BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
23 листопада 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  18:14 23-03-2017 -   Зі Львова розпочали вивозити сміття  
  17:8 23-03-2017 -   На Львівщині шахраї видурили в жінки 15 тис. грн  
  16:8 23-03-2017 -   У львів’янина вилучили майже дві сотні наркотаблеток  
  16:6 23-03-2017 -   На Львівщині на городі виявили яму з нафтою  
  15:57 23-03-2017 -   Львівській музичній школі № 6 присвоєно ім’я Богдана-Юрія Янівського  
Україна
  18:15 23-03-2017 -   Вбивця Вороненкова помер - ЗМІ  
  17:6 23-03-2017 -   Площа пожежі на складах у Балаклії збільшилася  
  16:4 23-03-2017 -   ГПУ: Охорону екс-думівця Пономарьова посилять  
  16:3 23-03-2017 -   З України намагалися вивезти левеня, заховане у папугах  
  15:59 23-03-2017 -   Порошенко звинуватив Росію у вбивстві Вороненкова  
Світ
  18:17 23-03-2017 -   У Бельгії запобігли теракту за британським сценарієм  
  16:0 23-03-2017 -   ІДІЛ узяла відповідальність за теракт у Лондоні  
  13:27 23-03-2017 -   Астроном передбачив швидке отримання сигналу від інопланетян  
  12:12 23-03-2017 -   Brexit: ЄС запропонує Великобританії зону вільної торгівлі  
  11:7 23-03-2017 -   Шотландія відклала обговорення референдуму  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Мирон ЮСИПОВИЧ: Провінціалізацію Львова спричинила державна політика
 
Мирослав Юсипович
Австрійсько-український оркестр K&K Philharmoniker при музичній аґенції "Да Капо Україна" розпочинає свій третій сезон. У суботу 27 листопада о 19 годині у Львівській філармонії відбудеться концерт "Верді-гала" із найкращих фрагментів опер "Набукко", Аїда", "Травіата", "Дон Карлос", "Ернані" у виконанні оркестру хору та солістів під мистецьким керівництвом Мирона Юсиповича. З цієї оказії відбулася розмова кореспондента "Поступу" із головним дириґентом цього колективу, заслуженим артистом України Мироном Юсиповичем, яка не вичерпалася темою відкриття концертного сезону, а переросла у аналіз ситуації, котра потребує нагального реформування вітчизнятої оперної галузі.





-- Маестро, чим розпочинаєте новий концертний сезон?

-- Для мене початок і кінець сезону -- поняття відносні. Є процес, який колись розпочався і триває ось уже понад 20 років. З цим живеш, і це в тобі на підсвідомому рівні. Робота дириґента -- 20 відсотків за пультом і 80 -- усе, що перед тим, як стати за пульт. Ця "нижня частина айсберга" є дуже важливою, цікавою, отож робота триває постійно. Одного дня я усвідомив, що навіть за наявності тальм у променях західного сонця, парасейлінгів з дайвінгами мене вистачає на них не довше як на сім днів. Далі пірнаєш у свою звиклу стихію, де екстрім інший, але тобі більш відповідний: партитури, записи, монографії, листи, хроніки й нові ідеї, які прагнеш втілити.

-- Але навколишнє життя теж дає енергію. Надихає...

-- Радше, поглинає час і негативно "накручує". Емоцій і пристрастей достатньо, але якого ґатунку? Тому, коли хочеться гострих відчуттів, краще запустити CD з "Вакханалією" ("Тангойзер" у паризькій редакції Вагнера) або сцену "Смерті Ізольди" у виконанні Біргіт Нільсон із Карлом Бьомом -- отримаєш такий адреналін і таку, коли хочете "еротику", що всі телевізійні голівудські "потуги" виглядають прісно, блідо, і нефахово. Виявляється, 140 років тому Вагнер мав до життя набагато більше смаку і знався на цьому.

