BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Літературний Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
14 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Ї-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

ТАКСИСТИ СМЕРТИ
Антін БОРКОВСЬКИЙ
 
Чомусь до цих людей шанобливо звертаються "ескадрони смерти", "чорні полковники", "легіон асасинів". Ми назвемо їх по-дружному, без зайвого патосу: таксисти смерти. Вони віддавна приходять вночі і лише листя нашого життя тріпоче під їхніми черевиками. Сила їхня не у зброї, вправність їхня не здолає жодного волевиявлення, проте наша нація дітей страху завжди їх сакралізувала. Інстинкт ні разу не підвів лемінґів, ми організовано долали власне життя своєю пасивністю. Некрофілія пошанівку застиглої мудрости давно задокументована та підписана головою ідеологічного трибуналу, ім'я якому підсвідомий двоємисл Джорджа Орвела. Всі все знають, всі все розуміють, проте "контра спем сперо" сподіваються, що візит виконавців Фатуму омине, що вдасться відхреститись чи відкупитись.

Таксистів не викликають і по приїзді вони не сигналять. Смерть віддавна приїздить за спинами цих людей, фірманів людського горя. Вони приносять мотив відчаю у наше роздерте страхом суспільство, депортуючи на останній вокзал. У той самий спосіб вони дарують спокій - адже це справді остання подорож. Раніше, коли вони звались нквд та ґестапо, то мали підстави принаймні для професійного гонору перед онуками, котрих тримали на зацюняних спортових штанях, намагаючись вибілити свою плямисту совість байками про колишні сеанси суспільної оздоровчої терапії. Тепер же вони втратили найважливіше, - ім'я. Вони небезпечні, але вже не породжують страху, - лише огиду. Вони прозоріші від подиху своєї пасажирки, кроки їхні нечутні, а слова невагомістю можуть дорівнятись лише державній конституції. Їх позбавили імени, а пісня їхня мовчазна. Вони не мають звань та строїв, не ходять на весілля, а замість шашки при боці мають зашморг. Вони причащають крицею й обряжають кров'ю. Вони їздять в однотонному авті, розцяцькованому веселковими кольорами смерти.

Всі досі непогамовані торочать лише про погані новини з передвиборних штабів, забуваючи про єдину справжню біду, - скоро скінчаться "нібито марґінали", буйні соціялісти і націоналісти, ті, по кого найчастіше приїздять, і тоді неодмінно приїдуть і по ваші діти. І для кожного буде свій апокаліптичний "беслан", бо таксисти завжди міняють маршрути, залежно від замовлення. Ніколи не минеться, аби рухівці бавились українізацією облради під час розгону білоруських опозиціонерів. Не буває такого, аби в Криму десантовані рускіє фашисти громили татар, а Львів мовчазно мислив лише про вічну недовшанованість пам'яти отців мілітарної українізації Галичини. Згадали нарешті гасло "свободи без солідарности" не буває - запізно. Нема вже з ким солідаризуватись і зрештою таксисти вже не приїздитимуть по свободу. Хоча момент врівноваження кривд неодмінно настане, адже колаборант має цінність лише тоді, коли є опозиція. Метафізика проста: хоча всі бики завиють по-вовчому - ясно, кого врешті дертимуть вовки. Сумнівний фінал нинішніх відступників, які важать не більше, ніж тінь отця Гамлета.

Так уже було у 30-х, 40-х, а нині у сусідній брамі. Від сипняку у транссибірському експресі, від голоду, від пацифікаційної кулі, або просто від бейсбольної біти. Після сусіда таксисти згодом підвезуть і тебе. Рукописи не горять?! От тільки не буває чужих газет. Запах спаленої редакції і є справжнім запахом спаленої свободи. Податкова приходить не до чужої редакції - вона приходить по десятину твоєї свободи. Бо і чужої свободи не буває. Хоча, справді, свобода слова, обтяжена власниками, часто випромінює крихкий запах зруйнованої довіри.

Чомусь за традицією не можна звинувачувати "багатостраждальний" народ, який схвально підтягав у такт гуркоту коліс, коли вивозили "крайнього" сусіда. Українці організовано передавали естафету "золотої баранки", не породжуючи шоферів, які би прагнули змінили карту руху. Тож і станемо нацією александрових.

І нехай лави поріділі, проте знайдуться затуркані, обдерті, биті, котрі поштовхаються трунами в останньому тріюмфальному штурмі цвинтарів, приміських лісів та тюремних лазаретів. Не підуть самі, вкотре змусять туди підвозити - і здригатиметься европейська спільнота від дипломатичних нот. І власникам таксофірм не бачити ніколи Ґути Ченстохової та не їздити на олімпіяди. Їм лишиться заґратований пансіонат для концвідпочинку в Ялті, який охоронятимуть вівчарки та спецназ, та радісні фітотерапевтичні зустрічі в лікувальних сосняках під Шушенським. У тих безмежних краях разом попід ручку дріботітимуть ґебіст і урка.

