BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю Поступу.    Арт-Поступ у світ.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Спорт-Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
18 липня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  18:14 23-03-2017 -   Зі Львова розпочали вивозити сміття  
  17:8 23-03-2017 -   На Львівщині шахраї видурили в жінки 15 тис. грн  
  16:8 23-03-2017 -   У львів’янина вилучили майже дві сотні наркотаблеток  
  16:6 23-03-2017 -   На Львівщині на городі виявили яму з нафтою  
  15:57 23-03-2017 -   Львівській музичній школі № 6 присвоєно ім’я Богдана-Юрія Янівського  
Україна
  18:15 23-03-2017 -   Вбивця Вороненкова помер - ЗМІ  
  17:6 23-03-2017 -   Площа пожежі на складах у Балаклії збільшилася  
  16:4 23-03-2017 -   ГПУ: Охорону екс-думівця Пономарьова посилять  
  16:3 23-03-2017 -   З України намагалися вивезти левеня, заховане у папугах  
  15:59 23-03-2017 -   Порошенко звинуватив Росію у вбивстві Вороненкова  
Світ
  18:17 23-03-2017 -   У Бельгії запобігли теракту за британським сценарієм  
  16:0 23-03-2017 -   ІДІЛ узяла відповідальність за теракт у Лондоні  
  13:27 23-03-2017 -   Астроном передбачив швидке отримання сигналу від інопланетян  
  12:12 23-03-2017 -   Brexit: ЄС запропонує Великобританії зону вільної торгівлі  
  11:7 23-03-2017 -   Шотландія відклала обговорення референдуму  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю Поступу  »  ЕКСКЛЮЗИВ

___________________________________________________________________________

Януш Бишевський: Мистецтво не мусить животіти
 
Януш Бишевський
Палац Уяздовських знаходиться в самому центрі найбільшого парку Варшави – у “Лазєнках”. Стара, обвита плющем будівля виглядає романтично і загадково. Тут міститься найкраща в місті галерея сучасного мистецтва, кінотеатр, де демонструються “некасові” фільми, антикварний магазинчик, книгарня, презентаційна зала й офіси, у яких працюють люди, котрі займаються менеджментом. Саме тут ми зустрілися з Янушем Бишевським, одним із кураторів Центру сучасного мистецтва в палаці Уяздовських, у якому він працює від самого початку, тобто з 1989 року. Бишевський є й автором книги Tutaj jestem. Центр організовує виставки за кордоном, до якого зараховує й Україну, співпрацює, до речі, з Юрієм Онухом, куратором Фонду “Відродження” в Києві, з художниками з Івано-Франківська (“Жахливо складна назва нашого Станіславова”, – жартують поляки), Львова тощо.

Багато львів’ян згадує палац Уяздовських з приємністю, є навіть анекдоти про “двожец Уяздовських”, до якого колись намагалася дістатися українська тусовка, переплутавши “дварєц” з палацом, палац – із вокзалом і не розтлумачивши всіх цих асоціацій місцевим полякам. Тому тусовка досить довго і сумовито змушена була перетравлювати своє мовно-географічне фіаско, сидячи на знаменитій Варшаві Заходній (справжній “двожец”) і спостерігаючи за діями не менш знаменитої місцевої російській мафії. Аж поки не приїхав хтось, хто коректно поставив запитання чи просто знав, куди їхати, не пам’ятаю, але це вже не так важливо.

Інші анекдоти стосуються поселяння тих же львів’ян у службових приміщеннях палацу, де містяться офіси, що призводило до щоранкових курйозів, коли починався робочий день – і люди в костюмах і при краватках стикалися в душовій з львів’янами, які тільки-но виповзли чистити зуби.

Центр розташований у романтичному закутку старої будівлі, яка в одній зі своїх минулих інкарнацій була навіть військовим шпиталем, але попри модерне призначення і відповідний ремонт, зберегла специфічну атмосферу, притаманну виключно старим будівлям і шановану в колах людей, які вважають себе творчими. Тут усе дуже зручно, але без зайвого шику. У крихітних кімнатках місце використовується по максимуму, не економлять його лише у виставкових залах, яких тут цілий лабіринт.

Переважно в палаці Уяздовських експонують по кілька проектів одразу, і що дуже зручно – за одну й ту ж досить символічну вартість вхідного квитка. І це не в останню чергу є причиною традиційних глядацьких аншлагів, в одному з яких мені пощастило взяти участь.

