|
|
|
|
Мій Дрогобич »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Тарас Курчик: “Я співаю для людей, а не для політиків” |
|
|
| Василь КИРИЛИЧ |
| |
Під час безперервного віча у Дрогобичі, що триває на майдані Ринок у рамках всеукраїнської акції громадянської непокори, настрій своїх земляків підтримували відомі українські артисти, вихідці з нашого краю – співак Тарас Курчик та дует "Ярославна". Сьогоднішній гість редакції – автор "Гімну до приїзду Іоана-Павла ІІ на Україну" Тарас Курчик.
– Тарасе, нещодавно ти уже вкотре виступив перед своїми земляками на дрогобицькій площі Ринок. Які твої думки, щодо того, що зараз відбувається?
– Мене дуже тішить теперішній народний прорив, національне піднесення. Це мусило статися, воно сталося і його не зупинити. Коли я почув, що почали відбуватися акції народного спротиву, то відразу запропонував свої виступи на підтримку Віктора Ющенка.
– Як ти думаєш, скільки чекати перемоги Помаранчевої революції?
– З одного боку, ми вже перемогли. Наш народ переміг у собі певні стереотипи, українці перестали відчувати себе другосортною нацією. Духовність перемогла над бездуховністю. Коли ці всі ознаки вже є присутніми, то, беззаперечно, буде й формальна перемога – у виборах переможе представник українського народу Віктор Ющенко.
– Тарасе, скажи відверто, інша сторона, тобто представники штабу Віктора Януковича, пропонували тобі виступи на підтримку їх кандидата?
– На відверте запитання дам відверту відповідь: так, пропонували. У Києві працюють мої приятелі, які з певних причин стоять на боці Віктора Януковича. Вони пропонували мені те, про що ми говоримо. "Тарасе, – казали вони, – якщо ти надумаєш прийняти пропозицію про підтримку Віктора Януковича, то про гроші тут не йдеться. Ти називаєш суму – і все". Звичайно, я відкинув цю пропозицію, адже совість не оцінюється ніякою сумою. Гроші закінчаться, а обличчя залишиться заплямованим назавжди. Крім того, я співаю для людей, а не для політиків. Народ підтримує свого кандидата, я ж підтримую дух народу, піднімаю йому настрій.
– Тарасе, давай повернемося у час більш, ніж десятилітньої давності. З чого почався Тарас Курчик як співак?
– Початком була "Червона рута" у Чернівцях. Пісні "Не судіть" та "Весняний вирій" здобули перемогу у номінації "Українська естрадна пісня". Я тоді був наймолодшим лауреатом цього фестивалю.
– Що було далі?
– У 1991 році я впав в око відомому англійському продюсерові Брюсові Джеймсу. В цей час Брюс працював над створенням інтернаціональної групи, в яку мали б увійти музиканти з різних країн світу. Моя манера співу видалася йому надзвичайно схожою на американську зірку 70-х років Ніла Даймонда, Брюс уважав, що в цьому повинен бути мій грандіозний успіх та створеної групи. У 1997 році виходить перший мій аудіоальбом під назвою "Скажи No-No". Далі я був учасником та лауреатом багатьох конкурсів та фестивалів, зокрема "Пісенний вернісаж", "Пісня року", "Червона рута", "Мелодія" та інших.
– Яка історія створення пісні "Нам Україну благослови"?
– До приїзду в Україну Папи Івана Павла II було оголошено конкурс на написання офіційного гімну, яким би зустрічали Святійшого Отця. В конкурсі взяли участь відомі українські поети, композитори та співаки. Я став переможцем конкурсу, твір на слова Михайла Белея "Нам Україну благослови" став офіційним гімном до приїзду Івана Павла II в Україну.
– Які останні творчі роботи?
З 2003 року розпочався Всеукраїнський тур під назвою "Для всіх поколінь". У повному сольному проекті беруть участь близько 70 учасників, серед яких шоу-балет "Dalkroz", скрипковий камерний ансамбль, церковний дитячий хор "Відлуння", живий музичний супровід, оркестр Збройних сил України. Всі концерти супроводжуються якісним звуковим та світловим забезпеченням, а також яскравими піротехнічними ефектами. |
|
|
|
|
Мирно, але впевнено |
|
|
| Василь КИРИЛИЧ |
| |
Помаранчева революція триває. Її акції проходять мирно, без будь-якого насилля. Минає другий тиждень від її початку. У Грузії ця революція тривала саме три тижні. А у нас?..
