BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Львівські обсервації.    Поступ електоральний.    Мій Дрогобич.    Поступ реляксу.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
14 жовтня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Пост-Faktum  » 

___________________________________________________________________________

Як народжується смак легенди?
 
Саме цього дня, 14 жовтня, 289 років тому було засновано найдавнішу в Україні пивоварню, завдяки якій сучасні пивомани мають змогу насолоджуватися смаком львівської легенди.

Минуло декілька століть, та справжнє "Львівське" пиво не тільки не втратило своєї первинної якості, а й набуло ще багатьох додаткових смаків. Кажуть, що таємниця легенди львівських броварів полягає у збереженні традицій пивоваріння 1715 року.

До наших днів дійшла пивна приказка: "Не знати пива -- не знати радості".

Практично будь-яка оповідь про історію пива розпочинається зі згадки про те, що цей напій відомий з давніх-давен. Полюбляли пити пиво і у Вавилоні, і у Стародавньому Єгипті.

Перші згадки про пиво датують 7000 р. до н.е. Рецепти напою було викарбувано камені, знайденому в Межиріччі -- районі проживання шумерів (одного з древніх народів, які населяли Месопотамію) -- на території між ріками Тигр і Євфрат.

Процес пивоваріння був приблизно таким, як у наші дні. Із солоду виробляли пивний хліб, бапир, який потім розкришували, заливали в бочці водою та квасили. Отриману масу проціджували та приправляли. Пили пиво через спеціальні очеретяні трубочки, щоб зерна не заважали насолоджуватися смаком напою. До речі, соціальний статус пивоварів був настільки високим, що їх навіть звільняли від військової служби.

У Вавилоні, який виник на території шумерської цивілізації, правила приготування та продаж пива є у знаменитих законах відомого правителя Хаммурапі (1792-1750 р. до н. е.). Згідно із законам Вавилону, за розбавлення пива водою було передбачено суворі покарання. Винним надавали право вибору: або топили в бочці зі зіпсованим пивом, або ж він мусив пити це погане пиво, поки не помре. Жорстокими були покарання й за спекуляцію. Наприклад, якщо пивовари порушували норми призначення цін, їх штрафували або топили в річці.

З древнього Єгипту спогадів про пиво дійшло не менше. Чеський дослідник професор Грозний знайшов у Єгипті пам'ятки, які вказують, що пиво там варили вже 2800 року до н. е. Древні єгиптяни знали чимало сортів пива -- від звичайного ячмінного (темного і світлого) до того, для приготування якого використовували щось на зразок сучасного пшеничного солоду.

Єгиптяни думали, що навички пивоваріння передав людям Бог врожаю та підземного світу Осіріс. Група британських археологів під час розкопок у Тель-ель-Амарне -- древній єгипетській столиці -- знайшла залишки броварні, що належала храмові Сонця, який побудувала цариця Нефертіті. Знайшли й настінне панно із зображенням Нефертіті, яка наливає пиво через щось схоже на ситечко, щоб очистити напій від домішок. Сама цариця була неабияким майстром приготування ячмінного напою. Від часу фараона Рамзеса II (Великого) пиво стає улюбленим напоєм у Єгипті та Середземномор'ї. Водночас надмірне вживання пива вже тоді осуджували. Не випадково на одній з кам'яних плит було викарбувано: "Не занапасти себе, коли сидиш у пивній, не втрачай розуму та не забувай своїх клятв..."

Якщо говорити про слов'янські народи, то зовсім не обов'язково наводити свідчення археологів та істориків. Досить зазначити той факт, що саме слово "пиво" у слов'янських мовах схоже зі словом "пити" і означає "напій, який п'ють багато і часто".

