BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
18 жовтня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:23 23-06-2017 -   На полігони Львівщини вивантажили 140 тонн сміття  
  16:21 23-06-2017 -   В Національному музеї ім. Андрея Шептицького презентують новий арт-проект  
  15:0 23-06-2017 -   На шахті «Степова» провели евакуацію  
  14:34 23-06-2017 -   Садовий звернувся до посольств щодо евакуації дітей зі Львова  
  13:8 23-06-2017 -   Сьогодні у другій половині дня – шквалистий вітер 25 м/с, гроза і град  
Україна
  16:31 23-06-2017 -   РНБО невдовзі розгляне реінтеграцію Донбасу  
  16:25 23-06-2017 -   Луценко знову готує підвищення зарплат прокурорам  
  14:57 23-06-2017 -   В Україні прокоментували арешт застави за Євробачення-2017  
  14:39 23-06-2017 -   На Чернігівщині лісничий погорів на хабарі в 90 тисяч грн  
  14:37 23-06-2017 -   Вибух джипа у Києві: знайдено вибуховий пристрій  
Світ
  16:28 23-06-2017 -   Вчені наділили марсохід Curiosity штучним інтелектом  
  14:58 23-06-2017 -   Поліція назвали причину пожежі в багатоповерхівці Лондона  
  13:7 23-06-2017 -   У Росії пацієнт побив лікаря за те, що той поцікавився його тату  
  11:27 23-06-2017 -   Бундестаг реабілітував усіх засуджених у післявоєнні роки за гомосексуальні зв'язки  
  11:24 23-06-2017 -   У Німеччині дозволили стеження за листуванням в месенджерах  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Автанділ ВАРСІМАШВІЛІ: Театр -- це моя дитина
 
Автанділ ВАРСІМАШВІЛІ
Приїзд на Міжнародний театральний фестиваль Автанділа Варсімашвілі був очікуваний театралами. По-перше, всі знають, що Грузія завжди славилась своєю акторською школою, та й режисер Автанділ Варсімашвілі запам'ятався нам чудовим "Гамлетом". Цього разу режисер привіз виставу "Комедіанти" Дж. Озборна. Показ "Жовтого ангела" на сцені Першого українського театру для дітей та юнацтва не претендував на мистецьку цінність, бо був створений для акторки Ірини Мегвінетухуцесі як вечір у кав'ярні. Ми не могли не скористатися з нагоди і не поговорити з режисером, який є втіленням грузинської режисури середнього покоління.

-- Як тепер живе грузинський театр?

-- На це однозначно важко відповісти. Я думаю, що грузинський театр переживає перехідний період, бо останні два-три роки він був у опозиції до президента Шеварднадзе і до певної міри став політичним. І в деяких виставах це вже доходило до грубої плакатності, до брутальної лайки. Грузинський театр завжди був дуже політизованим, але за останні два роки відбулась надто сильна його поляризація. Зараз, після відходу Шеварднадзе, грузинський театр на роздоріжжі, треба шукати інші теми, бо головна вже вичерпала себе. Це так загально про грузинський театр.

Якщо конкретно, то Роберт Стуруа живий-здоровий, чудово працює, не всі його вистави сприймають так захоплено, як колись сприймали "Річарда ІІІ" та "Кавказьке крейдяне коло", але повага до нього і глядачів, і колег залишилась такою ж, як і колись. Тимур Чхеїдзе працює дуже цікаво, на мою думку. Зараз з'явились нові театри, нові імена, які більше приваблюють глядачів, ніж визнані майстри, за всієї поваги до них. Є молодий режисер Давид Тотоашвілі, надзвичайно цікавий. Є Гога Мардвінашвілі. Практично зараз наше покоління є у всіх театрах. Зараз у всіх таких закладах, крім Театру імені Шота Руставелі, працюють молоді режисери. В Тбілісі -- 21 театр. Це дуже цікаве театральне місто. Звичайно, є і погані роботи, як і у всіх містах світу, але є дуже цікаві і скандальні вистави. Відкриваються маленькі театри. У нас, на противагу іншим республікам, дуже пізно розпочався студійний театральний рух, ми ще довго сиділи в академічних стінах і не виходили на театральний простір. Десь лише чотири-п'ять років тому почався цей рух і з'явилось дуже багато театрів. Я думаю, що це також було пов'язане з політикою, бо грузини дуже заполітизовані люди, і театр ніяк не міг обійти ці теми. Просто народжувались театри, які були в опозиції до влади. Я думаю, що наш "Вільний театр" виник саме на хвилі загального протесту, нас так і називали -- політичним театром, театром протесту. А зараз ми дуже уважно дивимось, що відбувається в країні і які теми замовить наш глядач.

