З дитинства киянина Владислава Третьяка запитували, чи не є він родичем прославленого хокеїста. Когось не в міру амбітного можливість за будь-яких обставин залишатися в тіні всесвітньо відомого однофамільця могла би знітити. Та тільки не Влада. І ареною для втілення своїх мрій юнак обрав... спорт! Щоправда, місце в рамці хокейних воріт він без сумнівів проміняв на шаблю та фехтувальну доріжку. А свої амбіції пов'язав з Олімпіадою. Три роки, відмовляючи собі в усьому, він цілеспрямовано готувався до Ігор. І першого ж дня Олімпійських змагань, коли всі погляди українських прихильників спорту були спрямовані на голубі доріжки, де головною героїнею була Яна Клочкова, переможний клич Владислава Третьяка сповістив про те, що першу нагороду -- "бронзу" -- українській збірній приніс фехтувальник.
-- Вашому батькові подобався хокеїст Владислав Третьяк, на його честь він і назвав Вас. А Ви хотіли бути схожим на легендарного хокеїста?
-- Мій батько любив не лише хокей, він узагалі цікавився різними видами спорту. Тому й вирішив дати мені ім'я легендарного воротаря. І я, зрозуміло, пишався своїм однофамільцем. Ще з дитинства думав, що не зганьблю свого прізвища. Мабуть, у мене не було таких кумирів, на яких я хотів бути схожим. Були спортсмени, якими я захоплювався: Пеле, Гаррінча. Тайсон подобався.
-- Ким батько бачив Вас у майбутньому?
-- Ким конкретно, не знаю. Та точно хотів, щоби я займався спортом.
-- А чому Ви не займалися не футболом чи боксом, а саме фехтуванням, яке ніколи не було таким популярним, як названі види?
-- Напевно, не було в дитинстві бажання битися. А футболом я займався деякий час. Та коли подорослішав, то зрозумів, що це не мій вид спорту. А чому саме фехтування? Це випадок. Так трапилося. Хоча, коли записувався до секції, вже знав, що це таке: мій брат займався фехтуванням. Проте це не він привів мене до зали. До школи, як часто буває, прийшли тренери робити набір, і я все ж таки вирішив записатися.
-- Діти часто випробовують себе в різних видах спорту, змінюючи одну секцію за іншою. Що ж змусило Вас затриматися там надовго?
-- Мені сподобався цей вид спорту, тому що в ньому є все: і фізичне, і розумове навантаження. Тобто це ті самі шахи тільки із фізичною роботою. Для того, щоб добре фехтувати, спортсмен має мати багато якостей. Цей вид надзвичайно розвиває людину.
Одним з таких всебічно розвинених, надзвичайно талановитих людей був Володимир Смірнов, на жаль, я не знав його особисто. Про нього розповідали як про генія. Серед сучасних фехтувальників не може не вражати росіянин Станіслав Поздняков. Це феноменальний спортсмен і хороша людина.
-- Якими, на Вашу думку, є риси переможця?
-- Ідеальних людей немає. Немає й ідеальних спортсменів. Помиляються навіть найкращі. Це притаманно людям. Найкращими ж за таких умов стають психічно незворушні люди, яких під час змагань не можна рознервувати. Також фізично міцні та розумово розвинені. Таким би я намалював еталон.
-- Якщо взяти цей зразок за основу, то які позитивні риси та які недоліки притаманні Вам як спортсменові?
-- Дуже складне запитання. Я не люблю судити про себе. Найкраще про це розповіли б інші. Якщо ж взяти суто людські риси, то мені здається, що я занадто м'яка людина.
-- Це погано?
-- Вважаю, що так. Іноді деяких людей потрібно ставити на місце. А я не можу цього зробити, сміюся разом з ними. Бувають моменти, коли потрібно бути жорсткішим. Я занадто м'який. Та якщо мене розлютити, то тоді все -- моєї м'якості як і не було.
-- Перед змаганнями Ви відчуваєте, що станете найкращим чи, навпаки, програєте? Чи є якісь прикмети?