У "Старослов'янській легенді про пиво" так описано появу цього напою: "Давним-давно, коли на небі було багато веселок, жило собі на світі золоте ячмінне зернятко. Щодня воно гірко плакало, тому що не могло приносити людям користь. Куди було йому рівнятися на пшеничні та житні зернятка, що давали людям хліб і квас. Пожалів Бог ячмінне зернятко, надто вже чистими були його помисли, і послав на Землю БРОВАРЯ. Зварив він із сонячного ячмінного зернятка ПИВО. Бурштиновий колір напою з'явився від золотого кольору ячмінного зернятка, а гіркий присмак так і залишився, бо занадто гіркими були його сльози. І так полюбили люди цей напій, що він став для них найдорожчим і найулюбленішим..."

Згідно із законам Вавилону, за розбавлення пива водою було передбачено сувору кару.

Сама Нефертіті була неабияким майстром приготування ячмінного напою.

Живою легендою України вже багато століть є "Львівське пиво".

Бурштиновий напій варили у Львові віддавна. Першу згадку про цех броварів датують 1425 р. Бочка пива у ті часи була найкращим подарунком для можновладців. Ось документ, датований 1515 роком: "Купили бочку доброго пива і відіслали з найнятим візником архієпископові -- примасові в Гнєзно і колишньому великому канцлерові Леському, так само й руському воєводі Оттонові із Ходеча подарували бочку пива за півкопи грошей".

У ХVІ столітті пивоваріння у Львові набрало великого розмаху. Вже 1533 року ні міська влада, ні королівські намісники не могли дати собі ради з появою численних нових броварень, що змусило короля втрутитися в ситуацію і видати указ, який регламентував пивоваріння в місті. З 1543 року кожний власник будинку в місті міг вільно варити пиво на продаж, однак тільки за чергою: наступний доти не міг продавати свого пива, доки свого не продав попередній.

Вже у ті часи "Львівське пиво" возили в Європу. В архівах Львова є згадка, що пиво везли кіньми до Баварії шість тижнів і воно не псувалося. Планку якості тримали високо. З 1607 р. львівські пивовари складали спеціальну присягу зі свого ремесла.

У ХV столітті варіння пива було настільки прибутковою справою, що навколо нього виникли справжні перешкоди. Рурмайстер, тобто міський чиновник, який відповідав за водогінну систему міста, довідавшись, що в тому чи іншому районі варять пиво, перекривав водогін, мотивуючи це будь-якою технічною причиною, і відновлював водопостачання лише після того, як відчував у кишені дзвінку монету.

Із ХVІІ століття місто проводило політику обмеження щодо продажу пивного напою. 1684 року у Львові було визначено лише чотири кам'яниці, в яких можна було шинкувати привезеним пивом, а всі інші шинкарі зобов'язані були брати пиво лише з місцевих броварень.

У другій половині ХVІІ століття граф Станіслав Потоцький видає указ, згідно з яким осілим на приналежних йому землях ченцям було передано у власність ділянку землі з побажанням вибудувати на ній броварню, "щоб пиво варити своє і добре".

У такий спосіб 1715 року на Клепарові постало перше в Україні промислове броварське підприємство. Виготовлене під суровим контролем львівське пиво дуже швидко стало популярним як у реґіоні, так і на далеких теренах Центральної Європи. Найкраща вода з місцевих артезіанських свердловин, якісні хміль та солод з ячменю найвищого ґатунку в поєднанні з високою культурою виробництва, дали результат: невдовзі пивоварня стала одним з трьох найпотужніших виробників пива у цілій Австро-Угорській імперії, а її продукція була незмінним атрибутом бенкетних столів тодішньої знаті. До всіх куточків Європи постачали три славетні сорти "Львівського пива": Bawar, Porter Imperial i Eksportowe, розлиті у пляшки з рельєфним торговим знаком.

У радянські часи львівське пиво залишалося найякіснішим і найпопулярнішим у СРСР. До Львова люди приїжджали заради того, щоб попити пива. Спеціальними авіарейсами до Москви відправляли партії львівського пива, аби ті потрапили на стіл кремлівських можновладців. Львівське пиво було в раціоні пасажирів радянських морських та авіалайнерів, які здійснювали рейси на міжнародних маршрутах.

