BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Інтерв''ю Поступу.    Арт-Поступ у світ.    Львівські обсервації.    Поступ технологій.    Рекламний Поступ.    Спорт-Поступ.    КіноПоступ.    Зірка у Поступ.    Пост-Factum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
27 червня 2002 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Львівські обсервації  » 

___________________________________________________________________________

ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ
Юзьо ОБСЕРВАТОР
 
Ратуша”

Зазвичай, коли мені намагаються на вулиці тицьнути в руки який-небудь папірець, я вдаю, що не помічаю цієї настирливості, й обминаю всіх бажаючих заманити мене на презентацію диво-матраців, чудесних засобів для схуднення та цілющого магніту, який помагає геть проти всього, окрім дешевого шахрайства. Не манять і різні цьотки з піднятими руками чи спроби відправити мене до Португалії на пошуки ще більшого щастя, ніж я маю. Але коли тицяють газети, я не відмовляюся. Щоправда, газети якщо й роздають, то хіба під час виборчої кампанії або суто реклямові. А тут вибори давно вже минули, а бачу – забездурно роздають “Ратушу”. Як не взяти? Узяв.

На першій же сторінці мене зацікавила стаття про Львів, який потопає у смітті. Редакція наводила вражаючі цифри. Виявляється, “у середньому за рік львів’янин викидає 1,15 кубічних метра непотребу”. Потім, очевидно, помудрувавши з калькулятором, редакція повідомляє ще одні сенсаційні дані: “А всі разом ми викидаємо майже мільйон кубометрів сміття”. Цього здалося редакційним математикам замало, і вони додають: “Спробуймо уявити будівлю розміром із футбольне поле. Так от, якщо все сміття, яке львів’яни продукують протягом року, розмістити на цій площі, то висота цієї купи була б співвідносною з 50-поверховим хмародером”.

Я спробував уявити усе це і зрозумів, що працівники редакції живуть за принципами Плюшкіна, викидаючи у смітник винятково те, що навіть при найбурхливішій фантазії, натхненній підручником “Економія в побуті”, вже не може отримати другого життя. А всі пластикові пляшечки, мішечки, скляночки, усі паперові й залізні пуделочка, пушки, корки, газети акуратно розсовують по всіх вільних закамарках і турботливо зберігають на чорний день. Інакше я не можу собі уявити, як цілорічний непотріб годен ся вмістити в пудло розміром усього в метр на метр. Та одних тільки розмаїтих лушпайок, шкаралупок і шкуринок за рік цілий куб набереться. Та моя Юльця таку кількість непотребу викидає у смітник щомісяця, а перед Великоднем, незважаючи на весь мій розпач, – удвічі більше.

Але менше з тим. Шось із тою газетою дивне ся творит. То виходить, то не виходить, то має вигляд кльозетовий, то – ніякий, а нині – святковий. Біда тільки в тому, що якого б вона вигляду не набувала, а нарід її все одно не квапиться купувати – і мусять її по понеділках роздавати забездурно. Питається, чому так немудро розпорядилася міська рада нашими грошима?

Чому взагалі наші гроші мали йти на передвиборну агітацію Куйбіди? Адже тоді газету розкидали по скриньках тиражем у сотні тисяч екземплярів! Правда, наші хитрі чиновники теж не дрімали і те число, в якому йшлося про реформування ЖЕКів і створення на їхній базі товариств співвласників, трапило до дуже обмеженого числа читачів. За свідченням “Високого Замку” (23 квітня), до читачів дійшли лише 10% накладу.

Але з другого боку, та гранда, котра випускала газету до виборів, застосовувала досить нехитрі махінації – подавала значно завищений наклад, а різницю у витрачених коштах ховала до кишені. Як це не кумедно виглядало, а безкоштовна “Ратуша” продовжувала виходити навіть після виборів. А 5 квітня з’явилося число, в якому публікувалися відповіді Куйбіди виборцям. Може, то був такий прикіл, але я не думаю. Просто мусили використати якнайбільше коштів. У результаті за три місяці майже весь річний бюджет газети як корова язиком злизала.