-- Прикмет немає, хоча багато спортсменів користується своєрідними "прогнозами". Просто знаю: якщо прокинуся зранку з гарним настроєм, то все вдасться, фехтування складеться.
-- А талісмани є?
-- Ні. Я ношу хрестик. Також завжди із собою є іконка Святого Миколая, який оберігає в дорозі. І є перстень, де написано "Пресвята Богородице, врятуй нас". Я вірю, що це допомагає мені.
-- Можливо, саме це допомогло в Афінах. Які Ваші найяскравіші спогади про Олімпіаду?
-- Найбільше -- це хвилювання. Різні: особливо важкі -- під час змагань. Після виступу хвилювання були приємними, перед змаганнями -- не надто.
-- До того, як їхати до Афін, Ви могли уявити собі, що саме Вам вдасться зійти на п'єдестал?
-- Чесно кажучи, ні. Проте дуже хотілося. А якщо людина хоче, то вона може досягти цього.
-- Як налаштовувалися на поєдинки?
-- На кожний по-різному. Залежно від суперника. Усіх супротивників знаєш і намагаєшся побудувати двобій так, щоб позбавити їхньої переваги, натомість виявити себе якнайкраще. На такому рівні потрібно підлаштовуватися під кожного.
-- А з Лукашенком?
-- Лукашенко -- це взагалі окрема тема. У цьому випадку потрібно було зібратися, налаштуватися. Ми один одного вже так давно знаємо! Щодня фехтуємо на тренуваннях. У такому разі зберегти щось у таємниці просто неможливо. Тут вже йде простий підрахунок, хто кого більше обдурить, обіграє. І в кого нерви виявляться міцнішими.
-- Коли триває таке суперництво, дружити, мабуть, неможливо. А чи є у Вас друзі у збірній?
-- Дуже хороший і давній мій друг, майже брат, з яким я спілкуюся щодня, -- це шпажист Віталій Ошаров. Це найкращий друг. Узагалі приятелів у мене багато. Майже з усіма нашими збірниками спілкуюся, гуляти часто разом ходимо.
-- Після того, як Ви перемогли Лукашенка, між вами не було якихось образ, непорозумінь?
-- Дещо напружені стосунки між нами були завжди: і до Афін, і після. Це суто спортивний азарт двох суперників з дитинства. Це виявляється в усьому незалежно від того, чи граємо ми у футбол, чи фехтуємо. На тренуваннях у нас завжди якісь "тьорки". Хоча після занять це зникає.
-- Після Олімпіади будете ще відпочивати, чи вже готуєтеся до якихось змагань?
-- Усе, відпочинок завершився вже давно. Після Ігор нам дали відпочити до першого жовтня. А потім знову до роботи. Усередині грудня візьмемо участь у відкритому чемпіонаті Росії. Після цього розпочинаються змагання Кубка світу.
-- Кришталевою мрією кожного спортсмена є олімпійська перемога. А чого бажаєте досягти за межами спорту?
-- Усе просто: створити сім'ю, а потім її забезпечити.
»
Крах динамівської мрії
Київське "Динамо" долучиться до "Дніпра" та "Шахтаря" в Кубку УЄФА
Лігочемпіонівська казка для "Динамо" та й, зрештою, для всієї України несподівано закінчилася у німецькому Леверкузені. Останню та найважливішу гру вперше, мабуть, з часу сходження на тренерський місток "Динамо" Йожефа Сабо київська команда розпочала, відверто налаштувавшись на нічию (незважаючи на передматчеві запевнення Йожефа Йожефовича, що його підопічні гратимуть на перемогу). За це динамівці й поплатилися. Фінальний свисток найвідомішого арбітра у світі, італійця Колліни, засвідчив розгромну перемогу "Баєра" (3:0), який разом із "Реалом" (мадридці з таким же рахунком у Римі обіграли "Рому") продовжить боротьбу у Лізі чемпіонів навесні на стадії 1/8 фіналу. "Динамо" ж, посівши у групі В третє місце, наступного року позмагається з двома іншими українськими клубами -- "Дніпром" та "Шахтарем" -- за Кубок УЄФА. Жеребкування наступних раундів обох єврокубків відбудеться 17 грудня.
