BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
27 вересня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Останні римляни
Д. О. СВІДНИК
 
Двір володаря гунів Аттіли
1550 років тому, 21 вересня 454 року, після Різдва Христового в італійському місті Равені за наказом римського імператора Валентиніана III було вбито головнокомандувача римських військ Флавія Аеція. Під час авдієнції в палаці Валентиніан після гарячої суперечки поранив Аеція мечем і наказав придворним остаточно добити полководця, котрий 451 року в битві на Каталаунських полях завдав поразки гунам і врятував імперію від Аттіли -- "Бича божого".




Флавій Аецій народився близько 390 року, коли Рим вперше здобули кельти. В молодості Аецій вступив до лав римських імператорських охоронців, але згодом довгий час жив серед "варварів". З 409 року він перебував заручником у вождя готів Аларіха, а потім -- у гунів. Там Аецій засвоїв не тільки їх мову, але і психологію та воєнне мистецтво "варварів".

На той час Римська імперія поволі занепадала. Колись доблесні римляни цурались військової служби, і до армії залучали найманців з підкорених та сусідніх народів. Серед гунів Аецій 424 року, після смерті імператора Гонорія, зібрав допоміжні війська, щоб підтримати претендента на престол -- Іоанна. Але з'явився занадто пізно, тому уклав мир із Плацідією, матір'ю нового імператора Валентиніана III. Призначений з цього часу головнокомандувачем, Аецій із твердістю і великим талантом рятував імперію, котра занепадала. Він захищав її від готів, бургундів, франків та інших германських племен, твердо тримався проти інтриг двору і, здолавши своїх супротивників, міцно тримав владу над військом у своїх руках.

Та знайшовся суперник -- Боніфацій. Програвши війну проти нього, Аецій втік до гунів. Вождь гунів Ругіла охоче прийняв знатного римського вельможу, а його племінник Аттіла став другом Аеція. У 437 році військо гунів допомогло Аецію повернутися до Риму. Тепер, зберігаючи посаду консула в Римі, він створив у Галлії своє володіння, незалежне від імператора.

Наприкінці IV сторіччя гуни -- кочівники, що прийшли з Центральної Азії, -- запанували у причорноморських степах. 377 року вони захопили Паннонію (сучасна Угорщина). Від тих часів в українських та мадярських легендах збереглись перекази про Аттілу. В одному з них -- "Історія о Аттілі, королі угорському", написаному староукраїнською мовою XVI ст. говориться:

"Аттіла тогди, которого по-угорськи зовуть Етеле, був середнего узросту, персей і плечей широких... до венуса вельми склонний, на працю телесную, на голод, на спання, на студень і на горячность вельми терпеливий, великого серця, ради доброї і смілий, руки хисткої і мужньої, в речах рицерських учоний, до слави вельми хотливий, в оглуменню неприятеля вельми розторопний і хитрий... Титул Аттіли, которим ся писав, тот був: Аттіла, син Бендеґечов, з Божей ласки король угорський, мєдський, готський і датський, страх світу."

Звичайно, не міг Аттіла бути королем угорців, предки яких жили у ті часи ще десь за Уралом. Не був він теж "київським князем Гатилом", як намагався показати його Іван Білик у своїй книзі "Меч Арея". Хоча за переказами, одного разу пастух знайшов і приніс Аттілі заіржавілий меч, Аттіла взяв його в руки і вимовив: "Довго цей меч був схований у землі, а тепер небо дарує його мені для скорення всіх народів!"

Усунувши 445 року свого брата-співправителя Бледа, Аттіла став єдиним вождем гунів. За короткий час під його владою опинилась величезна територія -- на сході до Кавказу, на заході до Рейну, на півночі до данських островів, на півдні -- до Фермопіл. У 447 році гуни спустошили Фракію та Ілірію і дійшли до околиць Константинополя, але Східна Римська імперія змогла відкупитися.

Незабаром почалась незгода із західно-римським імператором Валентиніаном III, із сестрою котрго Гонорією Аттіла хотів женитися. Імператор відкинув його сватання. Тоді Аттіла став готуватися до походу на Західну Римську імперію. Він зібрав величезне військо, куди входили, окрім гунів, слов'яни, германці та інші народи.

У січні 451 року 500-тисячне військо Аттіли виступило в похід. Гуни перейшли Рейн і вторглись у Галлію та оточили Орлеан. І тут на території сучасної Франції відбулась одна з найбільших битв в історії -- битва на Каталаунських полях, поблизу міста Каталауну. Коаліцію проти гунів очолив колишній побратим Аттіли -- Аецій.

Аттіла вибрав для бою рівнину, щоб надати своїй легкій кінноті свободу маневру. Сам Аттіла став з гунами в центрі, на його лівому фланзі були готи на чолі зі своїм вождем Валамиром, на правому крилі -- король Ардарік з гепидами й іншими народами.

Аецій на чолі римлян був на лівому фланзі, союзники-вестготи на чолі з королем Теодоріхом -- на правому. В центрі -- франки й інші племена.

Це була одна із найкривавіших битв в історії воєн. За даними історика Йордана, з обох боків загинуло 165 тисяч вояків. Після запеклої боротьби гуни, охоплені з боків, не витримали і почали втікати до свого табору, сам Аттіла ледь урятувався.

У великому страху провів Аттіла ніч у своєму військовому таборі. Стомлені римляни і вестготи не наважилися напасти на нього наступного дня, і гуни відступили через Рейн в Угорщину.

