Ефектним завершальним акордом ІІ Міжнародного фестивалю репортажної фотографії у Львові стала персональна виставка Кирила Горішного "Україна поза часом" в КМЦ "Дзиґа". Її автор -- українець за походженням, француз за паспортом, історик за фахом, дипломат за посадою і пристрасний фотограф за покликанням, уже рік живе та працює у Львові. Свої враження, спостереження, емоції він підсумував у цьому фотопроекті.
Виставка "Україна поза часом" вже побувала у Києві і Дніпропетровську, Ліоні та Парижі, а тепер її можна побачити і в нас. "Я був просто зачарований щирим теплом українців. Дивився на них через об'єктив, а театром дій для мене була вулиця. Знання історії українського народу дозволило мені наблизитись до того, що я робив. Я намагався вловити українську чуттєвість, надію та передати атмосферу України", -- сказав Кирило Горішний на вернісажі своєї виставки у галереї "Дзиґа". Представлені тут роботи демонструють ліричний бік особистості автора та його лагідне ставлення до української аури. Він наполегливо шукає і знаходить місця та мізансцени, які в форматі чорно-білої фотографії відтворюють не тільки зовнішній, але й внутрішній емоційний стан сучасності. В його світлинах вчувається гостре око та миттєва реакція доброго репортера. Під час фотозйомки масових акцій, коли десятки і сотні облич та постатей зливаються в єдину пульсуючу пляму, Горішний здатен відшукати те єдине характерне обличчя і вловити ту єдину кульмінаційну мить, які організовують композицію кадру.
На фото Горішного Україна є такою, якою вона є: столиця і провінція, міста та містечка, дорослі й діти, убога старість і енергійна юність, дебати в парламенті й життя вулиці. Обрана автором лаконічна стилістика чорно-білої фотографії сприяє пластичній виразності композиції. Вдивляючись в обличчя нашої буденності, всотуючи враження помаранчевого зриву мас, Кирило Горішний від фото до фото вибудовує сюжет ненав'язливої документальної розповіді, яка у своїй провокаційній простоті нагадує кардіограму. Фотокамера в руках професійного історика -- своєрідна ліцензія на дослідження, інструмент для встановлення швидкого візуального й емоційного контакту з об'єктом. Можливо, накопичений у такий спосіб в Україні фактаж стане підставою для подальшого переосмислення і трактування автором історії та сучасності нашої держави. |
