BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    25-Й КАДР.    Дискусія у Поступі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
2 листопада 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:33 27-03-2017 -   Львівське сміття розвезуть по п'яти містах області  
  16:32 27-03-2017 -   Львівське сміття розвезуть по п'яти містах області  
  16:28 27-03-2017 -   Завтра у Львові презентують життя та історію професійних театрів  
  15:8 27-03-2017 -   370 туристів з України та Польщі спільно підкорили «зимову» Говерлу  
  15:7 27-03-2017 -   До кінця весни у притулку для бурих ведмедів з’являться перші вольєри  
Україна
  16:37 27-03-2017 -   Двоє бійців загинули, підірвавшись на вибухівці – штаб АТО  
  16:36 27-03-2017 -   У школах долатимуть репетиторство вчителів – Гриневич  
  15:2 27-03-2017 -   Геращенко: Вбивця Вороненкова був скінхедом  
  14:12 27-03-2017 -   На Луганщині села залишилися без світла через обстріли  
  14:11 27-03-2017 -   В Одеській області начальник військового складу крав вибухівку  
Світ
  16:34 27-03-2017 -   Названо найдешевший напрямок для відпочинку в Європі  
  15:4 27-03-2017 -   Ле Пен поскаржилася на відмову банків видавати їй кредити  
  11:48 27-03-2017 -   У Всесвіті знайдено найхолодніше місце - ЗМІ  
  11:37 27-03-2017 -   У Санкт-Петербурзі далекобійники розпочали протест  
  10:7 27-03-2017 -   Меркель запросила доньку Трампа на саміт  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дискусія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Рідка безпека України
Антін БОРКОВСЬКИЙ
 
Краник
Україна з неминучістю цегли, кинутої в купу гною, все глибше занурюється у "стратегічну" співпрацю з Росією. Будь-який невеличкий політичний об'єкт, якщо тільки він виступає відокремлено від инших структур, поглинається цією драговиною. Порятунок можливий лише у причетності до ширших і потужніших структур, таких як НАТО та ЕС, адже ніхто не зможе витягнути "нейтральну" Україну з унітазу світової геополітики, якщо її туди заб'ють амбіціями російського державотворення. Країну на світовому узбіччі "підберуть" не стільки хазяйновиті, скільки захланні східні сусіди. І "підберуть" навіть не стільки завдяки мілітаристському втручанню, скільки завдяки звичайнісінькому підкупові київських чиновників вищих ешелонів. І підкуп здійснюватиметься не примітивними кейсами з валютою, але у спосіб різних угод на газо- та нафтотрейдерство. Хто торгує російськими нафтопродуктами і газом, той в Україні і заробляє найбільші гроші. Гроші творять владу, а далі вже настає політологічна циклічність.

Свого часу, на початку 90-х, фахові диспутанти, які "оперативно" працювали зазвичай у громадському транспорті, безперестанку лякали обивателів відключенням газу. "От відключить Расєя газ, і що будете робити зі своїм суверенітетом?" Газ не відключали, а напругу у київсько-московських розбірках зняло розуміння того, що не лише "нам" постачають газ, але цей газ транспортують "нашою" територією до Европи.

Вже відійшли у сиве минуле балачки на тему "ми вам, а ви нам", і геополітичний романтизм "слов'янського братерства" замінили мільярдні розрахунки. Маємо бути свідомі того, що Кремль прагне зберегти "нинішній" політичний лад в Україні серед иншого і тому, що той є лагідним споживачем дуже дорогих для української економіки газу і нафти, і тут, нажаль, каламбуру нема. Дружньо-братні розрахунки насправді обтяжливі для "меншого" з братів, який незабаром змусить своїх громадян купувати бензин по долару за літр. У той самий час саме від нашої позиції залежить енергетична безпека Кремля, який наразі, попри всі пустопорожні погрози, так і не придумав позаукраїнського транзитного маршруту газу до ЕС. А грошики за транзит йдуть справді чималі, инколи навіть складається враження, що весь сектор української нетіньової економіки, з її колаптоїдним псевдо-розвитком, живиться завдяки невірогідним масштабам контрабанди, залізничним перевезенням та нафтогазовому транзиту з Росії.

