BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
15 листопада 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Белетристичний дар я успадкувала від батька...
 
Ми розмовляємо з наймолодшою донькою останнього українського гетьмана Павла Скоропадського -- Оленою Отт-Скоропадською, сидячи в затишній вітальні її цюріхського будинку під портретом улюбленої прабабусі красуні Олени Білосельської-Білозерської, від якої пані Олена, здається, успадкувала не лише свій темперамент і незалежний характер, але й трохи незвичну татарську вроду.

-- Пані Олено, нещодавно львівське видавництво "Літопис" випустило книжку Ваших спогадів "Остання з роду Скоропадських". У Києві відбулася багатолюдна презентація, книга розійшлася серед читачів, і вже зараз можна сказати, що вона викликала жвавий інтерес у багатьох людей. Чим, на Вашу думку, він зумовлений?

-- Я думаю, що все ж таки існує інтерес до нашої родини, і це головне. І взагалі інтерес до минулого України. На мій погляд, в Україні багато людей шукає своєї ідентичності, а до цього належить і знання історії. Але в моїй книзі політики дуже мало, і деякі читачі, думаю, будуть через це трохи розчаровані. З іншого боку, вважаю, що історія -- це не лише політика, не лише драматичні події в житті нації, але й в житті людей, які тоді жили, і саме про це відомо не дуже багато.

-- Що стало поштовхом до того, щоб почати писати спогади?

-- Я почала писати книгу для моєї родини. Доньок, онуків і моїх швейцарських друзів. Але коли почала, раптом виявила, що пишу не для них, а передусім для себе.

-- Ви пишете, що з усієї родини Ви єдина серед своїх братів та сестер можете вважати себе щасливою людиною. Чому так сталося?

-- Я думаю, це подарунок Всевишнього. Мабуть тому, що я остання з родини, а ще -- я маю інший характер, ніж усі решта. Я людина дуже оптимістична і реалістична водночас. Як сказала колись моя донька, мені властивий eckelhafter Optimismus ("огидний оптимізм"), і у всіх подіях я вмію побачити також кумедний бік. Мої батьки обоє мали ці риси: і почуття гумору, і вміли посміятися над собою. Щоб бути щасливою, треба також цікавитися людьми: що вони думають, чому вони такі, якими є. Я завжди намагаюся зрозуміти людей. І тоді виходить, що майже в кожному є добрі риси.

-- Які найбільші уроки Вам дала родина?

-- Найважливіший -- це толерантність. Мій батько, що часто було недобре для його політики, забагато довіряв людям. Мати була більшою реалісткою. А ще вони були неймовірно благородні та великодушні, завжди чесно ставилися до своїх обов'язків. Незважаючи на те, що батьки походили з дуже заможних родин, вони навчилися не шкодувати за тим, що втратили, й не озиратися. Це батько зрозумів ще 1917 року. Він тоді писав ще, що все життя зміниться і треба до цього пристосуватися. Мабуть, мамі було важче, проте вона ніколи на це не нарікала. І всі ці зовнішні обставини не могли змінити їхнього внутрішнього світу.

-- У Вашій книзі порівняно мало йдеться про так звану "велику історію" й "велику політику". Але ж Ваша родина протягом десятиліть перебувала в центрі політичних подій і передусім Ваш батько був постаттю, яка творила цю велику історію.

-- Вдома весь час йшлося про політику, головно -- українську, та коли я була малою (пані Олена була молодшою за свого брата Данила на 15 років, а різниця з найстаршою сестрою Марікою складала 21 рік), то весь час чула ці імена, але вони мені нічого не говорили. Тоді я жила своїм дитячим життям, а коли стала старшою, то мала своє оточення.

-- У Вашому домі у Ваннзее під Берліном у 1920--1940-х роках побувало багато важливих для української та європейської історії осіб, обговорювалося багато вагомих питань. Кого Ви пам'ятаєте, які прізвища згадувалися за столом найчастіше?