Дивно, що при тій бідосі, у якій перебуває теперішня “Ратуша”, її редакція не знайшла нічого мудрішого, як викидати кошти на оформлення газети. До такої неприпустимої розкоші, щоб аж чотири сторінки друкувати на офсетному папері, ще й у кольорі, не додумалися і куди більш заможні видання. Усе одно “Ратуша” часів Сергія Германа надійно булькнула в минуле.

Цікаво тільки, кому така дармова газета потрібна? Якщо міськраді чи особисто панові бургомістрові, то най би і тримали її за особисті кошти, а не за міський бюджет.


Клюмба в наступі

Нова небезпека нависла над нашим історичним минулим у вигляді пані-цьоці Євгенії Лещук, авторки простацьких віршотворів на всі життєві трафунки і про долю неньки України. Пані-цьоця опублікувала в органі львівської клюмби газеті “За вільну Україну” свій розпачливий крик. Цьоця хоче грошей. Нащо цьоці гроші? А на пам’ятник Іванові Богуну.

Чому саме цьоця взялася за сесю шляхетну справу? Бо вона “для підняття духовності, національної свідомості підготувала й видала фотопоезіоальбом “Берестечко. Свята дорога”. Так, по правді, то я шось ніц не помітив, аби після появи того альбому так сильно наша духовність піднялася. Та й самого альбому шось я в крамницях ніколи не бачив. “Для мене завжди смолоскипом духовності була наша Національна Святиня – Берестечко”, – пише цьоця.

А я не розумію, чому Національною Святинею має конче бути поле нашої національної ганьби? Чому б пані цьоця не взялася за пам’ятник битві під Конотопом? Тут справді є на чому виховувати майбутні покоління. Але Берестечко? І чому саме розгром козацького війська під Берестечком викликає в пані-цьоці приступ патріотичної сверблячки, а не такий самий розгром руських князів на Калці?

Однак пані-цьоця вирішила себе не обмежувати пам’ятником і добивається перейменування старовинного волинського Радивилова на Богунськ. Цей унікальний маразм перейменовування історичних назв, який нам дістався у спадок від “совітів”, викликає неабияку тривогу. В екстазі клюмбового патріотизму можна звичайно перейменувати геть усе. За “совітів” з’явилися десятки сіл і містечок, присвячених Тарасові Шевченкові. Щезла Кирилівка, зате є Шевченкове. Чому б і Берестечко не перейменувати на Козацьк, Жовті Води – на Богданівськ, Кам’янець-Подільський – на Кармелюцьк, Коломию – на Довбушівськ, а Львів за прикладом неоковирного Івано-Франківська – на Генерало-Чупринківськ?

Давайте, цьоці, дерзайте! Маєте широке поле для своєї клюмбової діяльности.

Але я би цьоці Гєні і редакції “ЗВУ” радив троха уважніше читати нашу історію. Бажано з бромом, як це радив Винниченко. Тоді би вони ся замислили, чи варто перейменовувати історичні назви. Бо ось яка цікава історія розігралася у волинському містечку Олика, володінні того самого князя Радзивила, який заснував Радивилів. Того ж 1651 року, коли відбулася битва під Берестечком, загони Богуна штурмували Олику. Але піддані Радзивила відмовилися відчинити браму і героїчно відбили всі штурми, а коли козаки перекрили їм воду, оличани здійснили несподівану вилазку.
Богун, втративши три хоругви свого війська під Оликою, змушений був відступити. І як ви гадаєте, пані-цьоцю, хто були ті героїчні захисники Олики від козацьких військ? Прості хлопи, міщани, челядь, селяни з навколишніх сіл і передмістя. Там не було польської залоги. Оличани самі при наближенні козаків підпалили всі будівлі, що прилягали до мурів міста, аби штурмуючі не могли сховатися. То були, пані-цьоцю, українці. Волиняки. Згодом вони з таким самим успіхом відбили й татарські штурми.

І кому б належався пам’ятник у цій історії? Героїчним оличанам і їхньому класовому ворогові Радзивилові, якого вони чомусь нізащо не бажали зрадити, чи Богунові?