-- Мироне Івановичу, Ваш колектив більше знають за межами України. Чому склалося так, що у Львові він менш відомий?

-- Відомий він добре. А от щодо виступів в Україні, то я з вами згідний. Потрібно над цим працювати. Тим паче, що наш засновник -- пан Маттіас Кендлінгер -- людина дуже активна і творча, а ідея виступів не лише у Львові, а й в усій Україні була у нього однією з перших. Думаю, це здійсниться, хоча потребує чималих коштів, які, будучи затрачені тут, ніколи не повернуться... За готелі, транспорт, зали тощо можна заплатити з тих грошей, які ми заробимо, або ж хтось нас проспонсорує. "Піднімати" нашу культуру -- справа шляхетна, але це не основна мета австрійської артистичної аґенції. Зрештою, вже за те, що ці 70 добрих музикантів не роз'їхалися світами, а мають роботу в Україні, зарплату не з державного бюджету(навпаки, держава отримує прибуток від аґенції, згідно із законами України) -- цій людині треба якщо не орден дати, то дякувати й сприяти.

-- А чи допомагає влада?

-- З її боку є підтримка і цілковите порозуміння. Це тішить і дає певну надію, що оркестр такого високого класу й надалі буде базуватися саме у Львові.

-- Це для вас принципово?

-- Звісно! І не лише для мене як шеф-дириґента, а й для засновника-австрійця, який має історичний сентимент до Львова, і для директора "Да Капо Україна" Олега Станкевича. У кожного на це є особливі причини. Для мене ж, окрім того, що я живу у Львові і не маю наміру покидати його, -- принципово й продиктовано теперішньою ситуацією і політикою в Україні.

-- Що Ви маєте на увазі?

-- Те, що державна культурна політика за останні 10 років в Україні, як це не сумно, спричинилася до поглиблення провінційності Львова. Виглядає на цілеспрямований процес, коріння якого сягають у радянські часи, але колись це робила "чужа Москва", а тепер "рідний Київ". Тим часом K&K Philharmoniker виступає у Європі на сценах, де жоден інший оркестр з України ще не бував, і в кожному нашому буклеті вказано, що ми зі Львова -- міста на Заході України.

-- Якими були два попередні сезони, чи можна їх назвати успішними?

-- Гадаю, так. Ми успішно апробували два нові проекти: "Найвідоміші марші" і "Кращі оперні хори". Вони вже є у продажу в Європі на 2005 рік. До речі, у "Відомих маршах" як дириґент дебютував наш засновник Маттіас Кендлінгер. Ідея проекту належить йому, і він її успішно реалізував. До речі, сезон 2004-2005 років оркестр розпочне саме з цієї програми, виконавши її у Берліні в листопаді. Мені ж довелося докласти чимало зусиль до "Кращих оперних хорів", адже, окрім оркестру, я ще працював з хором. Робота була плідною та копіткою, і я отримав велике задоволення, поринувши спогадами у молоді хормейстерські роки, проведені у Дрогобицькому музичному училищі. "Кращі оперні хори" ми показали на сцені Львівської філармонії, а згодом мали 11 концертів у Німеччині на таких сценах, як Геванндгаус -- Ляйпціг, Концертгаус -- Берлін, Музікгаллє -- Гамбург, Філармонія -- Мюнхен...

