BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
29 вересня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  14:59 25-04-2017 -   У Львові податківець «погоріла» на півмільйонних хабарах  
  14:42 25-04-2017 -   Працівники військкоматів вручатимуть повістки призовникам на кордонах  
  14:36 25-04-2017 -   На турнір до Львова приїдуть спортсмени з різних міст України  
  13:57 25-04-2017 -   До 70-ї річниці операції «Вісла» відкрили тематичну виставку  
  13:56 25-04-2017 -   Четверо представників з Львівщини увійдуть до складу української збірної «Ігор Нескорених»  
Україна
  15:1 25-04-2017 -   Арку дружби народів до Євробачення перетворюють на веселку  
  14:57 25-04-2017 -   Україна знову випробувала ракетний комплекс Вільха  
  14:39 25-04-2017 -   У ДТП на Рівненщині постраждали семеро людей  
  13:59 25-04-2017 -   В Україні майже 2 мільйони безробітних - Розенко  
  13:59 25-04-2017 -   У штабі АТО кажуть про відсутність втрат за добу  
Світ
  14:44 25-04-2017 -   Російські хакери два роки читали пошту міністерства оборони Данії  
  14:38 25-04-2017 -   РФ буде поставляти електрику в Луганськ  
  13:20 25-04-2017 -   У Мексиці оголосили тривогу через крадіжку радіоактивного іридію  
  10:24 25-04-2017 -   Трамп планує скоротити допомогу Україні по лінії USAID  
  10:6 25-04-2017 -   У Польщі розорали українське кладовище  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

post-Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Олена ДЖЕДЖОРА: Немає двох Європ
 
Мікроісторія на практиці: Ярослав Грицак та Олена Джеджора
Історія -- наука суб'єктивна. І у цьому, за Гадамером, полягає цінність будь-якої науки. В Україні, у Львові зокрема, вже є покоління істориків, які відкинули прокрустове ложе радянських методологій та ідеологій, натомість запропонували нову якість історичного знання: з усім різноманіттям інтерпретацій, парадоксальними висновками та безперервними дискусіями. Одним з активних апологетів Гадамера є Олена Джеджора -- декан гуманітарного факультету Українського Католицького Університету, автор підручника "Історія європейської цивілізації". Невпинне накопичення досвіду робить цікавими не лише мега-, але й мікроісторію за її авторства.


Історія особиста

-- Часто буває так, що когось сприймають крізь призму авторитету дружини або чоловіка. Чи не ображає, коли хтось відрекомендовує Вас як дружину Ярослава Грицака? І як можуть вжитися на одній життєвій території двоє молодих амбітних інтелектуалів, кожен з яких, по суті, заангажований в ту саму наукову галузь?

-- Дійсно, мене настільки часто саме так представляють, що в нашій родині вже побутує дружній жарт на цю тему. Я вважаю, що це абсолютно об'єктивно та зрозуміло, оскільки навіть не можу уявити, як будь-яка жінка може образитися, якщо її в той чи інший спосіб пов'язують з Ярославом Грицаком. По-моєму, для кожної жінки це комплімент, не кажучи вже про мене, сподіваюся, жінку номер один у житті цього чоловіка. Ми жартуємо із цього приводу, але мене це ніколи не зачіпало, не ображало, тим паче не принижувало. Пов'язування зі Славком -- це велике особисте щастя, а в професійному плані -- дуже продуктивна спілка. Це аж ніяк не означає, що в нас не буває професійних сутичок. Бувають і дуже часто: удвох нам тяжко робити будь-який історичний проект, кожен з нас має власну думку, часто діаметрально протилежні.

-- Як часто у ваших особистих наукових пошуках звертаєтеся за порадою один до одного? Якщо думка чоловіка кардинально відрізняється від Вашої, то чи змінюєте свою концепцію?

-- На щастя, історія -- дуже великий предмет, і ми можемо плавати в ньому, не зачіпаючи інтересів один одного. Славко завжди звертається до мене за консультацією щодо літератури чи матеріалу про середньовічну європейську історію. І навпаки: я питаю його порад, коли мені потрібна консультація з європейської, зокрема східноєвропейської, історії ХIX-XX століття. Я знаю, що навряд чи є якась інша людина, яка могла би дати конструктивнішу та точнішу пораду.