У 1990-х роках пивний ринок України розпочав динамічно розвиватися. Компанія розуміла, що без значний інвестицій подальший розвиток не є можливим. Саме тому, щоб втримати позиції лідера, Львівській пивоварні потрібні були інвестиції. І в серпні 1999 року було підписано угоду зі скандинавською компанією Baltic Beverages Holding.

"Сьогодні "Львівська пивоварня" втримує позиції лідера у західному реґіоні і є і сімці лідерів України, -- розповідає голова правління Володимир Печер. -- Для втримання цих позицій ми весь час вивчаємо попит і потреби споживачів. Цього року ми запропонували нашим споживачам два нові сорти пива -- "Високий Замок" та "Львівське без фільтрації". Маю сказати, що вони швидко знайшли своїх прихильників.

Для того, щоб впевнитися, чи дотримуються традицій пивоваріння сьогодні, та дізнатися, як варять "своє і добре" пиво в XXI столітті, ми завітали на "Львівську пивоварню".

Розпочинаємо ми свою екскурсію найдревнішою пивоварнею України з її серця -- варниці, адже саме тут зароджується пиво. Безпосередній процес варіння пива розпочинається зі змішування подрібненого солоду з водою у спеціальному заторному чані. Залежно від сорту пива використовують різні сорти солоду: світлий -- для "Світлого", "1715", "Міцного" та "Високий Замок", суміш світлого, карамельного і паленого -- "Темного" та "Портеру".

В кінці процесу затирання затор складається із суміші розчинних і нерозчинних у воді речовин. Водний розчин екстрактивних речовин називають суслом, а нерозчинну частину -- дробиною. Сусло фільтрують (відділяють від дробини), кип'ятять, додавши хміль -- чудодійний інгредієнт, який надає напою приємного запаху та гіркоти.

Гаряче сусло із хмелем надходить у технологічний цех, аби там збродити та дозріти. Колись бродіння і дозрівання тривало від 30 днів до декількох місяців, сьогодні ж цей складний процес триває від 14 до 20 днів залежно від сорту пива у ЦКТ (циліндро-конічних танках). Використання ЦКТ дозволяє довести процес зброджування та дозрівання пива до якісно високого рівня.

До того, як передати сусло на бродіння, його насичують киснем і додають пивні дріжджі. Відтепер розпочинається важливий процес перетворення сусла в пиво. Живі клітинки дріжджів, споживаючи кисень, швидко розмножуються і перетворюють цукор, що міститься в суслі, у спирт та вуглекислоту. Коли дріжджі майже повністю переробили весь цукор, "втомлені" та "задоволенні" своєю працею, вони дружно осідають на дно, і їх збирають у спеціальні резервуари для зберігання. Після цього декілька днів триває процес дозрівання напою, що дозволяє до кінця сформувати смак та аромат пива. Для цього напій охолоджують до мінусової температури та витримують ще кілька днів.

Чи не найулюбленіше місце відвідувачів пивоварні -- цех пляшкового розливу. Потужна сучасна лінія розливає 50 тисяч пляшок за годину. Лінію обладнано за останнім словом техніки. У цеху є також електронні інспектори, які стежать за якістю тари, повнотою наливу та наявністю етикеток.

Як перевірити, чи пиво добре? Щовівторка команда з 12 дегустаторів "Львівської пивоварні" тренує дегустаторів. "У спеціальних склянках синього кольору дегустатори отримують зразки різних сортів та марок пива, -- розповідає менеджер з якості Оксана Дідик. -- Дегустують не тільки своє пиво, а й зразки конкурентів. Чутливий ніс дегустатора здатний ловити найтонші відтінки запаху напою, що є доброю допомогою пивоварам".

Виявляється, пити пиво для задоволення та дегустувати напій -- дві різні речі. Пити пиво можна із чим смакує, а дегустувати лише з прісними сухарями або водою.

