BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Дискусія у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
11 жовтня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  14:53 22-11-2017 -   Синоптики прогнозують завтра туман видимістю 200-500 м  
  14:44 22-11-2017 -   На наступний рік заплановано провести капітальний ремонт тротуарів по периметру площі біля пам’ятника Т. Шевченкові  
  14:42 22-11-2017 -   На шахті «Львіввугілля» травмувався гірник  
  12:40 22-11-2017 -   Патрульні затримали злочинців, які у центрі Львова пограбували чоловіка  
  12:28 22-11-2017 -   Усіх охочих запрошують на Вірменський вечір у Сенсотеці  
Україна
  14:51 22-11-2017 -   Україна хоче стати експортером газу  
  14:40 22-11-2017 -   У Луганську озброєні люди беруть під свій контроль урядові будівлі  
  12:32 22-11-2017 -   В Україні з початку року від ботулізму померло 11 осіб  
  12:14 22-11-2017 -   Звільнено від бойовиків кілька селищ на Світлодарській дузі, – волонтер  
  12:5 22-11-2017 -   Озброєні люди арештували «генпрокурора «ЛНР», який є людиною Плотницького  
Світ
  14:37 22-11-2017 -   У Росії дитина задихнулася в пральній машині  
  12:41 22-11-2017 -   У Тихому океані розбився літак ВМС США  
  10:37 22-11-2017 -   ЗМІ повідомили про смерть Дмитра Хворостовського  
  10:16 22-11-2017 -   Дельфіни привертають увагу самок подарунками – вчені  
  14:54 21-11-2017 -   У Росії онколог порадив пити пиво через радіоактивне забруднення  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Арт-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Бруно Шульц. Дві подорожі в Париж
Віта СУСАК
 
Бруно Шульц. Автопортрет
"Я витримав у Парижі більш ніж три тижні, хоча вже після першого тижня зрозумів, що не реалізую тут своєї програми. Було наївним вирушати таким чином на завоювання Парижа, який є найбільш ексклюзивним, самодостатнім, закритим містом на світі. З моєю мовною підготовкою я не міг мріяти про те, щоби зав'язати який-небудь контакт із французами. Посольство зовсім мною не займалося, і зовсім не можу розраховувати на нього в майбутньому. Крім того, Париж був порожнім: всі найкращі мистецькі салони зачинені. Правда, я зав'язав стосунки з одним маршаном з вулиці Фобур Сен Оноре, який хотів зробити мені виставку, але потім сам відмовився від цього. Поза то все я задоволений, що побував в Парижі, бачив стільки приголомшливих речей, подивився раз зблизька, а не за допомогою репродукції -- мистецтво великих епох -- і з рештою позбувся певних ілюзій щодо світової кар'єри", -- так писав Бруно Шульц до своєї приятельки Романи Гальперн після відвідин французької столиці. Він залишив Париж 26 серпня 1938 р.

Не знаю, чи є якісь закономірності та збіги, випадкові вони чи ні, чи мають хоч якесь значення для самого Шульца, але того ж таки 26 серпня тільки 2004 р. два його рисунки зі збірки Львівської галереї мистецтв, оцінені й застраховані в кільканадцять тисяч євро кожний, вирушили на персональну виставку художника в Париж, у Музей мистецтва та історії юдаїзму. Виставку "Творчість Бруно Шульца" відкриють 12 жовтня в межах Року Польщі у Франції у зв'язку зі вступом цієї країни до Європейського союзу. Львівська галерея мистецтв випозичила зі своєї колекції два твори -- "Автопортрет" (1921) і "Зустріч" (1920). На обох рисунках художник зобразив себе. Образно кажучи, майже через 70 років Шульц знову вирушив у Париж, цього разу літаком. Запломбовані у спеціальній папці рисунки було доправлено під охороною в аеропорт, митники й навіть спецслужби ретельно перевірили документи: після історії з "дрогобицькими фресками" Шульца знають всі. Маленький літак LOT за годину був у Варшаві, а потім уже "Боїнг" взяв курс на Париж. Ми опинилися із Шульцем в салоні бізнес-класу. Напевно, він розгубився б у великому м'якому кріслі на висоті 10 000 м, боявся би зазирнути в ілюмінатор, подивитися на білі кучугури хмар. Захований у темну вузьку папку, він чувся спокійніше: стоячи за мольбертом, так само спідлоба дивився на світ, так само завмирав у захваті від двох паней, що йшли вулицею Дрогобича. В аеропорту ім. Шарля де Голя на Шульца чекали представники транспортної фірми, рисунки привезли до музею. Куратор виставки Наталі Азан разом із хранителем в один голос сказали, що львівські роботи -- найкращі й займуть центральне місце на виставці, основою якої будуть твори зі збірки варшавського Музею літератури ім. А. Міцкевича.