Історія академічна

-- Ви маєте на практиці щоденну історію, навчаючи студентів УКУ історії. Готуючись до інтерв'ю, запитала в них кілька опіній. Здивувала різка контрастність: від захоплення до несприйняття Ваших інтелектуальних провокацій під час лекцій. Як насправді відбувається співпраця зі студентами?

-- У стосунках зі студентами для мене дуже важливий живий контакт: складно працювати з аудиторією, яку не можу відчути, важко зорієнтуватися, які в них очікування. На мою думку, освіта -- це двосторонній процес між викладачем та студентом. За десять років моєї праці в УКУ я, напевно, навчилася у своїх студентів значно більше, ніж вони в мене. Найцінніше, що в процесі освіти може бути, -- це взаємоконтакт та обмін думками. Провокації теж дуже важливі. Можливо, на мене занадто сильно впливає моє власне університетське минуле, коли максимум, що від нас вимагали, то це повторити за викладачем чи підручником ту суму знань, яка там є. Насправді ж потрібно допомогти студентам повірити у свої сили, в те, що вони здатні шукати істину самі, навіть без викладача. Викладач -- особа, яка знає не все, а яка знає щось і дає іншим можливість навчитися шукати. Це головна його місія. Тому дуже часто доводиться вдаватися до провокацій. На жаль, це дуже помітно в останні роки: студенти, які приходять зі шкіл, або не вміють, або не хочуть розвиватися самостійно, вимагаючи від тебе інструкцій. Тому найважливіше -- прищепити їм бажання пошуку. Іноді треба бути провокатором.

-- УКУ пропонує своїм студентам вивчення будь-якого гуманітарного предмету під призмою богослов'я. Якщо йдеться про історію, то в ній є достатньо періодів, про які Церква воліла би забути чи змовчати. Як знаходите метод подавати об'єктивно негатив про Церкву?

-- Головна мета, яку перед собою ставили, відкриваючи новий факультет в УКУ, -- це було не обогословлення історії, а охристиянення середовища. Дуже важливо зрозуміти, що привнесення християнського спектру чи моралі у стіни навчального закладу не позбавляє будь-яку науку вільного інтелектуального розвитку, не ставить їй жодних бар'єрів. Цікаво знайти межу між інтелектуальною свободою та християнською моральністю. Це можливо. Просто ми так довго розділяли ці речі, що тепер часто виникають конфлікти. УКУ привабливий тим, що тут знають, у що вірять, і вірять у те, що знають. Це та діалектика, яка є нашим найбільшим скарбом, найбільшим досягненням нашої спільноти. Те саме стосується й історичного процесу. Найпростіше, що можна зробити: заплющити на негативи очі й сказати, що цього не було. Ми намагаємося викладати історію так, як все було насправді, з усіма коментарями, які висловлювали в той чи інший період. І говорячи про складні періоди в історії Церкви -- добу протестантизму, початки Реформації, добу Просвітництва, яка дала початок тотальній секуляризації -- дуже важливо подати студентам максимальне різноманіття думок цієї доби для того, щоб можна було оцінити позицію Церкви, щоб можна було змоделювати подібні процеси на сучасний секулярний світ, знайти ті моменти, де Церква може і мусить виконати свою місію зараз, де вона повинна не схибити ще раз. Це своєрідна спроба навчитися на історії, хоча саме історія -- дуже сумнівна вчителька.

Історія авторська

-- Ваше прізвище як автора першої повоєнної історії європейської цивілізації, виданої в Україні, часто ставлять поряд з відомими українськими окциденталістами: Грушевським, Кримським, Крип'якевичем...

-- Те, що моє прізвище ставили поряд з такими визначними іменами, сприймаю як не дуже доречний жарт. Об'єктивно могла би сказати, що так є лише тому, що українська історіографія з відомих причин була дуже бідною, особливо у останні 70 років. Якщо українські історики й займалися чимось, то більш нагальними проблемами, ніж історія європейської цивілізації. До таких порівнянь я ставлюся (і раджу іншим так само робити) з часткою іронії та виваженості.

-- Чи намагатися Ви заповнювати "білі плями" нашої історіографії, висвітлюючи українознавчий аспект у процесах розвитку Європи?

