть у просторі зійтися докупи й пересвідчитися, як нас, працьовитих українців-ідеалістів, багато. Зворушені олюдненою, одухотвореною, непроминальною кількістю, ми кажемо -- кожен собі! -- що це початок спільної дороги, якій немає кінця". Взагалі в "Речі" ледь не на кожній сторінці повторюються "душа", "духовність", "одухотвореність", що аж памороки забиває, таке задушевне видання. Нарешті вдалося опуститися на грішну землю, тобто в метро. Поет (і не лише поет, хоча з довідками в "Речі" ніхто не панькається) Ігор Павлюк шукає "свій ритм", розмірковуючи про київське метро: "Там людей, як сперматозоїдів. Я їх постійно уявляю роздягненими, вони течуть, як..." Ого, от вам і досвід, от вам і комплекси! Це вже стає цікавим. Літературні редактори в цьому журналі, мабуть, небагато заробляють, тому коми ставлять за правилами і всупереч їм. Але мова не про те. Поет провадить, що, як не дивно, гроші в нашому житті не все вирішують. "Наприклад, коли я почну писати комерційні книжки (я знаю, які вони мають бути), я помру як митець, бо знову ж, зіб'ється мій ритм" або "Є в мене, можна видавати -- драматургія, проза, дитяче. І -- кілька монографій з історії преси і теорії преси". Видавці, ловіть клієнта: скромна реклама і ще скромніша пропозиція! З іншого боку, дуже кортить подивитися на видавця, котрий купує "Річ". Далі -- "нескурвлені зізнання": "в принципі реалізованій людині в моєму віці чогось боятися -- смішно. Смію сказати: я відбувся як поет. Інший етап надходить. Тут головне уже не скурвитися, як називається. Треба починати вже жити заради інших. Бо кар'єра -- це все відносно. Ти відчув, що таке слава (і коли була ця слава, цікаво? -- Авт.), ти знаєш, що таке гроші, ти знаєш, що таке любов". І тут я ледве не розплакалася, бо подумала, що перетворююся на безнадійно прозаїчну панну, яка ще думає над тим, що воно таке любов... А поет міг би пояснити. Пояснив через кілька абзаців: "Я не знаю багатьох речей. Хоча на будь-яке запитання я можу щось придумати". Що вдієш, наразі Павлюк мучиться в Києві без кімнати, без квартири. Але п. Павлюк категорично переконаний у тому, що митець мусить бути мучеником: "Але зробити це тяжко, це хитро..." Ось які хитрі мученики вкраїнські чоловіки. Феміністки, переймайте досвід (не комплекси).

P.S. Річ у тому, що журнал виявився напівтрагічним-напівсмішним, починаючи від фотографій і закінчуючи дописувачами. Дизайн і верстка дорівняються хіба що до славнозвісної "Радянської жінки", незважаючи на те, що цей журнал у ті незабутні часи принаймні грамотних авторів знаходив. Що роблять у цьому всеукраїнському журналі (наклад 5 тис. примірників) Ігор Мельник чи Мирослав Маринович, невідомо. Редакційна колегія журналу -- справжній кітч: Зеновій Бермес, Степан Вовканич, Іван Головацький, Микола Жулинський, Петро Олійник, Володимир Снітинський... Суміш термоядерна, і коментарі тут зайві. Добрі речі -- задоволення коштовне: бачили очі, що купували, от і їжте...









» 
"Темна кімната" з бібліотеки Британської ради
Михайло МИШКАЛО
 
Книжку цю я взяв прочитати у бібліотеці Британської ради (тож коли ви теж читаєте англійською, знайдіть ту ж "Темну кімнату"). Автор цієї книжки, Рейчел Сейферт, на перший погляд безжальна, зовсім не шкодує своїх героїв і не дає їм шансу, можливості виправдатись: "Такі були обставини, всі так робили. У нас не було вибору". Але на конкретних прикладах Сейферт показує, що у людини є вибір -- ціною власного життя. Певні люди його зробили, тільки не її герої.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  ЮЩЕНКО – ПРЕЗИДЕНТ,ЯНУКОВИЧ – ПРЕМ'ЄР 
Погляд
  ·  Таємниці слідства 
  ·  Янукович піде у тінь 
  ·  Кучма схвалив бюджет 
  ·  Рекорд від Гудімова 
Поступ у Львові
  ·  Один палац врятовано 
  ·  Донецькі поїхали задоволеними 
  ·  Бюджет буде соціальним 
  ·  Ялинки -- найбільш ходовий товар 
  ·  Аварія на "Дружбі" 
  ·  САМОПОМІЧ 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Сергій ДОРЕНКО: Помаранчева революція -- прояв людської гідності 
  ·  Павло ЛАЗАРЕНКО: Мене, тодішнього прем'єр-міністра, Кучма поставив на лічильник 
  ·  Європа хоче співпраці 
  ·  Поради Литвина 
  ·  Янукович мріє про більшість 
Поступ у світі
  ·  Масштаби лиха 
  ·  Передвиборні провокації 
  ·  Ізраїль не сваритиметься з Єгиптом 
  ·  Прогрес штучної крові 
Спорт-Поступ
  ·  Ігор ТЕР-ОВАНЕСЯН: Мій батько завжди недооцінював мене 
  ·  Про шахи не забули 
  ·  Чемпіонат світу у Львові? 
  ·  Там, де нас багато 
  ·  Перемагають фаворити 
25-Й КАДР
  ·  Мости у terra incognita 
ДАЙДЖЕСТ
  ·  Диктат Москви провалився 
  ·  Подвійна надія 
  ·  Етнічних росіян не використовуватимуть 
Економіка у Поступі
  ·  Українсько-туркменська дискусія 
  ·  Пастка для любителів халяви 
  ·  Податкова амністія: бути чи не бути? 
Аналітика у Поступі
  ·  Повернення аграріїв 
Арт-Поступ
  ·  "Львівська слава" в риштованнях 
  ·  Негарно виходить 
Літературний Поступ
  ·  Речі патетичні і маразматичні 
  ·  "Темна кімната" з бібліотеки Британської ради 
post-Поступ
  ·  Тектонічний зсув 
Пост-Faktum
  ·  Вічний революціонер 
  ·  КАЛЕНДАР