1938 року Бруно Шульц лише мріяв про виставку в Парижі. Паризький галерист Андре Ротже запропонував йому виставити рисунки протягом двох тижнів 1-15 листопада, але скромному викладачеві гімназії потрібно було сплатити аванс -- 1600 франків, чого він не міг собі дозволити. Восени 2004 р. персональна виставка Шульца відбуватиметься у великому міському палаці (hotel Saint-Aignan), в якому розташований Музей мистецтва та історії юдаїзму, поблизу Центра Ж. Помпіду. За всіма правилами сучасних експозицій сценограф розробив проект презентації творів, їх буде розміщено у спеціальних заглиблених скриньках-рамах. Враховують і підбирають усе: колір стін, форму стендів, їхнє розташування в залах, -- щоби відтворити світ, в якому жив дрогобицький унікум. До виставки видадуть солідний каталог. Звичне для людства запізніле визнання і звична "міфологізація дійсності", в якій творив художник, міфологізація його самого...

Блукаючи паризькими вулицями, я намагалася уявити яким було це "місто мрії" багатьох митців світу саме для Шульца тоді, влітку 1938 р., за рік до початку Другої світової війни, за три роки до смерті. Його листи, документи, які зібрав і опублікував Єжи Фіцовський, "Шульцівський словник", виданий в Гданську в 2004 р., дозволяють частково реконструювати цю подію в житті Бруно. Виїзд до Парижа був найдальшою й найбільш приголомшливою мандрівкою геніального провінціала. Загітувала його на цю подорож Марія Хасин (Chasin) -- піаністка, з якою Шульц познайомився в 1935 р. у Закопаному, а потім він кілька разів відвідував її у Лодзі. Вона часто бувала в Парижі, знала багатьох французьких знаменитостей і вирішила витягнути свого нерішучого приятеля до мистецької столиці світу. Крім того, в Парижі вже рік жив ще один добрий знайомий Шульца Людвік Ліллє, відомий представник львівського авангарду, організатор групи "АРТЕС". Для нього Париж був метою життя, він настільки досконало знав це місто, що задовго до свого виїзду зі Львова міг на карті пояснити, як пройти з однієї паризької вулиці на іншу. Ліллє заопікувався Шульцем під час його тритижневого візиту до французької столиці.

