|
|
|
|
Спорт-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Владислав ТРЕТЬЯК: Я занадто м'яка людина |
|
|
| Розмовляла Олена САДОВНИК |
| |
З дитинства киянина Владислава Третьяка запитували, чи не є він родичем прославленого хокеїста. Когось не в міру амбітного можливість за будь-яких обставин залишатися в тіні всесвітньо відомого однофамільця могла би знітити. Та тільки не Влада. І ареною для втілення своїх мрій юнак обрав... спорт! Щоправда, місце в рамці хокейних воріт він без сумнівів проміняв на шаблю та фехтувальну доріжку. А свої амбіції пов'язав з Олімпіадою. Три роки, відмовляючи собі в усьому, він цілеспрямовано готувався до Ігор. І першого ж дня Олімпійських змагань, коли всі погляди українських прихильників спорту були спрямовані на голубі доріжки, де головною героїнею була Яна Клочкова, переможний клич Владислава Третьяка сповістив про те, що першу нагороду -- "бронзу" -- українській збірній приніс фехтувальник.
-- Вашому батькові подобався хокеїст Владислав Третьяк, на його честь він і назвав Вас. А Ви хотіли бути схожим на легендарного хокеїста?
-- Мій батько любив не лише хокей, він узагалі цікавився різними видами спорту. Тому й вирішив дати мені ім'я легендарного воротаря. І я, зрозуміло, пишався своїм однофамільцем. Ще з дитинства думав, що не зганьблю свого прізвища. Мабуть, у мене не було таких кумирів, на яких я хотів бути схожим. Були спортсмени, якими я захоплювався: Пеле, Гаррінча. Тайсон подобався.
-- Ким батько бачив Вас у майбутньому?
-- Ким конкретно, не знаю. Та точно хотів, щоби я займався спортом.
-- А чому Ви не займалися не футболом чи боксом, а саме фехтуванням, яке ніколи не було таким популярним, як названі види?
-- Напевно, не було в дитинстві бажання битися. А футболом я займався деякий час. Та коли подорослішав, то зрозумів, що це не мій вид спорту. А чому саме фехтування? Це випадок. Так трапилося. Хоча, коли записувався до секції, вже знав, що це таке: мій брат займався фехтуванням. Проте це не він привів мене до зали. До школи, як часто буває, прийшли тренери робити набір, і я все ж таки вирішив записатися.
-- Діти часто випробовують себе в різних видах спорту, змінюючи одну секцію за іншою. Що ж змусило Вас затриматися там надовго?
-- Мені сподобався цей вид спорту, тому що в ньому є все: і фізичне, і розумове навантаження. Тобто це ті самі шахи тільки із фізичною роботою. Для того, щоб добре фехтувати, спортсмен має мати багато якостей. Цей вид надзвичайно розвиває людину.
Одним з таких всебічно розвинених, надзвичайно талановитих людей був Володимир Смірнов, на жаль, я не знав його особисто. Про нього розповідали як про генія. Серед сучасних фехтувальників не може не вражати росіянин Станіслав Поздняков. Це феноменальний спортсмен і хороша людина.
-- Якими, на Вашу думку, є риси переможця?
-- Ідеальних людей немає. Немає й ідеальних спортсменів. Помиляються навіть найкращі. Це притаманно людям. Найкращими ж за таких умов стають психічно незворушні люди, яких під час змагань не можна рознервувати. Також фізично міцні та розумово розвинені. Таким би я намалював еталон.
-- Якщо взяти цей зразок за основу, то які позитивні риси та які недоліки притаманні Вам як спортсменові?
-- Дуже складне запитання. Я не люблю судити про себе. Найкраще про це розповіли б інші. Якщо ж взяти суто людські риси, то мені здається, що я занадто м'яка людина.
-- Це погано?
-- Вважаю, що так. Іноді деяких людей потрібно ставити на місце. А я не можу цього зробити, сміюся разом з ними. Бувають моменти, коли потрібно бути жорсткішим. Я занадто м'який. Та якщо мене розлютити, то тоді все -- моєї м'якості як і не було.
-- Перед змаганнями Ви відчуваєте, що станете найкращим чи, навпаки, програєте? Чи є якісь прикмети?
-- Прикмет немає, хоча багато спортсменів користується своєрідними "прогнозами". Просто знаю: якщо прокинуся зранку з гарним настроєм, то все вдасться, фехтування складеться.
-- А талісмани є?
