|
|
 |
Пост-Faktum »
|
|
 |
|
 |
___________________________________________________________________________
Львівські диваки |
|
Ілько ЛЕМКО |
|
Людська історія знає багато прикладів, коли невгамовний азарт доводив людей до жебрацтва. Одна з таких сумних історій сталася у Львові на початку минулого століття. Перед Першою світовою війною біля Латинської катедри просив милостиню колишній майстер-ліпник Юзеф, котрий був добрим майстром, непогано заробляв, але мав одну нестримну життєву пристрасть -- дуже любив грати у лотерею. Цей хворобливий азарт так його допік, що одного дня він серйозно вирішив назавжди покінчити зі своїм хибним захопленням. Купивши останній, як він себе переконував, лотерейний квиток, Юзеф приклеїв його до дверей свого помешкання "на пам'ять".
І треба ж було такому статися, що саме цей квиток був виграшним. Юзеф сильно розхвилювався і спробував відклеїти квиток від дверей, але намарно. Тоді він побіг до пасажу Андреоллі на площі Ринок, де була контора лотерейної фірми і, пояснивши те, що сталося, благав представників фірми прийти до його помешкання, аби засвідчити факт виграшу. Але бездушні клерки відповіли, що вони нікуди не підуть. Відчайдушний лотерейний гравець зняв тоді свої вхідні двері з петель і, найнявши екіпаж, завіз їх до контори.
Працівники лотерейної фірми відмовилися виплатити виграш, переконуючи Юзефа, що це небачений у світі прецедент і що, мовляв, дверей із квитком до папки зі звітом не підшиєш. Наш майстер не здавався, але хтось із контори, вже вдесяте звіряючи номери, раптом виявив, що квиток, приклеєний до дверей, не виграшний. Нещасний гравець, похнюпивши голову, поплентався додому і тут з розпачем побачив, що злодії, скориставшись тим, що дверей не було, винесли абсолютно все з його помешкання, навіть меблі. Юзефу нічого не залишилося, як іти під катедру старцювати.
Напередодні і під час Першої світової війни диваків у Львові не бракувало. У ті часи неподалік площі Ринок мешкав шевський майстер Міхал Новак, котрий мав на початку війни зголоситися до дійсної військової служби як рядовий 80-го піхотного полку австрійської армії. Однак він цього не зробив, бо волів залишатися вдома і далі займатися своїм ремеслом. Коли Львів у вересні 1914 року захопили російські війська, окупаційна влада постановила виплачувати допомогу жінкам, чоловіки яких пішли воювати.
Новак був людиною спритною і вирішив скористатися з нагоди. Свою жінку він намовив піти до магістрату і замельдуватися за допомогою як дружині солдата, котрий воює на фронті. Комісія магістрату постановила виплачувати їй 1 корону і 26 галерів денно. На той час це були великі гроші, на які могла прохарчуватися ціла родина. Але Міхал Новак виявився настільки відважним, що деколи наважувався навіть сам приходити за грошима до каси. Нарешті вже на третій раз ошуканця виявив референт магістратської військової комісії, доктор Пачосинський. Здивування у магістраті було неабияке, і знахабнілого дезертира передали до рук поліції.
Трагікомічний випадок трапився теж під час російської окупації із львівським фірманом Анджеєм Новаковським. Повертаючись вночі додому, він зустрів біля Бернардинського монастиря двох незнайомих селян, які запропонували йому купити фіру сіна. Жвава торгівля завершилася 11 рублями. Коли гроші було виплачено, продавці запропонували ще й разом із сіном забрати фіру і коней, бо вони були їм непотрібні. Задоволений Новаковський поїхав на фірі додому, однак там на нього чекала прикра несподіванка. Коли він почав скидати сіно, то знайшов у ньому зв'язаного із заткнутим ротом селянина, який виявився власником і фіри, і коней, і сіна.
Курйозних випадків у Львові ніколи не бракувало. Одна з найвужчих вулиць Львова -- Памва Беринди -- власне колись і називалася Вузькою. Одного разу чемний львівський громадянин проходив правим боком вулиці і, зачепившись за цвях, який стирчав із паркана, подер свій одяг. Не довго думаючи, чоловік подав до суду на власника паркана, мотивуючи свій позов тим, що цвях ніяк не можна було обминути.
