buy visitors
|
|
|
|
Літературний Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Із сонечком в грудях |
|
|
| Наталка КОСМОЛІНСЬКА |
| |
Альбом: Олекса Сміх-Шатківський. Твори з приватних збірок. -- Львів: Інститут колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ. -- Київ: Оранта. -- 2004, 168 с.
Інститут колекціонерства українських мистецьких пам'яток при НТШ, заснований з ініціативи гурту приватних колекціонерів Львова рік тому, минулої п'ятниці презентував у Національному музеї у Львові ще один мистецький альбом, виданий спільними зусиллями інституту і київського видавництва "Оранта". Першим у травні цього року видали альбом Романа Сельського, і ось тепер до уваги всіх шанувальників львівської школи колоризму чудове видання творчої спадщини одного з найбільш ліричних його представників -- Олекси Сміх-Шатківського.
Багато хто з львів'ян ще пам'ятає цього лагідного на вигляд і вдачу та фанатично відданого кольору митця, котрий жив живописом. За життя Олекса Шатківський не дочекався на видання жодного альбому своїх творів. І оце нарешті тепер спільними зусиллями родини художника, шанувальників його мистецтва у Львові та київської поліграфічної фірми "Оранта" таке видання побачило світ. В альбомі вміщено 143 репродукції живопису і 41 малюнок Олекси Шатківського, біографію художника, передмову відомого львівського історика мистецтва Романа Яціва та статтю мистецтвознавця Євстахії Шимчук. Ретельна робота упорядників альбому Тараса Лозинського й Ігоря Завалія, добрий смак автора макету Андрія Кіся та якісна поліграфія фірми "Оранта" дозволяють кожному, хто вперше бачить живопис Шатківського, вповні оцінити великий талант цього художника. Для тих же, хто знайомий з його роботами безпосередньо, цей альбом -- прекрасна можливість переглянути творчий доробок Шатківського в достатньо повному, від перших спроб пензля у 1930-х до останніх творів 1970-х років, обсязі.
Живописець, графік, сценограф, педагог Шатківський навчався у Варшавській академії мистецтв, від 1946 року жив і працював у Львові, викладав в Інституті прикладного та декоративного мистецтва, Українському поліграфічному інституті ім. І. Федорова та училищі прикладного мистецтва. Більшу частину свого життя Олекса Шатківський мусив жити у творчій опозиції власного мистецького бачення до офіційної доктрини соцреалізму. Цей багаторічний конфлікт між потребами внутрішнього світу і держзамовленням суттєво вплинули на розвиток творчості художника, імпресіоністичної і за формою, і за суттю. Але поетично-колористичний талант Шатківського вперто проростав крізь обов'язкові соцреалістичні теми, як трава крізь асфальт, хоча таке протистояння коштувало митцю дорого. Після його смерті залишились сотні променистих картин, в яких художник зупинив для нас неповторну, щемливу красу кожної митті життя, яке було, триває, буде.
Сьогодні, коли державних програм з дослідження та популяризації культурної спадщини України в нас практично нема, і спасіння пам'яті про видатних українських художників стало справою самих митців та їх родин, ініціатива членів Інституту колекціонерства, котрі вшанували пам'ять Романа Сельського та Олекси Шатківського альбомами, є свідченням того, що ми спроможні створювати чудеса своїми руками. "Якби кожен інтелігент сьогодні в Україні, -- сказав на презентації альбому Олекси Шатківського заступник голови Інституту колекціонерства Тарас Лозинський, -- віддавав десятину свого доходу, яка історично належить Богові, на справу відродження української культури, то, принаймні, історію українського мистецтва сьогодні вже б видали у повному обсязі". Як показали останні помаранчеві події, ця пропозиція не є аж такою утопічною. Щоправда, не варто чекати крайніх обставин, аби зрозуміти: меценатство щодо української культури -- це інвестиції у престиж країни і майбутнє дітей. |
|
|
|
|
Народження казки |
|
|
| Анастасія КАНАРСЬКА |
| |
|
У ці передсвяткові грудневі дні, незважаючи на їхнє тривожно-очікувальне забарвлення, нам все-таки хочеться вірити в казку, навіть у справах політичних. Хай би все відбулося, як казковому сні. Мріяти не заборониш, та й основне -- вірити у свою мрію. Щоб якось більше налаштувати вас на казковий передноворічний настрій, хочеться розповісти вам про справжнього чарівника-казкаря, якому в цьому вимріяному нами новому році минає 200 років. Все його життя було схоже на казку, так видається з відстані тих двохсот років. Мова йде про Ганса-Крістіана Андерсена, дивовижну людину, яка вміла, незважаючи ні на що, радіти. Хоча, здавалось, у нього для цього не було жодних підстав. |
| Детальніше>> |
|
|
|
