BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
15 вересня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:19 26-04-2017 -   На Львівщині запрацював перший центр у сфері захисту прав інтелектуальної власності  
  16:18 26-04-2017 -   На Львівщині вшанували героїв та жертв Чорнобильської трагедії  
  14:56 26-04-2017 -   Курс гуманного ставлення до тварин запровадять в усіх школах Львова  
  14:52 26-04-2017 -   На вул. Городоцькій украли близько 20 щойно висаджених кущів спіреї  
  13:27 26-04-2017 -   Небайдужих закликають допомогти доньці учасника АТО  
Україна
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
  14:56 26-04-2017 -   На Тернопільщині працівниця колонії передала в’язню наркотики у каві  
  14:48 26-04-2017 -   У ГПУ розслідують замах на Януковича  
  12:50 26-04-2017 -   Посли ЄС підтримали безвіз для України  
Світ
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  
  10:22 26-04-2017 -   Трамп погодився відкласти будівництво стіни на кордоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Марія ЗУБРИЦЬКА: Зникає культура читання
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
 
Марія Зубрицька
Те, що інтелектуалів більше, ніж інтелектуалок, -- такий же стереотип, як і те, що ми живемо у патріархальному світі. Прошу не підозрювати мене в ультрафемінізмі, а спочатку прочитати цю розмову із дивовижною людиною, інтелектуально обдарованою, вирозумілою співрозмовницею. Проректор ЛНУ ім. І. Франка, перекладач, упорядник антології світової літературно-критичної думки Марія Зубрицька -- це terra incognita в українському літературному дискурсі поки що. Така ж incognita, як і одна з найвідоміших інтелектуалок ХХ сторіччя Ганна Арендт, яка свою книжку "Становище людини" (переклад Марії Зубрицької) присвятила Мартінові Гайдеґґерові. Він був для неї людиною, котрій вона "залишалася вірною і невірною, але першим і другим її почуттям завжди керувала любов". Майже кожний розділ книги Ганни Аредент приховано або явно заторкує драматичне питання про скороминущість людських справ, їхню крихкість і слабкість на тлі перманентності-тривкості світу.

Сценарій життя одного з провідних українських науковців, Марії Зубрицької, розпочався 13 жовтня 1958 року в с. Кочині (Львівська обл.). Там наша співрозмовниця народилася. Яким буде розвиток сюжету її життя, важливо багатьом людям, для котрих думка Марії Зубрицької значить чимало.

-- Яким Ви як науковець бачите сучасний стан літературної творчості?

-- Зараз я дуже хочу зосередити свою увагу на такій візії, як філософія і література. Це складне питання. Тим паче у ХХ столітті. Де є межа теорії літератури і філософії зокрема? І яка ця межа? Дискусії навколо цієї проблеми точилися і точаться дотепер. Французький літературний критик Моріс Бланшо, властиво, найбільше нарікав на те, що література в ХХ ст. не с п р и ч и н и л а змін, жодних потрясінь у суспільстві. Причому радикальних потрясінь, які б відповідно змінили суспільство. Бланшо доводить це на прикладі "Капіталу" Маркса й еволюції Дарвіна: ці речі мали вплив на хід людської історії. Йдеться про модернізацію суспільства як таку. Отже література ХХ ст. не була таким широким соціальним проектом, як інші гуманітарні дисципліни. Смерть літератури у того ж Бланшо багатозначна, починаючи від неспроможності літератури зафіксувати повноту нашого буття, бо письмо взагалі нагадує погляд Орфея на Евридіку (щойно оглянувся -- все, застиг)

-- Зважаючи на те, що ми з Вами живемо у ХХ ст., де інформаційні технології, грубо кажучи, випереджають час, то літературі залишається якась маленька ніша?

-- Тоді, в 30-х рр., коли Бланшо писав своє "Шаленство дня", ще не було таких раптових стрибків високих інформаційних технологій. Тобто літературу тоді настільки не витісняла екранна культура. Із феноменологічної перспективи, що є впливом на людину? Існують різноманітні інформаційні потоки, а щодо ТБ, інтернету тощо, то невже ці речі змінюють людину? Невже вони змінюють архітектоніку її емоцій, чуттів, ментальності? Може, Ви думаєте, що українське телебачення має на меті формувати наше суспільство, скажімо, естетично? Хтозна, про що в схожій ситуації доцільніше говорити. Інша справа, що зникає культура читання художньої літератури. Однозначно. Деякі показники мене просто вражають. "Кобзар" Тараса Шевченка (60-й рік) вийшов накладом тисяча примірників. Пересічний тираж української книжки (в чому ви пересвідчитеся на Форумі видавців) -- від тисячі примірників і до п'яти тисяч. Про що це свідчить? Ідеал освіченості, коли читати є гарним тоном, більше не існує? Убогість українських книгарень мене лякає.

-- Ви можете пояснити чому?