-- Ні. Я ношу хрестик. Також завжди із собою є іконка Святого Миколая, який оберігає в дорозі. І є перстень, де написано "Пресвята Богородице, врятуй нас". Я вірю, що це допомагає мені.
-- Можливо, саме це допомогло в Афінах. Які Ваші найяскравіші спогади про Олімпіаду?
-- Найбільше -- це хвилювання. Різні: особливо важкі -- під час змагань. Після виступу хвилювання були приємними, перед змаганнями -- не надто.
-- До того, як їхати до Афін, Ви могли уявити собі, що саме Вам вдасться зійти на п'єдестал?
-- Чесно кажучи, ні. Проте дуже хотілося. А якщо людина хоче, то вона може досягти цього.
-- Як налаштовувалися на поєдинки?
-- На кожний по-різному. Залежно від суперника. Усіх супротивників знаєш і намагаєшся побудувати двобій так, щоб позбавити їхньої переваги, натомість виявити себе якнайкраще. На такому рівні потрібно підлаштовуватися під кожного.
-- А з Лукашенком?
-- Лукашенко -- це взагалі окрема тема. У цьому випадку потрібно було зібратися, налаштуватися. Ми один одного вже так давно знаємо! Щодня фехтуємо на тренуваннях. У такому разі зберегти щось у таємниці просто неможливо. Тут вже йде простий підрахунок, хто кого більше обдурить, обіграє. І в кого нерви виявляться міцнішими.
-- Коли триває таке суперництво, дружити, мабуть, неможливо. А чи є у Вас друзі у збірній?
-- Дуже хороший і давній мій друг, майже брат, з яким я спілкуюся щодня, -- це шпажист Віталій Ошаров. Це найкращий друг. Узагалі приятелів у мене багато. Майже з усіма нашими збірниками спілкуюся, гуляти часто разом ходимо.
-- Після того, як Ви перемогли Лукашенка, між вами не було якихось образ, непорозумінь?
-- Дещо напружені стосунки між нами були завжди: і до Афін, і після. Це суто спортивний азарт двох суперників з дитинства. Це виявляється в усьому незалежно від того, чи граємо ми у футбол, чи фехтуємо. На тренуваннях у нас завжди якісь "тьорки". Хоча після занять це зникає.
-- Після Олімпіади будете ще відпочивати, чи вже готуєтеся до якихось змагань?
-- Усе, відпочинок завершився вже давно. Після Ігор нам дали відпочити до першого жовтня. А потім знову до роботи. Усередині грудня візьмемо участь у відкритому чемпіонаті Росії. Після цього розпочинаються змагання Кубка світу.
-- Кришталевою мрією кожного спортсмена є олімпійська перемога. А чого бажаєте досягти за межами спорту?
-- Усе просто: створити сім'ю, а потім її забезпечити. |
|
|
|
|
Крах динамівської мрії |
|
Київське "Динамо" долучиться до "Дніпра" та "Шахтаря" в Кубку УЄФА |
| Віталій КРУТЯКОВ |
| |
"Баєр" -- "Динамо", 3:0
Голи: Жуан, 51, Воронін, 77, Бабіч, 86
"Динамо": Шовковський, Родольфо. Клебер, Сабліч, Гусін (Федоров, 62), Рінкон, Гіоане, Гусєв (Чернат, 71), Верпаковскіс (Шацкіх, 67), Каддурі, Гавранчіч.