Коли йдеться про енергобезпеку держави, йдеться про її енергетичну незалежність, що передбачає опору на власні енергоносії, наявність економічних можливостей для забезпечення себе енергоносіями та можливість забезпечення себе різними джерелами енергопостачання. Українську залежність від Російсько Федерації можна подолати лише завдяки довготерміновим контрактам з Туркменістаном, та успішною реалізацією проектів з розвитку родовищ Казахстану та Узбекистану, хоча і в Україні є стратегічно важливі поклади природного газу, зокрема у шельфі Чорного моря.
Вистояти перед грізним східним сусідом можна лише обстоюючи колегіальні інтереси, де нашим єдиним союзником є Польща та ЕС. І Україна з Польщею мали би уможливити здійснення спільних енерго-стратегічних проектів "не десь-колись у далекому майбутньому", а таки зараз.

Ціни на пальне в Україні стрімко зростають через спекуляції, породжені монополізмом постачання нафти, а особливість проблеми енергетичної безпеки як України так і Польщі в тому, що обидві залежні від зовнішніх ресурсів нафти та газу, і водночас є територіальним монополістами його транзиту.

З Російською Федерацією працювати ніби-то вигідно, проте, часом закрадається питання, чи варто вперто працювати з одним постачальником газу чи все ж таки слід диверсифікувати постачальників "рідкої та газоподібної безпеки нашої держави". Даруйте за вимушений каламбур.

Енергетична безпека це не лише джерела постачання енергоресурсів, але й шляхи постачання. Є досить показовий приклад Латвії і порту Вентспілс, який вже півтора року фактично блокований російською компанією "Транснєфть", що виходячи зі своїх внутрішніх міркувань не хоче транспортувати нафту через цей термінал. Мета подібних маніпуляцій нафтових гігантів у тому, аби змусити латвійську сторону дати дозвіл на приватизацію цього комплексу. Не менш красномовним прикладом є припинення ЮКОСом постачання нафти на Мажейкяйський нафтопереробний завод у Литві, хоча обидва суб'єкти пов'язані десятирічною довготерміновою угодою про транспортування нафти для потреб цього заводу, який є єдиним нафтопереробним заводом у Балтії.

Колишній прем'єр-міністр Польщі Кшиштоф Белецкі якось зазначив, що загалом дискусії про першочерговість політичної чи економічної рентабельности у національній безпеці, вирішувати тим простіше, чим вищою є економічна рентабельність проектів. Тобто чим більше виправдано все економічно, тим простіше довести важливість обраної стратегії, але у ситуації з фінансовим ризиком завжди є свої особливості, наприклад Польща виявилась пов'язаною довготерміновими контрактами на постачання газу тоді, коли стало очевидним, що її потреби в ньому набагато менші.
18 лютого 2004 року Газпром за офіційною версією через недоплати і викрадення перекрив газовий кран Бєларусі, і це позначилось навіть на Польщі. Свого часу польські уряди прем'єрів Бузека і Міллєра припустилися кількох помилок. Уряд Бузека намагався унезалежнитись від російського Газпрому і була домовленість про постачання газу з Норвегії, де газ дорожчий. Проте питання зберігання цього газу не було вирішене, і постачання імпортного газу вимушено збільшилося. Міллєр ще перед приходом до влади декларував перегляд угод з Норвегією, керуючись тим, що російський газ найдешевший і найбільш якісний. З Норвегією переговори припили, уряд Міллера застановися на контрактах з купівлі ямальського газу, а питання диверсифікації газопостачання залишилось другорядним. Було досягнуто умов про скорочення на 26% постачань газу з инших джерел, і про збільшення ставок на транзит, що негативно позначилось на польській економіці. Росія заборонила реекспорт. Загальмувався процес диверсифікації джерел газопостачання і Польща у газових питаннях виявилась безборонною перед Росією.

Дискусія на теми диверсифікації у Польщі вже точилася, але можливість обирати постачальників газу безпосередньо залежить від рівня економіки. На початку 90-х Польща вже вела перемовини з Норвегією щодо можливостей постачання норвезького газу, проте лише десятьма роками пізніше уможливилось ведення серйозних перемовин.

