BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Революція у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
Бог предвічний народився,
Прийшов днесь із небес,
Щоб спасти люд свій весь,
І утішився.
 
10 вересня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  13:15 24-05-2017 -   До кінця тижня АТП-1 отримає від «Електронтрансу» ще сім автобусів  
  12:22 24-05-2017 -   Прокуратура підтвердила затримання директора львівського заводу ЛОРТА за підозрою у сутенерстві  
  12:21 24-05-2017 -   На Львівщині внаслідок негоди підтопило садиби  
  11:18 24-05-2017 -   На Львівщині відбудеться Чемпіонат України з гірських перегонів  
  11:11 24-05-2017 -   Внаслідок пожежі у будинку на вул. Є. Лазаренка ніхто не постраждав  
Україна
  14:34 24-05-2017 -   Затримано 23 екс-чиновника Міндоходів  
  14:32 24-05-2017 -   ГПУ: Януковича у справі Майдану судитимуть пізніше  
  13:16 24-05-2017 -   В Івано-Франківську силовики припинили діяльність конвертаційного центру  
  12:16 24-05-2017 -   У назві села на Волині змінили одну букву  
  11:20 24-05-2017 -   Рада правосуддя люструвала суддю Вищого спеціалізованого суду  
Світ
  12:18 24-05-2017 -   Помер онук Сталіна  
  11:14 24-05-2017 -   Папа Римський прийняв Трампа у Ватикані  
  10:23 24-05-2017 -   В Італії зробили обов'язковими щеплення для дітей дошкільного віку  
  10:8 24-05-2017 -   Британська яхта затонула в Атлантичному океані після зіткнення з китом  
  16:33 23-05-2017 -   У Сенаті Нідерландів розпочалися дебати щодо асоціації Україна-ЄС  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Замість втраченого
Олександр БОЙЧЕНКО
 
Світлана Поваляєва -- справжній антигемінґвей
Чи я не казав після "Ексгумації міста", що з Поваляєвої будуть люди? Ну то ось, вже є: "Замість крові". А прошу зауважити, що великих письменників ніхто не обіцяв, бо люди і великі письменники -- це не зовсім одне й те саме. Нерідко навіть або--або.

Коли бомбовоз-онтогенез (зі страху втратити висоту?) скидає свій вантаж на наші летовища за мить до нашого ж імовірного філогенетичного злету, тоді історія літератури збагачується ще одним втраченим поколінням. А покоління -- як сім'ї: усі щасливі схожі між собою, кожне втрачене -- втрачене по-своєму (щоправда, не відомо, чи вродилося відколи сходить сонце бодай одне щасливе, але менше з тим).

Як і розглянутий минулого разу Жадан, Світлана Поваляєва належить до тих, кому сьогодні 30. Унікальність наших тридцятилітніх полягає вже в тому, що вони були останніми випускниками радянських шкіл і стали першими вступниками до незалежних українських ВЗО. І поки вони отримували безцінні для розбудови молодої держави знання сама держава встигла здійснити перехід від рекреацій до перверзії, від червоної рути до червоної ностальгії, від карнавалу до посткарнавального безглуздя, від епохи джазу до великої депресії, від національної романтики до есенгешного цинізму. Та їх просто кинули, що там говорити: вони -- навіть не втрачене, вони -- кинуте покоління. Запитайте їх тепер, чому порівняно з відлижними шестидесятниками чи перебудовними восьмидесятниками їхня суспільно-політична активність прямує до нуля і чому своє ставлення до всіх партій, блоків і платформ вони виражають коротко і страшно: фак офф, бо як ще виразиш невимовне?

Як і втрачений основоположник татусь Гем, Поваляєва спочатку (тобто в "Ексгумації міста") розробила тему втраченості в теперішньому часі. Як він же (Гем, а не час), свій другий роман вона присвятила тому минулому, на руїнах якого постала нинішня втраченість. Щоправда, на цьому -- всупереч науці геометрії -- паралелі обриваються, бо з погляду стилістики, Поваляєва -- чистий антигемінґвей. Ну, може, й не такий чистий, але -- анти, це точно. З іншого боку, де втрачений час, там знову не обійтися без Пруста: "З очей на поверхню лиця спливають глибоководні почвари спогадів, що запинають від мене ваше сьогодення". І ще: "...у вашому повсякденні цього будинку вже кілька років нема, як і багато чого іншого... По балці можна вилізти на другий поверх, де вибито шиби й двері на просторий балкон, а посередині порожньої кімнати шкірить розбиті щелепи чорний концертний рояль... візьміть "до", дослухайтесь відлуння цього густого надтріснутого звуку -- він не вщухає довго -- з нього почнеться хитромудра, подеколи не позбавлена мелодійності какофонія хворобливих спогадів й запне від мене ваше сьогодення".

