На виборах депутатів казахстанського мажилісу (нижня палата парламенту), що відбулися 19 вересня, найбільшу кількість голосів -- 60,62% -- набрала партія влади "Отан" ("Вітчизна"), лідером якої є президент країни Нурсултан Назарбаєв. Вона посіла сім з десяти місць, що розподіляють за партійними списками.
Інші три місця між собою поділять партії "Ак жол" ("Світлий шлях") -- 12,04% голосів виборців, "Асар" ("Усім миром"), очолювана старшою донькою Назарбаєва, -- 11,38% та передвиборний блок "АІСТ" -- 7,07%. Інші політичні об'єднання не змогли подолати 7-відсоткового бар'єра, необхідного для проходження в парламент.
Що стосується виборів в одномандатних округах, то остаточні результати будуть відомі у жовтні. Наразі з 67 одномандатних виборчих округів у першому турі виборів депутатів нового складу мажилісу обрали в 45-ти, в 22-х відбудеться другий тур голосування. За словами глави ЦВК Казахстану, орієнтовно це буде 3 жовтня.
Після виборів деякі місцеві спостерігачі та місія ОБСЄ заявили, що голосування не відповідало демократичним стандартам. За інформацією спостерігачів, акіми, тобто місцеві адміністрації, чинили на громадян і виборчі комісії значний тиск. До складу багатьох виборчкомів практично не зарахували представників політичних партій, а права спостерігачів скрізь порушували: їм не видавали копій протоколів, виганяли з виборчих дільниць, не приймали від них скарг на виготовлення у день виборів додаткових списків виборців і, що найважливіше, поєднували на дільницях паперове та електронне голосування, що заплутало виборців і, як підозрюють, значно вплинуло на перебіг волевиявлення. До речі, систему електронного голосування Казахстан закупив у Білорусі, відомої високим рівнем "демократичності" своїх виборів.
Щоправда, спостерігачі від СНД жодних порушень не помітили, і їхній керівник, виконавчий секретар СНД Владімір Рушайло, вказав на виявлені представниками ОБСЄ недоліки як на переваги.
|