Є й другий бік медалі. За інформацією Євгена Сухіна, віцепрезидента українського Союзу промисловців та підприємців, на сьогоднішні близько 80% російського газу йде транзитом через Україну, а майже 60% російської нафти йде транзитом територією України та Польщі. Українська економіка наразі може живитись використанням транзиту, а за п'ять-сім років Росія сама стане транзитною територією для туркменського газу. Якщо оцінити баланс споживання російського газу та його експорту до ЕС, то маємо зменшення подачі газу до ЕС і збільшується внутрішнє споживання його Росіє. осією. Україна та Польща можуть досягнути успіхів якраз на транзиті туркменського газу. Реалізація обхідних газо- та нафтогонів наразі мало реальна і найближчим часом Росія не буде будувати жодного маршруту в обхід України та Польщі, адже для Росії це економічно невигідно і потребує дуже серйозних коштів, які знайти нелегко, та й для побудови потрібно 8-10 років.
Таким чином, від спільної українсько-польської транзитної політики надто багато зараз залежить не лише Росії, але й Европі та Азії. Нажаль головним перешкодами лишаються старі постовєтські хвороби, такі як бюрократія в урядах, невміння ухвалювати швидкі і правильні рішення, та вплив суто політичних моментів на економічні стосунки, що найбільше помітно у маніпулюваннях громадською думкою у пресі.

На думку Михайла Гончара, президента фонду "Стратегія", енергетична безпека - це стан захищености економіки країни, що ґарантує безперебійність забезпечення енергоресурсами як за звичайних, так і за надзвичайних умов. Ґарантувати безпеку економіки держави за умов браку власних енергоресурсів може лише диверсифікація джерел їх постачання. І Україна, і Польща не мають достатніх ресурсів для покриття економічних потреб за умов стрімкого економічного зростання, але є принципові відмінності, бо Польща, нехай і має високі показники нафтової і газової залежности від Росії, однак має змогу альтернативного постачання через створення системи Ґданськ-Плоцьк, яка у кризовій ситуації зможе забезпечити країну необхідними нафтовими ресурсами. Україна намагалась йти цим шляхом, створивши нафтогін Одеса-Броди. Тож логічним виглядало прагнення обох країн реалізувати проект інтеґрації нафтотранспортних систем, аби створити наскрізну систему Одеса-Броди-Плоцьк-Ґданськ, яка би могла ґарантувати високий рівень безпеки держав-партнерів. Польща була досить послідовна у реалізації своїх інтересів, проте Україні це традиційно не вдалося.

Обґрунтування реверсу піддається сумніву зі словами "сьогодні зарано, завтра запізно", адже твердження про брак пропозицій на ринку центральноазійської чи каспійської нафти для транспортування її з Одеси до Бродів не відповідає дійсності. Реально було зірвано масштабний проект, що є елементом безпеки не лише України чи Польщі, але ЕС загалом, найбільшим конкурентом якої зараз є Сполучені Штати. Зрештою, Україні вкотре не вдалося знайти спільної мови з Европою, проте у той самий час зі Штатами порозумівся Путін.

Безперечно, Україні чи Польщі нема сенсу потрапляти у жорна світових нафтових розкладів між США, ЕС та Російською Федерацією. Україна і Польща мають контроль над колосальним транзитним територіями, фактично від моря до моря, тож є змога створення спільної диверсифікованої системи постачання нафти, і згодом, років за десять, можна було би створити і альтернативну систему постачання газу, якщо Польща реалізуватиме норвезькі контракти. Ніхто не спрогнозує ситуацію на газовому ринку за десять років, - нині норвезький газ виглядає дорогим, проте завтра, враховуючи можливий ціновий "шантаж" з боку Росії, він може таким не видаватись.

Отож, потреба у діалозі на енергетичні теми між Україною і Польщею стає все нагальнішою. І саме те, що зараз відбувається з проектом "Одеса-Броди" може бути дуже показовим, для з'ясування, хто є хто в Україні і стати лакмусовим папірцем для визначення геостратегічних уподобань.

