BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю Поступу.    Арт-Поступ у світ.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
18 липня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:52 27-07-2017 -   Синютка розповів, скільки сміття насправді продукує Львів і скільки грошей крали на вивезенні ТПВ  
  14:1 27-07-2017 -   На Самбірщині відзначили День поля  
  14:0 27-07-2017 -   Рівень злочинності на Львівщині знизився майже на 17%  
  13:59 27-07-2017 -   Рівень злочинності на Львівщині знизився майже на 17%  
  13:58 27-07-2017 -   Просідання у Вірменському дворику підрядники усунули  
Україна
  14:48 27-07-2017 -   Кошти на «Стіну» розкрадала фіктивна фірма, якою «керувала» прибиральниця, – НАБУ  
  14:46 27-07-2017 -   Хресна хода в Києві: прийшли шість тисяч осіб  
  13:54 27-07-2017 -   У центрі Дніпра вибухнуло авто з дівчиною за кермом  
  13:48 27-07-2017 -   Звільнено суддю, в якого знайшли $300 тисяч і угорський паспорт  
  13:17 27-07-2017 -   У МОЗ оприлюднили новий реєстр препаратів програми «Доступні ліки»  
Світ
  13:56 27-07-2017 -   Уряд Фінляндії планує оцифрувати всі архіви до 2030 року  
  13:51 27-07-2017 -   Легендарне фото Ейнштейна продадуть на аукціоні: ціна стартує від $100 тисяч  
  13:49 27-07-2017 -   Наносупутники для дослідження Альфи Центавра уже випробовують на орбіті  
  13:18 27-07-2017 -   Американці знімуть художній міні-серіал про Чорнобильську катастрофу  
  12:16 27-07-2017 -   У Пакистані дівчину публічно зґвалтували за рішенням сільської ради  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
За Вільний Кульпарків”

Бодьо Галицький-Вовк не знайшов іншого способу, аби підняти наклад свого клюмбового органу, як після недовготривалого затишшя знову взятися за євреїв. Але жи тота благодатна тема ледве чи додасть зайвих читачів, то він вирішив у кожному числі ще й на адресу Юзя трохи їді цвиркнути.
Шкода тільки, що почуття гумору на рівні села Затемного інколи добряче підводить і тоді Бодьо переходить на дешеві обзивання і Юзя, і „Поступу”, котрий ніби-то вже став обрізаним.

„Вас ще не спаплюжили? Читайте „Поступ”! – волає Бодьо, переживаючи певно за всіх тих злодюг в законі, яким „Поступ” допік. Бо на кого на кого, а на сильних світу цього „ЗВУ” фактично нігди не сміла і хвоста підняти, граючи при цьому ролю нібито народного часопису. Але за гостротою матеріалів „ЗВУ” давно вже пасе задніх. У час виборів вірнопіддано стелилася перед екс-мером, вперто не помічаючи зловживань, розкрадання і розпродування міста.

Щодо євреїв, то Бодьо з-понтом Галіцкій має до них якийсь дуже вже великий інтерес. Нема номера, аби їх не зачепив. Але зачіпає якось так не дуже боляче, а легонько, аби видимість була. Аби читачі завше мали певність, жи Бодьо викінчений антисеміт і тримає руку на яйцях епохи. Хоча як на мене, то антисеміт із нього недороблений. Чому? Та тому, жи справжній антисеміт володіє куди глибшими знаннями про об’єкт своєї ненависти. А Бодьо, яко продукт клюмби, читає іно клюмбові книжки. Тому й ляпає, що му на язик хляпне.

Якби зібрати докупи те все, що Бодьо Вовк наплодив про євреїв, то євреї замість обурюватися іно би ся тішили – нарешті невігластво само себе розкрило. Бо тоті публікації дуже часто одна одну заперечували. Приписуючи євреям фантастичні гріхи, газета в патріотичному пориві подвоїла кількість українців в довоєнний період. Стало аж 80 мільйонів! І начхати їм на цілком об’єктивні підрахунки Кубійовича й „Енциклопедію Українознавства”. Клюмба має свою арихметику. Мужицьку. А видите, кілько нас було, а кілько стало? То всьо жиди! В останньому свому посланії до Юзя Бодьо вповідає за їдного львівського патріота, котрий був репресованим. Пан Підгородецький за свою діяльність безперечно заслуговує найглибшого пошанівку, але чи варто використовувати його імя для дешевого стьобу над відомими дисидентами Даніелем і Синявським?