-- Розкажіть трохи більше про "Вільний театр".

-- "Вільний театр" виник три роки тому. Я його єдиний власник. Я купив склад на проспекті Шота Руставелі. Це був склад театру імені Грибоєдова, а я ж є його художнім керівником і так позловживав своєю посадою -- купив склад, який був нерентабельний і непотрібний театру, бо вже таких громіздких декорацій, як колись, ніхто не робить. Цей склад пустував, був збитковим, бо треба було платити за електроенергію. Тож я скористався своїм службовим становищем (ніколи цього не приховував), купив цей склад і збудував там театр. Оскільки я працював у російському театрі і далі там працюю, то мені хотілося створити ще й грузинський театр. Я не хотів об'єднувати два театри. І три роки тому ми відкрили новий. Наш театр має форму корабля з вітрилами.

Першою постановкою були "Комедіанти", яких ви побачили на фестивалі, а за три роки в репертуарі театру вже є 18 вистав. Звичайно, не всі однакового рівня, але я з гордістю можу сказати, що за рейтингом це один із найцікавіших і популярних грузинських театрів, бо крім тих тем, про які я вже говорив і які цікаві грузинському глядачеві, ми ще мандруємо Грузією, граємо в селах, малесеньких містечках. У Грузії немає театру, який би мандрував більше, ніж ми. Ми цьогоріч навіть зуміли ввійти в південну Осетію і зіграти там. Це також допомогло нам здобути популярність. Ми були в реґіонах, де років 12 не було жодного театру. За цей час виросло ціле покоління. Ми зустрічалися з глядачем, який вперше у своєму житті бачив театр. А ще я не боюсь талановитої молоді, запрошую її до себе на роботу. Шукаю талановитих режисерів. Я з гордістю можу сказати, що всі найталановитіші молоді режисери Грузії ставили вистави у "Вільному театрі". Я їх всіх запрошував, вони приходили зі своїми командами, зі своїми групами, і наш театр дав змогу відкритись ще й іншим театрам. Вони починали в нас, а потім відкривали свої театри. Добре ще й те, що театр розташований у центрі Тбілісі, за 25 метрів від резиденції президента, на проспекті Руставелі. Цей театр -- моя гордість. У мене 12 акторів, а інших запрошуємо. І не лише я, а ті режисери, які приходять ставити до нас вистави. І зараз понад 200 грузинських акторів грає у нашому театрі, всі вони можуть сказати, що вони -- актори нашого театру. Знаєте, інколи буває так, що хтось каже, що він актор "Вільного театру", а я поняття не маю, хто він такий. Але мені приємно, що вони так вважають.

-- А скільки постановок у "Вільному театрі" здійснили Ви?

-- У "Вільному театрі" йде мій "Гамлет", який я поставив давніше і переніс його зі змінами. Ви ж бачили "Гамлет" у Львові -- це ще була дуже свіжа вистава. А тепер вона дуже змінилась, я її скоротив. Йдуть "Комедіанти", Телеістерія" і "Провокація". Отже, чотири з 18 вистав -- мої. Наш театр дає вистави кожен день і навіть інколи в понеділок, якщо продані квитки. І в нас завжди -- аншлаги. Я годину тому дзвонив у Тбілісі й довідався, що вже всі квитки продані аж до листопада. І це чудово. Можливо, для іншого міста це нормально, а для Тбілісі -- ні, бо у нас зазвичай квитки купують за день-два. І я без зайвої скромності можу сказати, що гордий з цього, бо це -- моя дитина. І мені болить її біль, і тішить радість.

Зараз гарні часи. Деякі актори стали дуже популярними за ці три роки. Ось актор, який грав Вахтанга, Рамаз Іоселіані -- мій учень, ще три роки тому його ніхто не знав, зараз він один із найпопулярніших грузинських акторів. І так декілька акторів відбулись завдяки "Вільному театру". Є й режисери. Я вже казав про Давида Тутаошвілі, чудовий молодий режисер, який зробив у нас постановку вистави, яка називається "Покоління джинсів", і вона побила всі можливі рекорди в Грузії. Це вистава, на яку продаються квитки за три чотири місяці заздалегідь. Я взагалі можу грати просто одну цю виставу щодня, і щодня будуть аншлаги. Але ми цього не робимо. Я цієї вистави не привіз лише через склад, але дуже б хотілося показати її львів'янам.

