BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Спорт-Поступ.    ДАЙДЖЕСТ.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
22 грудня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  11:42 27-03-2017 -   У авіакатастрофі під Краматорськом загинув начальник ракетно-артилерійського забезпечення ЗСУ  
  11:39 27-03-2017 -   У Львові з’являться шість нових транспортних зупинок  
  11:35 27-03-2017 -   У Львові чоловік пограбував церкву  
  10:18 27-03-2017 -   У передмісті Львова перекинувся в кювет і згорів автомобіль  
  10:14 27-03-2017 -   У вівторок у Львові поховають Героя, який загинув в зоні АТО  
Україна
  10:16 27-03-2017 -   Балаклію очистили від вибухонебезпечних предметів  
  10:3 27-03-2017 -   Убивцю Вороненкова поховають в Дніпрі - ЗМІ  
  10:1 27-03-2017 -   На Закарпатті з гранатомета обстріляли будинок екс-прокурора  
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
Світ
  11:37 27-03-2017 -   У Санкт-Петербурзі далекобійники розпочали протест  
  10:7 27-03-2017 -   Меркель запросила доньку Трампа на саміт  
  10:2 27-03-2017 -   На Місяці знайшли підземні тунелі  
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Максим БРИЛИНСЬКИЙ: Класика поміж престижем і потребою
 
Максим Брилинський
-- Чому так рідко концертуєте у Львові?

-- Завжди радий, коли є якась можливість у Львові заграти. Тільки, на жаль, не надходять пропозиції. Можливо, це пов'язано з тим, що планувати тут щось наперед складно, адже треба знати заздалегідь місцевий розклад і плани соліста. Сам же я не можу бути власним менеджером, я лишень виконавець і маю відповідати тільки за це.

-- Може, виконавцям такого класу наші концертні установи не можуть запропонувати належного гонорару?

-- Ні. Жодної мови про гонорар! Для Львова я гратиму залюбки завжди, усе моє життя, -- жодних питань. Та я не хочу напрошуватися. Якщо хтось вважатиме, що це тут потрібно, -- це було би святом для мене. Я би дуже тішився виступами у Львові. Та якщо тут вважатимуть, що це не конче потрібно, то проситися не буду.

-- Якому майстрові належить голос Вашого інструмента?

-- Цей інструмент 1857 року виготовив австрійський майстер Лємбрук як копію моделі скрипок Йозефа Гварнеріуса. Скрипкою я задоволений. Нею можна вже починати дещо робити. Спершу цей інструмент я позичав для виступів на конкурсах і концертах. А коли з'явилася така можливість, придбав його собі. На жаль, скрипки, яка коштує понад кілька мільйонів доларів, не можу купити.

-- Йдеться про раритети?

-- Не тільки. Багато людей чомусь вважає, що сучасні скрипки -- то недостойні інструменти. Це не так. Старовинні скрипки також неоднорідної якості, просто ми про них судимо за еталонними примірниками Гварнері, Страдиварі, Аматі, Гальяно тощо. Побутує таке упередження, що все у скрипки мусить бути суперово оброблено, тоді це добре, але я бачив скрипки, виготовляючи які, майстер, очевидно, не мав часу не тільки прикрасити, а й до ладу обтесати головку чи зробити некриві ефки! Проте як вони прекрасно звучать! Кожна скрипка -- це зовсім інший світ!

-- То як воно насправді: скрипки звучать чи музиканти вправно грають?

-- І те, і інше, але одне від іншого залежить. Добрий інструмент відкриває виконавцеві більші можливості. Та тенденцію багатих сімей з Кореї, Японії й Америці -- купувати дитині одразу дорогу скрипку -- не вважаю доброю. Дитині, яка розпочинає грати, треба витримувати відповідний рівень скрипки. От коли вже рівня скрипки не вистачатиме, тоді варто брати інструмент вищого класу.

-- Шкода, що в Україні добрі інструменти не приступні через високу ціну. А як за кордоном?

-- Скажімо, є люди, які просто колекціонують інструменти (гарне капіталовкладення), є банки. Це вже не аж так неймовірно грати на Гварнері. Коли я вперше побачив щось схоже, то аж дух перехопило. Тепер звикло беру інструмент пробую, вибираю. На концертах за кордоном кожен виконавець грає на якомусь дуже висококласному інструменті. Для фундації це добра реклама, для сучасної фірми -- також. Скажімо, коли на програмці написано, на якій скрипці грає Венгеров, то це підносить престиж автоматично. На жаль, у нас і цього ще нема. Та добрі інструменти на Заході тепер так зростають у ціні, що навіть багаті люди не можуть собі дозволити таку розкіш. Та, наприклад, у Відні велику колекцію скрипок, ціна яких по півмільйона євро й більше, має Австрійський національний банк. І мої талановиті колеги з академії, щоб мати кращу перспективу, можуть випозичати ці інструменти на концерти чи конкурси. Це надзвичайно позитивний момент.