Власне, більше можна нічого не пояснювати, бо в цій експозиції цілком висловлено "формулу роману". А саме: "нашого сьогодення" Поваляєва не любить (і чого б то раптом?), на відміну від свого минулого, яким, здійснивши екскурсію місцями наркоманської слави, й намагається "запнути" це сьогодення з усією його музикою, забудовою Києва та іншою соціал-демократією, на тлі яких навіть наркоманія навіює роздуми про відносність добра і зла в нашому грішному світі.

Про наркоманію ще поговоримо, а тим часом -- стилістика. Хоч саме про стилістику вже достатньо сказали Іздрик (у передмові), Андрій Бондар ("Небо в дієзах") та Світлана Матвієнко ("Коли -- література?"), відзначивши несподівані ніжність, інтимність, ліризм і таке інше, незважаючи на винятково марґінальний "предмет оповіді". Утім навряд чи несподівані, адже йдеться передовсім про зображення "того неймовірного гіпового хаосу, гаосу й галасу, який звався божевільним і шалено юним нашим життям". Тож не дивно, що Поваляєва нестримно поетизує це життя, навіть якщо воно від самого початку було лише анахронічною ремінісценцією з бітлівсько-гіпівської міфології. "Я сотворив собі культ часового відтинку "шістдесяті-сімдесяті", -- говорить герой роману, -- часу, де народилася моя свідомість, за якою не встигло тіло, спізнилося з народженням років на двадцять". А тому: "В її тексті розлита довіра до цієї старої романтики, -- пише Світлана Матвієнко, -- довіра до якости цього способу пересування життям. І це зачіпає". Інша річ, що така тотальна, психологічно вмотивована поетизація не завжди виявляється виправданою суто з художнього погляду, а тому перетворюється на засміченість тексту "неуспішними" метафорами. Але тут вже, мабуть, нічого не вдієш, бо саме так воно виглядало і в "Ексгумації міста".

Зрештою, за одне-єдине Іздрикове запитання я готовий ще раз заплющити очі на "неуспішні" метафори: "З якого дива, -- запитує Іздрик, -- 18-20-річні аутсайдери знову слухають Моррісона, Гендрікса, Джоплін, не кажучи вже про King Crimson, Creedance Clearwater Revival чи Van Der Graaf Generator?" Можна й продовжити: з якого дива вони читають Керуака, Бероуза, Кізі? З якого дива вони прирікають себе на аутсайдерство, орієнтуючись на життєвий досвід тих, хто, згідно з будь-якими суспільними правилами, грав за команду, що не мала жодного шансу пробитися до ліги чемпіонів? А з такого, як видається, дива, що попри всю таємність Божих задумів, цей світ мусить на чомусь триматися, не кажучи вже, що він просто не міг бути створений лише задля того, щоб у ньому співала якась Вєрка Поплавська. А те, що Абсолютний Дух кого любить, того своїми еманаціями й б'є, Гегель ще коли довів.

І насамкінець -- про, так би мовити, виховну функцію мистецтва. Тобто все це дуже добре, -- скаже перший-ліпший шкільний учитель. -- Все це ми читали і розуміємо: Керуак там, Моррісон, хеві-метал... Але як бути з пропагандою наркотиків? Бо це вам, шановні, не метафори з метоніміями, а це вам цілком однозначні автології з Кримінального кодексу.

І цей гіпотетичний педагог мав би рацію, але річ у тім, що він її не має. Бо до вживання наркотиків роман Поваляєвої закликає не більше, ніж до лузання соняшникового насіння на бердянському пляжі. Або навіть не так. "Секс та рок-н-рол -- це і є драґз, а синька -- від лукавого!" -- ось месидж роману. Бо наркотики (як і подерті джинси) вже давно перетворилися з андеґраундної експериментально-революційної необхідності на забавку багатеньких еліт-клабових мудаків. Що ж ми маємо замість того втраченого часу і тієї втраченої юності, коли форма життя не суперечила його змістові? І що ми можемо протиставити тим ідейно втраченим речовинам? Хіба тексти, що будуть принаймні не слабкішими. Світлана Поваляєва зробила, що могла. Скільки читачів підсядуть на її роман, від неї вже не залежить.