Як результат успіху, уже цього сезону (у квітні) програма, щоправда, оновлена, відбудеться у Німеччині і Швейцарії більше як 20 разів! Минулорічний успіх для нас був особливо важливим. Ми вже мали високе реноме як виконавці Штрауса. А до цієї програми увійшли складні твори Р. Вагнера (і оркестрові, й хорові), Безі, Верді, Монюшка... Отже, ми підтвердили свій високий рівень. Апофеозом цієї роботи став запис з концерту у залі Мюнхенської філармонії (2,5 тис. глядацьких місць). Невдовзі у продажу в Європі, сподіваюсь, і в Україні, з'явиться цей компакт-диск. І знаєте, з чого він розпочинається?! Коли вперше послухав висланий мені мастер-диск, то сльози навернулися на очі. Це була увертюра до опери "Тарас Бульба" Лисенка і хор "За світ встали козаченьки", які у цій програмі виконували на "Біс". Це сильне пережиття -- у центрі Берліна, у чудовому біло-золотому залі "Концертгауса" з фантастичною акустикою, після Вагнера, Верді, Бізе..., добре відомих цій вишуканій публіці, на піднесенні виспівати кожну фразу рідної мелодії. Жоден глядач не міг збагнути, що то за музика й мова, якою співають, та після останнього акорду була справжня "буря".

-- Відомо, що потрапити у ваш колектив непросто: великий конкурс, серйозні прослуховування. Ті, що уже працюють, цінують співпрацю з Вами, бояться її втратити. У чому ж суть? Мабуть, є якась перевага K&K Philharmoniker над іншими колективами?

-- Можна багато про що говорити, порівнювати... буду лаконічним: робота дуже інтенсивна, з максимальною віддачею, концентрацією і дисципліною. Не всім під силу. Дуже важливою є мотивація. Йдеться не лише про заробітки, а й про моральний аспект. Якщо дириґент досконало знає, чого він хоче і як цього досягнути, а оркестр складається з професійних музикантів -- не ремісників, а особистостей, то ця праця перестає бути важкою і виснажливою для обох сторін -- це цікавий і натхненний процес. Саме така робота вже є мотивацією для справжнього музиканта. Основна ж перевага роботи в Da Capo Musik Marketing і для мене, і для колег полягає не в більшій платні, 4-зіркових готелях..., а в сатисфакції, що ти робиш щось справжнє, тебе оцінюють без будь-яких "скидок", за високою, загальноприйнятою у західному світі шкалою. Переповнюють особливі відчуття, коли дві тисячі "абонементних" мюнхенських слухачів, котрі два тижні тому аплодували Російському національному оркестрові під керівництвом М. Ростроповича, тиждень тому -- оркестрові Баварського радіо з Янсоном, за тиждень слухатимуть Мюнхенський філармонічний оркестр з Левайном, сьогодні дарують "штенде овейшн" наприкінці нашого виступу. І не лише за екзотику "Тараса Бульби", а й за "Лоенгріна", "Тангойзера". Цю сатисфакцію не можна оцінити грошима. Тому для справжнього музиканта виступи на такому рівні -- справа професійної амбіції і необхідності. Це підвищує власний статус, дає впевненість у собі, налаштовує на шляхетність. З іншого боку, таке самоствердження збільшує рівень самоповаги і гідності людини, змінює її ментальність та поведінку і поза цією роботою. Це є запорукою того, що життя у нашій країні зміниться на краще, бо вже є особистості, яким це не байдуже. Відрадним є те, що цих людей, здебільшого молодого і середнього віку, уже більше, ніж інших їхніх земляків, дратує наша рідна митниця при в'їзді на батьківщину з незрозумілими очікуваннями по 3-6 годин, з брудними туалетами на нашому боці і чомусь чистими лише за 100 м -- на польській, і той шмат темної дороги від Шегинь до Львова...

-- І все ж, якщо порівнювати, Ви і Ваші колеги є у вигіднішій ситуації...

-- Якщо не зважати на дрібні нюанси і випадковості, то кожен має те, на що він заслуговує і чого справді хоче. Так не буває: одним лише щастить, а іншим -- постійно не щастить. Люди, які працюють у "Да Капо Україна", прагнуть цього і заслуговують на це. Якщо ні, то співпраця завершується. Водночас поле для реалізації свого таланту і творчості широке й не обмежується можливостями лише однієї аґенції. Державні театри, філармонії ще ніхто не закрив, тут є великий потенціал. Потрібно лише дещо змінити. Але це вже тема іншої розмови.