На думку Олександра Чалого головні джерела нафти і газу зараз не в Росії, а в Центральній Азії, і Україна довела можливість виходу з під російської залежности, коли розробила схему постачання газу з Туркменістану. Мало хто свідомий того, що останні 4 роки Україна не купує газ у Росії, - ми споживаємо газ, який дістаємо як плату за транзит. І Україні треба лише розширювати вимоги ЕС щодо співпраці з Росією, яка відмовляється ратифікувати Европейську Енергетичну Хартію. Спільно з ЕС Україна вже спроможна довести Росії, що ринок нафти і газу повинен реґламентуватись. Україна має співпрацювати з Росією не лише на двосторонньому рівні, ці стосунки необхідно інтеґрувати у польсько-український контекст, врешті у загальноевропейський, залучивши інтереси країн Центральної Азії. Диверсифікація - це не просто постачання енергоресурсів з різних джерел, - це насамперед можливість впливати на цінову політику щодо споживача ресурсів, - світова практика свідчить, як тільки з'являються инші джерела постачання, так одразу "чомусь" падає ціна на постачання. Після того, як вдалося запустити гілку Плоцьк-Ґданськ у режимі і прямого, і реверсного використання, одразу ж ціна на нафту на нафтопереробних заводах у Польщі впала. У будь-якому разі, навіть якщо Польщі і Україна не спроможні відігравати провідних ролей на світовому ринку, то вони цілком можуть відігравати ці ролі на ринку европейському, адже є ключовими транзитними країнами для постання газу з Евразії до Европи. На початку 90-х Україна контролювала 95% транзиту російського газу в Европу і нині лишається абсолютним монополістом у цьому питанні, бо контролює близько 90% транзиту російського газу. Наступні 5-8 років, навіть якби були свідомі політичні зусилля Кремля, змінити цей статус неможливо в силу технічних причин. Спільно Україна і Польща контролюють 100% транспортування російського нафти і газу в Европу суходолом. Консолідація подібної політики може означати лише спільну вигоду обох країн і означатиме можливість впливу на цінову політику Росії. У той час, коли стрімко зростає ціна на російську нафту, напевно було би логічним і обґрунтованим підняття і транзитних ставок?! Аналогічно виглядає ситуація з газом. Контроль над транзитом є основним важелем ціни на нафту, адже Росія перевозить танкерами менше 18% нафти, а решта йде найтогонами. І стратегія має бути одна - росіяни піднімають ціну на нафту, - Польща з Україною пропорційно піднімають ціну на транзит, адже лише так можна стримувати політику необґрунтованого підвищення ціни.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Маневри штабів Вікторів 
  ·  Лаври переможця для Ющенка 
  ·  Тимошенко бачить переворот 
  ·  ОБСЄ: вибори недемократичні 
Погляд
  ·  "Пора" закликає до спротиву 
  ·  Львів'яни не визнають результатів 
  ·  США попереджає про теракти 
  ·  Подвійне громадянство до другого туру 
  ·  Крок назад української демократії 
  ·  Литвин -- миротворець 
Поступ у Львові
  ·  Молимося разом із поляками 
  ·  У Бродах загинула дитина 
  ·  Суд відмовив Соколову 
  ·  Вшанували пам'ять Шептицького 
  ·  Львів'яни платять, а ЖЕКи в боргах 
  ·  Вибори на темно 
  ·  Ніч вибору 
  ·  Львівщина проголосувала 
Поступ з краю
  ·  Станіслав НІКОЛАЄНКО: Ми не підтримаємо Януковича 
  ·  Технологія донецького "пиріжка" 
  ·  Подвійне громадянство не підтримають 
  ·  Янукович домовляється з лівими 
  ·  Дискредитоване опитування 
  ·  Виборців порахували двічі 
  ·  Реакція світу 
Поступ у світі
  ·  Терористичний понеділок 
  ·  Червона перемога в Уругваї 
  ·  Таємниче зникнення Пілсудського 
  ·  Останнє слово Буша та Керрі 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Житлові стимули 
  ·  Техніка дорожчає 
  ·  Авіаоб'єднання по-російськи 
  ·  ''УкрАвто'' скуповує борги FSO 
  ·  Шоу триватиме 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
25-Й КАДР
  ·  Найцікавіше попереду 
Дискусія у Поступі
  ·  Рідка безпека України 
Арт-Поступ
  ·  Дні української музики у Польщі 
  ·  Дириґент Роман РЕВАКОВИЧ: У культурі мусить бути більше консонансу, ніж дисонанс 
Спорт-Поступ
  ·  Сумбур львівського дербі 
  ·  Українці йдуть далі 
  ·  Волейбольний жереб 
  ·  Зачекаємо до грудня 
  ·  Протистояння "кельтів" та "кротів" 
  ·  "Зоря" згасає? 
  ·  Дні мінського хокею у Києві 
  ·  Революції не скасовано 
post-Поступ
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Колишнє місто Потелич 
  ·  Буша привітали з перемогою 
  ·  Доля невірних дружин 
  ·  Телевізор-гібрид 
  ·  Жиріновський -- парфумер 
  ·  bJORK: Найсуттєвіше в музиці -- голос