Ось що меле Бодьо: „Приміром Даніеля і Синявського довелося захищати від блатних, які хотіли „вставити їм свою клепку”. А може Ви, любі читачі, та й Ви, Юзю, чули коли-небудь, аби Синявський чи Даніель надіслали Підгородецькому хоть з дві-три тисячі шекелів? Так би мовити на знак подяки за виявлену мужність? Я не чув”.

Йой, Бодю, то жи ти не чув, не дивно, бо і я нігди ще не чув, аби хтось із тамтого світу помагав комусь грошима. Обидва згадані тобою дисиденти померли. І з них тільки один був євреєм, а Андрій Донатович Синявський до шекелів ніц не міг би мати, бо він чистої води росіянин.

Але шо ти будеш такому-во Бодьови доказував? Цікаво, чи газета опублікує листа Андрія Павлишина, якого він надіслав до „ЗВУ” і мені особисто. Ось цей лист.

„Пане редакторе, поминаючи стиль і хамство публікацій Богдана Галицького, хотів би лише зауважити, що варто йому і Вам ретельніше перевіряти факти, аби не потрапляти в кумендні ситуації. В числі за 12-13 липня Богдан Галицький нарікає на моральну незворушливість двох російських дисидентів, які нічим не хочуть віддячитися справді гідному українському патріотові Василеві Підгородецькому за порятунок від табірних урок. Поза тим, що В.Підгородецький, вірю, вчинив це від щирого серця, а не за віддяку, то це важко зробити ще й з тієї формальної причини, що Юлій Даніель помер у 1988 році, а Андрій Донатович Синявський – у 1997 році”.

Закінчується лист щирим побажанням: „Більше читайте”. Сумніваюся, що редакція до нього прислухається. І свідченням цього є наступний розділ.


Откуда дровішкі?

Світлана Семен опублікувала в „ЗВУ” інтерв’ю зі студенткою аграрної академії Наталією Савко (героїв треба знати по іменах), котра захистила дипльомну роботу про вино. Подія, певно, історичного значення. Кілько ся дохторів захищає, газета мовчить, а ту – студентка! Ну, студентка є студентка, взяла літературку, нашкробала троха звідси, троха звідти і маєш. І навіть то, жи шкробала з російських книжок, для студентки не гріх. Але для такої пурєдної газети цитувати вслід за студенткою ружні премудрості про вино в якомусь чудернацькому кацапському перекладі – то є страшна ганьба. Властиво сесі цитати ніби по українськи, але виразно видно, що наводилися за якимсь російським джерелом. Ось як звучить вірш Гете:

Але якщо прийдеться пить (!),
Пий якісне вино
І сміх, і гріх горіть в Аду (!)
За те, що ти лакав (!) бурду.

Тепер, повідж, ми Бодю з-понтом Галіцкій. Чи то є українська мова? Чому ваша кореспондентка не виписала сего вершика в українському перекладі, а воліла цитувати руско-украйонский покруч? Може з тих самих причин, що й Бодьо волів цитувати російський переклад Шульца, хоча існує аж кілька українських. Але в тому ж таки матеріалі цитується й Біблія. І цитується знову ж таки не з канонічних українських перекладів, а з російського, що взагалі неприпустимо. І то ся називає українська газета?

Та купіть си яку енцикльопедію і перш ніж друкувати ружні бздури перевірте, чи так воно насправді, як вам мудрі студентки вповідають. Бо ади шо варнякає: „Ось, скажімо, „Кагор” – вино вперше виготовлене в кінці ХІХ ст. у Франції на замовлення російського духівництва”. Не знаю як сеся панна захищала свого дипльома, бо, якщо вже мова про таку милу серцю „ЗВУ” Росію, то кагор там ще за Петра І хляли. А у Франції виготовляли його в місті Кагорі ще в середньовіччя. У Львові кагором торгував славний Корнякт, коли ще тоте ваше російське духівництво „лакало саму бурду”.