Поважні судові експерти, які ретельно дослідили випадок, підтвердили справедливість позову і його задовольнили. Постраждалий таки одержав грошову компенсацію. Сто тридцять років тому львівські газети писали, що "вулицю Кілінського значно розширили". Це твердження було цілком справедливим, хоча і зараз ширина тротуару тут ледве перевищує один метр. |
 |
|
 |
Галицькі ц.-к. легуміни |
Коронація смаколиків місцевої кухні на втіху лицарству й на супротив глобалізму |
|
|
Те, що світське життя в Галичині за правління Його Величності Короля Галичини Тараса Возняка, обраного капітулою громадського конкурсу "Галицький лицар" 2004 року, значно пожвавилося, зумовлено і монаршим титулуванням -- Іронічний. Відбувши місяць тому бучну учту коронування Королівського блазня і пообіцявши незабаром влаштувати осінні лови в королівських дібрах, августійший вволив "задля підтримки пишности свого титулу й тіла, а також для смаковитої радости своїх підданих коронувати найпишнішу страву галицького столу і удостоїти обрану чести називатися "Галицьким смаколиком". |
Детальніше>> |
|
 |
КАЛЕНДАР |
|
|
|
Іменинники
Самійло, Мемнон, Севир, Пій, Собеслав, Чтибор
Уродинники
Кіану Рівз (1964) -- американський кіноактор
Леннокс Льюїс (1965) -- англійський боксер, чемпіон світу
|
Детальніше>> |
|
 |
Блейд-раннер -- найліпший |
|
jurko BANZAJ |
|
Відома британська газета Guardian опитала безліч сучасних відомих науковців щодо найліпшості науково-фантастичних фільмів. Внаслідок цього опитування вийшов такий-во списочок:
Найбільш супер-пупер фантастичним фільмом визнано Рідлі Скотівського "Блейд-раннера" (1982). Його ж руки "Чужий" із цьоцею Сіґурні Вівер посів почесне п'яте місце. Помежи ними розмістилися такі кіна, як "2001: Космічна одіссея" (1968) Стенлі Кубрика та дві серії "Зоряних воєн" Джорджа Лукаса і ко. Шостим у списку опинився "Соляріс" (1972) Андрея Тарковсього, а найліпшим письменником-фантастом визнано Айзека Азімова. За ним роздислокувалися Джон Віндем, Фред Гойл, Філіп К. Дік (автор твору, що ліг в основу "Блейд-раннера") та Герберт Велс. |
Детальніше>> |
|
 |
Ґольфофобія |
|
jurko BANZAJ |
|
Майкі Даґлас та Катерина Зета-Джонс сильно встрашили сусідів тим, що встановили у своєму особняку в містечку Мамблз (Вельс) броньовані шиби.
Реакцію сусідів зоряної пари можна зрозуміти, адже не просто ж так люде ставлять собі кулестійкі вікна. Але пан Даґлас і пані Даґласова пояснили це тим, що бояться не атентату, а ґольфових м'ячів, що іноді літають навколо їхнього помістя. |
Детальніше>> |
|
 |
Американці згадали |
|
jurko BANZAJ |
|
Цікавлюче китайське кіно "Герой", що два роки тому переможно прокрокувало світом, зібравши цілком непогану касу, переплюнуло навіть свого головного конкурента на ім'я "Скрадливий тигр, принишклий дракон" Ана Лі.
І йно зараз його помітили янкі. Компанія Miramax Flims вирішила випустити його в прокат. Зваживши на тупість пересічного янківського глядача, компанія наважилася навіть на початку стрічки увіпхати фразу "Квентін Тарантино презентує". Крім того, рекламні ролики до Чжан Імоуівського творіння демонстрували перед показами обох серій "Убити Білла". |
Детальніше>> |
|
 |
ТЕАТРИ |
|
|
|
Оперний
(тел. 72-88-60)
Вистави оперної студії Львівської Музичної Академії імені Миколи Лисенка
3 (пт) "Запорожець за Дунаєм"
4 (сб) "Таємний шлюб"
5 (нд) "Ключ на бруківці" 12.00
"Запорожець за Дунаєм"
Початок о 18.00
Ціна квитка -- 10-25 грн |
Детальніше>> |
|
 |
ІМПРЕЗИ |
|
|
|
Будинок органної музики
(тел. 72-39-53)
4 (сб), 5(нд) 17.00 Органні перлини. Солістка -- Надія Величко. |
Детальніше>> |
|
 |
ВИСТАВКИ |
|
|
|
Палац мистецтв
(вул. Коперника, 17; тел. 72-89-33)
Постійна експозиція "Кімната--музей імені Тараса Шевченка"
Виставка живопису Качанових
Виставка з фондів історичного музею до Дня Незалежності "Ми з України"
Щодня, крім понеділка, від 10.00 до 17.00 |
Детальніше>> |
|
 |
КІНОТЕАТРИ |
|
|
|
Галицький центр кіномистецтва
(тел. 72-36-30)
"Таємні агенти" -- шпигунський бойовик. Режисер -- Фредерік Шондорфер. В ролях: Моніка Белуччі, Венсан Касель. Франція, 2004. 10.30, 12.30, 14.30, 16.30, 18.30 |
Детальніше>> |
|
 |
|