BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Олімпійський Поступ.    Дискусія Поступу.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
28 серпня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:46 24-03-2017 -   Серед секонд-хенду львівські митники знайшли новий одяг та гіроскутери  
  16:26 24-03-2017 -   На мості у Жидачівському районі тривають протиаварійні роботи, - рух транспорту обмежено  
  16:25 24-03-2017 -   На Личакові вшанували пам’ять Ігоря Білозіра  
  15:2 24-03-2017 -   Львів домовився про вивезення 900 тонн сміття  
  13:13 24-03-2017 -   На Львівщині судитимуть дев’ятьох учасників організованого угрупування  
Україна
  16:50 24-03-2017 -   Заступниці Кернеса повідомили про підозру в земельних махінаціях  
  16:29 24-03-2017 -   У ДНР школу назвали на честь Гіві - ЗМІ  
  16:28 24-03-2017 -   У Тернополі осквернили пам'ятник жертвам Голокосту  
  15:4 24-03-2017 -   Україна 26 березня перейде на літній час  
  15:1 24-03-2017 -   СБУ не переглядатиме рішення щодо Самойлової  
Світ
  16:31 24-03-2017 -   Путін прийняв Ле Пен у Кремлі  
  16:27 24-03-2017 -   Знайдена гігантська чорна діра, "виселена" з галактики  
  14:56 24-03-2017 -   Поліція Хорватії заборонила марш українських уболівальників по Загребу  
  12:37 24-03-2017 -   Адронний колайдер: учені виявили п'ять нових частинок  
  11:35 24-03-2017 -   Яресько отримала нову посаду в Пуерто-Ріко  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Дискусія Поступу  » 

___________________________________________________________________________

Високий Замок: втрачений міф чи перспективна реальність?
 
Упродовж останніх двох тижнів на шпальтах газети "Поступ" уже тричі обговорювали питання можливої реконструкції чи хоча би часткової відбудови у Львові Високого Замку, відповідно до заяви міського голови Любомира Буняка та попереднього обговорення питання в мерії міста. Крім однієї інформаційної статті, дві інші оцінюють ідею вкрай негативно, зрештою, як і більшість яких-небудь ідей чи рішень, що визрівають у сучасній мерії та її міськвиконкомі. Поза будь-яким сумнівом, проблема відновлення Високого Замку не є простою. Проте її оцінки не повинні базуватися лише на спрощених популістських неґаціях, а читачі, для яких призначені газетні публікації, мають мати належне уявлення про суть питання. Безперечно, справа відбудови (чи невідбудови) Високого Замку вимагає ретельних студій наукової спільноти Львова (передусім археологів, істориків, архітекторів). У цій статті я хотів би окреслити деякі штрихи проблеми Високого Замку як продовження цієї, як на мене, некоректно розпочатої дискусії.

До ґенези Високого Замку у Львові

Сьогодні ми всі добре усвідомлюємо, що датування часу заснування Львова першою писемною згадкою про нього 1256 р. є символічно-умовним, тоді як проведені значно пізніше від часу канонізації цієї дати археологічні дослідження в межах сучасного комплексу "Добробут" відсувають її на декілька століть давньоукраїнського, напевно, ще язичеського минулого. Та поза будь-якими сумнівами, побудова Високого Замку на княжій горі з унікальними оборонними можливостями стала пріоритетом давньоукраїнських князів, починаючи від князя Романа, батька Данила Галицького. Ретельні, хоча не дуже тривалі, археологічні розкопки, які провів на Високому Замку львівський археолог Олексій Ратич у 1955-56 рр. під час побудови споруд телецентру, підтвердили існування там ще дотепер (незважаючи на велику руїну 1869-го і пізніших років, про це йтиметься нижче) кам'яних залишків Княжого Замку, посталого десь на рубежі XII i XIII ст. Пізніші археологічні дослідження середини 70-х років виявили збережену на краю плато гори круглу білокам'яну вежу кінця XII ст. зі стінами завтовшки 1,65 м. Ця вежа, на думкою І. Могитича, ідентична за розмірами та конструкцією вежі у Столп'ю, яку спорудив у кінці XII ст. той же князь Роман. У такий спосіб думка про те, що спочатку княжий замок у Львові був дерев'яний, на зміну якому польський король Казимир збудував мурований, безпідставна. Отже, якщо йдеться про ймовірну відбудову замку, то мають на увазі мурований, насамперед із каменю, замок, конфігурація та розміри якого, звичайно, еволюціонували впродовж століть -- як внаслідок перманентних руйнацій нападників, так і з потребою функціонального удосконалення. Водночас треба визнати одну особливість Високого Замку. На відміну від багатьох таких замків Європи, він не був призначений для постійного проживання княжих, королівських чи міських еліт, які мешкали в нижніх ярусах міста (зокрема в околицях Нижнього Замку -- тепер це район Вернісажу). Високий Замок був насамперед місцем схоронення еліт і населення у час ворожої облоги, саме тому, окрім невеликої палацової частини, тут було створено величезні шпихлірі для борошна, м'яса, квашеної капусти тощо.

