BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Інтерв"ю у Поступі.    ПОСТУП ПІСЛЯ ДЕБАТІВ.    Мій Дрогобич.    Ї-Поступ.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
19 березня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  18:30 22-03-2017 -   На площі Кропивницького розпочато реконструкцію  
  17:4 22-03-2017 -   На початку травня у Львові відкриють Центр адопції безпритульних тварин  
  16:10 22-03-2017 -   Від завтра, 23 березня, буде перекрито рух транспортних засобів на вул. Бальзака  
  15:40 22-03-2017 -   У Львові відкрили «Вікно життя» для немовлят  
  14:38 22-03-2017 -   Впродовж дня подача опалення призупиняється, - тепловики  
Україна
  17:8 22-03-2017 -   Гройсман показав найгірші дороги України  
  17:7 22-03-2017 -   Юлії Самойловій заборонений в'їзд в Україну на три роки  
  16:2 22-03-2017 -   До України прийде похолодання  
  16:0 22-03-2017 -   У Києві повітряна хвиля від потягів ледь не вбила двох людей  
  15:42 22-03-2017 -   СБУ: В Одесі розкрита російська агентурна мережа  
Світ
  18:36 22-03-2017 -   Земля і Марс можуть зіткнутися - геофізики  
  17:5 22-03-2017 -   Рокфеллера поховають на сімейному кладовищі  
  16:7 22-03-2017 -   Відкрите на ніч вікно може врятувати від діабету - вчені  
  14:40 22-03-2017 -   У Кувейті заборонили фільм Красуня та Чудовисько  
  12:3 22-03-2017 -   Держдума заборонила перекази в Україну через іноземні системи  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Враження з "Осіннього СЕЛО-ну"
Ольга НАВАГІНА
 
Картина з салону
Відразу називаючи біле -- білим і, відповідно, чорне -- чорним, варто ствердити, що цьогорічна виставка "Високий Замок" створює враження вельми невтішне. Сам дух її якийсь дрібно-міщанський, вибрані для експонування твори авторів, які старанно уникають торкатися будь-яких актуальних нині питань. Словом, все, як у найзатхліші дні незабутнього Ілліча (для тих, хто має з чим порівнювати).

Цю тенденцію збагнуло навіть багато "отців-фундаторів" салону, які вирішили, поки не запізно, дезертирувати. Тому серед експонентів не знайдемо прізвищ Демця, Федорука, Кудлаєнка та низки інших. Взагалі, легше перелічити, кого і що ми тут знайдемо, ніж навпаки. Так скульптура відсутня цілковито. Видається, що міт про "львівську школу скульптури" помре разом із поколінням, яке його вигадало.

Іменита львівська графіка також відсутня. Та це й зрозуміло: навіщо Дем'янишину, Пінігіну, Сороці чи Пікулицькому подавати твори на виставку, де з трьох, скривившись, виберуть один, і то не найліпший? Їм досить вкласти три такі ж естампи до коперти й звідусіль -- від Маніли до Мехіко -- до них у відповідь прийде не лише щонайувічливіший лист з подяками й поздоровленнями, а й товстезний каталог на крейдяному папері, де можна буде прочитати своє прізвище поруч зі світилами всепланетного масштабу.

Декоративно-ужиткове... Ні, "ужиткове" треба відкинути відразу, а "декоративне" лише з великим зусиллям можна таким назвати. Говоримо насамперед про вироби з глини, бо ж рука не піднімається писати про це "кераміка", оскільки вона -- це у виробленому тисячоліттями стереотипі сприймання цього слова -- щось ласкаве у дотику, тепле, яке ніколи не набридає пестити. Нам же пропонують шпичастих монстрів, до яких неможливо доторкнутися, не скалічившись. Час існування їх обмежується до першого прибирання, бо спроба почистити їх навіть прадідівським віничком із півнячого хвоста спричинить невідшкодовні руйнування, а порохотяг просто покришить на черепки і, не покривившись, всмокче у свої надра.

Декілька творів ткацтва й вітражів не змінюють загальної панорами. Залишається говорити про живопис, але... Назва салону "Високий Замок" має приблизно такий стосунок до художників міста під Високим замком, як очкова змія до окулярів. Більшості прізвищ тих, хто нині складає ім'я львівського малярства, ми не знайдемо. Немає творів Патика, Кристопчука, Медведя, Мінька, Шимчука, Богуславського, Коха, Костирка, не кажучи вже про Бажая, Шумського, Максименка, Шиміна, Савченка, Резніченка. Тут, між іншим, варто констатувати, що навіть у ставленні до людей незмінно доброзичливих організатори салону продемонстрували крижаний егоїзм: півроку тому помер Григорій Троян, постійний учасник "Високого Замку", який творчо працював до останнього дня. Нічого не стояло на заваді, аби піти до дружини Григорія Петровича й сказати: "Просимо котрусь з останніх робіт майстра - нехай він ще раз буде з нами". Але ж де там!

