BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Екологія Поступу.    Арт-Поступ.    Пост-Factum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
9 липня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Екологія Поступу  »  ЗАГРОЗА

___________________________________________________________________________

Стебницькі рудники лякають катаклізмами
Підготувала Вікторія ПРИХІД
 
Стебницькі рудники лякають катаклізмами
Минулого тижня Кабінет Міністрів України виділив 1 млн. 290 тис. 500 грн. для Стебницького гірничо-хімічного підприємства “Полімінерал”. Ці кошти воно має використати для проведення першочергових аварійно-відновлювальних робіт на своїх шахтах, адже якщо проблеми, що накопичувалися на “Полімінералі” десятиліттями, ігноруватимуть і далі, то Львівщині неминуче загрожує техногенна катастрофа — землетрус. У цьому принаймні переконані науковці. Місцеві чиновники, натомість, вважають, що розмови про ймовірність землетрусу — перебільшення, яке лише веде до нагнітання в області соціального напруження. Якою ж є ситуація в копальнях “Полімінералу” насправді? Про це “Поступ” вирішив дізнатися більш детально...

Стебницьке державне гірничо-хімічне підприємство “Полімінерал” видобуває калійну сіль із 50-х років. І коли зараз мова заходить про нього, то інакше, як “міною сповільненої дії”, його не називають. І мають рацію, бо, без сумніву, наслідки катастрофи, яка може статись тут будь-якої миті, передбачити не під силу.

Фахівці кажуть: якщо обвалиться шмат землі, у якій колись видобували калійні солі, то “підуть під землю” відразу кілька населених пунктів, серед яких знані курорти: Трускавець, Східниця, Моршин. Можуть зазнати збитків і інші міста: адже у Дністер і Чорне море тоді виллється до 3 млн. куб. м висококонцентрованих розсолів. Ущент буде зруйновано залізничні й автомобільні шляхи, що сполучають цей район зі столицею, зіпсується водогін Стрий-Дрогобич... Більше того, фахівці переконують: якщо не вирішити проблеми Стебника, то цілком реальною виглядає загроза техногенного землетрусу у 8 балів. Утім досить складно передбачити всі наслідки цього катаклізму, адже землетрус, переконують фахівці, здатен зумовити відповідні сейсмічні поштовхи по всій Європі.

Спеціалісти, які багато часу присвятили зазначеній проблемі, вважають, що причини такої критичної ситуації слід шукати ще в далекому 1965 році, коли на базі однойменного родовища полімінеральних калійних руд виникло Стебниківське державне гірничо-хімічне підприємство “Полімінерал”. Уже тоді, стверджують фахівці, було зроблено помилку, бо видобування солей здійснювали за застарілою й малоефективною технологією — зверзу-вниз. Унаслідок цього утворились накопичувачі токсичних відходів, так звані “хвостосховища”, і величезні пустоти завглибшки 70-300 м, над якими і розташовані населені пункти.
Перша проблема не змусили на себе довго чекати. 1978 року після землетрусу в Румунії в підземному руднику №2 підприємства стався аварійний водоприток. Цей випадок спонукав радянських учених “почухати свої потилиці”. Стало зрозуміло, що виправляти зроблені помилки треба негайно ж.

Спочатку вирішили взятися за закладання утворених пустот, які займали близько 30 млн. куб. м.
Збудований на підприємстві закладувальний комплекс (потужністю 300 млн. куб. м на рік) дозволив до 1995 року опрацювати лише 1,8 куб. м. Далі на виконання цих робіт забракнуло грошей, відтак їх припинили зовсім.
Іншим наслідком невдалого видобування руди стала проблема стійкості дамби хвостосховища, що перманентно дає про себе знати. Вперше про неї заговорили в 1983 році, коли в результаті прориву в Дністер потрапило близько 5 млн. куб. м суміші солей (385 г солей на літр). Понад 10 млн. мешканців міст і сіл, для яких Дністер — єдине джерело питної води, постраждали від цього.
Ремонтні роботи для ліквідації цього лиха тривали до 1987 року. Але й нині питання стоїть дуже гостро. Час від часу на рудниках відбуваються підземні прориви води. Посилюють украй напружену ситуацію систематичні відключення електроенергії — зупиняються кілька десятків насосів, що відкачують підземні води. Від початку грудня 2001 року відключення набуло постійного характеру.