Мій співрозмовник проводить мене під низьким арковим склепінням, яке розділяє дві невеличкі кімнатки “art-вихователів” із групи рARTner, які працюють тут. Із “творчої лабораторії”, як Януш гордо називає своє робоче місце, смачно пахне кавою, у вікна зазирають гілки дерев.


– Хто вибрав саме цю будівлю для Центру сучасного мистецтва? Дуже правильне рішення.

– Переважно в таких приміщеннях створюють музеї старої порцеляни і біжутерії, місця мертві і нікому не потрібні, тому нам коштувало свого часу чимало зусиль домогтися, аби замок віддали нам.

– Моє перше питання стосується, звичайно ж, співпраці з українцями: хто, що, коли?

– Почнемо з року 1994-го. Тут, себто в палаці Уяздовських, що знаходиться у Варшаві, відбувся фестиваль “Літературний світ”, у якому взяли участь Юрій Андрухович, Ігор Калинець, а також відомі польські поети Яцек Подсядло, Марцін Сендецький і не менш знаменитий угорський прозаїк Петер Естергазі. Протягом чотирьох травневих днів тривали літературні вечори, зустрічі, дискусії.
У 1996 році на фестиваль “Вечір екслібрису” приїхав усе той же Юрій Андрухович, а з ним Володимир Цибулько, Юрко Іздрик, Юрій Покальчук, група “Мертвий півень”. У січні 1999-го під назвою “Січ Уяздовська” відбулася зустріч поляків із молодшим поколінням української поезії в особі Маріанни Кіяновської, Мар’яни Савки, Галини Петросаняк, Андрія Бондаря, Сергія Жадана і, звичайно ж, Юрія Андруховича. У році 2000-му група Le Plastique Mystification представляла електронну музику і перформансистів з України. Поміж тим, ясна річ, були ще інші імпрези, зустрічі, фестивалі. Зовсім нещодавно, у травні, тут відбувалася презентація нової книги есеїв Юрія Андруховича, видана польською мовою.

– Хто фінансує й організовує Ваші проекти?

– 75 співробітників Центру провадять неймовірно активну організаційну, коштопошукову і творчо-стимуляційну діяльність, організовуючи протягом року 50 лише самих виставок. Окрім того, тут існують постійно діючі літературні, літературно-критичні, кінематографічні, театральні й інші програми, наприклад, навчальна програма для вчителів чи програма для музейних працівників. Ми постійно займаємося пошуком грошей. У нас існують цілі відділи, для яких це основне завдання. Це важка праця, але іншого виходу немає, адже державні кошти покривають менш ніж третину наших потреб. Тому ми змушені працювати над цим самостійно, для цього існують різноманітні програми, гранти, спеціальні фонди. Ми переконані в тому, що мистецтво не повинно животіти і робимо все можливе, щоб це довести.

– Цей погляд виглядає дуже свіжим і конструктивним на фоні того, що традиційно можна почути на цю тему, наприклад, в українських мистецьких колах, де більше прийнято нарікати на державу і безпорадно розводити руками, а не давати собі раду самостійно. Звичайно, це стосується не всіх. А чим займаєтеся Ви особисто?

– Я заснував творчу лабораторію, у якій працюю і зараз, ще на початку 90-х, метою цієї лабораторії є робота з людьми, з творчими особистостями. Ми не організовуємо ні виставок, ні перформансів, лише час від часу демонструємо публіці результати своїх пошуків.

– Чи маєте якусь творчу мету, якесь кредо?

– Основною нашою метою є творчий процес і робота, наприклад, із дітьми у школах чи з їхніми викладачами та психологами, яким ми показуємо, яким чином сучасне мистецтво можна використовувати в терапевтичному та навчальному процесах. Ми організовуємо чимало міжнародних проектів. Але найбільше нас цікавлять роздуми над самим творчим процесом, який не обов’язково мусить завершитися якимось матеріальним результатом.

– Які питання доводиться ставити собі найчастіше, працюючи із таким абстрактним матеріалом, як “творчість”?

– Дуже несподівані. Частину з них я вже поставив собі у своїй книзі Ja jestem. Наприклад: як звільнитися від антропоцентризму? Як змінити свою точку зору на світ, у якому живемо? Як подивитися на нього з іншої перспективи? Чи можна замінити атомістичну картину світу на голістичну? Як створити ситуацію, в якій ми могли б відчути себе частиною якоїсь більшої цілості?
Як замінити потребу ієрархізації спільним пережиттям? Ці основні для глибокої екології питання постають перед нами, коли починаємо мислити про дрібні частини світу, в якому живемо: про листя, каміння, палиці, кавалки дроту чи старі гребінці. І ще: часто важко передати інформацію про себе словами. Відчуття “іншої мови” – це відкриття забутого каналу свідомості, за допомогою якого починаємо говорити.

