На ІІІ тур виборів президента галичани мобілізуються "спостерігати", а донецькі "військкомати" лихоманково школять батальйони бейсболістів. На цьому тлі стрімголов розігрується і карта сепаратизму.
Галичани у пориві солідарности применшують свою ролю у Помаранчевій Зимі, хоча від киян доводилось неодноразово чути слова цільової подяки: "ми так чекали, що ви ось-ось приїдете! Якби ви затримались, нас би подушили". Безперечно, справа Ющенка - справа загальноукраїнська, проте навіщо львів'янам меншовартісно принижувати себе?! Трапляються навіть нісенітниці - мовляв, галицький внесок у події на Майдані менший, ніж донецький сепаратизм.
Нинішній "сепаратизм" і відповідно боротьба з ним зманіпульовані українським державним механізмом з його дніпропетровською схемою, котра полягає у грі на протиріччях реґіонів. Замість прямої "піховшекізації" маємо опосередкований варіант, коли двоє пересічних чиновників обласного рівня, які б навіть не писнули без дозволу, розігрують комедію з залученням маргінальних депутатів та клоуна-гастролера з Москви. І після цього йде боротьба не "на живот, а на смерть" з черговим політтехнологічним пуделком. Спочатку виборювали Тузлу, зараз дякуватимемо киянам і мовчатимемо про ролю львів'ян, - "не на часі". А може таки варто згадати галичан, які завдяки своїй організованості і самовідданості вкотре придалися до справи розбудови України? Може варто нарешті визнати за ними право бодай на історичну згадку?!
Ні! Толерантно мовчатимемо, аби не спровокувати "східних братів" до сепаратизму. Це замість того, аби спрямовано запроторити до цюпи псевдо-сепаратистів. Не вислуховувати перепрошувальне базікання Кушнарьова, а за 110 статтею Кримінального Кодексу України (навмисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій) притягнути до відповідальности на термін до трьох років. А якщо виявити, що Гриневецький і Кушнарьов є посадовими особами, котрі діяли за попередньою змовою, то строки зростають від трьох до п'яти років.
Нажаль, поборювання реґіональних ідентичностей соборниками- калинофілами відбуваються коштом придушення ідеї лише Галичини, а вороги галицької ідентичности концентруються переважно у галицьких селах і львівських ПТУ. Годі піноротно заперечувати Галичину, лишень би не нашкодити справі соборного єднання Макєєвкі з Дрогобичем. Як є прихильність, то притуляться у братніх обіймах, як бракує її, так фальшивим буде клич "Схід і Захід разом". Шкода й праці, - Ющенко буде президентом не клонованих совєтських українців, стрижених під гребінець "полтавського" шаблону, але Президентом всього реґіонального різнобарв'я України. І рушійна сила його не у маніякальному потягові до бджіл, курганів чи соборництва, а саме в оперті на европейські цінності і демократію. Галичани не могли не приїхати до Києва, адже йшлося про боротьбу за певні вартості та історичну пам'ять. Надто вже закарбувалась незакомплексована політика сталінської соборности і знайомство з московським "старшим" братом.
Сила Помаранчевого Майдану у єднанні різних реґіонів і різних за духом людей у боротьбі за Правду. Будь-то донеччани чи львів'яни. Щоправда, коли почнеш рахувати (чого щиросердо уникаю), виникає враження, що галичан було чимало... І "революційних туристів" серед них було менше... і пропорційно менше було їх серед слухачів майданового концерту...і більше їх було якраз на пікетах...
Чомусь існує хибне переконання, що придушуючи усвідомлення унікальности галицької громади вдасться зупинити бригади татуйованих донецьких бізнесменів - "братків" зі сходу. Це їх треба переконувати, що вони Брати-Хлібороби. Але їхні гроші переконують ліпше... Ще не вистиг у Львові слід Тараса Чорновола, спадкового "героя", борця з жидо-масонами і галицькими сепаратистами, який зараз досхочу розбудовує "Донецьк від моря до моря"
"Бий сепаратистів", волають обабіч Дніпра - не розуміючи, що штучний ПІСУАР істотно відмінний від Галичини, а перемога Помаранчевої Революції обумовлена не соборницькою ідеєю замилування братолюбієм і сестробратієм. І різницю у спектрі електоральних пріоритетів реґіонів долатимемо власне завдяки демократії та довірі особі президента Ющенка, а не через затирання відмінностей реґіонів. Тож може і галичани нарешті дістануть з Києва право на самототожність. |
