BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    25-Й КАДР.    Дискусія у Поступі.    Арт-Поступ.    Ї-Поступ.    Спорт-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
14 вересня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  15:32 26-06-2017 -   В селі на Львівщині від отруєння гербіцидами загинули корови  
  15:29 26-06-2017 -   Христина Погранична завоювала три медалі для української збірної з художньої гімнастики  
  15:7 26-06-2017 -   У середині липня трамвай №7 повернеться на Погулянку  
  15:6 26-06-2017 -   Працівника «Львігазу» впіймали на хабарі  
  13:7 26-06-2017 -   У Львові за хабарництво судитимуть екс-спомічника судді  
Україна
  15:39 26-06-2017 -   СБУ запобігла підпалу офісу Батьківщини  
  15:37 26-06-2017 -   У Тернопільській області жорстоко вбили 17-річну випускницю  
  14:49 26-06-2017 -   У центрі Києва відкрили пам'ятник Анні Ахматовій  
  14:28 26-06-2017 -   Для половини українців безвіз марний - опитування  
  13:1 26-06-2017 -   Вступна компанія в Україні офіційно стартує 12 липня  
Світ
  15:38 26-06-2017 -   Макрон згадав Анну Київську на зустрічі з Порошенком  
  15:9 26-06-2017 -   У Китаї звільнили з в'язниці нобелівського лауреата Лю Сяобо  
  13:3 26-06-2017 -   Великий бар'єрний риф в Австралії оцінили у понад $40 млрд  
  12:22 26-06-2017 -   ЗМІ: США хочуть легалізувати вторгнення в країни  
  10:40 26-06-2017 -   Вчені виявили придатні для життя екзомісяці  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дискусія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Високий замок – ЗА!
 
Добре, що почалася дискусія. Опоненти шукають аргументи, а вже це призводить до поглибленого вивчення питання – яким був княжий Львів? На це запитання вже сьогодні без наукових пошуків і обґрунтувань я можу дати однослівну відповідь: - Гармонійним! А тепер коротке пояснення моєї думки. – Річка – пристань, риба, млини, ліс довкола – хати , кліті, тереми, храми, борті, сади, гора – схили з виногронами, замок на горі, на розлогому плато де в час небезпеки помістяться і люди і коні тих що живуть на долі. Основні навали ішли долиною Полтви від північного сходу. Тому перша сторожа – чата бачила її з гряди і вежі на Чотовій скелі над Винниками, а звідти вже сигнал посилався прямою видимістю на замкову вежу будельницю, що стояла на східному виступі гірського плато, над крутосхилом, де у 1869 р. насипано стіжок Люблінської Унії. І саме це є одним з доказів того, що не Казимир почав зводити укріплення на найвищому плато після 1341р., а ще українські князі Данило Романович і Лев Данилович, хоча не виключаю, що ретельна археологія та інші дослідження відкриють невідомі верстви будівельної діяльності на замковій горі далеких їх попередників. Було б дивно якби так не було. Адже ціле Подністров’я і зокрема Львівщина було всіяне оборонними городищами ще в середині кінці першого тисячоліття. Про це говорять і городища Під городдя біля Рогатина, і Синьовидне і Тустань, і Пліснесько і найбільше на той час у Європі місто-мегаполіс Стільсько 35 км на захід від Львова. То чи ж не логічно висновується, що ще у VIII-IX ст. форпостом з сигнальними оборонними вежами. Для Стільська було поселення Тарнавка на місці якого розрісся Львів-город.

Але повернімося до замкової гори. Справа оповіщення про військову загрозу від степовиків була справою життя і смерті. То ж зовсім не для розваги люди будували колись гігантську Китайську стіну.

Насипали Змієві вали, чи вали Траяна, прокопували багатокілометрові підземні проходи і проїзди. Для цього були потрібні значні людські ресурси і добра організація. Люди довіряли організаторам, оборонцям – князям своє життя і тому робота на укріпленнях мусила бути і добровільною і свідомою. Ось той фактор який ми не враховуємо, коли захоплюємося і дивуємося з високої якості і міцності стародавніх мурів, прецизійності підгонки величезних тесаних кам’яних блоків. Саме тому тішить мене, що ми не приступаємо вже завтра до відбудови замку, а лише до дискусій про неї і можливо до археологічних та наукових архівних пошуків. Адже якщо б ми навіть мали достатньо грошей і замовили реставраторам проект відбудови, а „Гальбуду”, „Карпатбуду” чи „Комфорт Сервісу” чи „Консолі” саму відбудову то через 3-5 років мали б на замковій горі цегляно-бетонного монстра, який не надто б відрізнявся від споруди телецентру, „Укрсоцбанку” на площі Марійській, чи кінової вежі крамарів на проспекті Свободи чи еклектичної Глинянської вежі, яка вдійсності ніколи не мала ні такого стіжкового завершення ні такої системи моста і брами (говорю це як реставратор – дослідник з 7 –ми річним стажем). Кажу так тому, що добре знаю наслідки різних ейфорій, бумів і кампаній. „Великих слів велика сила і більше нічого”.