– Що найбільше мало б зачепити читача у Вашій книзі?

– Один із розділів, яку можна рекомендувати для вивчення дитячим і не лише дитячим психологам, називається Think green, тобто “Мисли зелено”, знаходь у собі все, не пов’язане з агресією, все, що акумулює і виділяє позитивну життєдайну енергію, все, що заспокоює і дає поштовх до творчості.
А також: не все, що є творчістю, мусить оформитися матеріально, творчість – це стан, який цінний сам по собі, і вміння досягати і цінувати його – основне, якого можна навчитися не лише із цієї книги. Тож спробуймо помічати в собі й оточенні все, що того варте.


Уже вдома, гортаючи подаровану мені книгу Tutaj jestem, я прочитала: “Коли стою перед самотнім деревом то не знаю чи то я дивлюся на нього чи воно на мене”.

У цьому – філософське кредо автора, якого хвилює насамперед проблема духовної екології, пошуку людиною місця в житті, методів, за допомогою яких можна було б полегшити цей пошук і зробити його більш ефективним, а також ролі мистецтва в процесі цього пошуку і в житті загалом. Такий собі мистецько-терапевтично-філософсько-педагогічний посібник, розкішно виданий та ілюстрований.
Одразу ж хочеться і собі взяти участь в одному із зображених на фотографіях “варштатів”, які відбуваються тут, у кількох спеціально обладнаних творчих лабораторіях, де бавляться в ігри на зразок: “Як я сиджу?”, “Уяви собі, що ти мусиш здавати іспит, але зовсім не готовий. Як ти сидітимеш на стільці?”, “Ти отримав “двійку” в школі і мусиш сказати про це батькам. Як ти сидітимеш на стільці?”, “Ти – роботодавець і розмовляєш з людиною, яку плануєш взяти на роботу”...

Розмовляла Наталка СНЯДАНКО









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Юлія Тимошенко заворожила Львів 
  ·  КОМУ ЗАВАЖАЄ “1+1”? 
Погляд
  ·  Визнання УПА — внутрішня справа України 
  ·  Варшаві ще не до Шенгену 
  ·  Розстріл у центрі Львова 
  ·  Відкритий лист до українців і поляків доброї волі у справі Цвинтаря Орлят 
  ·  Євро чи долар – проблеми “маленького українця” 
Поступ у Львові
  ·  Водна автономія під назвою “Сихів” 
  ·  Страшні знахідки в Жовкві 
  ·  Степана Бандеру перепоховають у Львові 
  ·  Міська рада на канікулах 
  ·  На Зеновія Гузара подали до суду 
  ·  Інтермаркет” визнали у столиці 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Експорт зброї – під суворий контроль 
  ·  Ні – російським авто 
  ·  Грузія-Україна: разом до НАТО 
  ·  Турфірми — творці легенд 
  ·  Відкрито інформофіс ГУУАМ 
  ·  Геть ґвалт і розпусту! 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Антитерористична стратегія США 
  ·  Розкол у партії Мечіяра 
  ·  Екс-югослави прагнуть миру і співпраці 
  ·  Канада відмовляє молодим прочанам 
  ·  Арафат не йде у відставку 
  ·  Фінляндія замислилася над НАТОвським питанням 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю Поступу
  ·  Януш Бишевський: Мистецтво не мусить животіти 
Арт-Поступ у світ
  ·  Помер великий фотограф-портретист 
  ·  wiener Festwochen: театр необмежений 
  ·  Знайдено малюнок за 12 мільйонів доларів 
  ·  Рубенса продано за 76 млн доларів 
  ·  АРТ-НОВИНИ 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ технологій
  ·  War Craft III. Хіт, незважаючи ні на що 
  ·  Нові жорсткі диски зі щільністю у 60 Гб на пластину 
  ·  Чергові діри в системі безпеки продуктів Microsoft 
  ·  Хакери допоможуть боротися з піратами 
  ·  ІНФА 
Спорт-Поступ
  ·  Воробей та Агахова не їдуть в Англії 
  ·  Допінги захлиснули художню гімнастику 
  ·  Два золота українців 
  ·  Проблеми “Ерроуз” тривають 
  ·  Українці гратимуть із данійцями 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
Пост-Factum
  ·  Реалії львівського міфу 
  ·  Новації класичної елегантності 
  ·  КАЛЕНДАР