-- Наскільки старовинні інструменти придатні для виконання сучасної музики й навпаки?

-- Є багато спроб автентики, чи тлумачення її сутності. Багато хто грає на барокових скрипках. Однак куди подіти естетичний досвід 300-400 років? Усе змінюється, і розуміння музики також. Гайдн-концерт чи Моцарт-концерт -- ніхто ж не знає, як воно звучало насправді. Можна тільки здогадуватися. Ми живемо вже в третьому тисячолітті й маємо право грати так, як розуміємо твір з досвідом проминулих століть. Так багато музики було написано після Гайдна й Моцарта, які не знали ані романтиків, ані постромантиків, ані неокласицизму. По суті, ми прожили так багато різних епох, що не можемо викреслити їхній естетичний досвід. Він змінює нас, хочемо ми того чи ні. Можемо прагнути автентичної реставрації або ж сприйняти й відтворити твір, враховуючи все пережите за той період часу, і жити з тією зміною як з незаперечним набутком. Та навіть барокові картини мали колись інший вигляд, адже барви із часом змінюються, лак тьмяніє. Є теорія, за якою ми просто не здатні побачити твір, яким він був спершу. Це стосується як візуального сприйняття, так і слухового.

-- Отож музика в різному виконанні є несхожою?

-- Коли поглянути на генерацію колишніх великих скрипалів -- Ойстарха, Менухина, Хайфица, то навіть з їхніх записів ми впізнаємо їхню неповторність. Сучасні скрипалі так не відрізняються. Можливо, колись не було так багато записів, і кожен мусив робити щось своє. А тепер купуєш запис і не можеш відрізнити одного виконавця від іншого...

-- Є й інше пояснення: уніфікація звукових еталонів. Рекордингові фірми підчищають записи задля товарної привабливості. Комп'ютер тепер робить те, на що не здатний виконавець.

-- Тобто йдеться про чистоту, прецизійність живого виконавства й запису? Жоден метроном чи камертон на це впливає. Купюри, перегравання фрагментів для запису були завжди. Колись різали плівку ножицями, вклеювали вдаліше виконані шматки, тепер по-інакшому це виглядає, але геніальні люди запис робили відразу. І я би не сказав, що тепер більш уточнено грають у стилістичному чи виконавському плані. А от тон ніхто не має права підтягувати комп'ютером. Я би собі такого не міг дозволити. Якщо так, то взагалі не треба виконавця. Нехай комп'ютерна музика звучить без шахрайства, а виконавець -- це щось інше. Це завжди доторк живої людини інструментом до твору.

-- Де тоді зосереджений творчий імпульс: у опусі чи його виконанні?

-- Твір стається під рукою автора. Композиція відбулася раз і назавше. Композиторам вищого рангу - Брамсові, Бетговенові тощо -- вдалося зробити незбагненне: музику, яка є настільки перфектною, що не може звучати зле. Бо ми цю музику добре знаємо за структурою, формою, композицією...

-- Тоді як вона може зберігати новизну?

-- Якщо я вперше слухаю виконання класики -- це може й не дуже вражати, а от коли беру якусь партитуру й студіюю, вивчаю обставини, за яких той чи інший композитор написав свій твір, то деколи це перевертає догори дриґом мої попередні уявлення про поверхнево прослуханий твір. Наприклад, поглянути тільки, як 12-тонові композитори-додекафоністи компонували музику! Ми ж знаємо тільки перший план. А таких спроб було мільйони! Це настільки геніальні речі! Хоча вони не завжди зрозумілі для публіки. Не тому, що публіка їх не чує, а тому, що не знає конкретної побудови й засад, на яких писав композитор. Додекафонія -- дуже велика теорія, а виконання таких творів -- дуже велика робота. Спершу відбувається композиція, а далі йде наша робота.

-- Що у цій роботі для Вас головне, яку мету собі ставите?