Далі тота славна студентка вповідає, жи „Батьківщиною „Мадери” є португальський острів з однойменною назвою”. Насправді це не один острів, а група островів під назвою Мадейра.

Але не тільки російською полюбляють читати в „ЗВУ”. Польску пресу теж люблять і деруть із неї залюбки. Зо два місяці тому (Юзьо всьо до папочки складає) Наталія Петришин потішила клюмбу статтею „Відпочиваємо по-королівськи”, агітуючи відвідати Малайзію, Туніс, Грецію і т. д. Які то страшні гроші коштує, навіть не буду нагадував, і ледве чи читачі „ЗВУ” годні собі такий королівський відпочинок зафундувати. Але при тім редакція не обійшлася без чималої кількості бздур спричинених польською мовою.

Пишучи про Угорщину, тота пані повідомляє, що „для туристів відчинені двері будинку письменника Джокая, якого називали угорським Діккенсом”. Але якби в „ЗВУ” троха шось петрали, то би здогадалися, що мова про Мора Йокаї (романи і фільми за його творами добре у нас відомі – „Угорський набоб”, „Чорна маска” і т. д). В розповіді про Туніс називається чудернацька місцева валюта – „тезнезійський динар”. Ну бо польською буде „tunezyjski”.

Так само перекручені назви міст, бо пані, деручи з польського часопису, не годна була вчитатися в латинські букви. Не знаю котра тур фірма заплатила за цей матеріал, але користі з нього жодного – сама шкода.


Львівська телєвізія

В п’ятницю, суботу і неділю демонструвався сюжет з пресконференції пана Ю. Карвацького. Камера показала, як герой дня виголошує промову, а нарід уважно слухає. Здавалося б, усе як має бути, якщо не вважати на подиву гідну запопадливість львівської телевізії. Але одна деталь мене вивела з рівноваги. Серед тих уважних слухачів камера показала і Юрія Шухевича. Людмила Майор, яка готувала сесе дійство ані словом не прохопилася про критичний виступ Ю. Шухевича. Таким чином йшлося їй тільки про те, аби виставити опонента пана Карвацького на глум: бачите який він? То він тілько вдає, жи робе бучу, а насправді ходить на пресконференції і жадібно лапає кожне слово! Може ще й на фуршеті лямпку шампана ликнув!


Про словниковий запас головного „СВІТОЧАНИНА”

В п’ятницю наша газета описала похід Василя Щеглюка, в. о. Начальника управління аналізу та планування Львівської міської ради, на „Світоч”. Пан Василь вирішив запитати в пана Тавпаша, що сі робе на фірмі. Бо чути жи ціла сотня працівників „Світоча” підписали звернення до нашого пана бургомістра, аби ся розібрав зі зловживаннями, які там діються. Ці працівники, які не побоялися повстати проти режиму, вважають, що фірма знищується і марка „Світоча” може зникнути взагалі.
Щодо акціонерів, то вони чомусь не отримують жодних дивідендів, бо пан Тавпаш переконує, жи всьо йде на розширення фірми. Хоча насправді відбувається скорочення і розпродаж філій і власності. А те обладнання, яке поставили швейцарці, виробляє продукцію ніц не варту. Більше того – ми невідомо, що їмо, бо подарована „Нестле” машина для перетирання чоколяди має всередині залізні кульки, які підчас роботи стираються. І залізо йде в чоколяду. При переробці 10 тонн чоколяди припадає 70 кг заліза!

Може пан Тавпаш тото потрактує, як дуже помічне, бо залізо рекомендують споживати, але в продуктах. Ще ні оден дохтор не радив нам гризти металеві кульки чи рурки.

Цікаво, що коли якусь продукцію на „Світочі” забраковували, то потім той чоколядовий брухт з’являвся на базарах.

Але то ще не все. Страшні речі тепер на „Світочі” відбуваються. Аби цукерки довше зберігалися, у них додають спеціальні компоненти. Ружні Е– кілько там. Виявляється, зараз у цеху не можливо знайти жодного грама вершкового масла. Натомість з’явилися якісь таємничі замінники без запаху і смаку. Страх Божий!

Але пан Тавпаш не забажав ніц пояснювати і відмовився розмовляти з уповноваженим міського голови.
На всі запитання пан В. Щеглюк чув лише одне: „А яке ваше діло?” Кінець сего походу на „Світоч” був просто таки унікальний: „Коли я поцікавився інвестиціями й обладнанням, яке продукує брак на фірмі, він просто послав мене на три букви. Я подякував і пішов”.