-- Який у Вас зал?

-- На 139 місць. Дуже зручні крісла, з ярусом. Дуже комфортно, хороше опалення. Сцена велика -- 11 м завдовжки, 8 -- вглиб. Звичайно, ще б три метри вглиб не завадило, але не вийшло. Проте ми часто виїжджаємо і граємо на великих сценах. Ось навіть зараз ми у Львові, а на стаціонарі йдуть вистави і паралельно відбуваються гастролі в Єревані. Там зараз показують одну з моїх вистав. Для мене архіважливо грати у всіх куточках Грузії. Мені здається, я правильно роблю, бо багато міст дізналось про театр саме завдяки нам. У нас зазвичай зовсім мало декорацій, щоб легше подорожувати світами.

-- Чи їздите Ви на фестивалі?

-- Так. Тепер уже так. Раніше було не до того. Треба було будувати театр. Зараз у нас дуже багато запрошень. Перед Львовом ми були в Бресті. Тепер ще зіграємо дві вистави в Києві. А потім у нас будуть гастролі в Москві. Далі -- Польща, Німеччина, Франція.

-- А як Вам вдається поєднувати такі різні речі, як Російський театр імені Грибоєдова і "Вільний театр"?

-- Це дуже важко. Але я не можу покинути театр Грибоєдова, з багатьох причин: передусім не можу зрадити акторів, які мене покликали в цей театр. Крім цього, це окрема доля -- російський актор в республіках СНД, коли вже нема російськомовного глядача, бо він виїхав, і з якихось політичних мотивів держава не має сміливості закрити ці театри. Я думаю, що найкраще ведеться вашому Театру імені Лесі Українки, а в інших республіках ці театри практично не потрібні. Тому я не можу цих людей зрадити. Завдяки мені в цей театр почав ходити грузинський глядач. Я привів туди кількох чудових грузинських акторів, які добре володіють російською мовою, а вони, своєю чергою, привели свою публіку. І Театр ім. Грибоєдова, як не дивно, один із найбільш відвідуваних у Тбілісі. Я вважаю, що якщо я піду з цього театру, то це буде зрада. Тепер зберігаю російський театр для своїх дітей, щоб вони усвідомили, що російська культура не має нічого спільного з російською імперією. Ми ставимо лише російську класику, бо вона прекрасна, ставимо її для грузинського глядача, щоб він не втратив цей прекрасний пласт культури.

-- А як часто Ви звертаєтесь до кінематографа?

-- Коли вже дуже їсти хочеться. У нас чудові умови на телебаченні. Коли я опинився на Львівському телебаченні, то стало прикро і соромно за Львів. Таке місто варте достойніших умов для праці. У нас можна зробити все. Вже два роки тому затверджений сценарій, і є кошторис для зняття сучасного варіанту "Дами з камеліями". У мене справді є чудові ідеї, але театр забирає весь час, і я не в змозі розпочати зйомок.

-- А що дав Вам фестиваль?

-- Може, це для вас прозвучить як святотатство, але передусім -- змогу поспілкуватися з друзями. З Ярославом Федоришиним, Стасом Мойсеєвим, сподіваюсь у Києві на зустріч із Віталькою Малаховим. Я не дивився вистав, а тішився спілкуванням.

Богдана БОДНАР









» 
Не забувати про крила
Анастасія КАНАРСЬКА
 
Вистава
Побачивши цю виставу, я подумала, що вона залишиться для мене найяскравішим враженням цьогорічного "Золотого лева". І не помилилась. Писати про неї мені довелося вже по закінченні фестивалю і тепер я знаю, що мої передчуття виправдалися.

На цю виставу йшла, як і на всі інші постановки невідомих театрів на цьому фестивалі, без особливих сподівань, так, аби знати, що це таке. По суті, навіть про театр нічого конкретного відомо не було. Зал Першого українського театру для дітей та юнацтва переповненим не був. На сцену вийшов хлопець у бейсболці та яскраво-зеленій куртці і через перекладача англійською мовою попросив вимкнути на час вистави мобільні телефони (потім виявилось, що він є виконавчим директором продюсерської аґенції HAPPY END production з Праги, яка і опікується театром "Контінуо"). Почалася вистава. Перед завісою з ретро-одягу з'явились дві невеличкі постаті. До цього цвинтаря старих маринарок, спідниць, штанів вони додали свої. Завіса розчахнулася. Простір сцени відкритий, як оголений нерв, і перед нами -- життя двох людей, як життя твоє і того, хто сидить поруч, і того, хто сидить через крісло. Що нас чекає в ньому?
Детальніше>>
» 
Нобель для скульптора
Олег ВВЕДЕНСЬКИЙ
 