-- Сьогодні дуже вживаним є вислів "Україна і світ". Мене в ньому страшенно дратує сполучник "і", тому мрію або його позбутися, або замінити на "у": набагато доцільніше говорити про Україну у світі. Немає двох історій, немає двох Земних куль, немає двох Європ. Подобається це Європі чи ні, але вона єдина: зі всіма своїми відмінностями, конфліктами та непорозуміннями. Тим вона й цікава. Мені дуже хочеться інтеґрувати українську дійсність та історію у загальноєвропейський контекст. У своєму підручнику та однойменному навчальному курсі я зробила лише перші кроки. Завдання не з легких, адже перешкоджає стійка історіографічна традиція: як на Сході, так і на Заході заведено відділяти ці речі. Цьогоріч я одержала дуже добрий шанс -- отримала стипендію імені Фулбрайта, тож їду до США, щоби простежити східноєвропейський та український контекст у західній історіографії та зміни, які відбулися протягом останніх 10-15 років.

-- Цікаво буде порівняти Ваші теперішні думки про участь України в цивілізаційні процеси Західного світу та ті, які з'являться після повернення зі США. Які тези є актуальними для Вас зараз?

-- Від середини 90-х років інтерес до Східної Європи, зокрема до України, стає в історіографії вже дуже відчутний, з'являється дуже багато визначних, хоча й не великих за обсягом історичних робіт, в яких порушують східноєвропейський контекст. Імена провідних західних істориків сучасності, таких як Ендрю Вілсон, Марк фон Гаген, Френк Сисен, є не відривними від історії України та українського матеріалу. Цікаво, що інтерес до українських студій можна простежити в програмах міжнародних обмінів. Припускаю, що це призведе до з'яви вже незабаром великих синтетичних праць, у яких український матеріал буде вичерпно висвітлено. Україна та її історія є своєрідним майданчиком, на якому західноєвропейські та американські історики можуть вивчати процеси, які давно завершилися й які для них є дуже цікавими. Скажімо, якщо у світі панують глобалізаційні тенденції, то в Україні можна простежити мінімалізаційні: увагу зосереджено на національних процесах, нацменшинах, відчутне тяжіння до певного подрібнення, до мікроісторії. Це своєрідне протиріччя розпочинає цікавити Західний світ і стає стимулом, який посилює інтерес до України.

-- Історики мають добрий бекґраунд із фактів та тенденцій, а отже, можливість прогнозувати. Мене цікавить більше Україна не як об'єкт досліджень істориків, а як суб'єкт партнерських взаємовідносин із сучасною Західною Європою. Які в нас є на це перспективи? Що Україні треба було би зробити, щоби стати "тією" Європою.

-- Я абсолютно переконана в підставовій нормальності України й дуже добре знаю, що насправді європейський світ давно сприймає Україну як партнера, як нормальну європейську дійсність. Те, чи нас розпочнуть сприймати як Європу, -- вже давно не питання, нас там вже й так сприймають. Проблема в тому, що ми самі себе так не сприймаємо. Інакшість України -- це те, що вирізняє цю частину Європи, робить її привабливою та цікавою, але це не є ні в якому разі відставанням. У Франції чи Німеччині, напевне, рідко можна почути дискусію про те, чи Україна в Європі, чи ні. Натомість ця дискусія триває в самій Україні. А це означає, що ми не побороли комплексу меншовартості всередині української спільноти та української дійсності.


Розмовляла Леся Головата

Історія про історика

Олена Джеджора закінчила історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка, аспірантуру в Інституті археології НАНУ, стажувалася в Мічіганському, Торонтському університетах, Варшавському інституті історії Польської Академії Наук. Автор монографії "Історія європейської цивілізації", відзначеної 2000 року на Форумі видавців; співавтор "Словника "Світова історія ХІХ-ХХ ст.". У науковому доробку: три авторські навчальні курси, які читають в Українському Католицькому Університеті. Дослідницькі інтереси: археологія, історія середньовічних та ранньомодерних міст, соціальна історія.