Хто ж тоді є? З тої генерації, яку заведено називати "носії традиції" маємо не так уже й багато -- Кецала, Дорошенка, Андрущенка, Безпальківа й Безпалкова. А далі? Хто ті, які повинні "розвивати й примножувати"? Гаразд, почнемо спочатку, застерігши, що з новими Колумбами очевидний "напряг". Отож, з наявних "нових корифеїв" є ще одна порція маріонеток Москалюка. Якщо відверто, вони вже неабияк набридли. У перших роботах, виконаних у такій манері, ще шукалося якогось зашифрованого підтексту, глибинної символіки. Однак виявилося, що це все не так, а надто простіше -- звичайний балаганчик із дерев'яними маріонетками й рухами шарнірів на мотузочках. Сипняк також піддався почуттям товариськості, але роботи подав ті, які в майстерні стояли ближче до ...дверей. Композиція зі старим автомобілем дрібнотою сюжету вельми дисонує з монументальністю формату -- тут достатньо було би картону 30x30 см. Твори Скопа довелося шукати за підписами -- настільки він "на всіх подібний". За інших обставин це можна було би назвати геніальністю хамелеонства, але, на жаль, у світі красних мистецтв дещо інша шкала вартостей, ніж, скажімо, в середовищі аґентів зовнішнього стеження, де непомітність є одним з основних козирів.

Очевидним бажанням розширити географію учасників є поява в експозиції ікони художниці Загородної з Хмельницького. Але "Св. Лука" у її виконанні в експозиції є яскравим прикладом нонсенсу, бо з сучасними світовими стандартами сакрального мистецтва він має приблизно стільки спільного, як чумацька мажа із шнекоходом. Крім того, видається мені, що символом євангеліста Луки, покровителя живописців, був бик -- досить глянути на декор фасаду Палацу мистецтв, а не янгол, як на іконі, та ще й з вельми підозрілим жестом руки, яким в Україні здавна натякали чоловікові, що він рогач.

Композиція, яка в одному панорамному краєвиді Міхновського символізує зміну пір року, має формально цікаві знахідки, але автор забув, що малює він живописний твір, а не комп'ютерну графіку й вишивку хрестиком. Роботи тернополянина Дороша, як і на попередніх виставках, наштовхують на думку, що автор колись поробив неабиякі запаси жовтої та лілової фарб і до сьогодні з терпеливістю, гідною ліпшого застосування, вельми безтурботно покриває ними полотно, якого йому також, мабуть, не бракує. Найсумнішим у цій доволі банальній історії є те, що він у тернопільському варіанті повторює шлях, яким світовий живопис пройшов 50-60 років тому.

Тут варто зауважити, що у своєму теперішньому варіанті салон манить тих митців із провінції, для яких Львів ще залишився "духовним П'ємонтом", хоч, найінформованіші серед них (Стецько з Тернополя, Якимечко з Івано-Франківська, Олексяк із Дрогобича) починають сахатися, відчуваючи, що "підгнило щось в державі нашій Данській". Судячи з деяких відхилених виставкомом творів, можна зробити висновок, що відбір відбувався у межах "містечкової добропорядності", але навіть за такими мірками знущанням над здоровим глуздом було погодження експонувати акварель "У передмісті" Бардецького з Дубна. Організаторів салону, мабуть, захопила стихія "охоплення" (Ах! У нас є ще й художники з Рівенщини!).

Творів молодих авторів, у яких відчувається порив розкутості й свободи, якою дивачною вона б не видавалася старшому чи навіть середньому поколінню, в зали просто не допустили. Наприклад, найцікавішу з пластичних композицій Григоряна з Івано-Франківська. Тому треба віддати належне життєвій мудрості й мистецькій інтуїції Бориса Возницького, який дослівно кілька тижнів тому під час симпозіуму склярів спокійно допустив показ явно "прикольних" творів студентів ЛАМ у залах галереї мистецтв, не сумніваючись, що такий крок лише піднесе в очах молоді авторитет керованої ним установи.

Три монументальних полотна Манишина викликають до автора співчуття: невже ж його настільки не люблять у місті, що не знайшлося жодної доброзичливої душі, аби шепнути бідоласі, що коли б його роботи були вдесятеро меншими, то у стільки ж разів вони стали б кращими. Бо тоді б менше нагадували "задники" для клубної сцени, мальовані за півгодини перед початком вистави.

