BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Екологія Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
  Цитата Поступу
Життя – це супермаркет, бери що хочеш, але каса попереду
Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ
 
16 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  »  ТУТ І ТЕПЕР

___________________________________________________________________________

Театрознавець Любов Янас: Долати конфлікт сприйняття
 
Якщо відштовхуватися від останніх подій, надзвичайно приємних ювілейних виступів творчого об’єднання “Театр у кошику” в Києві, то слід одразу із сумом зазначити, як тільки в столиці трапилася можливість у повному обсязі показати всі вистави цього колективу, то одразу виникло однозначне бажання запросити і перемісти театр ТУДИ.

І у цьому криється небезпека. Бо, на жаль, досвід останніх років підтверджує, що Львів втрачає найпотужніший творчий, інтелектуальний, мистецький потенціал саме таким шляхом. І переконувати, агітувати – безглуздя, бо треба навчитися ЦІНУВАТИ.

А для того щоб цінувати, щоб знайти певний відповідник оцінки того чи іншого твору мистецтва, треба мати внутрішню професійну базу, тобто тих людей, до яких приходить мистецтво, в даному випадку – театральне. Не хочу нікого образити, але це дійсно надзвичайно показово, наскільки в своїй масі, у своєму загалові саме мистецький контекст Львова готовий до розуміння того високого рівня мистецтва, що виникає всередині Львова, яке це місто продукує.

“Театру в кошику”, напевно, навіть і не варто шукати аналогів в історії. Бо очевидно , що вони є.
Може, це пафосно буде звучати, але це – Лесь Курбас. Саме ця стилістика, ця естетика... Та навіть не стільки вони, а скільки спосіб вираження їхньої думки, їхнього тлумачення, їхньої ідеї через театральне мистецтво. Чи є це якоюсь системою? Це про систему Станіславського можна сказати – психологічний театр, чи Меєрхольдову – умовна біомеханіка. А кожна вистава Леся Курбаса (і це характеристика його творчості) мала свою мову, точну й виразно закцентовану саме для цієї драматургії. І в цьому контексті Ірина Волицька, яка настільки довго серйозно займалася вивченням творчості Леся Курбаса як теоретик-театрознавець, досягла яскравих результатів на ПРАКТИЦІ.

Вона збагнула – і це дуже важливо– наскільки в контексті сьогодення це розуміння можна донести, зреалізувати і представити. І в цьому сенсі аналогів її чину знайти важко. Хоч, можливо, я за останній час відійшла від широкого театрального європейського, а можна сказати й світового огляду (бо вчилася, як і Волицька, у Петербурзі, а там була можливість багато бачити й порівнювати), але я відповідаю за свої слова: те, що пропонує “Театр у кошику” – настільки сучасна, яскрава, образна мова, що в ній виділяється, вичленяється, виокремлюється, підноситься, піднімається кожен нюанс, кожна деталь. Не пропадає нічого, починаючи від слова автора. Цей театр доводить, наскільки важливе слово, його розуміння, тлумачення і вміння репрезентувати це глядачеві, вміння його ПРЕДСТАВИТИ.

При тій, здавалося б, множинності акцентів збирається в мистецькому продукті “Театру у кошику” така емоційна сила, така напруга, яка викликає до життя настільки дієвий і сильний імпульс, який посилається до глядача, що не відчути його не можливо. І в цьому сенсі цінність цього театру в тому, що маємо феномен надзвичайно потужної емоційної сили впливу, при надзвичайно глибокій інтелектуальній формі вияву цієї ЕМОЦІЇ.

Це настільки вичищена естетична форма всіх складових, настільки вона естетично вивірена, настільки естетично досконала, що вона долає недолік нашого часу і мистецтва: перевантажувати, змішувати, скидати на купу різні естетики. Тут цього немає. Навпаки: йде принципове змагання за вичищення кожного елемента – від слова до загальної сценічної ФОРМИ.

Має рацію Неля Корнієнко – світового рівня теоретик і аналітик у театральному мистецтві, – з якою ми під час гастролей обмінювалися враженнями. Вона точно визначила, що ті тенденції, які ми зараз прив’язуємо до театру, тобто йдеться про синтетизм, – вони, по суті, неправильні! Бо що таке синтез? Поглинання одного іншим, нівелювання, забирання. А в даному випадку у світі (а театральне мистецтво показове в цьому плані, бо воно вбирає всі види мистецтва, воно первинно синкретичне ще від виникнення) театр і загалом мистецтво зорієнтоване не на поглинання й синтетизм, а на чіткість, точність, констатацію моментів, ДИСКРЕТНІСТЬ.

