-- Ви скучаєте за Нацбанком?
-- Скучати не доводиться, нема часу на те, щоб скучити. Але інколи я телефоную своїм колегам, запитую, що там робиться, і хоча б 3-4 позиції намагаюся тримати в голові, а це свідчить про те, що певна ностальгія дійсно є.
-- А теперішня діяльність як начальника виборчого штабу Вам цікава?
-- Це надзвичайно цікава робота, і тут дуже важливо вийти на конкретний результат: генерувати ідеї і попробувати втілити їх за ці два місяці, які залишаються.
-- Тобто нинішня робота Вам цікава з креативної точки зору?
-- Ні, креатив -- це інше, тут ти відпрацьовуєш якісь рішення. Скажімо, під час виборів 99-го року нам вдалося зробити надзвичайно серйозні кроки: ми провели тоді фіксовані податки для малого бізнесу, провели спрощений бухгалтерський облік, ввели патенти для найменшого бізнесу, тоді вийшов указ президента про перевірки, який дав колосальні можливості для підприємців. От і зараз треба до чогось такого дійти, і ми почали генерувати такі рішення. Якщо пройде 3-4-5 таких рішень, то це вартуватиме багато чого.
-- Іншими словами, діяльність начальника штабу Вам найцікавіша з точки зору можливостей реального впливу на соціально-економічну ситуацію у країні?
-- Безумовно, тому що я представляю чинного прем'єр-міністра. І якщо опозиція буде говорити, що все погано і нічого доброго у цій країні і роботі уряду нема, то у влади підхід мусить бути інший, вона своїми справами повинна довести, що є зрушення на краще, і, будь ласка, дивіться об'єктивно на ці зрушення. А ми ці зрушення будемо робити.
Вибори повинні дати два ефекти. Перший ефект -- очищення влади від усіх проблем, які вона наживає за час роботи до виборів. Над цим буде дуже активно працювати опозиція. А влада повинна дати другий ефект -- максимально просунути вперед економічні та соціальні питання.
-- Ющенко виграє вибори і приходить до влади... Які Ви бачите негативи такого розвитку подій?
-- Дуже слабка команда. Чесно кажучи, достатньо велика недовіра до професійності команди.
-- До особи можливого президента у Вас немає ніяких застережень? Вам подобається Ющенко?
-- Говорити сьогодні про особисті мінуси кандидата я б не хотів. Кампанію треба будувати на плюсах свого кандидата, а не на чиїхось мінусах, і Ви у жодному виступі Януковича не почули якихось жорстких висловів проти Ющенка чи проти когось з його близьких тощо. Хоч Віктор Андрійович деколи "проходиться" по Януковичу, але я вважаю, що Янукович робить абсолютно вірно: між двома основними кандидатами повинні залишитися нормальні людські стосунки, життя не завершується. Якщо хтось думає, що перемога президента -- це вже все, то ні. Завтра треба жити далі, завтра треба думати знову, як робити якісь політичні зміни в країні, доводити реформу, сформувати, врешті-решт, більшість. Найпотужніший президент без Верховної Ради, без більшості нічого не вартий. І ми знову можемо повернутися до того, коли один хтось добрий, а інший поганий, і голосування по тому ж, наприклад, закону про цінні папери не проходитиме роками. Тому не буду зупинятися на якихось поганих рисах. Хай вони спокійно удвох пройдуть цей процес, а там побачимо.
-- Ви працювали в команді Ющенка, нині -- в команді Януковича. Де комфортніше?
-- По-перше, в команді уряду Януковича я не працюю і не працював. Національний банк. слава Богу, має достатньо відокремлений статус. Я радий, що Національний банк ніхто не може звинуватити в якомусь тиску на банківську систему, його і не буде. Щодо теперішньої роботи з Януковичем, то я загалом задоволений. Є нормальне делегування повноважень, прислуховуються до професійних порад, тому я можу сказати, що почуваю себе достатньо комфортно.
-- Які основні несподіванки виборчої кампанії Ви бачите як експерт?
-- Несподіванки? Я не бачу чогось нового. Зі самого початку було зрозуміло, як піде розвиток кампанії. Хоча маю деякі турботи, пробую якось ними поділитися і пробую якось їх зменшити. На жаль, поки що не вдається: занадто йде загострення, занадто багато розмов про якісь акти непокори, занадто багато розмов про фальсифікацію вже за два місяці до першого туру голосування. Але коли ухвалили закон про вибори, всі аплодували (набрали чотириста голосів) і кричали, що це колосальний компроміс влади та опозиції. І опозиція була задоволена, бо вона вносила цей закон. А сьогодні про це все забули і тільки говоримо: фальсифікація, фальсифікація. Мене турбує, щоб ми витримали тут якусь межу, щоб не зайти задалеко, бо межа, все-таки, є. Модна увійти в такий, знаєте, раж, у таке політичне захоплення, що після цього можна дійсно отримати заворушення, коли будуть жертви тощо. Треба входити в ситуації, думаючи про те, як ти вийдеш з них.