Наступного року Аттіла заатакував Італію, захопив після завзятого опору Аквілею, але не міг рухатись далі, бо голод і хвороби винищували його військо, а Аецій зі своїми легіонами загородив йому шлях. До Аттіли прибули посли на чолі з Папою Левом І, і володар гунів погодився на мир. Плани нового походу проти Константинополя обірвала 453 року раптова смерть Аттіли, йому тоді було 46 років.

Сучасний французькій історик Мішель Луа, яка написала книгу "Аттіла, мій друг. Спогади Аеція" (1997), висунула гіпотезу: Аттіла почав вторгнення в Західну Європу для демонстрації своєї сили, він відмовився від продовження Каталаунської битви й взяття Риму, задовольнившись страхом, який він справив на римлян. Він уступив проханням Папи Римського і єпископів, щоб показати свою цивілізованість і повагу до Церкви. А ще нагла смерть Аттіли перешкодила реалізації возз'єднання Гуннської та Римської імперій в єдину християнську державу.

Як було насправді -- не відомо. Але й Аецій через рік після смерті Аттіли став зайвою людиною в римській керівній верхівці і був убитий на очах імператора Валентиніана ІІІ. Хтось зі свідків цієї розправи сказав володареві: "Ви зараз лівої рукою відрубали собі праву!"

І не помилився. Бо через кілька місяців після смерті Аеція, якого називали "останнім римлянином", сам імператор загинув від рук змовників. А вже у червні 455 року вандали захопили беззахисний Рим і розорили його так, що ім'я цього народу стало синонімом руйнівників до наших днів.

Хоча ще буде після цього кілька немічних цісарів, 476 року Одоакр, що командував германськими найманими вояками на римській службі, усунув малолітнього імператора Ромула Августула від влади. За бажанням Одоакра римський сенат затвердив ухвалу, що Західній Римській імперії не потрібен більше імператор. А цісарські регалії відіслали до "другого Риму" -- Константинополя.









» 
АРХІВАРІУС
Про що писала львівська преса
 
Голубиная почта вводиться в английском журнальном мире и в последнее время репортери лондонских газет являются в общіи собранія акціонерних обществ, в суди, на митинги и пр. с маленькою кліткою, заключающею в себе двух или трех почтових голубей. Репортери, составившии свои сведенія, привязивают бумагу к голубю и випускают его. Голубь летит в редакцию газети, на службе которой состоит. Когда голубь возвращается в голубник, приходит в движеніе пружина колокольчика, что служит редакциі сигналом о прибитиі курьера. Такиі голубиниі почти устроени головними лондонскими газетами в многих больших городах Европи, между прочим в Париже, Дублине, Лисабоне, Брюсселе, Риме и пр. Бистрота того средства сообщенія весьма значительна. Есть голуби, котории в состояніи пролетіти розстояніе в 150 верств, делая в каждую минуту по 1 1/3 версти.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Перекинчик 
  ·  Яєчна криза 
  ·  Подяка Тарасові Чорноволу 
Погляд
  ·  "Міст" знову горів 
  ·  Померла Франсуаза Саган 
  ·  Долар зростає через уряд 
  ·  1 000 днів євро 
Поступ у Львові
  ·  Іван ТИМОШЕНКО: Трансгенна бульба приносить шкоду 
  ·  Скорочено напрямок маршруток 
  ·  Театру "Воскресіння" мокро 
  ·  Крадіжка в морзі 
  ·  Солідарність алкозалежних 
  ·  Музики буде більше 
  ·  "Черемош" ледь жевріє 
  ·  Приречені бути не такими, як усі 
Поступ з краю
  ·  Ставка на Зінченка 
  ·  Піснею за Януковича 
  ·  Мустафа ДЖЕМІЛЬОВ: Тиск влади відчуваємо зусібіч 
  ·  Кучма робить перестановки 
  ·  У Сумах знову репресії 
  ·  Політизоване мистецтво 
Поступ у світі
  ·  Третій термін для Блера 
  ·  Піночет відкидає звинувачення 
  ·  Жанна вже у США 
  ·  Бульдозери в таборі біженців 
  ·  Американці атакують 
  ·  Премія миру для МАГАТЕ 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Російський енергетичний експеримент 
  ·  Нова мітла на "Західенерго" 
  ·  Нова кредитна класифікація 
  ·  США відкривають резерв 
  ·  Непрозорі фінанси 
  ·  "Київстар" та UMC протестують 
Історія у Поступі
  ·  Останні римляни 
  ·  АРХІВАРІУС 
Арт-Поступ
  ·  Фестивальна естафета 
  ·  Дарунок для театралів 
  ·  Барви ансамблю із Вюрцбурга 
  ·  "Північне сяйво" освітило "Контрасти" 
Спорт-Поступ
  ·  Протистояння Києва та Донецька 
  ·  Бублик у Красилові 
  ·  Робсон хоче працювати 
  ·  Покер Балабана 
  ·  Українські футболісти у фіналі 
  ·  Феллер подав у відставку 
  ·  Шанхайський подарунок 
  ·  Вирішальне слово керманича 
post-Поступ
  ·  Про що, власне, йдеться? 
  ·  Мисливська революція 
Пост-Faktum
  ·  Леді Ю -- секс-символ 
  ·  Найбагатші 
  ·  Шекспір на продаж 
  ·  Парфьонов на біржі праці 
  ·  Пиво для донорів 
  ·  Принц пішов до армії 
  ·  КАЛЕНДАР