Нечиста сила

Читачі надіслали мені газету “Здоровенькі були”. Незважаючи на таку радісну назву, газета двомовна і присвячена, як ви вже здогадалися, здоров’ю. Правда, здоров’ям читачів у газеті перейнялися далеко не медики, а “народні” цілителі. Окремі “цілющі” засоби вражають уяву. Коли болить вухо, газета радить скрутити в рурочку синю (!) копірку, запхати її у вухо і підпалити.
Коли вогонь підкрадеться до вуха, рурочку слід “легко вибити”. Не уточнено тільки – чим.

А знаєте, як наростити зуби? Та не може бути! Це ж так просто! Варто тільки “взяти порошок, який готують із дрібно перемелених зубів свині”. Молоти, мабуть, кавовим млинком. А потім – не повірите! Потім ви посипаєте цим свинячим порошком їжу! 0,1 грама щодня! І їсте! Та мене зацікавили оті 0,1 грама. А що, як 0,2 або 0,3? Кабанячі ікла виростуть?

Такі поради розміщено на двох сторінках, а інші дві повністю присвячено реклямі цілительниць.
Тим, жи з піднятими руками. А що тенденція йде до помолодшання знахарок, то ліпше б вони фоткалися з піднятими ногами – ефект був би більшим. Видають газету в Києві. “Шановні читачі! – звертається редакція. – Газета “Здоровенькі були”, яку ви бачите зараз у сусіда або знайомого, повинна безкоштовно приходити і у Вашу поштову скриньку. Якщо Ви її там не знайшли...будь ласка, напишіть нам про це лист”. Наклад цього всенародного щастя – 995575!!!


Загадки міста Лева

Дивні речі творяться в нашому місті. На вулиці Братів Рогатинців з’являється жахливого вигляду синя споруда, в якій розмістилося глухе середньовіччя – ворожбити, гадальники, екстрасенси, астрологи й інша нечисть. Вияснити, хто дав дозвіл спотворити старовинну вулицю і відкрити в самому центрі богомільного міста, яке гостило в себе Папу Римського, осередок нечистої сили, було не так просто. Василько киває на Влодзя, Влодзьо – на Ромця, і так вкулко. Їден чиновник мені навіть розповів зворушливу історію про те, як він, спробувавши втрутитися в це неподобство, зазнав впливу темних сил – його обсипало чиряками! Причому попереджали, що з ним таке може статися. Він не послухав – і на маєш! Бр-р-р!

Але то вже, бігме, історія з прадавніх літ. Залишається іно розпалити на Ринку вогнище і привселюдно спалити відьмаків.

Не меншою загадкою є нищення ресторану “Люкс” (до війни – “Де Ля Пе”, по війні – “Москва”). Уся та розкішна ліпнина, різьба, двері, перила й усі інші чудові оздоби всередині ресторації сплюндрували якісь заїжджі клієнти. Це жах. Один з найкращих закладів міста, який іще зберігав шарм довоєнного Львова, перестав існувати. Тепер там “стіль мадерн”, як пояснили гості зі Сходу, нові власники ресторації.

А недавно передали мені свій лист-протест історик Ярослав Лялька та журналіст Павло Романюк. “У двадцятих числах травня 2002 року у Львові вчинено черговий акт міського вандалізму, – пишуть вони. – На проспекті Тараса Шевченка, 8, де з одного боку – вхід у кінотеатр “Київ”, а з другого – “Українська книгарня” з меморіальною таблицею на честь національної героїні Олени Теліги, пробито вікно для облаштування валютного кантору.

Кінотеатр “Київ” давно втратив культурне обличчя й перестав бути закладом культури. При вході постійно голосно звучить примітивна “попса”, переважно російська. Там же, біля кантору, всередині кінотеатру тусуються доларові міняйли, які “кидають” клієнтів і зникають у найближчих брамах. Тепер же міняльна точка винесена на сам проспект”.


Листи з Інтернету

Вибори давно проминули, а читачі продовжують повідомляти мені різні цікавинки. Декотрі вже застаріли, але трапляються й такі, які заслуговують на те, аби оздобити колись книгу львівських анекдотів.