Хто і як руйнував Високий Замок

У статті стосовно замку заступник головного редактора "Поступу" Ігор Мельник пише про перманентні руйнації Високого Замку як про "одвічну стихію", яка довела його долю до сучасного логічного кінця. Це питання на нашу думку заслуговує ширшого висвітлення. Безумовно, кожний із нападників, який здобував замок, намагався позбавити його оборонної функціональності. І тому до руйнування Високого Замку долучилися, якщо дотримуватись хронології, татарський хан Бурундай, польський король Казимир, козацький полковник Кривоніс і шведський король Карло XII. Проте такі девастації переможців не задавали замкові смертельних ран і стосувалися знищення насамперед дерев'яних надбудов. І в ніякому разі не стосувалися фундаментальних основ замчища. Критична фаза для замкових споруд розпочалася в кінці XVIII ст., коли через непотрібність їх розпочинали розбирати для будівництва кам'яниць в місті. Проте справжня катастрофа для Високого Замку настала 1869 р., коли за ініціативою тодішнього польського галицького лідера ґрафа Францішка Смольки вирішено на замковій горі висипати копець (себто курган) для відзнаки 300-ліття Люблінської унії, за якою передбачалося об'єднання в єдиному союзі (звичайно, під польським королівським пануванням) Польщі, Литви та Русі як великої імперії "од можа до можа". Як відомо, у час цього ювілею в польських патріотичних колах, незважаючи на окупаційний розділ Польщі між трьома імперіями, щораз більше реанімовувалися настрої імперського відродження такої великої Польщі, тому цю ідею в польському Львові сприйняли з величезним ентузіазмом. Розпочалося вселенське посполите тривалістю два десятиліття сипання копця з ґрунтів і матеріалів найближчої території, де ще збереглися рештки Високого Замку. Ці самодіяльні патріотичні акції насипання копця були безпрецедентним археологічним вандалізмом. Якщо сьогодні наші ревні "любителі Львова" стоять на чатах огляду кожного квадратного метра землі під час робіт у заповітній частині міста, то, за описами очевидців, руйнувало мури та фундаменти замку, а потім переносило їх у румовища "копця" все місто. Поряд з тим усе посполите рушення шукало в погребах замку королівські вина, скарби, розбивали керамічні залишки споруд і начиння. Як стверджує ретельний дослідник і автор книги "Високий Замок" (1910) Олександер Чоловскі, слабкі голоси протесту окремих археологів та радних міста заглушував патріотичний ентузіазм будівничих кургану Люблінської унії.

Отже, виникає все ж таке запитання, чому польські патріотичні кола та домінантна на ці часи в Галицькому намісництві польська еліта з такою зневагою поставилася до Високого Замку -- безцінної пам'ятки, яка, на відміну від фортифікацій центральної частини міста, зовсім не заважала його модернізації. На наш погляд, це можна пояснити тим, що, незважаючи на те, що Високий Замок упродовж чотирьох століть виконував роль польської державної фортеці, він все ж таки у свідомості поляків був-таки реліктною давньоукраїнською пам'яткою, яку врешті-решт можна й доцільно стерти з лиця землі, створивши на її місці (чи поруч із нею) патріотичний символ імперської Польщі.

Бути чи не бути: аргументи за і проти

На мій погляд, ідея відбудови Високого Замку (навіть частково, не зачіпаючи горезвісного копця) є цікавою й заслуговує на вселенське обговорення. Це була би, очевидно, найбільш атрактивна (історично, культурологічно та туристично) споруда княжої (королівської) давнини. Ідея зовсім не утопічна -- як у технологічному, так і фінансовому контекстах. Не переконують мене міркування недоцільності відбудови через неавтентичність (себто "муляжність") такої пам'ятки та використаних на її відбудову матеріалів. Такі застереження поступаються місцем рації національно-історичній, культурологічній та туристичній. Це наочно засвідчив європейський, зокрема український, досвід відновлення таких, стертих із лиця землі, пам'яток, як Королівський Замок у Варшаві, Тракайський замок у Литві, Храм Христа Спасителя в Москві (в котловані піонерського басейну), Золотоверхий Михайлівський у Києві, так само як суспільність переконана у потребі відбудови Десятинної церкви в Києві. Що стосується туристичного чи розважального аспектів, то світова спільнота тут іде далі, незважаючи на мільярдні затрати, зокрема, виростають на різних континентах Діснейленди тощо.