Дехто стверджує, що пора нарешті починати те, що справді називається революцією. На їх думку, те, що відбувається на Майдані, це далеко не революція. Майдан зробив свою велику справу і перетворився на наймасовішу демонстрацію. А чим закінчуються демонстрації? Їх або розганяють, або ж демонстранти мирно розходяться по домівках, щасливі від того, що продемонстрували свою громадянську позицію. А владі начхати на мирні демонстрації. Банда при владі боїться лише одного – революції. Справжньої. Коли йдуть і беруть владу. Силою. Мирними демонстраціями до влади не прийти. А світ з розумінням поставиться до таких кроків... |
| Детальніше>> |
|
|
|
Богдан Мозоль: "Військові – з народом" |
|
|
| Василь КИРИЛИЧ |
| |
6 грудня у нашої армії День народження. З нагоди свята я взяв інтерв'ю у командира військової частини Д0090 полковника Богдана Мозоля.
– Пане полковнику, вітаю вас та весь особовий склад вашої частини з українським святом – Днем Збройних Сил України. Яке значення це свято має для українських військових? |
| Детальніше>> |
|
|
|
Їх звела боротьба за волю |
|
|
| Роман ПАСТУХ |
| |
|
Є в Дрогобичі на вулиці В.Стуса старий дім, з яким пов'язано життя визначного діяча національно-визвольної боротьби першої половини ХХ ст. Івана Чмоли. Крім скромної пам'ятної таблички на стіні ніщо нині не нагадує про цю людину та його сім'ю. Тому доведеться нагадати мені. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Зона Януковича |
|
Дмитро Марченко зі Стебника відбував покарання разом із Віктором Януковичем |
| Василь КИРИЛИЧ |
| |
До редакції зателефонував невідомий чоловік, який представився Дмитром. Пропонував зустрітися й розповісти про своє перебування в місцях позбавлення волі разом із Віктором Януковичем.
Наша розмова проходила на "нейтральній території" – в одній із дрогобицьких кав'ярень, куди Дмитро приїжджає зі свого "села", щоб "цивілізовано випити з добрими людьми" та поговорити про буденне життя, таке насичене подіями. Дмитро розмовляв мовою, характерною для людей, пов'язаних із криміналом – зміст деяких висловів та значення певних слів довелося уточнювати в нього самого. Проте, за тим розсипом слів удавалося вловити чіткий хід думок, аналіз подій. Зміст нашої розмови викладено, зрозуміло, мовою, до якої звикли мирні громадяни нашого суспільства – без лайок та жаргонів, без "блатняка" та іншого словесного сміття. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Сигнальні хами |
|
|
| Роман ПАСТУХ |
| |
Нічого не поробиш, треба ще раз повертатися до теми, яка дуже непокоїть багатьох і багатьох людей, особливо старшого віку.
Зовсім недавно я писав про такий вид побутового хамства, як "сигнальне", хоча цього терміну тоді ще не придумав. Ідеться про погану звичку значної кількості водіїв сигналити автомобільним клаксоном, де і коли їм заманеться. Для них не має ніякого значення ні місце, ні час доби, ні ситуація, ні спокій громадян, ні ніщо. Просто їм потрібно – і плювати вони хотіли на обставини, правила дорожнього руху, законодавство та підзаконні акти про охорону звукового середовища, моральні норми тощо. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Мирослав Маринович: "Кожен з нас мусить мати Майдан у своєму серці" |
|
|
| Олег ГУРНЯК |
| |
Минулої неділі в Дрогобичі на безперервному вічі, що триває на майдані Ринок в рамках усеукраїнської акції громадянської непокори, промовляв відомий правозахисник, віце-ректор Українського католицького університету Мирослав Маринович. У його виступі проаналізовано нинішню ситуацію в Україні, чітко визначено наші завдання на сучасному етапі.
Чому нам так важко дається ця сподівана перемога? |
| Детальніше>> |
|
|
|