Федерація футболу Албанії визначила місце проведення офіційних двобоїв національної та молодіжної збірних команд Албанії та України, що, нагадаємо, відбудуться на початку лютого. Головна команда країни 9 лютого проведе кваліфікаційний матч до ЧС-2006 у Тирані на стадіоні Qemal Stafa, що вміщує 19 500 глядачів. Початок о 20.45 за київським часом. Молодіжки зустрінуться у місті Шкодер, що за 87 кілометрів від столиці, (початок гри о 15.00 за київським часом) на шістнадцятитисячнику Loro Borici, -- повідомляє прес-служба ФФУ.
Перший двобій 1/8 Кубка федерації з волейболу між маріупольським "Маркохімом" і швейцарською "Лозанною" завершився перемогою української команди з рахунком 3:0, -- повідомляє champion.com.ua
Найкраще українська команда провела другий сет, де наші волейболісти перемогли з рахунком 25:19. У першому та другому сетах було зафіксовано такі рахунки -- 25:22 та 25:21 на користь української команди. Найкращим гравцем зустрічі був українець Роман Добриця. Тепер 15 грудня "Маркохім" вирушає у Швейцарію, де 16 грудня проведе відповідний двобій за право виходу у чвертьфінал.
Директор донецької компанії "Спорт-сервіс" Тимофій Нагорний і дворазова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва одружилися. Щоправда, наразі лише за законами Таїті.
Як з'ясувалося, другого грудня на тихоокеанському острові закохані уклали шлюб у присутності Золотої рибки Яни Клочкової, її сестри Ані та ще півтора десятка друзів, з якими зробили двотижневе турне маршрутом Париж -- Буенос-Айрес -- Сантьяго -- острів Пасхи -- Таїті (Французька Полінезія). "Українське" ж весілля Тимофій і Лілія відсвяткують 25 грудня в донецькому готелі "Донбас Палас".
Дружкою на весіллі в Подкопаєвої буде Ані Лорак, а привітати гімнастку приїдуть Світлана Хоркіна, Олексій Нємов, Таня Гуцу, Катерина Серебрянська і звичайно, Яна Клочкова.
У московському Палаці спорту "Чертаново" днями завершився етап Кубка світу з фехтування серед кадетів -- своєрідні оглядини перспективної молоді, яка згодом стане на заміну сьогоднішнім фаворитам. А резерви, як показали змагання, вартують похвали: понад тисячу юних прихильників фехтування з восьми країн світу робили все можливе, щоб перемогти на престижних змаганнях.
Найбільше радості українському табору приніс останній день кубкового етапу, коли зброю до рук взяли рапіристи. В актив нашої збірної вони поклали срібну та бронзову нагороди. Автором найбільшої сенсації став 15-річний львів'янин Клод Юнес, який фехтує лише три роки. Його прогрес просто вражає: торік на цих же змаганнях він не увійшов навіть до першої сотні. А кілька днів тому вихованцю Сергія Гаравського не вистачило лише одного кроку до перемоги.
Віталій Кличко у широчезних помаранчевих трусах із написом "ТАК". Стелла Захарова в елегантній помаранчевій хустинці на трибуні перед майданом. Олег Блохін, який перемогу національної збірної із футболу присвячує Януковичу. Яна Клочкова на біло-синьому тлі.
Відомих спортсменів, "національні ікони" використано як піар: аби вони засвідчити свою підтримку певній політичній силі, певному кандидату на виборах. Нічого принципово нового тут немає. Український приклад своєю відвертістю просто перевершує всі інші. Ті ж відомі американські спортсмени заявляли й заявляють про свої політичні симпатії (Мохаммед Алі, який виступив проти війни у В'єтнамі, та політики адміністрації Ніксона), але відверто агітувати за того чи іншого кандидата -- такого немає.