Хоча Нобелівська премія не присуджується в царині мистецтва, проте професійний скульптор Гюнтер Грасс став лауреатом цієї найбільш почесної міжнародної нагороди. Автор відомих романів і повістей "Бляшаний барабан", "Собачі роки", "Під місцевим наркозом", "Кішки-мишки" отримав премію саме за свою літературну творчість, але водночас він дуже відомий і в Німеччині, і за її межами як популярний скульптор та графік. Належить зауважити, що Гюнтер Грасс не художник-аматор, він здобув професійну мистецьку освіту і відтоді ніколи не полишав своєї основної професії. Для Грасса література, рисування і ліпка є невіддільними складовими його творчого цілого. "Хоча різниця, безперечно, є, -- наголошує сам Гюнтер Грасс, -- література значно більш провокаційна і часто спричиняє полеміку. Багато моїх романів були сприйняті неоднозначно. Скульптура не викликає такого резонансу, Отож нею можна займатися цілком спокійно. І за це я їй вдячний."
Детальніше>>
» 
Трансформація музею
Олег ВВЕДЕНСЬКИЙ
 
Колекція барона Тіссен-Барнеміса є однією з найкращих приватних колекцій світу. Її почав збирати ще його батько на початках 1920-х. Першим коханням барона став французький живопис зламу ХІХ і ХХ століть. Ті твори, які він свого часу придбав, можуть конкурувати нарівні з будь-яким музейним зібранням світу, крім хіба тільки паризького д'Орсе і зібрання імпресіоністів у Росії. Свою колекцію барон передав Іспанії, де неподалік знаменитого музею Прадо у палаці Вільярмоса розташований музей Тіссен-Борнеміса.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Міліція атакує 
  ·  Корупція й податковий хаос 
  ·  Третій термін ЛУКАШЕНКИ 
  ·  Нуль-нуль у Львові 
  ·  17 тисяч мертвих душ 
Погляд
  ·  Белька втримався в кріслі прем'єра 
Поступ у Львові
  ·  Львів -- місто-решето 
  ·  Сендега зриває вибори 
  ·  Азія очима галичан 
  ·  Студенти -- не терористи 
  ·  Юрій ГЕРАСИМЕНКО: "Черемош" відроджується 
  ·  Листя горить без дозволу 
  ·  Чиновники на велосипедах 
  ·  ЗМІ та насильство 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Студенти за Ющенка 
  ·  Проблеми виборців з вадами зору 
  ·  Міноборони не чіпатиме Тимошенко 
  ·  Кінах критикує Януковича 
  ·  В СБУ забрали розвідку 
  ·  Ляпас з Європи 
  ·  Мороз і Ющенко закликають ночувати на дільницях 
  ·  Театральна кампанія комуністів 
Поступ у світі
  ·  Іракське протистояння 
  ·  Російська супербаза у Таджикистані 
  ·  Іран не припинить ядерну програму 
  ·  Поповнення в Раді Безпеки 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Алогічне рішення уряду 
  ·  Гріспен не боїться нафтових цін 
  ·  Баку-Джейхан з'єднали 
  ·  Тенденційна криза 
  ·  Найкращі бренди-2004 
  ·  Податкова забагато хоче 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Арт-Поступ
  ·  Не забувати про крила 
  ·  Автанділ ВАРСІМАШВІЛІ: Театр -- це моя дитина 
  ·  Нобель для скульптора 
  ·  Трансформація музею 
Спорт-Поступ
  ·  Репетиції перед єврокубками 
  ·  "Арсенал" попереду 
  ·  "Мілан" здобуває очки 
  ·  Львову -- Палац спорту? 
  ·  Тенісисти змагаються 
  ·  Футзал у день весілля 
  ·  Роналдо рятує "Реал" 
  ·  Фаворити набирають очки 
post-Поступ
  ·  Чим завинила Америка? 
  ·  Це вже не Італія 
Пост-Faktum
  ·  Довкола світу на мотоциклі 
  ·  Чотирирічний підкорювач небес 
  ·  Анімаційний антитерор 
  ·  Принц, який списує 
  ·  КАЛЕНДАР