» 
Але яйця!
Володимир ПАВЛІВ
 
Не часто трапляється нагода сказати: ось це справжня українська якість, український квалітет. Нехай росіяни та французи сховаються зі своїми яйцями Фаберже. Їхні яйця можуть лише зробити людину багатою, а наші можуть прибити. Ну, може, не прибити, але точно збити з ніг, навіть такого видного чоловіка, як Віктор Янукович. "Хлоп, як дуб", -- кажуть про таких галичани. (Злостиві, щоправда, додають: "Хлоп -- як дуб, бо яйця, як жолуді").
Детальніше>>
» 
Хто наведе порядок у світі?
Любко ПЕТРЕНКО, Бонн
 
Розмови про те, що структура ООН недосконала, недієздатна, що вона потребує негайних змін, точаться вже давно. Так само давно себе скомпрометував своєю неефективністю елітний орган ООН -- Рада Безпеки. Але що тут змінити, аби не порушити виплеканий десятиліттями тендітний баланс міжнаціональних і міждержавних відносин? Німці стверджують, що вистачить надати їм крісло завсідника за столом Ради і проблема зникне сама собою.

Шани варта впертість, з якою Берлін останніми роками домагається постійного членства у Раді Безпеки ООН. Але поки що марно. Багато держав, пам'ятаючи історію XX століття, не надто прагнуть допустити Німеччину в коло обраних, котрі вирішують долю планети. Тож, аби збільшити свої шанси на перемогу в цій справі, ФРН минулого тижня заручилася підтримкою трьох союзників: Японії, Бразилії та Індії. Тепер цей квартет домагатиметься одночасно місць у Раді Безпеки та радикальних реформ в ООН.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  СКОРОБАГАТЬКИ 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
  ·  Танки у Києві 
  ·  Радзієвський "розписався" за Кучму 
Погляд
  ·  Поповнення в ядерному клубі 
  ·  Білоруські чиновники невиїзні 
  ·  Чорнобиль -- не прерогатива 
  ·  Україна -- зона 
Поступ у Львові
  ·  Шахрайство на "Квітах Львова" 
  ·  Чому діти чинять злочини? 
  ·  Третій хостел у Львові 
  ·  Бібліотекам бракує відвідувачів 
  ·  Творчість нацменшин 
  ·  Кілька днів без води 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Ротації в штабі Ющенка 
  ·  Ноу-хау московських технологів 
  ·  Симоненко за дебати 
  ·  Кучма зібрав РНБО 
  ·  Євродепутати їдуть на вибори 
  ·  Отруєння Ющенка перевірять 
  ·  Кучма стане арбітром? 
  ·  Миротворці під загрозою 
  ·  Контрабандні бойлери 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Ірак експортує людські органи 
  ·  Кривава вікторина 
  ·  Польща не шукає нiмецькиx вiдшкодувань 
  ·  Киргизький плутоній 
  ·  Ширак утратив більшість у сенаті 
  ·  ЕТА повертається 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  З Рівного до Львова поїздом 
  ·  Експорт металу в ЄС збільшується 
  ·  Цінові рекорди нафтового ринку 
  ·  Барвисті долари 
  ·  Війна проти мегабатончиків 
  ·  "Укртатнафту" блокують 
Арт-Поступ
  ·  Українські сюрпризи Донецька 
Літературний Поступ
  ·  Німфи, манії, гіперактивний режим 
  ·  Маx BONDоrеnко: Смерті нема, і це правда 
Спорт-Поступ
  ·  Наступна зустріч -- у Пекіні 
  ·  "Соколи" "драконів" не бояться 
  ·  Сформували шахові збірні 
  ·  Велосипедні баталії у Вероні 
  ·  Знову Україна -- Росія 
  ·  Невдала гонитва за журавлем 
  ·  "Хет-рик" Роберто Ераса 
  ·  Реванш не вдався 
  ·  Львів'яни -- неперевершені в "латині" 
post-Поступ
  ·  Олена ДЖЕДЖОРА: Немає двох Європ 
  ·  Але яйця! 
  ·  Хто наведе порядок у світі? 
Пост-Faktum
  ·  Гвінейський божок 
  ·  Турботливий Шварценеґґер 
  ·  Вигадливі шведи 
  ·  Політичний конфуз 
  ·  Космічний туризм 
  ·  КАЛЕНДАР