Однією з причин "несміливості" Шульца були фінансові витрати на подорож. Він вишукував різні можливості їхнього зменшення. У листі до Романи Гальперн (19 травня 1938 р.) Бруно повідомляв, що планує виїхати наприкінці червня: "Отримаю журналістське посвідчення як кореспондент видавництва "Час". Не знаю тільки, як дістати пільговий паспорт. Здається, ти маєш у Міністерстві закордонних справ якісь зв'язки. Чи не могла б ти дізнатись, як можна швидко дістати пільговий закордонний паспорт? Чи на рисунки, які буду везти із собою, потрібний якійсь дозвіл? 66-процентну (!) знижку на польській залізниці дістану за посередництвом Спілки професійних літераторів. Можна також у французькому посольстві спробувати отримати знижку на французьких коліях, але не знаю, як це робиться. (...) Чи можеш постаратися для мене й роздобути якісь рекомендації до видатних осіб у Парижі, художників, письменників? Вибач, що пишу лише про технічні справи, але я неначе в гарячці, побоююся, що можу запізнитися з різними речами і не встигнути на кінець червня. (...) Направду, я готовий до того, що цей виїзд нічого мені не принесе, але хочу спробувати". Він обмірковував маршрут подорожі, не хотів їхати через Німеччину, планував через Італію, щоб затриматися на два дні у Венеції. Та бюрократичні процедури в ті часи мало чим відрізнялися від теперішніх. Шульц дійсно не встиг у червні, мав проблеми з виготовленням паспорта, навіть думав приєднатися до туристичної групи ("то був би для мене найпростіший вихід, якби була путівка, що включала лише саму подорож"), та бути зв'язаним з якоюсь групою не мало для нього жодного сенсу. Не відомо, чи вдалося йому виробити пільговий паспорт і яким саме маршрутом він вирушив, але сталося це лише на початку серпня, коли в Парижі був "мертвий сезон". На той момент Марія Хасин вже повернулася до Закопаного. В одному з листів до Бруно вона наголошувала, що час обрано невдало, і давала останні настанови: "Оскільки пан вирішив поїхати до Парижа, можу дати тільки одну пораду: потрібно звільнитися від треми й налаштуватися "дуже самовпевнено" на Париж. Не можна там бути занадто скромним і невпевненим у собі, потрібно до певної міри вимагати в людей зацікавлення собою (потрібно також вміти їх зацікавити)". Мудрість цих порад є очевидною, як і неможливість того, що адресат їх застосує. Ще одна знайома -- Казимира Ріхтер -- у листі радила Шульцу відвідати мадам Зак (дружину померлого художника Евгеніуша Зака, яка мала галерею в Парижі), Мойзеса Кіслінга (художника з Кракова, що здобув славу як представник паризької школи), "обов'язково Бознанську -- бо в неї збирається багато митців", але ці поради також не вдалося реалізувати.

Приїхавши до Парижа, Шульц зупинився у "Східному готелі" (Hotel d'Orient) на вул. абата Грегуара, 43, неподалік від Люксембурзького саду. Сьогодні тут розташований двозірковий "Готель Св. Георгія". Вузенька вулиця перетинає вулицю під назвою Шукай середину (Cherche midi) і виходить на вул. Вожирар, найдовшу в Парижі. Шульц, без сумніву, проходив цим маршрутом, а потім йшов на бульвар Монпарнас, чи повертав у напрямку бульвару Сен-Жермен, боячись заблукати у великому місті. Людині з провінції, що не знає французької, Париж видається святом, яке можна споглядати, але учасником якого стати просто неможливо. Тим паче людині небагатій. Цікавість і здивування заступають хвилі, коли хочеться сховатися, втекти із цього "свята", яке породжує стільки комплексів, повернутися у свій світ. Напевно, він мріяв пізнати любов парижанок та не наважився на це. Хоча в Парижі все можливо... Шульц не міг тут застосувати найбільшої своєї переваги -- мови, за допомогою якої цей "кволий гном" розкривав свої інтелектуальні багатства, беручи в полон найвродливіших і найрозумніших співвітчизниць. Він споглядав. Уже за тиждень перебування Шульц писав до Вацлава Чарського, головного редактора Tygodnika ilustrowanego: "Страшливе місто, що за жінки! Чуюся розбитим. Справжній розпусний Вавилон".