Оглядаючи зали загалом, неупередженим оком, можна спостерегти недбалість, як у розвішуванні творів, так і в їхньому розташуванні. Деякі з них. Як от полотна Волошенко, Мотики, Грабаря, мов навмисне, поміщені так, аби зіпсувати від них враження. У читача може постати запитання: а чи є бодай щось хороше в експозиції? Так, є. Але дуже мало. Сойка, Крохмалюк, Терлецький, Парута...

Загалом же виставка, повторюю, глибоко консервативна за духом. І коли радикально не змінити підходу до її комплектування, то найближчим часом вона або природно сконає, або перетвориться (цей процес уже йде впевненою ходою) на "СЕЛО-н", якому не зарадять жодні ін'єкції із зарубіжжя, як, наприклад, роботи якого-небудь Бесаги, які викликають радше асоціації з рукоділлям або й рукоблуддям, аніж зі справжнім творчим процесом. Тому нема чого уповати на запевнення Великого Комбінатора "заграниця нам поможе". Ні, не допоможе. Аби йти, дорогу треба прорубувати самим.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Не бійтеся! 
  ·  Оранжевий День студента 
  ·  Ще 25 тисяч голосів для Ющенка 
  ·  Дебати -- спроба № 2 
  ·  Віктор ПИНЗЕНИК: В Україні є протистояння 
Погляд
  ·  Адміністрація яструбів 
  ·  Очікування Армагеддону 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
  ·  Клички вірять у перемогу 
  ·  Вареники під забороною 
Поступ у Львові
  ·  Гроші, що печуть руки 
  ·  Сендегу просять у відставку 
  ·  Незабаром суд у справі Скнилова 
  ·  Гостина для вроцлавських студентів 
  ·  Зимно без батарей 
  ·  Люди гинуть у полі 
  ·  Студент року-2004 
  ·  Кузьмук довіряє Януковичу 
  ·  На дільниці -- зі свічками 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Журналісти пікетували УТ-1 
  ·  Західний вектор Литвина 
  ·  Янукович теж не вірить Ківалову 
  ·  Путін завжди має рацію 
  ·  Гельман відчуває поразку 
  ·  Ющенко скасує цензуру 
  ·  Соціологічна сварка 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Технологійна поразка 
  ·  Закони війни 
  ·  Британці обмежують куріння 
  ·  Вотергейт по-французьки 
  ·  Самурайська непоступливість 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  До Швейцарії по освіту 
  ·  ЛАЗ випускатиме вантажівки 
  ·  ЄБРР розвиває іпотеку в Україні 
  ·  Новий податок загрожує не всім 
  ·  Австрійці інвестують у Львівщину 
  ·  Податок на SMS 
  ·  Британська "пральня" 
  ·  Законодавче протистояння 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Інтерв"ю у Поступі
ПОСТУП ПІСЛЯ ДЕБАТІВ
  ·  ТЕЛЕДЕБАТИ. КОМЕНТАРІ 
Мій Дрогобич
  ·  Коло” під ударом 
  ·  Дрогобицькі митці підтримали Віктора Ющенка 
  ·  Закваска від Петра Кваса 17 
  ·  Міні-ринки – погляд збоку 
  ·  А може, удави на Львівщині – таки реальність? 
Ї-Поступ
  ·  Чому чекають на Україну? 
  ·  Що чекає Росію? 
Арт-Поступ
  ·  Враження з "Осіннього СЕЛО-ну" 
Літературний Поступ
  ·  Втрачена історія збоченості 
  ·  Катівня часу 
Спорт-Поступ
  ·  Енергетичний погром у Луганську 
  ·  Іспит у турецькому "пеклі" 
  ·  Олімпійський відбір 
  ·  На службі спорту 
  ·  Мовчання -- золото 
  ·  Шарапова найкраща у Лос-Анджелесі 
  ·  На мажорній ноті 
  ·  Богдан МАКУЦ: Гімнастки всі такі гарні! 
post-Поступ
  ·  Помаранчева революція 
  ·  Український Квазімодо 
Пост-Faktum
  ·  Шаміль Басаєв 
  ·  Китайці хочуть рекорду 
  ·  Фаст-фуд, як еротика й насильство 
  ·  Шоколадна Мерилін 
  ·  Робот проти тарганів 
  ·  Парасковія ДВОРЯНИН: Найважливішим було -- зробити людяну програму 
  ·  КАЛЕНДАР