|
|
|
|
Поступ реляксу »
НАША АФІША |
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
ВИСТАВКИ |
|
|
| |
| |
Палац мистецтв
(вул. Коперника, 17; тел. 72-89-33)
Постійна експозиція "Кімната--музей імені Тараса Шевченка"
Виставка з фондів історичного музею до Дня Незалежності "Ми з України"
Щодня, крім понеділка, від 10.00 до 17.00
Галерея мистецтв
(вул. Стефаника, 3; тел. 74-40-47, 98-61-45)
Приміщення постійної експозиції на ремонті
Оборонні споруди Волині, Галичини, Закарпаття, Поділля в образотворчому мистецтві, фотографії, проектах, реконструкціях і макетах
Виставка Данила Довбошинського з нагоди 80-річчя
Музей барокової скульптури
(пл. Митна; тел. 75-69-66)
Скульптури та боцеті (ескізи) Іоана Георгія Пінзеля -- визначного представника львівської рококової пластики
Щодня з 11.00 до 17.00, крім понеділка
Національний музей
(проспект Свободи, 20; тел. 74-22-80)
Пам'ятки Святого Письма у збірці Національного Музею у Львові
"Моя сестра Ольга" -- малярство, графіка, акварелі Олени Кульчицької. Зі збірок Національного музею у Львові
Виставка малярства Миколи Кристопчука з нагоди 70-ліття.
Щодня, крім п'ятниці, з 10.00 до 18.00
Національний музей у Львові
(вул. Драгоманова, 42; тел. 74-22-82)
Експозиція народного мистецтва
Музей історії релігії
(тел. 72-91-00, 74-03-43)
Виставка "Реставровані роботи з фондів музею"
Експозиція відкрита з 11.00 до 18.00
Ціна квитків -- 1 грн (дорослі), 50 коп. (дитячі)
ХММ О. Новаківського
(вул. Листопадового чину, 12; тел. 72-94-08)
Експозицію оновлено з нагоди 130-річчя від дня народження художника і 30-ліття від дня заснування меморіального музею
Олекса Новаківський (1872-1935) -- визначний маляр і педагог. Народився у с. Слободо-Ободівці на Східному Поділлі. Вчився у митця-декоратора Ф. Клименка в Одесі (з 1888 р.) і у Краківській Школі Мистецтв. За допомогою Митрополита Андрея Шептицького переїхав до Львова.
Головним засобом вираження його, як художника, був колір. Це і -- пейзажі ліричного характеру, портрети (зокрема, митрополита Шептицького), численні автопортрети.
Окремою заслугою Новаківського було створення мистецької школи, яка виплекала цілу низку відомих митців: Р. Сельського, Г. Смольського, С. Ґебус-Баранецьку, Е. Козака, М. Левицького та ін.
Щодня, крім п'ятниці, з 10.00 до 17.00
ХММ І. Труша
(тел. 237-04-63)
Експозицію оновлено. Численні краєвиди, портрети культурних і громадських діячів, жанрові композиції, світлини, архівні матеріали.
Іван Труш (1869-1941) -- один із найвизначніших українських імпресіоністів, своєрідний кольорист, майстер пейзажу і портретист, мистецький критик і організатор мистецького життя в Галичині. Своєю творчістю він почав відродження галицького малярства. В мистецькій спадщині Труша понад 6000 робіт.
Народився в с. Висоцькому Бродовського повіту. В 1891-97 рр. навчався у Краківській Школі Мистецтв, у Відні (1894) і Мюнхені (1897 у А. Ашбе). Під час навчання в Кракові приятелював із Василем Стефаником. З 1898 р. у Львові влився у мистецьке і громадське життя, зблизився з І. Франком і став співпрацювати з НТШ, для якого виконував різні мистецькі роботи, зокрема, портрети. Подорожував до Італії, Єгипту і Палестини. Організував перші мистецькі професійні товариства в Галичині.