Із зони неможливо вийти на свободу - і завжди доведеться ховатися від колючого вітру свободи за колючим дротом.

Можливо, грузинської революції не буде, проте знайдуться люди, які вийдуть на узбіччя публічно проголосувати, не боячись, що мовчазний катафалк апокаліптичних днів українського вибору спиниться біля них. Відомі вже приклади відданої самопожертви , а тим, хто пережив криваві ночі становлення української демократії не забракне сил підвести очі і на нового начальника режиму постукраїнської Зони.









» 
НАЦІОНАЛ-АНАРХІЧНИЙ ЕНТРИЗМ
Трой САУТҐЕЙТ
 
Ми ніколи не приховували свого невдоволення тактикою більшости сепаратистських організацій цієї країни. Та пародія, яку вони називають політичною діяльністю, лише наближає день нашої цілковитої поразки. Дотепер такі групи хіба що розгортали передвиборні кампанії та займалися вуличним активізмом, як-от розклеювання листівок, плакатів, аґіток тощо. Наша позиція щодо передвиборних кампаній добре відома, натомість вуличного активізму ми цілковито не відкидаємо. Справді - вулична пропаґанда може принести доволі рясні плоди. Проте не можна покладатися на ці методи як на єдиний засіб політичної аґітації. І на це існує дві причини. По-перше, вірити, що революцію можна запалити, обліпивши вулицю плакатами та листівками, і якимсь дивом перетягти населення на наш бік - верх убозтва. Кожен активіст "зі стажем" знає, наскільки безґлузда така думка. По-друге, саме тому, що Держава перекрила (чи радше гадає, що перекрила) всі инші шляхи донести свої ідеї до ширшої авдиторії, мало не всі активісти змушені покладатися на цю безнадійну тактику розповсюдження листівок. Держава не переймається цією діяльністю, позаяк знає, наскільки вона неефективна. Якби ця стратегія становила реальну загрозу Державі, її негайно заборонили б.
Ентризмом називають процес входження, проникнення у благонадійні організації, інституції та політичні партії, щоб здобути контроль над ними, розколоти їх або ж щоб навернути деяких їхніх членів до нашої справи.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Переможця оголосять сьогодні 
  ·  В ЄС за старими паспортами 
  ·  Зняти Ющенка неможливо 
  ·  ПИТАННЯ ДНЯ 
  ·  Львівщина -- найбільший порушник? 
Погляд
  ·  Перепоховали Шептицьких 
  ·  Політреформа до кінця виборів? 
  ·  За освітою -- у США 
  ·  Шевченко може не зіграти за збірну 
  ·  Кінець доларової лихоманки? 
Поступ у Львові
  ·  До крапки ще далеко 
  ·  Знову борги і холод 
  ·  Студенти проти агітації 
  ·  Інваліди голосували з перешкодами 
  ·  Кого захищають сертифікати 
  ·  Львів'яни йдуть на Євробачення 
  ·  Вулиця Дорошенка -- не для всіх 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Влада готується до II туру 
  ·  КВУ вимагає ротації 
  ·  Поразка російських політтехнологів 
  ·  "Зелені" захищають Пущу-Водицю 
  ·  Боротьба із фальсифікаціями 
  ·  Вадим КАРАСЬОВ: Мороз і Кінах посилять позиції Ющенка в центрі України 
  ·  Комуністи ставлять на Януковича? 
  ·  Нові союзники Ющенка 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  У гру вступає дружина 
  ·  Тайвань купує незалежність 
  ·  Саміт ЄС -- Росія перенесено 
  ·  Чистка в Білому домі 
  ·  Провал референдуму 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Страхова дискусія 
  ·  Китайські інвестиції -- будуть 
  ·  Андрій БЛІНОВ: Облікова ставка -- інфляційний індикатор 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
  ·  Найрозумніша безробітна 
Літературний Поступ
  ·  Життя відроджується в пам'яті 
  ·  Скульптор Микола БУНИК: Тракль витинанкою на прапорі 
Ї-Поступ
  ·  ТАКСИСТИ СМЕРТИ 
  ·  НАЦІОНАЛ-АНАРХІЧНИЙ ЕНТРИЗМ 
Спорт-Поступ
  ·  Чорна неділя грандів 
  ·  Нестримна Морезмо 
  ·  На два фронти 
  ·  "Золото" із Крилатського 
  ·  Біля витоків здоров'я нації 
  ·  Звитяги українських боксерів 
  ·  Без Шевченка "Мілан" втрачає перемогу 
  ·  Галицький злет "Галичанки" 
post-Поступ
  ·  Елементи західного PR-у 
  ·  Що обирають українські німці? 
Пост-Faktum
  ·  Радехівські містечка 
  ·  Збиткове ожиріння 
  ·  Птахи вимирають 
  ·  Білоруських вояків учать танцювати 
  ·  КАЛЕНДАР