-- Наприклад, пам'ятаю В'ячеслава Липинського. Я його трохи боялася, і коли він бував у нас, мусила поводитися дуже тихо. І мій батько, і вся родина розрив з Липинським переживали дуже сильно. З українців часто бували гетьманці з Німеччини, зокрема з Українського наукового інституту в Берліні, приїздило багато людей з Чехословаччини, Польщі, Америки. Батько подовгу розмовляв з ними в себе в кабінеті. Постійно бували проф. Дмитро Дорошенко, Іван Мірчук, Сергій і Богдан Шемети, Ігор Лоський, професор Тимофіїв, Гладилович, Скоропис-Йолтуховський та інші. З російської еміґрації батько приятелював лише зі своїми колишніми полковими друзями з кінної гвардії. В нас бували князь Ліхтенберзький, Рєпніни, які були маминими родичами через Волконських. Дружні стосунки пов'язували батька з генералом Маннергеймом. З німецького оточення бувало багато важливих осіб з різних міністерств, наприклад генерал Штрайхер. Тоді у Ваннзее влаштовувалися політичні вечері. Няня готувала для них так званий "курник" -- кури, запечені з рисом і грибами під білим соусом.

-- Гетьманові часто закидали занадто близький зв'язок з німецькими колами. Якими були ці стосунки в міжвоєнний період, на які саме сили орієнтувався Ваш батько?

-- Мій батько був дуже стурбований, що почалася Друга світова війна. Спочатку він був здивований успіхом Гітлера й німецької армії. Але пам'ятаю, коли почалася війна з Радянським Союзом, з одного боку, батько, як і всі еміґранти, мав надію, що для України це шанс звільнитися від більшовиків і Росії. Але з іншого, вважав, що німці врешті програють війну, і був певний, що станеться те саме, що й під час Першої світової війни: американці прийдуть на допомогу об'єднаним силам союзників, що, зрештою, і трапилося. Він мав добрі контакти з німецькими колами, але на тодішній німецький уряд, соціал-націоналістів, не можна було дивитися, як на єдиний блок, там були зовсім різні течії. Мій батько справді мав дуже добрі стосунки з МЗС, з деякими колами у Військовому міністерстві й, не треба приховувати, з Міністерством Розенберга. Ці зв'язки дуже допомагали йому в українських справах, наприклад у визволенні арештованих українців, зокрема Степана Бандери, Андрія Мельника, Ярослава Стецька та інших. Мені відомо, що Бандера приходив до мого батька подякувати за це і справив на батька несподівано добре враження. А з Мельником він зустрічався досить часто, особливо пізніше, у Ваймарі. Коли ж мама виїхала в жовтні 1944 року до Оберстдорфа і батько почав частіше заходити до мене, про політику він майже ніколи не говорив, оскільки хотів у мене просто відпочити.

-- Стосунки гетьмана з галичанами також були неоднозначними. У 1918-1919 рр. у Києві він досить критично висловлювався про галицьку обмеженість. Але потім ці стосунки змінилися?

-- Так, на еміґрації все змінилося. Більшість українців, які приходили до мого батька, були галичанами, адже вони були значно активнішими і він їх цінував. І в спогадах він відзначає їхній патріотизм та добру підготовку. Галичани часто спочатку його нервували, оскільки він не дуже розумів їхню мову й полонізми. Але пізніше в гетьманському русі було багато галичан. Слід згадати, що до митрополита Шептицького батько ставився з великою пошаною.

-- І насамкінець, про Ваші враження від України? Що, на Ваш погляд, змінилося за цих 13 років?

-- Я глибоко вірю в те, що Україна мусить вистояти. Я дуже стурбована тим, що буде з виборами і молюся, щоб виграв Ющенко. Боюся, що коли теперішній напрямок діяльності уряду продовжуватиметься, хоч і з іншим президентом, Україна знову опиниться під владою Росії. Але сподіваюся, цього не станеться.

-- Ви знайомі з Віктором Ющенком? Яке враження він на Вас справив?

-- Він розумна, порядна людина, яка дійсно любить Україну і хоче їй добра, незважаючи на всі труднощі. Я познайомилася також з його дружиною Катериною і можу всіх запевнити, що вона найщиріша українка, яка повністю поділяє погляди свого чоловіка й хоче, щоб Україна була вільною і незалежною державою. Я певна, що вона була б дуже доброю дружиною президента і першою леді, яка якнайкраще представляла б Україну за кордоном, і я сказала їй про це, коли була в них на гостині.

-- Чи Ви не плануєте написати продовження спогадів?

-- Ні, але сподіваюсь, що ще цього року книжка вийде німецькою і з нею зможуть познайомитися також мої швейцарські друзі й усі німецькомовні читачі. Це для мене велика радість.