Мене не переконують доводи про те, що потрібні на відбудову замку кошти краще скерувати на більш нагальні приземлені цілі реставрації міських пам'яток, яким упродовж останнього півстоліття дійсно приділяли так мало уваги. Так, безумовно, рятувати наші численні пам'ятки треба, і це потребує своєї програми. Проте такий ексклюзивний проект і рутинна програма віднови пам'яток це різні завдання, які погляду спонсорської зацікавленості взаємно не перетинаються: очевидно, на замковий проект легше вишукати цільові кошти й потужних спонсорів, які на рутинні справи консервації пам'яток міста не дадуть потрібної допомоги. Не треба забувати, що ми живемо в країні соціальних дисбалансів, де важко конвертувати витрати з одних пріоритетів в інші, адже ми живемо в державі, де олігархи та інші корупційні спомагачі розкрадають половину національного доходу, а наприклад, за кошти, які затратить один із відомих олігархів на створення в Києві приватної мистецької галереї, можна було би відбудувати дюжину високих замків.

Проект віднови Високого Замку перетвориться в реальність щонайменше за двох умов: якщо цією ідеєю пройметься сильний міський лідер і його оточення, а також якщо ідея знайде підтримку патріотичної міської громади та заангажованих спонсорів.

Безумовно, сама ідея відбудови замку вимагає ще широкої дискусії із фахівцями, насамперед з археологами, які, надолужуючи втрачене в другій половині XIX ст., повинні за всіх умов отримати кошти на археологічні студії замкової гори. У значно більших розмірах, як це отримав у 50-х роках археолог Олексій Ратич, який зробив обнадійливі висновки про збереження на цьому історико-політичному румовищі частини кам'яних фундаментів княжої доби. Якщо археологічні висновки будуть обнадійливими, тоді, і лише тоді, можна братися за справу. Наукове товариство ім. Шевченка після завершення вакаційного сезону має намір винести питання проблеми Високого Замку на широку наукову та суспільну дискусію.

Голова НТШ, член-кореспондент НАН України Олег Романів









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Страшний сценарій 
  ·  Румунія проти України 
  ·  Міліція готова до крайніх мір 
  ·  Абсурд з коментарем 
  ·  РАХУНКИ ДЛЯ ДОПОМОГИ ГАЗЕТІ «ПОСТУП» 
Погляд
  ·  Делегація ПАРЄ в Донецьку 
  ·  Піночета можуть судити 
  ·  На черзі "Лаціо" та "Маккабі" 
Поступ у Львові
  ·  Проблеми приватних шкіл 
  ·  Філарет на Львівщині 
  ·  Депутати судитимуться з Кабміном 
  ·  Буняк привітав переможницю 
  ·  Вдягатися, як у Польщі 
  ·  Будинки розлазяться по швах 
  ·  Італійська кава для львів'ян 
  ·  Депутатський ККД 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Влада боїться соціології 
  ·  Гавриш вірить у політреформу 
  ·  Гринів боротиметься з технокандидатами 
  ·  Українські провокатори з Польщі 
  ·  Румунія судиться з Україною 
  ·  Вибори за кордоном сфальсифікують 
  ·  Тігіпко звинувачує ющенківців 
  ·  Бондар залишається за гратами 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Радше теракт, ніж катастрофа 
  ·  Мир чи перемир'я у Наджафі? 
  ·  Куба посварилася з Панамою 
  ·  Проект об'єднання міст 
  ·  Зброя проти демонстрацій 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Британські фермери бояться України 
  ·  Кінах турбується про підприємців 
  ·  Рівень промисловості на Львівщині зростає 
  ·  Урядовий подарунок до Дня шахтаря 
  ·  Інвестори розчарувалися в корпораціях 
Олімпійський Поступ
  ·  На десерт найсмачніше 
  ·  Королівські почесті Олссону 
  ·  Олімпійські допінг-рекорди 
  ·  З романтикою важче 
  ·  Американки відфутболили 
  ·  Восьма бронза України 
  ·  Боксери залишилися без медалей 
  ·  Іспанок перемогли 
Дискусія Поступу
  ·  Високий Замок: втрачений міф чи перспективна реальність? 
Арт-Поступ
  ·  Розп'яття Христа Леніним у стінах Львівського національного музею 
  ·  "Поступ" із "Лялькою" 
Літературний Поступ
  ·  Єлена та антиквар 
  ·  Учениця знахарки 
post-Поступ
  ·  Народний гнів 
Пост-Faktum
  ·  Автомобіль-потяг 
  ·  Найкраща фантастика 
  ·  З виставки до смітника 
  ·  Журналістку вислали через її наївність 
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Президент банку "Надра" Ігор Гіленко: "Життя складається з цікавих рішень"