Пані Марія Гірняк надіслала мені цікаву агітку. Виявляється, що, крім вар’ятів і кримінальників, нашого екс-бургомістра підтримували дуже поважні особи, прізвища яких красувалися на агітці “І словом, і ділом!” Правда, відомий лікар Козявкін перетворився на Казявкіна, а Філарет Колесса – на Колесу. Але це, звичайно, дрібничка. Більш цікавим є той факт, що Куйбіда закликав на свою підтримку небіжчика, який давненько, ще з 1947 р., спочиває в родинному гробівці на Личакові.
Дивно, що при цьому магістратські іміджмейкери не залучили Івана Франка чи Маркіяна Шашкевича. Як гуляти, то гуляти, нє?


Юзьо підключений

Інтернет – сила! Телевізор – могила! Своїми мандрами в інтернетрях я завдячую винятково патріотичній акції UARNet (вул. Свєнціцького, 1 (76-84-05, 76-84-01).

Увага для матолків! То є телєфони фірми, а не приватні телєфони Юзя. Прошу мене за тими телєфонами не вимагати!!! Пишіть ліпше листи.

Моя елєктронна адреса juzyk_observator@yahoo.com









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Фінал: Бразилія — Німеччина 
  ·  Україна економічно невільна 
Погляд
  ·  Партизація всієї Росії 
  ·  Роль Разумкова виконає Почепцов 
Поступ у Львові
  ·  Підвальну закрили до осені 
  ·  Авіалінії конкурують із залізничниками 
  ·  ЛАЗ нарощує виробництво 
  ·  День Конституції у Львові 
  ·  Міняємо автобуси на бавовну 
  ·  Злиденний середній клас 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Європейська медитація України 
  ·  Справа дітей” чи мильна бульбашка? 
  ·  Шахтарі добилися повернення платні 
  ·  Усі на боротьбу з монополістами! 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Мадагаскарів може стати два 
  ·  Штойбер вимагає відшкодування вигнанцям 
  ·  ЕТА втрачає політичне крило 
  ·  Дебре – новий спікер парламенту Франції 
  ·  Саміт G8 у розширеному складі 
  ·  Смертний вирок члену “Аум Сенрікьо” 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Інтерв''ю Поступу
  ·  Мирослав МАРИНОВИЧ: Український Католицький Університет не відбиратиме студентів 
Арт-Поступ у світ
  ·  Фройд виставляє нові портрети 
  ·  Філантроп подарував оркестру скрипки Гварнері і Страдіварі 
  ·  Моне купили за 20 мільйонів доларів 
  ·  Літня виставка в Королівській академії 
  ·  Напруження поверхні” Ансельма Кіфера 
  ·  Водопровідники знайшли давньогрецьке місто 
  ·  Мистецтво та наука 
Львівські обсервації
  ·  ЛЬВІВСЬКІ ОБСЕРВАЦІЇ 
Поступ технологій
  ·  Нова цифрова фотокамера від Canon 
  ·  Сайт Кубка світу б’є рекорди 
  ·  cirrus дозволить переганяти відео з касет на DVD 
  ·  Новий бюджетний процесор від Intel 
  ·  nVidia анонсувала Cg 
  ·  winXP Service Pack 1 перевіряє ліцензію 
  ·  counter Strike таки обновився 
Рекламний Поступ
  ·  Конкурс “ОБЛИЧЧЯ МІСТА”: засіб для лікування песимізму 
  ·  Дев’ять аргументів, чому не потрібно звертатися в “СТЕК-комп’ютер” 
Спорт-Поступ
  ·  Українська трансферна лихоманка 
  ·  Календар першого кола 12-го чемпіонату України у вищій лізі 
  ·  Львів’янин Василь Вірастюк підкорив Європу 
  ·  Карпати” виграють на турнірі Лобановського 
  ·  Захист “Динамо” – найнадійніший 
  ·  СПОРТ-БЛІЦ 
КіноПоступ
  ·  Міла Йовович: Я могла би бути чоловіком 
Зірка у Поступ
  ·  Біллі Джоел у лікарні 
Пост-Factum
  ·  Джек Патрач 
  ·  КАЛЕНДАР