“Театр у кошику” – така показова форма, естетика, спосіб вияву, що буде шкода, коли Львів втратить цей потужний, потенційно могутній колектив. Треба зробити все, щоб цінувати те, що маємо. Допомагати, підтримувати, максимально давати цим людям можливість творити. Вони дуже мало просять і потребують. Спосіб їхнього аскетичного існування і дуже потужної творчої роботи упродовж 5 років у Львові без будь-якої підтримки доводить це. Давайте хоч трошечки допомагати, щоб люди працювали не попри щось, а ЗАВДЯКИ комусь і чомусь.

Час і митець завжди йдуть попереду сучасного сприйняття. Із розумінням й доступністю мистецтва завжди виникають проблеми. Завжди потрібен час на адаптацію, витлумачення. От наприклад, хоч є проблеми із розумінням вистави “На полі крові”, вона все одно лишається найпоказовішою для естетики цього театру. Тобто всі ті тези, які пропагує й відстоює цей колектив, вони посилено фокусовані саме там. Там іде розчленування персонажів, і ці персонажі переходять через одну актрису, яка не грає кожну роль зокрема – вона створює в цій драматургії двох персонажів в діалогічній формі. І додає ще внутрішнє своє дуже сильно закцентоване “Я” виконавиці. І множинність цих “я” ми можемо поширити й на режисера, який нам пропонує своє тлумачення. І дивна річ, коли мова розділяється, акцентується на букви, нюанси – то це не розбиває зміст, а посилює його. Тут спрацьовує ота природа не поглинання, а виділення і акцентації. Це унікальне явище, перед яким слід схилити голову. Як і перед тими людьми, які це утверджують, репрезентують і відстоюють. Бо це те так просто одразу зрозуміти. Об’єктивно глядач звик до вистав іншої естетики. Та будь-які конфліктні ситуації, пов’язані зі зміною естетик, – не новина в історії мистецтва. Так було з Михайлом Чеховим, який змушений був покинути Росію і працювати все життя за її межами. А сьогодні американська Голлівудська школа вчить і готує акторів за його системою!
Отже, є речі, які мусимо визнавати, навіть коли ми ще не готові до їхнього сприйняття. Давайте спробуємо збагнути те, що нам пропонують заакцептувати. Так, воно незвичне. Воно в якийсь певний момент навіть шокує і воно не таке доступне у сприйнятті. Але треба вчитися це розуміти й прагнути його пізнати, щоб поцінувати те, що народжує наш час тут і ТЕПЕР.









» 
Поцілунок ночі
 
Поцілунок ночі
На плесі відкритого басейну “Динамо” відбулося нічне феєричне шоу “Поцілунок ночі”, зрежисоване художнім керівником Львівського духовного театру “Воскресіння” Ярославом Федоришиним за мотивами купальських забав. Лазерні спецефекти та яскраві феєрверки – саме те, що здатне оживити інтерес до цього спортивного комплексу.
Детальніше>>
»  ГАСТРОЛІ
Театральна практика попереду теорії
Сергій Проскурня влаштував у Києві ретроспективу п’ятирічної діяльності львівського творчого об’єднання “Театр у кошику”
М.Г.
 
Зацікавленість столиці мистецтвом зі Львова символізувала чудесна картина: славетний Сергій Проскурня стримує величезний натовп охочих потрапити на вистави режисера Ірини Волицької у приміщенні Молодого театру на вул. Прорізній. Директор менеджерської агенції “Мистецьке Березілля” обходить глядачів із кошиком на театральні офіри, і люди кидають туди, хто скільки може, – вони голосують за мистецтво гривнею й ажіотажем!
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Донецьк знову хоронить шахтарів 
Погляд
  ·  У Львові розкопали Руську вежу 
  ·  Ризький саміт надії 
  ·  Почесний донецькообластівець Леонід Кучма 
Поступ у Львові
  ·  Квартплата зросте на 30 відсотків 
  ·  Війна з дрібними підприємцями 
  ·  Купальські мандри довкола Львова 
  ·  Карпати” розпочали з нульової нічиєї 
  ·  Офіцери за імпічмент 
  ·  Продовжено термін техогляду 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кучма захопився інтернетом 
  ·  Як поділити власність екс-СРСР? 
  ·  Аваль” платить за “Україну” 
  ·  Імпічмент як modus vivendi 
  ·  Загроза митної війни 
Поступ у світі
  ·  Ховали віце-президента 
  ·  Три нові міністри 
  ·  Перша леді була поза підозрами 
  ·  Азійська демографічна домінація 
  ·  В Ічкерії очікують терактів 
  ·  Не купайтесь в Онтаріо 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Екологія Поступу
  ·  Стебницькі рудники лякають катаклізмами 
Арт-Поступ
  ·  Поцілунок ночі 
  ·  Театральна практика попереду теорії 
  ·  Театрознавець Любов Янас: Долати конфлікт сприйняття 
Пост-Factum
  ·  Дженіфер Лопес зіграє Кармен 
  ·  Ізабель Аджані і Жан-Мішель Жар вирішили одружитися 
  ·  let's Go Slava!!! (Уперед Славко!!!)