BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Мікроскоп пана Юрка.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
Я хотів створити демократію, але не продумав, яким чином... Єдине, про що я шкодую — це про свою участь в уряді. Мій уряд допоміг людям прийняти капіталізм»
Яцек КУРОНЬ
 
19 листопада 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  17:48 17-11-2017 -   У центрі Львова побудують церкву  
  15:13 17-11-2017 -   У Львові буде вулиця Яцека Куроня, але це не Стрийська  
  15:10 17-11-2017 -   На Львівщині стартує сезон полювання на зайців  
  14:46 17-11-2017 -   На Радехівщині затримали браконьєрів, що вполювали двох косуль  
  13:25 17-11-2017 -   У районному суді Львова вибухівки не знайшли  
Україна
  15:17 17-11-2017 -   Розробку спідньої білизни для жінок у ЗСУ відклали через критику  
  15:15 17-11-2017 -   Луценко каже, що справа у НАБУ стосується його сина  
  14:45 17-11-2017 -   Дніпровські лікарі рятують капітана поліції, що підірвався на міні  
  14:44 17-11-2017 -   Дощі зі снігом: якою буде погода на вихідні  
  13:38 17-11-2017 -   У Києві у ході весільних гулянь, сталося вбuвствo через необережність  
Світ
  15:19 17-11-2017 -   Польські кардіологи безкоштовно прооперували жителів Львова  
  15:8 17-11-2017 -   В італійській тюрмі помер колишній ватажок «Коза ностра» Тото Ріїна  
  10:57 17-11-2017 -   Саудівським принцам запропонували обміняти свої статки на свободу - ЗМІ  
  10:41 17-11-2017 -   В Японії залізнична компанія вибачилась за відправлення поїзда на 20 секунд раніше  
  10:17 17-11-2017 -   Німеччина – фаворит букмекерів на перемогу у Чемпіонаті світу з футболу  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Розсекречення Дмитра Чижевського
Іван ЛУЧУК
 
Славістика. Том І: Дмитро Чижевський і світова славістика: Збірник наукових праць / Редактори Роман Мних, Євген Пшеничний. -- Дрогобич: Коло, 2003. -- 446 с.

Хоча останніми роками в Україні перевидавали "Історію української літератури" Дмитра Чижевського, проте весь масив його творчого доробку й надалі залишається у нас наче за сімома замками, за сімома секретними печатями. Ще дещо з доробку Чижевського в нас так-сяк видають, зокрема стосовно українського бароко, ім'я вченого вряди-годи згадується в тому чи іншому контексті, проте до комплексного осмислення його постаті та наукової діяльності щойно почали доходити руки. Честь і хвала дрогобичанам Романові Мниху та Євгенові Пшеничному, які взяли на свої наукові плечі ношу ґрунтовнішого ознайомлення української громадськості з собою та творчістю великого вченого.

Дмитро Чижевський, без сумніву, є одним із найвидатніших світових славістів минулого століття, без нього годі уявити розвиток цілої низки славістичних дисциплін. Це стосується літературознавства, історії, філософії та й цілої гуманітаристики загалом. Окрім усього, нам таки ще доводиться наполегливо наголошувати на тому, що Дмитро Чижевський є українським ученим. Так воно і є, хоча є підстави вважати його й російським чи німецьким науковцем, а частково навіть чеським чи американським, якщо керуватися географічними чинниками. Можна провести відносну паралель із контроверсійним колегою Чижевського Романом Якобсоном, який залишається таки російським ученим, хоча є також і американським, а попрацювати й пожити йому довелося в багатьох країнах. Чижевський більшу частину своєї долі пов'язав із Німеччиною, лише там він почувався більш-менш комфортно, якщо можна говорити про якийсь комфорт стосовно людини, якій скрізь увижалися чорти. Видатний сучасний сербський письменник Мілорад Павич у своєму романі "Зоряна мантія", коли мова заходить про місто Гейдельберг, садовить свого героя в ресторан, крізь вікно якого колись "російський " учений Чижевський бачив чорта. Про чорта Павич не збрехав, проте національну приналежність ученого міг би таки краще засвоїти, адже користувався його працями під час написання власної історії сербської літератури періоду бароко. А ще Мілорад Павич зізнався мені особисто у приватній розмові, що одним із найулюбленіших його літературних явищ є українське бароко, зокрема творчість поета Івана Величковського. А чи не найсерйознішим фахівцем із питань українського літературного бароко, власне, і був Дмитро Чижевський. Та я, редагуючи український текст роману Мілорада Павича "Зоряна мантія" в перекладі Алли Титаренко таки не переправив "російський" на "український" стосовно вченого Чижевського, залишивши цю провину на совісті Павича. Бо таки є вагомі підстави називати Чижевського також і російським ученим. І баста.