Львівські пивовари розповідають, що раніше, аби перевірити, чи добре зварено пиво, напій виливали на дерев'яну лавку, вбирали пивовара у шкіряні штани та садовили на лавку. Якщо за кілька хвилин пивовар вставав і лавка відлипала від штанів, то пиво вважали недобрим. Якщо лавка трималася штанів, то це означало, що пиво добре.

На "Львівській пивоварні" кажуть, щоб зварити добре пиво, потрібно лише п'ять складників: чиста вода, якісний солод, добрий гіркий хміль, чисті дріжджі та найголовніше -- добра душа пивовара. Тільки тоді пиво буде якісним і смачним.

Щовівторка команда з 12 дегустаторів Львівської пивоварні проводить тренування дегустаторів.

Що для Вас означає "Львівське"?

Тарас Тарасюк, студент, 21 рік:

Це пиво, яке я люблю, пиво мого міста. Переважно ми п'ємо пиво з друзями, особливо "1715" -- це душа нашої компанії. Також мені сподобався новий сорт -- "Львівське без фільтрації".

З пивом у нас пов'язано багато цікавих історій, напевно, як і у кожного у студентські роки. На пиво можна запросити та подруг, що само собою цікавіше...

Пан Сергій, службовець, 36 років:

Для мене "Львівське" -- це насамперед хороше пиво. А хороше пиво пахне старовиною, традиціями нашого краю. Цього напою я можу випити багато, і воно ніколи не втрачає актуальності. "Львівське" можна пити і в пабі, і вдома, і в гостях. Серед моїх колег і знайомих, напевно, не має того, хто б міг встояти перед спокусою сходити на пиво.

Світлана Павлишин, бухгалтер, 47 років:

Так, я і сама полюбляю випити келих "Львівського". Найкраще мені смакує пиво "Високий Замок", хоч моєму чоловікові найбільш імпонує "Міцне". Загалом у цьому є щось природне, навіть наші прапрадіди варили і пили своє пиво. Чому ж нам, сучасному поколінню, відмовляти собі в такому задоволенні, тим паче, що завжди поруч смачне, живе, львівське...

Забігаючи наперед...

Наступного року "Львівській пивоварні" 290 років. Про те, чим ювілейний рік відрізнятиметься від інших, ми вирішили запитати в генерального директора ВАТ "Львівська пивоварня" Володимира Печера:

-- Святкування буде гучним. Ми чекаємо багатьох гостей з різних країн світу. Для споживачів ми влаштуємо музичне та пивне свято в центрі Львова.

Ексклюзивною подією, яку ми приурочуємо до нашого ювілею, буде відкриття першого в Україні музею пива. Тут буде представлена історія пивоваріння у світі та у Львові, пивна атрибутика, колекція пивних етикеток, фотографії та ін.

-- Потрапити в музей зможе будь-хто зі споживачів?

-- Так, як і в інші музеї Львова.

Підготувала Зоряна Гуменецька-Рифяк









» 
КАЛЕНДАР
 
Свята та пам'ятні дні

Покрова Пресвятої Богородиці

День українського війська та козацтва

День створення УПА

Міжнародний день стандартизації
Детальніше>>
» 
АТ "Кредит Банк (Україна)" -- найкращий інвестор Львівщини
Олексій Хміль, Прес-секретар АТ "Кредит Банк (Ук
 
На IV Міжнародному економічному форумі, який нещодавно проходив у Львові, АТ "Кредит Банк (Україна)" визнано найкращим інвестором Львівщини, а на Інвестиційному ярмарку - 2004 банк вперше презентував Єдиний офіс обслуговування інвесторів.
Детальніше>>
» 
Пластиковий посуд, який реалізують в Україні, небезпечний для здоров'я
 
Значна частина одноразового посуду, котрий реалізують в Україні, небезпечна для здоров'я. Про це заявила провідний науковий співробітник лабораторії гігієни та токсикології полімерів Інституту екогігієни та токсикології ім. Л. І. Медведя Тамара Іванова. "В Україні дуже багато вітчизняного посуду (70 % ринку) і багато завозять з-за кордону. Але будь-який посуд можна використовувати тільки за наявності дозволу МОЗ -- відповідного висновку державної епідеміологічної експертизи, чого, на жаль, в більшості випадків немає", -- заявила Тамара Іванова в понеділок, 11 жовтня, в ефірі Першого національного.
Детальніше>>
» 
Бізнес-центри: скло, бетон і дроти, дроти...
 