Як розповідає керівництво підприємства, заплатити борги енергетикам воно не має чим. Грошей не вистачає навіть на природоохоронні заходи. Минулого року замість обіцяних 16 млн. 589 тис. грн. для цих потреб “Полімінерал” отримав лише 1 млн. 900 тис. грн.

Однак енергетиків не цікавлять проблеми “Полімінералу”. У них свій, раціональний, підхід до ситуації: “Немає грошей — не буде світла”. І жодні переконування (як-от: може піднятися вода і затопити рудники, а наслідки цього не передбачиш) на енергетиків не впливають. У них залізний аргумент — постанова Кабміну, яка дозволяє знеструмлювати злісних боржників. Дивує спокійне ставлення “Львівобленерго” до самої проблеми Стебника. Його керівники упевнені, що роблять добру справу, відключаючи “Полімінерал”: у такий спосіб вони зайвий раз нагадують про проблему недофінансування підприємства.

На самому “Полімінералі” оцінюють ситуацію не так оптимістично. Кожне наступне знеструмлення піднімає рівень соляного розчину — будь-якої миті він може потрапити в шахту. А тоді, аби зліквідувати аварійну ситуацію, кажуть шахтарі, потрібні будуть мільйони гривень (їх держава зараз не виділяє).

Дивно, що коли говорять про “Полімінерал”, не завжди згадують соціальний аспект проблеми: із 5 тисяч працюючих тепер тут залишилося від сили 600 осіб. І винні тут кілька факторів: і скорочення, яке масово відбувалось в останні роки, і просто відтік кадрів. Нині шахтар стебницьких рудників отримує вдвічі менше, ніж його колега в Донецьку. “250 грн. — це не зарплатня для здорового чоловіка, — каже генеральний директор підприємства Микола Яковлєв. — Тим паче, коли її постійно затримують. Про що ж тут можна говорити?” Нині середній вік працівників підприємства суттєво посунувся догори. Колись тут, розповідають шахтарі, здебільшого трудилися 30-річні — тепер допрацьовують лише ті, кому мало що лишилося до пенсії. Молодих же на підприємстві майже не побачиш. І це змушує замислитися, адже у 20-тисячному Стебнику функціонують лише два підприємства: з виробництва мастил і “Полімінерал”. На першому — десь близько 200 людей. Як заробляють на життя інші мешканці цього напівзруйнованого і похмурого через свою занедбаність містечка, де немає навіть готелю, — невідомо. Пересічний стебничанин, водій Степан, припустив, що багато хто підробляє у Трускавці чи Дрогобичі, але, вочевидь, забезпечити аж стількох городян ці містечка не можуть. Мабуть, для багатьох рятівними стали закордонні підробітки. Пан Степан розповів нам, що багато його знайомих саме так і чинять — їдуть за копійкою в інші держави. Або ж підторговують на вулицях Трускавця, Дрогобича, інколи — своєю городиною.


Що цікаво: судячи з розмов зі звичайними стебничанами, вони погано усвідомлюють наслідки лиха, яке їх може спіткати. Що більше, дехто навіть не відає, що підприємство називається “Полімінерал”. Для багатьох він — “калійний комбінат”. Власне тільки ці слова і прочитаєте перед в’їздом на територію “Полімінералу”. Усі інші частини назви давно поіржавіли, розібрати їх неможливо. Єдине, що знають в Стебнику про “Полімінерал” достеменно, — те, що “це — хімія”, отже — зло для навколишнього середовища. Дехто розповідав, що навколо підприємства довгий час нічого не росло. Містечкові поговори перманентно скидали всі городні негаразди на викиди відходів підприємства, яке свого часу працювало на повну потужність. Утім зараз воно зовсім не схоже на того монстра, яким колись його малювали мешканці. Тепер це лишень напівзруйновані будівлі, навколо яких панує вражаюча тиша, що створює ілюзію застиглості, спокою. Ніщо не виказує роботи, яка, попри все, ведеться під землею, хай і не так інтенсивно.