На щастя ідея відбудови львівського Замку живе посеред львів’ян не одне покоління і власне в середовищі ідеалістів, інтелігенції.

Стимулом до її випливу на шпальтах газет послужили очевидно більш прагматичні міркування і мені невідомо хто стоїть за лаштунками лобіювання цієї ідеї, які політичні чи фінансові сили, але якщо слово мовлене то рано чи пізно воно втілиться. Питання тепер стоїть не в площині – „так чи ні”, а в площині „коли і як”. І саме тут Львів, як найцікавіше місто України може виграти або програти.
Він може швидко начепити на себе дешеву біжутерію зі скла і пластмаси як придорожня повія, а може замовити собі в найкращих майстрів архітвір – діамантову діадему чи корону, як вишукана княгиня з притаманними їй вродженими інтелігентністю і смаком. І саме цей другий підхід стане можливим, коли внаслідок дискусії і публікацій довкола ідеї вдягти королівському Львову гідну його корону об’єднаються люди і ті, які багато років у думках і мріях бачать Львівський замок на горі. Саме серед тих є Львівське товариство „КІШ” в середовищі якого вже після першого походу чайки „Пресвята Покрова” по містах Європи, велися активні розмови про можливість участі у відбудові замку, тим більше, що досвід будівельних столярних, теслярських робіт у нас здобутий в Україні і у Франції. До цих ідей і дискусій спонукали нас відреставровані, законсервовані або й відбудовані замки у Франції, Чехії, Німеччині, Польщі, Англії. Є у Франції навіть такий досвід, коли організація на основі свого проекту отримала від держави клапоть землі, зібрала довкола ідеї аматорів і почала будувати на чистому місці класичний середньовічний романський оборонний замок за історичними описами Паладіо і Віньйоли з дотриманням стародавніх технологій мурування, виготовлення дерев’яної будівельної техніки, та ведення середньовічного способу життя на будові учасниками проекту. Це стало грандіозним історико-соціальним експериментом і незабутнім враженням для всіх що діткнулися до здійснення цієї гарної справи.

Цих кілька слів хочу сказати, щоб львів’яни зрозуміли, що товариство „КІШ” не є ні козаками, ні козакоманами ні „чайкістами”, а є групою ініціативних людей, які люблять цікаві справи пов’язані з історичним минулим з його славними сторінками і люблять їх доводити до кінця.

У справі відбудови Замку добрий кінець буде, коли буде добри
й початок. Насамперед помолімося, далі вишукаймо кошти на прецезійну археологію аж до підніжжя замкової гори. В цьому плані просто вручну треба розібрати Стіжок Унії, а це справа для археологів не на один рік.

Але вже сьогодні є сенс оголошувати конкурс на реконструкцію (відбудову) замку, адже у проекті треба врахувати і пейзажну нейтралізацію недоречної у силуеті міста споруди телецентру, можливо з переведенням значної частини його служб після реконструкції у приміщення під замковим двором і в фортецю і ліквідацією в майбутньому значної частини споруди телецентру.

Треба врахувати як впишеться телевишка, як укріпити і задернувати майже лисі схили, що активно кородують. А що робити з ровом який розділяв колись два пагорби – з першим дерев’яним княжим замком над старим передмістям де є трот(за реконструкцією Львова І.Базарника) з левами і вищий з кам’яними вежами. Адже рів по якому іде узвіз до будиночка садівника і ресторану високий замок засипаний рештками від обох фортифікацій. Всі ці дилеми не прості до вирішення. Вони набагато складніші ніж спорудження пам’ятника і щоб ідея не була спрофанована абсолютно необхідно не гнати коней, а насамперед акумулювати цільові кошти з залученням грантів, інвестицій, переконати фінансові кола міжнародної спільноти у доцільності такої відбудови, представників ЮНЕСКО, тому що статтями про „Банк контрастів” після того як ляпсус зроблено нікого не загітуєш, що то є цукорок, як воно цукорком не є.