-- Важливо, щоб публіка йшла на концерт. Прикро, але більшість публіки -- не молодь. А що буде за 40-50 років? Чи взагалі хтось ходитиме на концерти? Навіщо тоді ми будемо? У Відні мало молоді в концертних залах, це надто серйозна проблема, щоби нею легковажити. Можливо, для юні більше задоволення -- піти на дискотеку чи на поп-концерт. Попередні генерації росли з класичною музикою, хоч і не були музикантами за фахом. Тепер класику слухають дедалі менше. На жаль, це тепер не є нормальною річчю, щоб удома батьки вмикали дитині радіо чи програвач із класичною музикою, не кажучи вже про те, щоби ходити разом на концерти до філармонії. Наше завдання -- перетягнути публіку на свій бік, щоб їй було цікаво слухати музику не через престиж, а з душевної потреби. Скажімо, коли грають 5 симфонію Бетговена, люди вважають, що мусять йти, бо це марка! Тих, хто воліє слухати сучасну музику, менше. Прикро, дуже прикро. Якщо постійно грати одні й ті самі програми, то розвитку не буде. Тому треба щось персональне вносити в класику, щоб людей приваблювала не тільки музика, а й її інтерпретація виконавцем.

-- Чи дозволяєте собі це персональне вираження через твір класика?

-- Це можна дозволяти від деякого віку. Мусимо спершу одержати на це моральне й професійне право, навіть відомі музиканти здобувають його не без проблем, та люди вже не скажуть іменитому: "Гей, що ти робиш? Так не можна", -- вони розуміють, що інтерпретація не менш важлива. Як є розмаїття стилів музичних, так ще більше інтерпретаційних шкіл і напрямів. От до Венгерова вже ставляться без претензій...

-- Чи є межа самоствердження через інтерпретацію?

-- Можна грати стандартні концерти, які в усіх на слуху -- Брамса, Чайковського, -- навіть там відкривати щось своє. Та мене останнім часом захоплює музика XX століття, зокрема твори додекафоністів, скрипковий концерт Альбана Берга, Бріттен, Шостакович... Намагаюся шукати твори, які не є дуже відомими загалу. І у цьому отримую сатисфакцію самовираження.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Податківців "відправили" на канікули 
  ·  Марек ЗЮЛКОВСЬКИЙ: Нам не завжди вдавалося переконати українських політиків розп 
  ·  Альтернативний газ для України? 
  ·  Черномирдін go home 
Погляд
  ·  Ми стаємо вільнішими 
  ·  Поступки Путіна 
  ·  "Пора" розблокує Банкову 
  ·  "Донецькі" не їдуть? 
  ·  Абхазький варіант для України 
  ·  Кредитний конфлікт із присмаком цукру 
  ·  Ціна залізорудного конфлікту 
  ·  Податок на внески відтермінували 
  ·  НБУ не друкує грошей 
  ·  Морські порти -- держпідприємства 
Поступ у Львові
  ·  Покупаємось у Новорічну ніч 
  ·  Останній у році аукціон 
  ·  У Полтві з'явилася риба 
  ·  Труднощі виборчого процесу 
  ·  Священний вогонь у Львові 
  ·  Справу Шендрика переглянуть? 
  ·  Облрада змінила тему 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Чорновіл свідчитиме проти Януковича? 
  ·  Наметове містечко хочуть знести 
  ·  Соціологів екзит-полів підкупляли 
  ·  Революція трансформується 
  ·  ПРЕЗИДЕНТСЬКІ ТЕЛЕДЕБАТИ. КОМЕНТАРІ 
  ·  Вичавлені апельсини не пройдуть 
  ·  Януковича заженуть у опозицію 
Поступ у світі
  ·  Поступ Конституції ЄС 
  ·  freedom House добиває Путіна 
  ·  Англія паспортизується 
  ·  Компенсації за "Золотий потяг" 
  ·  Міґраційна реформа Буша 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Спорт-Поступ
  ·  Норвезький тріумф в Угорщині 
  ·  Пані є сильнішими за леді 
  ·  Іванчуку до титулів не звикати 
  ·  Благородство по-бразильськи 
  ·  Дуель перенесено 
  ·  Викликали та перемогли 
  ·  Коль і далі пручається 
  ·  Дворцову довіряють 
  ·  Золоте серце Єдрежечак 
ДАЙДЖЕСТ
  ·  Ющенко -- Янукович: дебати різними мовами 
Арт-Поступ
  ·  Максим БРИЛИНСЬКИЙ: Класика поміж престижем і потребою 
Літературний Поступ
  ·  Андрій КУРКОВ: Шизофренії не боюся давно 
  ·  Півжиття в обмін на твої думки 
  ·  Просто один день 
post-Поступ
  ·  Змінюйся 
Пост-Faktum
  ·  Політичні колізії Панами 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Кустуріца йде на пенсію 
  ·  Шоста книга про Гаррі Поттера 
  ·  Найдавніший музичний інструмент