Оце маєте справжнє лицьо відомого мецената. Продав якимсь шелихвістам таку славну фірму і навіть не бажає нічого пояснити. Чи не чекає „Світоч” доля винниківської тютюнової фабрики?

Цікаво тепер, що на то наш пан бургомістр. Чи не міг би і він пана меценати на ті самі букви післати?



Листи з інтернету

Dobroho dnia, sczanovnyj pane Juziu!

Persz za vse proszu vybaczyty meni, szo pyszu latynkoju, bo zaraz perebuvaju v Nimeczyni, a tut troczy problematyczno z kyrylycznymy szryftamy i klaviaturamy.

Z nostalhiji za ridnym, ne czuzzym slovom ta novoju informacijeju pro Ukrajinu ja zaliz do Internetu na sajt ulublenoji galyckoji gazety - POSTUP.

Perszoju proczytaw stattiu Banzajka pro te, szo u nas vdoma straszenna speka i jak jiji mozhna perezhyty, potim, za zvyczkoju, znajszovy-m Observaciji i z zadovolenniam pereczytav i jih. Fajni sztuky pyszete, zavsze czytaju ta podilaju Vaszi dumky stosovno naszoho lvivskoho zhyttia.
Napevne zdyvujetes. A mozhe i ni. Ale jak marmoladkoju abo majskym medkom ja smakuvav naszymy ridnymy galyzysmamy, jaki czasto mozhna znajty na storinkacz POSTUPU v Vaszycz Observacijacz ta i v Banzajka.

Ne ujavlajete jaku radist vyklykalo v mene nasze ridne slovo: slovo babcynycz bajok ta prypovidok.

Tut na Nimciacz kozhna zemla (Bundesland) namahajetsia zberehty swoju avtentycznist, czastynoju jakoji je jiji dailekt (persz za vse slowa ta fonetyczna obolonka sliw). Ja twerdo perekonanyj, szo my musymo tezh zberihaty swoju avtentycznist na rivni naszoho solodkoho dialektu (haj sobi inszi, szo choczut te j hovoriat, ale ja sebe pisla vidvidyn stolyci ta zustriczej tam z mojimy odnolitkamy z usijeji Velykoji Ukrajiny vvazhaju spoczatku galyczanynom a potim ukrajincem).

To otzhe, mozhe by to jakos zibralysia fachivci (filolohy, jakym do reczi za fachom Vy tezh je) ta j zadeklaruvaly, kodyfikuvaly v jakyjs sposib nasz galyckyj dialekt. Fajno by bulo, jakby mozhna bulo b uklasty slovnyczok galycysmiv, kudy b vvijszly specyficzni lysz dla Galyczyny slowa, slovospoluczennia, frazeologiczni zworoty, ta jich pravopys (czasto vmijesz skazaty, ale ne znajesz, jak pravylno napysaty, bo vymova, to sztuka regionalna).

Rozumiju, szczo ce kolosalna robota, i Vy sam cioho ne zrobyte, ale ja peven szczo sered Vaszycz znajomycz znajdutsia i taki, jakym ce zavdannia bulo by pid sylu. Zi svoho boku choczu zaproponuvaty swoji studentski navyky (ja zh bo tezh filoloh, lysz germanist) ta znannia jak dopomohu v cych slavnych poczynanniach.

Oleg Svystovycz,


Dobryj den’, vel’myszanovnyj pane Juziu!

Pozavczora (3.07.2002) porajuczys’ na kuhni ja odnym vuhom sluhav peredaczi l’vivs’kogo radio po radiotransljatsijnij merezhi. Rozpovidaly pro “napevne jedynyj v Ukrajini” muzej hliba pry odnomu z l’vivs’kyh tehnikumiv. Ne znaju, czy jedynyj, bo kil’ka rokiv tomu czuv pro “napevne jedynyj v sviti” muzej hliba u tsentral’nij Ukraini. Z stanu avtopilotu mene vyvela zvoruszlyva rozpovid’ pro hlib blokadnogo Leningradu. U nyh navit’ je vaga, na jakyh vazhyly oti 125 gram, a takozh retsept togo hliba (de ja tse vzhe czuv???). Pravda, czerez kil’ka hvylyn zgadaly i pro nasz ridnyj golodomor, til’ky efirnigo czasu na tse vytratyly vdviczi mensze...