Жорж Розенберг, паризький кузин Марії Хасин, який на прохання сестри приділив увагу гостеві з Дрогобича, описував свої враження: "Він був сором'язливий, іноді виглядав ніби наляканий, (...) винятково чутливий до жіночого шарму, він був також наділений безмежною делікатністю. Один вечір ми провели в кабаре "Казанова" на Монмартрі, одному з найкращих у ті часи, недалеко від кладовища, де похований Генріх Гайне. Шульц був вражений привабливістю, елегантністю і одягом жінок з їхніми "запаморочливими" декольте. Не завжди розумів, що деякі із цих жінок подавали йому "комерційні" пропозиції. Він спитав мене нерішуче, чи можна йому погладити руку нашої сусідки за столом, котра, вочевидь, не бачила жодної незручності. Цей контакт його зворушив. Я зрозумів, що він є невільником власних фантазій і не належить до щасливих людей. Одначе він значно перевершував нас багатством свого духу, своєї думки і поезії".

Серед небагатьох знайомств була зустріч Шульца зі скульптором Наумом Аронсоном (1873-1943), який виїхав до Парижа ще з царської Росії 1891 р. Він створив скульптурні портрети Льва Толстого, Распутіна, Леніна, Пастера і багатьох інших видатних людей своєї епохи, пам'ятник-бюст Бетговену його роботи було встановлено в Бонні (1906). 1924 року скульптор отримав нагороду французького уряду -- орден Почесного легіону. Аронсон був у захваті від рисунків Шульца, вони бачилися кілька разів і потім навіть розпочали листуватися.

Шульц відвідав Лувр і побував у Версалі. Пригноблений відчуттям власної недосконалості, посиленої знайомством із шедеврами у паризьких музеях він ще з більшою самокритичністю поставився до своїх творів: серед 100 рисунків, які взяв, кілька подарував знайомим, а решту забрав назад. Відмова Шульца від виставки мала не тільки фінансове підґрунтя. Наляканий тлумом та інтенсивністю життя великого міста, Бруно не стільки потребував нових контактів, скільки намагався опертися на своїх давніх приятелів. Він спілкувався багато з Ліллє, але виїхав-втік з Парижа, навіть не попрощався з ним, а потім у листі пояснював, що "вже віддавна має фобію перед сценами розставання, намагається їх уникати, якщо тільки може". Почувся знову затишно лише у своєму Дрогобичі: "Я знову вдома, замкнений у малому і безпечному колі дрогобицького горизонту. Розпочав викладання, надворі осінь, і всюди квітнуть айстри та жоржини, -- писав він до Ліллє. -- Раджу вам обов'язково виїхати коли-небудь до провінції, хоча б до Версалю. Можете не оглядати палац, але саме містечко -- чарівне. Я хотів би там жити. Поселіться вже краще у французькій провінції, якщо конче хочете бути у Франції і поруч із Парижем. Побачите, як там чудово і мусить бути також дешевше, ніж у Парижі".

Париж не помітив Шульца, а той своєю чергою не сприйняв Парижа. Так скінчилася перша подорож. Ми сиділи з Наталі Азан за столиком на вулиці біля кафе. Дві жінки, що вже вийшли з віку шульцових героїнь, зберігши приховану вдячність йому за рідкісне (до самозабуття) поклоніння чоловіка жінці, якого завжди бракує. "Я чуюся розгубленою перед Шульцем. Мені здається, що ця виставка відбувається надто пізно для нього, -- схвильовано говорила досвідчений куратор музею, парижанка, і здавалось, ніби Шульц сидить за сусіднім столиком і повинен все чути. В одному з останніх невеличких нарисів "Егга фон Хардт" він розмірковував про перемогу: "... Залиш цю справу часові. Він тобі допоможе. Він тобі дасть перемогу, якщо тобі на ній залежить. Але для когось, хто так, як ти, завдяки милості богів, знайшов свій власний вираз у мистецтві, без прецедентів, без попередників, хто так, як ти, продерся крізь хащі і небезпеки традиції і зміг постати власною красою, хто так, як ти, буде із заздрощами наслідуваний -- а потім переслідуваний тлумом паразитів, що захочуть живитися на крихтах твого мистецтва -- для тебе -- говорю -- перемога повинна бути байдужа. Бо ти виграла. Ти дала своєму суспільству максимальну данину: своє власне нічим не забруднене -- я".