» 
Дві норвезькі парасольки
Іван ЛУЧУК
 
Люе Ерленд. Наївний. Супер / Переклала з норвезької Ірина Сабор. -- Львів: Літопис, 2004. -- 232 с.

Ульманн Лінн. Поки ти заснеш: Роман / Переклала з норвезької Наталія Іваничук. -- Львів: Літопис, 2004. -- 320 с.

Львівське видавництво "Літопис" започаткувало нову книжкову серію "Парасольки", яка ставить собі за мету ознайомлювати українських читачів із найцікавішими та найрезонанснішими творами сучасної ультраактуальної норвезької літератури. Цей проект став можливим завдяки підтримці фонду NORLA, який опікується "проштовхуванням" творів норвезьких письменників за кордонами. Ми є за кордоном Норвегії, тому цей фонд поширив свою діяльність і на українські книговидавничі терени. А позаяк саме "Літопис" культивує вже певний час норвезькі сюжети, тому не дивно, що це видавництво й надалі пропагує літературу найзахідніших скандинавів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Україна готується до терактів 
  ·  Фракція Литвина вийшла із більшості? 
  ·  Ціна за голову Путіна 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
  ·  Чорновіл іде до Януковича 
  ·  Східноєвропейський Давос 
Погляд
  ·  Росія становить небезпеку для України 
  ·  У Львові буде вулиця Ґонґадзе 
  ·  В Інгушетію за гроші 
Поступ у Львові
  ·  Заміри українськості 
  ·  Вайда приїде до Львова 
  ·  Шахтарі знову за старе 
  ·  Французькі паломники у Львові 
  ·  Гроші з нічого 
  ·  Хідник як базар 
  ·  Ющенківці бояться саботажу 
  ·  Народжувати хочуть разом 
  ·  І діти дихали "хімією" 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Катеринчук провчив ЦВК 
  ·  Корчинського спіймали на брехні 
  ·  Путін згідний на вступ України в ЄС 
  ·  Стеження за Ґонґадзе без коментарів 
  ·  Нові провокації проти Ющенка 
  ·  Про міліцію та «темники» 
  ·  Рейтингова стабільність Ющенка 
  ·  Органів юстиції поменшає 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  У вирі стихії 
  ·  Гонка озброєнь у Кореях 
  ·  Камінь у город Грузії 
  ·  Нова суданська резолюція 
  ·  Удар ісламістів 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Нафтова інтеґрація 
  ·  Нове призначення Світового банку 
  ·  Перекази від WU дешевшають 
  ·  "Бізонів" переоцінять 
  ·  "Львіввугілля": збитки зменшуються 
  ·  Неефективні субвенції 
  ·  Львівський хліб подешевшає 
  ·  Угору в рейтингах 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Революція у Поступі
  ·  "Досить" по-грузинському 
Арт-Поступ
  ·  Диригент Володимир СИВОХІП: "Контрасти" -- основний текст не тільки мого життя 
  ·  Театральні новини 
Літературний Поступ
  ·  Замість втраченого 
  ·  Дві норвезькі парасольки 
Спорт-Поступ
  ·  Хто зупинить Канаду? 
  ·  Баскетбольний мінор 
  ·  Словацький урок 
  ·  Етаміванова химера Олефіренко 
  ·  Квиток до Швейцарії вже заброньовано 
  ·  Футбол -- моя улюблена гра 
  ·  Рух за графіком 
post-Поступ
  ·  "Чини спротив" курінню водіїв 
  ·  Від Москви можна чекати всього 
Пост-Faktum
  ·  Ювілей Давида 
  ·  Сербія проти Дарвіна 
  ·  Війна компроматів 
  ·  Голівуд у Криму 
  ·  Фонтан для курсів валют 
  ·  Час -- це гроші 
  ·  Відзнака для Франца-Фердинанда 
  ·  КАЛЕНДАР