Сучасний бізнес-центр (БЦ) -- це не лише величезна і сучасна будівля зі скла і бетону, яким його моментально вимальовує уява, але ще й розвинута телекомунікаційна інфраструктура. І справді, сьогодні неможливо уявити офіс великої компанії без численних факсів, телефонів і комп'ютерів, поєднаних між собою великою кількістю дротів. Здебільшого саме від безперебійного функціонування цього телекомунікаційного господарства і залежить успіх розвитку компанії, її прибутковість, ефективність взаємодії з клієнтами. Тому так важливо налагодити безперебійну і ефективну роботу всіх телекомунікацій.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львівська перемога 
  ·  Пенсії тільки до виборів 
  ·  НЕ ТІЛЬКИ ДО НАШИХ ЧИТАЧІВ 
  ·  Львівщину знешкоджують 
Погляд
  ·  Футболісти -- за вчителів 
  ·  Сила дезинформації 
  ·  iCTV знову збрехав 
  ·  Доля реформи 
Поступ у Львові
  ·  ФОТОФАКТ 
  ·  Зимно через прем'єра 
  ·  Депутати говоритимуть про землю 
  ·  Знову збирають підписи 
  ·  У місті буде Музей скла 
  ·  Місту бракує басейнів 
  ·  Хліб дешевшати не буде 
  ·  Благодійний почин "Карітасу" 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Прямий, як багнет 
  ·  Про суперника Кучми і дитячий будинок 
  ·  АНАТОЛІЙ КІНАХ: ПОРЯДНІСТЬ, ВОЛЯ, ПРОФЕСІОНАЛІЗМ 
  ·  Юрій Збітнєв: Я не відкидаю, що до Ющенка могли застосувати біологічну зброю 
  ·  ХРОНІКА ВИБОРІВ-1999 
  ·  ХРОНІКА ВИБОРІВ-2004 
Поступ у світі
Львівські обсервації
  ·  Мікроскоп пана Юрка 
Поступ електоральний
  ·  Силове поле виборів 
  ·  Ющенко продовжує випереджати 
  ·  Нова передвиборна забавка 
  ·  Активність -- обов'язкова 
  ·  Януковича дратують власні біґборди 
  ·  Президентські укази Мороза 
  ·  Дебати обласного рівня 
  ·  Якщо Ющенко стане президентом 
  ·  КОРОТКО 
  ·  ДАЙДЖЕСТ 
Мій Дрогобич
  ·  Стерти або розтерти! 
  ·  Дрогобичани їздили до Ющенка 
  ·  Справа просувається... у протилежний бік 
  ·  Закваска від Петра Кваса 12 
  ·  Тридцять гривень – за трудодень від "я-диного" 
  ·  Де дрогобицькому інвалідові приміряти протез? 
  ·  Пісенна скарбниця від Олександра Верещинського 
  ·  Удави 
  ·  Бременські... танцюристи 
Поступ реляксу
  ·  ТЕАТРИ 
  ·  ВИСТАВКИ 
  ·  КІНОТЕАТРИ 
  ·  ГОРОСКОП 
post-Поступ
  ·  Революція на експорт 
  ·  Зупинитися, згадати, подумати, помріяти 
  ·  Облога Львова Хмельницьким 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  АТ "Кредит Банк (Україна)" -- найкращий інвестор Львівщини 
  ·  Пластиковий посуд, який реалізують в Україні, небезпечний для здоров'я 
  ·  Як народжується смак легенди? 
  ·  Бізнес-центри: скло, бетон і дроти, дроти...