Напевно, цьогорічна виставка Шульца матиме успіх у Парижі, але чи йому на тому залежить?..









» 
Симпозіум скла -- вже традиція
Наталка КОСМОЛІНСЬКА
 
Сьогодні в Національному музеї у Львові о 17.00 відкриють виставку робіт учасників VI Міжнародного симпозіуму гутного скла.

Від 1989 року щотри роки до Львова -- столиці українського гутного скла -- з усього світу з'їжджаються художники гутного скла -- еліта світу мистецтва, аби потусуватися, обмінятися "на живо" новинами й водночас "смачно" попрацювати. Для міста ця подія на кшталт європейського карнавалу: всі справи відсувають на тиждень заради насолоди спостерігати за одним з найбільш захопливих у світі видовищ: як видатні художники на ваших очах перетворюють вогняно-сонячну скляну масу в артефакти. Все завершує масштабна виставка, потрапити на відкриття якої завжди є неабияким випробовуванням: щільний натовп шанувальників крихкого мистецтва гутного скла в декілька разів перевищує пропускну здатність залів Національного музею у Львові, де його зазвичай виставляють.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  ЮЩЕНКО З НАМИ 
  ·  ЕКСКЛЮЗИВНЕ ШАХРАЙСТВО 
Погляд
  ·  Мир за гроші 
  ·  Спецоперація "Тимошенко" 
  ·  Учителі солідаризуються 
  ·  Опалювальний сезон оголошено відкритим 
  ·  Литвин відповів більшовикам 
Поступ у Львові
  ·  Геннадій САБУТЬ: У запас звільняють найдосвідченіших офіцерів 
  ·  Мітинг на мітингу 
  ·  Карпати мають потенціал 
  ·  Агітатори за українське 
  ·  Не встигають латати дірки 
  ·  Не чіпайте пам'ятки культури! 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Отруєні вибори 
  ·  Єврокомісія просить... 
  ·  Мороз підтримає Ющенка? 
  ·  Лікарів теж звинувачують у політиці 
  ·  Путін дав ярлик Януковичу 
  ·  Мороз обіцяє реформу 
  ·  Янукович уже третій? 
  ·  Мороз обіцяє реформу 
Поступ у світі
  ·  Раунд другий 
  ·  Арешти перших єгипетських терористів 
  ·  Скандал на афганських виборах 
  ·  В Австралії перемогла влада 
  ·  Вимушене зізнання 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Інвестицій на Львівщині більшає 
  ·  Бюджет перевиконують 
  ·  Ріелторів Львова об'єднали 
  ·  Нацбанк відбився від рук 
  ·  Податки під контролем 
  ·  Земельно-законотворчі метаморфози 
  ·  Блокування рахунків -- через суд 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Дискусія у Поступі
  ·  Для кого Україна? -- 2 
Історія у Поступі
  ·  Останні римляни 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Бруно Шульц. Дві подорожі в Париж 
  ·  Симпозіум скла -- вже традиція 
Спорт-Поступ
  ·  Нічия на користь Греції 
  ·  Анатолій ТИМОЩУК: Показали видовищну та змістовну гру 
  ·  Сюрприз для Сколарі 
  ·  Переможний пенальті 
  ·  Далі буде 
  ·  Новини "Білого цирку" 
  ·  Зміна тренера -- не панацея 
  ·  Шумахер перемагає в Японії 
post-Поступ
  ·  Відкритий лист 
Пост-Faktum
  ·  Каштани зацвітають у жовтні 
  ·  У моді шатенки 
  ·  Картини Джона Леннона 
  ·  Спорт для слонів 
  ·  Помста клієнта 
  ·  Боротьба з дикими кабанами 
  ·  КАЛЕНДАР