Іван Труш відомий передусім як інтимний маляр-лірик. Його роботи виставлялись у Львові, Києві, Полтаві, Кракові, а також Лондоні, Відні та Софії.
Музей етнографії
(тел. 72-78-08, 72-70-12, 72-70-20)
Постійна експозиція
"Забуті скарби" -- народний одяг України і Польщі в малюнках Ґлоґовського та Келісінського
Фотовиставка "Лемківшина" Марії Янко
Виставка живопису Ігоря Гапона, Тараса Осадчука
Щодня, крім понеділка, вівторка, з 11.00 до 18.00
Ціна квитка -- 1 грн
Філія на пл. Ринок, 10
Постійна експозиція колекції Петра Лінинського
В окремому залі виставлено понад 300 кахель і творів ужиткової кераміки, які відібрано з 1300 предметів, що їх відомий львівський реставратор і колекціонер Петро Лінинський, який вже відійшов у вічність, передав у дар Музеєві етнографії та художнього промислу.
Музей давньої книги
(вул. Коперніка, 15а)
Українські стародруки
Виставка "Старий шкільний підручник"
Виставка гравюр Альбрехта Дюрера до "Євангелія"
Музей Івана Франка
(вул. І. Франка, 150; тел. 76-77-60)
Виставка нових документів про діяльність Івана Франка
Щодня з 10.00 до 16.00, крім вівторка
Ціна квитків -- 1 грн (дорослі), 50 коп. (дитячі)
Музей Соломії Крушельницької
(тел. 72-92-96)
Постійно діюча експозиція
Щодня, крім вівторка, з 10.00 до 17.00
Львівський історичний музей
(пл. Ринок, 6; тел.: 72-60-91, 72-06-71)
Стаціонарна виставка "Воєнно-історичні пам'ятки" розкриває тему боротьби українського народу за створення самостійної держави -- пл. Ринок, 4
Королівські зали кам'яниці Корнякта, де у 2-й пол. XVII ст. була резиденція короля Яна III Собеського, Італійське подвір'я, оточене по периметру аркадами--лоджіями на всіх трьох поверхах (арх. Петро Барбон, 1580 р.)
З 10.00 до 18.00, щодня, крім середи
"Арсенал"
(вул. Підвальна, 5; тел. 72-19-01)
Постійна експозиція
З 10.00 до 17.15, крім середи
Галерея українського військового однострою
(пл. Ринок, 40; тел. 297-51-93)
Постійна експозиція українського війська
Галерея "Ґердан"
(вул. Руська, 4; тел. 72-50-46)
Виставка-продаж художніх творів
Представники трьох генерації: Р.Сельський, О.Ліщинський, Д. Довбошинський; О. Мінько, З.Флінта, Р.Петрук, І.Остафійчук; В.Богуславський, В.Костирко, Є. Равський, Л. Квик та багато інших.
Музей народної архітектури та побуту
(Чернеча гора, 1; 71- 23-60)
Великий зал: виставка Григорія Трояна (живопис)
Хата села Тухолька: виставка Степана Адамовича (живопис на склі). Живопис Святослава Фота. |
|
|
|
|
ТЕАТРИ |
|
|
| |
| |
Оперний
(тел. 72-88-60)
9 (чт) "Летюча миша"
10 (пт) Вечір балету
11 (сб) "Страшний двір"
12 (нд) "Запорожець за Дунаєм" 12.00
"Севільський цирульник"
14 (вт) Концерт державного народного ансамблю пісні й танцю "Мазовше" (Польща)
Початок о 18.00
Ціна квитка -- 10-25 грн |
| Детальніше>> |
|
|
|
ІМПРЕЗИ |
|
|
| |
| |
Будинок органної музики
(тел. 72-39-53)
11 (сб), 12 (нд) 17.00 "Пори року" Антоніо Вівальді. Скрипка -- Лілія Гратило, орган -- Надія Величко.