Нині багато інституцій пропонують вирішити проблеми “Полімінералу”. Громадські організації, наприклад, пообіцяли забезпечити держзамовлення на виробництво добрив. Відтак частину отриманого доходу від виготовлення зазначеного продукту можна буде відрахувати на заповнення пустот чи подолання іншої екологічної проблеми. Пропонують створити Всеукраїнський конкурс на розробку нової технології з видобутку солей. Але єдина вимога: ця технологія має враховувати нинішню техногенну ситуацію в районі. Повідомлялось, що деякі напрацювання є у ВАТ “Гірхімпром”: запропонував використовувати відходи для виробництва нової продукції.

Але цей варіант деяким спеціалістам видається малоефективним з кількох причин: по-перше, державі не потрібно такої кількості міндобрив, по-друге, існує конкуренція. І змагатися з білоруськими аналогами, які виходять дешевшими за ціною, стебницька сіль не може.

Є ще один момент: для розробки якихось нових підходів до діяльності “Полімінералу” потрібні кошти, а знаючи, як держава фінансує наукові інституції, можна засумніватися в здійсненності цього варіанту. Існує ще один, судячи з інформації від офіційних осіб, — найбільш реальний: закриття підприємства. Ще в березні міністр промислової політики Василь Гурєєв заявив, що в уряді говорять про закриття підприємства. Але, кажуть фахівці, на це потрібно чимало коштів і щонайменше 15-20 років. Директор підприємства Микола Яковлєв на те відповів: “Такий варіант є малоймовірним, бо підприємство — це не контора, яку закрив, віддав ключі — і все. Його не вдасться закрити без наслідків для навколишнього середовища. Реально говорити лише про закриття одного з рудників.

Окрім того, наша держава потребує міндобрив. Навіть за часів Союзу Україна не могла забезпечити себе калійними солями на 100%. Доводилося довозити з інших республік. Тому необхідність підприємства є цілком очевидною”.

Відтак зрозуміло, що “стебницька проблема” — зовсім не містечкова, і з нею не слід легковажити.

І, очевидно, доки на вищих щаблях влади не знайдуть варіанту її вирішення, доти карстові порожнини, дамби, хвостосховища лякатимуть нас своєю непередбачуваністю.

*************

Сторінка підготовлена в рамках спільного проекту суспільно-гуманітарного консорціуму “Генеза” та газети “Поступ” “Моніторинг екологічної ситуації на Львівщині через проведення журналістських розслідувань”, який здійснюється за сприяння благодійної організації “ІСАР-Єднання”.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Донецьк знову хоронить шахтарів 
Погляд
  ·  У Львові розкопали Руську вежу 
  ·  Ризький саміт надії 
  ·  Почесний донецькообластівець Леонід Кучма 
Поступ у Львові
  ·  Квартплата зросте на 30 відсотків 
  ·  Війна з дрібними підприємцями 
  ·  Купальські мандри довкола Львова 
  ·  Карпати” розпочали з нульової нічиєї 
  ·  Офіцери за імпічмент 
  ·  Продовжено термін техогляду 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кучма захопився інтернетом 
  ·  Як поділити власність екс-СРСР? 
  ·  Аваль” платить за “Україну” 
  ·  Імпічмент як modus vivendi 
  ·  Загроза митної війни 
Поступ у світі
  ·  Ховали віце-президента 
  ·  Три нові міністри 
  ·  Перша леді була поза підозрами 
  ·  Азійська демографічна домінація 
  ·  В Ічкерії очікують терактів 
  ·  Не купайтесь в Онтаріо 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Екологія Поступу
  ·  Стебницькі рудники лякають катаклізмами 
Арт-Поступ
  ·  Поцілунок ночі 
  ·  Театральна практика попереду теорії 
  ·  Театрознавець Любов Янас: Долати конфлікт сприйняття 
Пост-Factum
  ·  Дженіфер Лопес зіграє Кармен 
  ·  Ізабель Аджані і Жан-Мішель Жар вирішили одружитися 
  ·  let's Go Slava!!! (Уперед Славко!!!)