Na zaverszennja peredaczi zalunala jakas’ pisnja pro hlib, jaku ja i ne sluhav zovsim. Ale raptom v pryspivi czuju ridni slova. Ne mozhe buty, pevno pryczulosja!? Ale zh ni, pryspiv lunaje vdruge, z povtorom:

Za n’ogo* komunisty u borni pid kulju sertse vlasne pidstavljaly
* sebto za hlib

Ja vidczuv sebe molodszym na pjatnadsjat’ rokiv!!! Pisnja zvuczala o 20.20 (mozhete pereviryty). A mozhe v nyh v ekspozytsii je i knyga L.I.Brjezhnjeva pro tselinu?

Z povagoju, Oleh


Реклама в Юзя

Оголошення

Музей просто неба в Шевченківському Гаю запрошує в неділю 21 липня о 16 год. на зустріч з Юзьом Обсерватором на Співочому полі. Гнилі помідори, старі капці, порожні плястикові фляшки і свистки приносити з собою. Працюють буфети, піниться пиво, грає джаз-банда, продаються книги Юрка Винничук з автографом автора. Хіба би дощ. Тоді вибачєйте.

Юзьо підключений

Інтернет – сила! Телевізор – могила! Своїми мандрами в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1 (76-84-05, 76-84-01).

Увага для матолків! То є телєфони фірми, а не приватні телєфони Юзя. Прошу мене за тими телєфонами не вимагати!!! Пишіть ліпше листи.

Моя елєктронна адреса: juzyk_observator@yahoo.com









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Юлія Тимошенко заворожила Львів 
  ·  КОМУ ЗАВАЖАЄ “1+1”? 
Погляд
  ·  Визнання УПА — внутрішня справа України 
  ·  Варшаві ще не до Шенгену 
  ·  Розстріл у центрі Львова 
  ·  Відкритий лист до українців і поляків доброї волі у справі Цвинтаря Орлят 
  ·  Євро чи долар – проблеми “маленького українця” 
Поступ у Львові
  ·  Водна автономія під назвою “Сихів” 
  ·  Страшні знахідки в Жовкві 
  ·  Степана Бандеру перепоховають у Львові 
  ·  Міська рада на канікулах 
  ·  На Зеновія Гузара подали до суду 
  ·  Інтермаркет” визнали у столиці 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Експорт зброї – під суворий контроль 
  ·  Ні – російським авто 
  ·  Грузія-Україна: разом до НАТО 
  ·  Турфірми — творці легенд 
  ·  Відкрито інформофіс ГУУАМ 
  ·  Геть ґвалт і розпусту! 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Антитерористична стратегія США 
  ·  Розкол у партії Мечіяра 
  ·  Екс-югослави прагнуть миру і співпраці 
  ·  Канада відмовляє молодим прочанам 
  ·  Арафат не йде у відставку 
  ·  Фінляндія замислилася над НАТОвським питанням 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю Поступу
  ·  Януш Бишевський: Мистецтво не мусить животіти 
Арт-Поступ у світ
  ·  Помер великий фотограф-портретист 
  ·  wiener Festwochen: театр необмежений 
  ·  Знайдено малюнок за 12 мільйонів доларів 
  ·  Рубенса продано за 76 млн доларів 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ технологій
  ·  War Craft III. Хіт, незважаючи ні на що 
  ·  Нові жорсткі диски зі щільністю у 60 Гб на пластину 
  ·  Чергові діри в системі безпеки продуктів Microsoft 
  ·  Хакери допоможуть боротися з піратами 
  ·  ІНФА 
Спорт-Поступ
  ·  Воробей та Агахова не їдуть в Англії 
  ·  Допінги захлиснули художню гімнастику 
  ·  Два золота українців 
  ·  Проблеми “Ерроуз” тривають 
  ·  Українці гратимуть із данійцями 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Пост-Factum
  ·  Реалії львівського міфу 
  ·  Новації класичної елегантності 
  ·  КАЛЕНДАР