-- "Буква" у Львові -- висока, наче "вєлікая русская літєратура", не те що книгарня НТШ. Нам чогось, напевно, бракує. Ми не гірші, а росіяни не кращі. Ми є передусім інші, та й про культурну кращість говорити некоректно. Щодо відомості великої російської літератури у світі, мабуть, не варто забувати про колосальну популяризаторську роботу. Україна й Білорусь -- це чи не єдині країни, котрі не мають фондів популяризації рідної літератури у світі. Держава не дає жодної копійки на популяризацію нашої літератури тут, у нас, не кажучи вже про кошти для поширення української літератури в світі. Пригадайте, коли востаннє Ви бачили Забужко чи Андруховича на "1+1"? Я вже мовчу про таких грандів, як Ліна Костенко.

-- Як лектор Ви склали для себе певне уявлення про рівень начитаності сучасних студентів. Наскільки багато, на Ваш погляд, вони читають?

-- Аудиторія в будь-якому разі тут досить специфічна. Філологи і журналісти, які також є на стику філологічних дисциплін, мають чимало обов'язкової літератури для прочитання. Ви розумієте усю переобтяженість літературою у вивченні будь-якої дисципліни. Плюс три-чотири пари щодня. Звичайно, молодому поколінню хочеться якось утекти від тієї канонічної літератури. Щосеместру я традиційно запитую аудиторію про те, хто і що прочитав. Як не дивно, не було й десяти українських авторів. Це драма. Авторів, вартих прочитання, точно вистачає, проте реклами, щоб їх потенційний читач захотів прочитати, взагалі немає. І ще така важлива річ, як культивування культури читання, в Україні відсутня. А я запитую про сучасних літераторів. Максимум -- сім імен. Отож студенти не знаходять часу на те, щоб прочитати написане сучасними українськими літераторами. Значить, література таки не є пріоритетом. Є важливіші цінності в сучасної молоді, що прикро визнавати. Можливо, не в недоліках стаціонарного навчання проблема, а у психологічних чинниках. Колись українські автори були забороненими. А заборонені плоди ваблять до себе сильніше. Правда ж?(Сміється. -- Авт.)

-- Так, але ці плоди не завжди є втіленням найбільшої насолоди, як нам видавалося. Що є для Вас найбільшою насолодою у роботі педагога?

-- Найбільшою насолодою для мене є... читати творчі роботи, точніше, есе студентів. Будь-яка тема на одній-двох сторінках відображає, з якими людьми працюєш, наскільки сформованими особистостями є ці молоді люди. Ще цікавіше працювати з аспірантами. Одна з моїх аспіранток -- Мар'яна Гірняк -- переклала "Роль читача" Умберто Еко. На форумі буде презентація цього видання. Ця дівчина встигає усе! Отже можна і перекладати підвищеної складності тексти, і дисертації писати. Як? Як на мене, це не стільки талановитість, скільки організованість того, що ти любиш робити і чому присвячуєш своє життя.

-- Але все-таки незле, коли чуття мови перетворюється на талант перекладача, письменника, лектора. Щоправда, треба вміти примусити людину багато читати. А тут, Маріє Олексіївно, Ваші студенти кажуть, що Ви їх не шкодуєте.

-- Українське суспільство стає прагматичнішим, правда ж? А що мені дає прочитання Тараса Прохаська для завтрашнього дня і кар'єри, якщо я, скажімо, працюю в IBM, і мене перш за все цікавлять комп'ютери та новітні комп'ютерні технології. Література стає марґіналізованою у ХХІ столітті. Проте двотисячолітню традицію історії світової літератури не можна заперечити. Скажіть мені, навіщо вижила метафізична література? Чому Овідій чи Горацій "дожили" до наших днів? У них нічого прагматичного немає, Інно. Та без перекладів такого штибу імен ми не були б повноцінною нацією. Щобільше, коли б нині забрати в людини читання як її інтегральну складову, то, хтозна, яким стане внутрішній світ, зовнішність такої людини. Думаю, це буде щось у будь-якому сенсі апокаліптичне.

-- Я йшла до Вас, чесно кажучи, не з настільки феноменологічними запитаннями, а про славнозвісний Булонський процес, наприклад.

-- Незабаром вийде збірник, присвячений питанню Булонського процесу. Ми б мали вже бути в цьому процесі. Наш земляк, Юрій Дрогобич, два роки був ректором Булонського університету, ця людина вивела своєрідну формулу нового типу міждисциплінарного мислення в науці. Бо, погодьтеся, у нас всі факультети в університеті ізольовані, тож студенти просто не мають права на індивідуальну траєкторію навчання. Обов'язкових дисциплін, згідно з державним стандартом, 80 відсотків. Окрім того, потрібні радикальні зміни в іншій ланці. Будуть такі три рівні наукових ступенів: бакалавр, магістр і рівень докторантських студій. Це мало б сприяти мобільності студентів, аби вони могли приїхати в університети й інших країн, де б цим студентам зарахували кредити. Тому що вже є узгодження між навчальними програмами ЛНУ ім. І. Франка й університету Сорбони, Мадрида чи Риму. Серед вимог Булонського процесу -- оцінювання лекцій студентами, адже йдеться про якість навчання. Наступного року в травні Україна повинна підписати у Норвегії декларації Булонського процесу. Росія ввійшла у вересні минулого року на конференції в Берліні. Цікаво, що в Європі не підписали цих декларацій три країни: Молдова, Білорусь і Україна.