Розмовляла Галина Сварник. Цюріх--Кюснахт, жовтень 2004 р.









» 
Щирі спогади гетьманівни
Іван ЛУЧУК
 
Історичний процес складається не лише з вагомих чи епохальних подій, але також із найвужчих приватних справ. Це наче універсальний текст, в якому гармонійно співіснують епічні полотна і мініатюрні гумористичні кавалки. Поряд із науковими розвідками та публікаціями документів надзвичайно важливою для розуміння історичного процесу є саме мемуаристика. Адже лише мемуарний жанр спроможний трактувати історію в інтимному ракурсі. А коли мемуари ще й щирі, а не змонтовані напоказ чи задля хизування, тоді їхня цінність зростає в геометричній прогресії.

Спогади наймолодшої доньки Гетьмана Павла Скоропадського і відзначаються граничною щирістю. Безумовно, їхня вартість не обмежується лише гіпертрофованою щирістю, але та щирість є визначальною для стилю мемуарів Олени Отт-Скоропадської. Якщо ж спершу поглянути на ці спогади суто по-історичному, то одразу ж впадає у вічі їхня закономірна пов'язаність зі спогадами самого Гетьмана Скоропадського. Незважаючи на кардинальну розбіжність у стилі викладу й трактуванні історичних подій, окремі томи спогадів батька та доньки мають певну спільну інтимну нитку, певний підземний струмінь, який перетікає зі спогадів батька до спогадів доньки.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Сьогодні побачимо теледебати 
  ·  Суми знову протестують 
  ·  Спільнота тверезих 
  ·  Росія визнає потребу віддати острови 
  ·  Литвин у Штатах 
  ·  Віддавати президентський ресурс ризиковано 
Погляд
  ·  Тігіпко не вміє рахувати? 
  ·  Львівський бензин під контролем 
  ·  Російські погрози для грузинів 
Поступ у Львові
  ·  "Оранжева осінь" львівських митців 
  ·  Шукайте себе активніше 
  ·  Члени ДВК вчитимуться самі 
  ·  Буняк знову голова 
  ·  Кому вибори, а кому -- коти 
  ·  Світле майбутнє Львова 
  ·  Небезпечна "будова століття" 
  ·  Мешканці Святоюрської гори 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ющенко зустрівся з харків'янами 
  ·  Посади для Януковича в Росії 
  ·  Чергова жертва КамАЗу 
  ·  Збирання відкріпних талонів 
  ·  Напад на агітаторів Ющенка 
  ·  Гудки за Януковича 
  ·  Лист генерала міліції 
  ·  Нова українська зброя 
  ·  Чи Ющенко поновить усіх звільнених? 
Поступ у світі
  ·  Підкорення Ель-Фалуджі 
  ·  Лівицю -- в нелегали 
  ·  Майбутній шлюб дочки імператора 
  ·  Віце-президент США побував у лікарні 
  ·  Помер ще один Арафат 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Перший рейтинг бізнес-леді 
  ·  Моршинський завод купило ЗАТ"ІСД" 
  ·  masterCard створює українську штаб-квартиру 
  ·  "Укртелеком" шукає оцінювача 
  ·  Пенсійні резерви міліють 
  ·  НБУ закликає іноземних інвесторів 
  ·  Жіноча праця якісніша та дешевша 
  ·  На шляху до національної іпотеки 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Історія у Поступі
  ·  Транспорт ХІХ сторіччя 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Маленька людина з великим серцем 
  ·  В очікуванні... Некрошюса 
  ·  Розпочали із графіки, вона найлегша 
Літературний Поступ
  ·  Щирі спогади гетьманівни 
  ·  Белетристичний дар я успадкувала від батька... 
Спорт-Поступ
  ·  Андрій ТЛУМАК: Мріяв стати космонавтом 
  ·  Втрати збірної України 
  ·  Чемпіони тримаються 
  ·  Різні уроки політехніків 
  ·  Тенісна еліта в Г'юстоні 
  ·  Шалене лондонське дербі 
  ·  Вольова перемога "Тайму" 
  ·  "Карпати" набирають обертів 
post-Поступ
  ·  Людина з бару 
  ·  За дідька лисого 
Пост-Faktum
  ·  Напій для еліти 
  ·  Шварценеґґера у президенти! 
  ·  У пошуках пацюка 
  ·  Новий "Фаренгейт" 
  ·  КАЛЕНДАР