16 (чт) 21.00 PORT WROCLAW. Презентація Літературного Бюро з Вроцлава, ведучі -- Артур Буршта (Польща) і Остап Сливинський (Україна). В рамках Міжнародного літературного фестивалю-симпозіуму "СКРИПТИ / INSCRIPTIS'2004" |
| Детальніше>> |
|
|
|
КМЦ "Дзиґа", "Лялька" |
|
|
| |
| |
КМЦ "Дзиґа"
(вул. Вірменська, 35, тел. 76-74-20)
15 (ср) 12.00 Відкриття Міжнародного літературного фестивалю-симпозіуму "СКРИПТИ / INSCRIPTIS'2004"
До 19 вересня Петро Бевза "Земля", Олексій Литвиненко "Вода, краєвид" |
| Детальніше>> |
|
|
|
КІНОТЕАТРИ |
|
|
| |
| |
Галицький центр кіномистецтва
(тел. 72-36-30)
"Ефект метелика" -- фантастичний трилер. Режисери -- Ерік Пресс, Дж. Мекай Грубер. В ролях: Ештон Кучер, Еммі Старт. США. 2003. 10.30, 12.30, 14.30, 16.30, 18.30 |
| Детальніше>> |
|
|
|
ГОРОСКОП на 9 - 15.09. |
|
|
| Зав. лаб. теор. алхімії Star Shyj |
| |
Овен
Осінь - це за означенням сумно. Але не сумуйте. Літо буде. Не далі як за дев'ять місяців. І буде з новим літом нове щастя. Чекати залишилось зовсім небагато.
Тілець
Зорі в шокі. Сиріус взагалі впав на нижній промінь і так там валяється. Нереальність настільки нереального збігу перебування всіх шляховідних зірок в одному місці напружує це саме місце до мусовості піддатися Вашій несамовито-ґвалтовній спраглості життя. Життя теж в шоці. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Блейд-раннер -- найліпший |
|
|
| jurko BANZAJ |
| |
Відома британська газета Guardian опитала безліч сучасних відомих науковців щодо найліпшості науково-фантастичних фільмів. Внаслідок цього опитування вийшов такий-во списочок:
Найбільш супер-пупер фантастичним фільмом визнано Рідлі Скотівського "Блейд-раннера" (1982). Його ж руки "Чужий" із цьоцею Сіґурні Вівер посів почесне п'яте місце. Помежи ними розмістилися такі кіна, як "2001: Космічна одіссея" (1968) Стенлі Кубрика та дві серії "Зоряних воєн" Джорджа Лукаса і ко. Шостим у списку опинився "Соляріс" (1972) Андрея Тарковсього, а найліпшим письменником-фантастом визнано Айзека Азімова. За ним роздислокувалися Джон Віндем, Фред Гойл, Філіп К. Дік (автор твору, що ліг в основу "Блейд-раннера") та Герберт Велс. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Ґольфофобія |
|
|
| jurko BANZAJ |
| |
Майкі Даґлас та Катерина Зета-Джонс сильно встрашили сусідів тим, що встановили у своєму особняку в містечку Мамблз (Вельс) броньовані шиби.
Реакцію сусідів зоряної пари можна зрозуміти, адже не просто ж так люде ставлять собі кулестійкі вікна. Але пан Даґлас і пані Даґласова пояснили це тим, що бояться не атентату, а ґольфових м'ячів, що іноді літають навколо їхнього помістя. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Американці згадали |
|
|
| jurko BANZAJ |
| |
Цікавлюче китайське кіно "Герой", що два роки тому переможно прокрокувало світом, зібравши цілком непогану касу, переплюнуло навіть свого головного конкурента на ім'я "Скрадливий тигр, принишклий дракон" Ана Лі.
І йно зараз його помітили янкі. Компанія Miramax Flims вирішила випустити його в прокат. Зваживши на тупість пересічного янківського глядача, компанія наважилася навіть на початку стрічки увіпхати фразу "Квентін Тарантино презентує". Крім того, рекламні ролики до Чжан Імоуівського творіння демонстрували перед показами обох серій "Убити Білла". |
| Детальніше>> |
|
|
|