Збірник складається із трьох частин, перша з яких містить матеріали наукового семінару, присвяченого Дмитрові Чижевському. Цей семінар проходив у травні минулого року у Дрогобичі, а організаторами його були Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Німецьке товариство Яна Амоса Коменського. При цій нагоді варто зазначити, що саме Дмитро Чижевський відкрив та вперше інтерпретував основний твір чеського ученого з сімнадцятого століття Яна Амоса Коменського "Загальна порада про виправлення справ людських", а іменем Коменського названо головний університет Словаччини і, як бачимо, конкретне німецьке товариство. Помер, до речі, Коменський в Амстердамі, хоча менше з тим. Такий космополітичний приклад Коменського є характерним і для розуміння багатоплановості самого Чижевського. У семінарі взяли участь не лише дрогобичани Марк Гольберг, Микола Зимомря, Володимир Кемінь, Роман Мних, Зоряна Петрухіна та Галина Удяк, але й киянка Ірина Валявко та берлінець Вернер Кортгаазе. До слова, доктор філософії Вернер Кортгаазе, власне, і є головою того Німецького товариства Яна Амоса Коменського. Не зупиняючись на кожній доповіді, переоформленій у статтю, варто лишень зазначити, що всі вони відповідають високим науковим стандартам і витримують найприскіпливішу критику. Окрім усього, і тим самим Дрогобич заявляє про себе як про солідний науковий центр, хоча офіційно він є лише центром Дрогобицького району Львівської області.

Другий розділ містить спогади та епістолярію, а також статті, які жодним чином не могли фігурувати як доповіді на дрогобицькому семінарі. Саме зі спогадів можна почерпнути багато цінної та цікавої інформації про особу Дмитра Чижевського, про його звички та "заграня". Тут комічне переплітається з трагічним, однак, це все цікаво, і знову ж таки раз по раз вигулькують містичні сюжети і ті ж таки чорти. Особливо хочеться відзначити дуже ніжні, попри свою інформативність, спогади Ганса Георга Гадамера, Асі Гумецької та Анджея де Вінцеза. Дрогобицький науковець, завідувач кафедри теорії та історії української літератури місцевого педуніверситету Євген Пшеничний спільно із дослідником з німецького міста Галле Володимиром Янценом підготував добірку листування Дмитра Чижевського з Василем Сімовичем. Рекомендую прочитати цю переписку поперед іншими матеріалами. Знайшлося тут місце і для однієї "історії філософського скандалу", -- якого саме -- нехай залишається інтригою та стимулом відшукати для себе цей збірник.

Третій розділ містить деякі матеріали із творчої спадщини Дмитра Чижевського у супроводі спільної статті Романа Мниха та Зоряни Петрухіної "Літературно-теоретичні та компаративістичні розвідки Дмитра Чижевського". Усі чотири опубліковані тут статті великого вченого є буквально шедевральними, суперчижевськими: "До проблем бароко", "Деякі проблеми порівняльної історії слов'янських літератур", "Книга як символ космосу" та "Сведенборґ у слов'ян". На з'їзді славістів у Празі 1968 року Чижевський відмовився виголошувати свою задекларовану доповідь на знак протесту проти того, що в совку заборонено навіть згадувати йог ім'я, не те що праці. Буквально через деякий час до Праги в'їхали радянські танки. Чижевський знав, що робить. І нам тепер пора знати, що робити з його гігантською творчою спадщиною.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Уряд Ющенка 
  ·  Вибір для Галичини 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
Погляд
  ·  Львів на барикаді 
  ·  Медведчук не хоче Януковича? 
  ·  Журналісти проти брехні 
Поступ у Львові
  ·  Будинок для трійнят та мешканців кам'яниць 
Поступ з краю
  ·  Київ готують до "надзвичайки" 
Поступ у світі
  ·  Жертви чорного золота 
Економіка у Поступі
  ·  Володимир САПРИКІН: Ціни на паливо зростуть після виборів 
Мікроскоп пана Юрка
  ·  МІКРОСКОП ПАНА ЮРКА 
Арт-Поступ
  ·  Дві музи -- дві сестри 
Літературний Поступ
  ·  Розсекречення Дмитра Чижевського 
Спорт-Поступ
  ·  Людмила КОРОЛЕНКО: Вболіваю за львівську гімнастику 
post-Поступ
  ·  На вчителів тиснуть 
Пост-Faktum
  ·  Арафат бореться за життя 
  ·  Дорога забавка Raptor 
  ·  Рекордний десерт 
  ·  Новий вид людини? 
  ·  Концерт для паперу й оркестру 
  ·  КАЛЕНДАР