-- Одна із заслуг першого президента -- цивілізоване передавання влади. Наскільки безболісно теперішня влада може передати свої повноваження? Чи, на Вашу думку, тертя неминучі?
-- Тоді ситуація була менш жорсткою. Чому? Тому, що не було такої організованої опозиції. Сьогодні ми маємо реальну опозицію зліва -- комуністів, соціалістів -- і справа -- "Нашу Україну". Тоді, якщо проаналізувати з чим йшов Кучма, -- це була невелика група людей, ентузіастів, промисловців, які підтримували його. Сьогодні це організована політична сила, гарно організована і гарно підтримана, зокрема й матеріально. Тому боротьба за крісло президента буде набагато жорсткішою. Але мені здається, що скільки би не кричали, все пройде достатньо цивілізовано, нового президента оберуть, і він обійме свою посаду. Після цього буде і спокій, і конструктивна робота. Щобільше, я передбачаю, що після цього буде ще й гарний етап в розвитку держави. Полаялися, посварились, знайшли щось раціональне, а після цього треба трошки сісти, тверезо подумати і братися за роботу.
-- На особистому рівні у Вас є зараз спілкування з Віктором Ющенком, з людьми його команди?
-- Є. Є таке спілкування.
-- І воно відбувається нормально?
- З кимось нормально, з кимось ні. Скажімо, з Віктором Андрійовичем давненько вже спілкувалися, але була абсолютно нормальна розмова. Недавно спілкувався з Юрою Костенком, з Сашою Зінченком перекинулися кількома словами перед ефіром.
-- Тобто конкуренція не переходить у ворожість на особистому рівні?
-- Я вважаю, що якщо ворожість, то це несприйняття аргументів іншої сторони. Я ще раз хочу підкреслити: ми всі українці. І якщо в когось інша думка, то відкинути її -- це найлегша, але, на мій погляд, і найдурніша справа. Треба подивитися, що є раціональне. Усе-таки слід шукати компроміс. Для того політики і є, вони повинні бути компромісними людьми.
-- 40-45 років -- специфічний вік для чоловіків, етапний у певному сенсі. Оглядаючись назад, чи задоволені вже досягнутим?
- Гм, були якісь моменти, які можна вважати невикористаними. Скажімо, тричі говорили про Тігіпка як про прем'єр-міністра, і тричі не вдалося досягти цього. Не можна сказати, що я відчував дуже великі шанси, але якесь бажання було, були якісь ідеї, які б хотілося втілити. Загалом можна сказати, що щось зроблено. На мій погляд, важливе одне: треба боятися задоволення зробленим і пройденим. Це небезпечно, можна стати таким самодостатнім, самовпевненим, лежати на ліжку, дуже швидко старіти і мало робити.
-- Навіщо Ви прагнете прем'єрства, навіщо Вам влада?
-- Ця посада дає можливість організувати команду на конструктив. Ми бачимо, що багато чого можна зробити. Коли ти йдеш у владу, то повинен розуміти, що ти делегований у цю владу найбіднішою людиною, вона сплачує податки і годує тебе. І ти повинен працювати на неї. Якщо вона тобі делегувала частину повноважень і сказала, що ти -- голова Національного банку тому, що того хоче, то ти повинен це відпрацювати. Тому нормальна людина йде у владу для того, щоб зробити справу для більшості людей.
-- Не для самореалізації, а тільки для людей?
-- А це одночасно. Через це ти й самореалізовуєшся, і отримуєш колосальне задоволення від цього, якщо вдається щось дійсно зробити, провести. Хоча оплесків тут чекати не доводиться. Одразу можу сказати, якщо ти у владі, то повинен бути готовий до того, що дуже часто будеш просто поганим.
-- Якщо виграє не Янукович, і цей інший кандидат запросить вас піти у владу, Ви погодитеся?
-- Оскільки я очолюю партію, і є фракція у парламенті, то я не можу сам вирішувати, я повинен ухвалювати рішення, зважаючи на партію і фракцію. Якщо буде іти розмова про політичну реформу і будуть визначені конкретні терміни, конкретні кроки, які потрібно буде зробити, то чому б і ні. Якщо цього не буде, то ні. Обслуговувати когось з будь-яким прізвищем мені здається недоцільно. Далі. Я переконаний, що час, коли треба було концентрувати владу в руках однієї особи, ми пережили, слава Богу. Сьогодні, з одного боку, треба давати більше повноважень реґіонам і шукати можливостей, щоб реґіони самореалізовувалися. А з іншого боку, слід давати більше контролю громадськості, тобто щоби рухалися політичні, демократичні процеси. Якщо цього не зробимо, то знову втратимо час, знову будемо говорити, що поляки пішли далі, прибалти пішли далі, а ми затримуємося. Надзвичайно важливо, щоби це розуміли і про це говорили у Львові. Я переконаний, що Ющенко думає про політичну реформу, і що він хоче її зробити, але, можливо, він вважає, що йому вдасться краще зробити, коли він прийде і буде президентом. Ох, буде важко це робити. Оточенню потрібен Ющенко з повноваженнями Кучми.
Розмовляв Орест ДРУЛЬ |