Лігочемпіонівська казка для "Динамо" та й, зрештою, для всієї України несподівано закінчилася у німецькому Леверкузені. Останню та найважливішу гру вперше, мабуть, з часу сходження на тренерський місток "Динамо" Йожефа Сабо київська команда розпочала, відверто налаштувавшись на нічию (незважаючи на передматчеві запевнення Йожефа Йожефовича, що його підопічні гратимуть на перемогу). За це динамівці й поплатилися. Фінальний свисток найвідомішого арбітра у світі, італійця Колліни, засвідчив розгромну перемогу "Баєра" (3:0), який разом із "Реалом" (мадридці з таким же рахунком у Римі обіграли "Рому") продовжить боротьбу у Лізі чемпіонів навесні на стадії 1/8 фіналу. "Динамо" ж, посівши у групі В третє місце, наступного року позмагається з двома іншими українськими клубами -- "Дніпром" та "Шахтарем" -- за Кубок УЄФА. Жеребкування наступних раундів обох єврокубків відбудеться 17 грудня. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Прийматиме Тирана |
|
|
| |
| |
|
Федерація футболу Албанії визначила місце проведення офіційних двобоїв національної та молодіжної збірних команд Албанії та України, що, нагадаємо, відбудуться на початку лютого. Головна команда країни 9 лютого проведе кваліфікаційний матч до ЧС-2006 у Тирані на стадіоні Qemal Stafa, що вміщує 19 500 глядачів. Початок о 20.45 за київським часом. Молодіжки зустрінуться у місті Шкодер, що за 87 кілометрів від столиці, (початок гри о 15.00 за київським часом) на шістнадцятитисячнику Loro Borici, -- повідомляє прес-служба ФФУ. |
| Детальніше>> |
|
|
|
"Макрохім" перемагає |
|
|
| |
| |
Перший двобій 1/8 Кубка федерації з волейболу між маріупольським "Маркохімом" і швейцарською "Лозанною" завершився перемогою української команди з рахунком 3:0, -- повідомляє champion.com.ua
Найкраще українська команда провела другий сет, де наші волейболісти перемогли з рахунком 25:19. У першому та другому сетах було зафіксовано такі рахунки -- 25:22 та 25:21 на користь української команди. Найкращим гравцем зустрічі був українець Роман Добриця. Тепер 15 грудня "Маркохім" вирушає у Швейцарію, де 16 грудня проведе відповідний двобій за право виходу у чвертьфінал. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Подкопаєва вийшла заміж |
|
|
| Підготував Віталій КРУТЯКОВ |
| |
Директор донецької компанії "Спорт-сервіс" Тимофій Нагорний і дворазова олімпійська чемпіонка зі спортивної гімнастики Лілія Подкопаєва одружилися. Щоправда, наразі лише за законами Таїті.
Як з'ясувалося, другого грудня на тихоокеанському острові закохані уклали шлюб у присутності Золотої рибки Яни Клочкової, її сестри Ані та ще півтора десятка друзів, з якими зробили двотижневе турне маршрутом Париж -- Буенос-Айрес -- Сантьяго -- острів Пасхи -- Таїті (Французька Полінезія). "Українське" ж весілля Тимофій і Лілія відсвяткують 25 грудня в донецькому готелі "Донбас Палас".
Дружкою на весіллі в Подкопаєвої буде Ані Лорак, а привітати гімнастку приїдуть Світлана Хоркіна, Олексій Нємов, Таня Гуцу, Катерина Серебрянська і звичайно, Яна Клочкова. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Львівська сенсація в "Чертаново" |
|
|
| Олена САДОВНИК |
| |
У московському Палаці спорту "Чертаново" днями завершився етап Кубка світу з фехтування серед кадетів -- своєрідні оглядини перспективної молоді, яка згодом стане на заміну сьогоднішнім фаворитам. А резерви, як показали змагання, вартують похвали: понад тисячу юних прихильників фехтування з восьми країн світу робили все можливе, щоб перемогти на престижних змаганнях.
Найбільше радості українському табору приніс останній день кубкового етапу, коли зброю до рук взяли рапіристи. В актив нашої збірної вони поклали срібну та бронзову нагороди. Автором найбільшої сенсації став 15-річний львів'янин Клод Юнес, який фехтує лише три роки. Його прогрес просто вражає: торік на цих же змаганнях він не увійшов навіть до першої сотні. А кілька днів тому вихованцю Сергія Гаравського не вистачило лише одного кроку до перемоги. |
| Детальніше>> |
|
|
|
role model -- приклад для наслідування |
|
|
| Михайло МИШКАЛО |
| |
Віталій Кличко у широчезних помаранчевих трусах із написом "ТАК". Стелла Захарова в елегантній помаранчевій хустинці на трибуні перед майданом. Олег Блохін, який перемогу національної збірної із футболу присвячує Януковичу. Яна Клочкова на біло-синьому тлі.
Відомих спортсменів, "національні ікони" використано як піар: аби вони засвідчити свою підтримку певній політичній силі, певному кандидату на виборах. Нічого принципово нового тут немає. Український приклад своєю відвертістю просто перевершує всі інші. Ті ж відомі американські спортсмени заявляли й заявляють про свої політичні симпатії (Мохаммед Алі, який виступив проти війни у В'єтнамі, та політики адміністрації Ніксона), але відверто агітувати за того чи іншого кандидата -- такого немає. |
| Детальніше>> |
|
|
|