Ще за доцільність відбудови Високого замку промовляє той факт, що у Львові надзвичайно бракує музейної експозиційної площі. І коли , наприклад в маленькому Сандомирі у справжньому королівському замку ледве назбирується експозиції, то у нас є маса фондів, експонати з яких ніколи не бачили глядачі, що може дати змогу для зловживання ними і торгівлі. Крім того у приміщеннях такого грандіозного комплексу як Високий замок знайшлося б місце і для комерції – винарні мальвазії, сувенірні ятки, ресторан середньовічних страв.

Я був у замку Тракай у Литві і Замку Мальбрук у Лотарінгії. Це споруди що відбудовані майже з нуля. Власне чого в них бракує це чару нашарування епох.

Саме тому хочу порадити всім хто буде поточним до реалізації ідеї відвідати такі шедеври фортифікаційних комплексів, що складалися віками як „Монт сан Мішель” в Нормандії, Каркасон і Ез на півдні Франції.

А ще одним зі способів, які б могли би бути отой чар нашарування окремих частин замку ніж студентами кафедри реставрації у Львівській політехніці, ЛАМу та коледжу І.Труша. Бо давні будівничі мали такий самий свіжий погляд на природу довкола і свої потреби в ній як наші юнаки і дівчата.

Цією публікацією пропоную свою участь у подальшому розвитку ідеї і відбудові замку, а також застерігаю за собою право на подальшу дискусію.

З повагою до „Поступу” читачів і опонентів архітектор Юрій Волощак









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Скнилівський трибунал 
  ·  Крок уперед і два назад 
  ·  Чорний переділ 
Погляд
  ·  Чергові польські втрати в Іраку 
  ·  Холмщина хоче статусу 
  ·  Візит з багатьма невідомими 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
Поступ у Львові
  ·  Студенти перемогли 
  ·  Аварійний день 
  ·  Знищують застарілі боєприпаси 
  ·  Військові захищаються 
  ·  Зернові маніпуляції 
  ·  Львівщина краща не на 100% 
  ·  Вчимося бути батьками 
  ·  Ями калічать львів'ян 
  ·  Замість виборів -- пікет 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Через рейтинги до президентства 
  ·  СБУ виявила контррозвідників 
  ·  Студентів уже бояться 
  ·  Ланцюгова реакція в парламенті 
  ·  Силовий перебіг виборів 
  ·  У США знають про порушення 
  ·  Поляки рвуться в Україну 
  ·  Яке дослідження, такий і результат 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Поразка демократів у Гонконгу 
  ·  Названо причину вибуху 
  ·  У Чечні збито гелікоптер 
  ·  Кінець заборони на автомат 
  ·  Антитерористична конференція 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Проблема ціною 30 гривень 
  ·  Чиста мінімальна зарплата 
  ·  western Union не переконав АМКУ 
  ·  Фактор нафти 
  ·  uS Airways знову банкрут 
  ·  Податкова зрівнялівка по-європейському 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
25-Й КАДР
  ·  Соцопитування за темниками 
Дискусія у Поступі
  ·  Високий замок – ЗА! 
Арт-Поступ
  ·  Гармонія контрастів Антоніна Дворжака 
  ·  jOJO -- музичний вундеркінд 
  ·  Спів його душі, благородний, чистий... 
  ·  "Контрасти" -- музика об'єднана? 
  ·  Ґуд бай, "Чикаґо" й "Кабаре" 
Ї-Поступ
  ·  Від протесту до спротиву 
  ·  Соціалісти-терористи 
Спорт-Поступ
  ·  Естафету передали паралімпійцям 
  ·  "Мотор" стартував вдало 
  ·  "Шахтар" і у футзалі перший 
  ·  Чиновницька вакханалія 
  ·  До рингу через Альпи 
  ·  Львівська осінь зустрічає гостей 
Пост-Faktum
  ·  Монастириська та Коропець 
  ·  Музикальне ліве вухо 
  ·  Українська Біблія 
  ·  Слова "мене мацав Шварценеґґер" коштують 100 тис. дол. 
  ·  Паркан зі снарядів "Град" 
  ·  КАЛЕНДАР