» 
Бій амбіцій невидимого фронту
Інна КОРНЕЛЮК
 
Цвіт стиглого коріння / За заг. ред. проф. С. К. Реверчука. -- К.: Знання, 2004. -- 213 с.

Книжка мемуарів "з присмаком парадокса". Уперше відчула, що доктори економічних наук знають, у чому полягає різниця між продуктивним і непродуктивним знанням. Відтак вони ж прагнуть пояснити це й студентам, а, в кращому разі, й неозорій економічно непевній Україні. Стільки українських громадян не раз ловили і ловлять себе на думці, що нашу економіку творять люди, безнадійно позбавлені амбіцій щодо успіху в розбудові відкритого громадянського суспільства в економічно розвиненій державі. Зрештою, хто вони, теоретики й практики економічної науки, майбутні чи теперішні втілення успіху, які мають змогу здійснити хоча б маленьке економічне диво, яке нас врятувало б від метафізичних бід? Невже ми й надалі житимемо у "країні втрачених можливостей"?
Детальніше>>
» 
Ольга Токарчук у Львові
 
Ольга Токарчук
Сьогодні, у середу 15 вересня, ополудні прес-конференцією в КМЦ "Дзиґа" (вул. Вірменська, 35) розпочнеться міжнародний літературний фестиваль-симпозіум "СКРИПТИ / INSCRIPTIS - 2004". Посталий торік із ініціативи двох перфектних львівських поетів Назара Гончара та Остапа Сливинського, цей фестиваль із його письменницькими пілігримками завітає до Львова вже вдруге. Першою літературною імпрезою цього перекладацького симпозіуму, який стане особливою прелюдією до Форуму видавців, котрий розпочнеться через день, буде літературний вечір Ольги Токарчук і Тараса Прохаська.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Внески через суд 
  ·  Нова книга Святійшого 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
  ·  Ющенко видужує після отруєння 
Погляд
  ·  Український феномен 
  ·  Міністр Яцек КЛЮЧКОВСЬКИЙ: Польща не експортує капіталу 
  ·  Шпигунські пристрасті 
  ·  СБУ сказала своє слово 
  ·  Америка допоможе 
Поступ у Львові
  ·  Фолькер РЮЕ: Україна потребує харизматичного президента 
  ·  Монахи активізуються 
  ·  Депутати в інтернеті 
  ·  Візова лихоманка 
  ·  Депутати заборонили переробляти гудрони 
  ·  Грибовичам -- чисту воду 
  ·  Шурма вводить в оману читачів 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Плющ обіцяє реформи 
  ·  Телебачення любить Януковича 
  ·  Томенко звинувачує владу 
  ·  Центрвиборчком захищає Януковича 
  ·  АП -- зовнішньополітичне відомство 
  ·  Гавриш котить бочку на Литвина 
  ·  В Україні забагато засуджених 
  ·  Міліція бреше 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Ядерна спецоперація 
  ·  Напад на новобранців 
  ·  Полювання на чеченців 
  ·  Туреччина погрожує США 
  ·  Японці проти американців 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Володимир САПРИКІН: Ми перевели вектор на Росію 
  ·  Львівські локомотивники -- найкращі 
  ·  Нафтових аукціонів не буде 
  ·  Ціни на бензин зафіксували 
  ·  Якість стає ближчою 
Арт-Поступ
  ·  Почесне консульство республіки Ауровіль в Україні 
  ·  Курбасівці їдуть до Каїра 
  ·  АРТ-АНОНСИ 
Літературний Поступ
  ·  Марія ЗУБРИЦЬКА: Зникає культура читання 
  ·  Бій амбіцій невидимого фронту 
  ·  Ольга Токарчук у Львові 
Спорт-Поступ
  ·  "Вовки" проти "Динамо" 
  ·  Причина успіху -- особливі слова 
  ·  "Срібло" дзюдоїстів 
  ·  Столітній ювіляр 
  ·  Тенісні рейтинги 
  ·  Нью-Йорк відмовиться від Олімпіади? 
  ·  Нагороди довелось повернути 
post-Поступ
  ·  Париж -- Венеція -- Львів 
  ·  Втрачене покоління 
Пост-Faktum
  ·  Другий том Ніязова 
  ·  Невчасна весна на Франківщині 
  ·  Порятунок 
  ·  Найстаріший -- найдорожчий 
  ·  Місто перемагає 
  ·  КАЛЕНДАР