Розмовляла Оля МАЛЕРИК









» 
lENNY KRAVITZ: Багаті також плачуть
Марія СМАКОТИНСЬКА
 
За більш аніж десятилітню кар'єру Ленні Кравіц досяг справді сенсаційного успіху. До нього позитивно ставиться більшість музичних критиканів, його обожнюють слухачі, альбоми Кравіца здобувають платиновий і мультиплатиновий статуси один за одним, квитки на концерти сорокарічного музиканта розкуповують моментально, він власник найпрестижніших музичних нагород, таких як Grammy і American Music Awards. Утім останнім часом скидається на те, що немає йому з того приколу, і популярність його направду забембала, але все ж таки він і далі пише музику, бо тільки так може відволіктись від навколишньої метушні і заглибитись у себе.

Baptism -- це сьомий студійний альбом знаменитого рокера мультиінструменталіста, який критики вже встигли охарактеризувати як найбільш досконалий у всій кар'єрі Кравіца. Як це вже звично для Ленні, всю роботу над Baptism'ом від "а" до "я" виконав він сам, зокрема аранжування та продюсування. Партії на всіх музичних інструментах (окрім хіба що саксофона), які лише можна вчути на платівці, скомпоновані та виконані самим Ленні. І як наслідок, 13 пісень склали найбільш душевний і щирий CD музиканта.
Детальніше>>
» 
Екзотика в порожньому залі
Люна ГАЛАС
 
Творами Лоула Лібермана "Останній подих" та Франсіска Феліціано "5 пісень на вірші Райнера Марії Рільке" під керуванням філіппінського композитора Еугена Кастільо, які нічим не вразили меломанів, у концертному залі ім. Людкевича Львівської обласної філармонії розпочалася перша імпреза Другого міжнародного фестивалю дириґентського виконавства ім. Миколи Колесси, запланованого від 19 листопада до 6 грудня. Патріарх галицької музики, якому незабаром виповниться 101 рік, був особисто на цьому концерті. На жаль, його спіткала та сама картина що й торік: порожній зал і не надто цікава програма, на тлі якої його власний твір виглядав вельми виграшно. Заявленого фестивальною афішею й буклетом виступу відомої української бандуристки Оксани Герасименко із соло в концерті № 3 Юрія Олійника із США не відбулося. Натомість ситуацію з відсутністю бандуристки довелося рятувати визначній сучасній піаністці Оксані Рапіті. Загалом перший фестивальний млинець, що передбачав закордонну екзотику, виявися глевким, підтвердивши стурбованість незалежних оглядачів рівнем фестивалю.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львівщина обрала Ющенка 
  ·  Львівщина обрала Ющенка 
Погляд
  ·  На Київ! 
  ·  ОБСЄ: вибори були недемократичні 
  ·  Представник Буша про порушення 
Поступ у Львові
  ·  Будьте уважними на дорогах! 
  ·  Молодь продовжує боротьбу 
  ·  Порівців виганяли з дільниць 
  ·  Горів склад ЗОК 
  ·  Молитва за вибори 
  ·  Студенти мобілізуються 
  ·  Зі Львова їдуть військові 
  ·  Ющенко -- львівський Президент 
Поступ з краю
  ·  Вадим КАРАСЬОВ: Грузинського варіанту в Україні не буде 
Поступ у світі
  ·  Саддама чекає страта 
Економіка у Поступі
  ·  Безпідставний оптимізм 
Ї-Поступ
Арт-Поступ
  ·  Мирон ЮСИПОВИЧ: Провінціалізацію Львова спричинила державна політика 
  ·  lENNY KRAVITZ: Багаті також плачуть 
  ·  Екзотика в порожньому залі 
Спорт-Поступ
  ·  Доведемо свою перевагу 
post-Поступ
  ·  Україна знову дивує світ 
Пост-Faktum
  ·  Рівне / Ровно -- двічі столиця 
  ·  КАЛЕНДАР