У місті Вилково Одеської області відбулася церемонія урочистого відкриття першої черги глибоководного судноплавного каналу "Дунай -- Чорне море". Вчора по обіді у повітря над гирлом Дунаю знялися три зелені ракети, які й ознаменували відкриття каналу. Одразу після цього п'ять українських суден класу "ріка-море" підняли якорі і вирушили каналом угору.
Передбачають, що експлуатація каналу принесе Україні значні економічні прибутки, адже на нього перейде до 60 відсотків дунайського вантажопотоку. До відкриття каналу "Дунай -- Чорне море" українські судна перевозили лише 2% "дунайських" вантажів, решту 98 відсотків контролювала Румунія, яка досі була монополістом у сфері надання транспортних шляхів у цьому напрямку.
Очевидно, що позиція офіційного Бухаресту, який, як відомо, виступає категорично проти українського каналу, зумовлена саме небажанням втратити свої багатомільйонні прибутки на ринку надання транспортних послуг. Однак, апелюючи до міжнародної спільноти, Румунія вказує передусім на екологічну шкоду, котру внаслідок експлуатації каналу може зазнати біосферний заповідник у дельті Дунаю.
Президент Румунії Іон Ілієску буквально за два дні до відкриття каналу заявив, що офіційний Київ досі не спромігся поставити Бухарест до відома, якої екологічної шкоди може завдати український транспортний проект. Також він зауважив, що Румунія звернулася до міжнародних організацій із закликом втрутитися, однак "їхня реакція була неадекватною". Утім, президент Румунії усе-таки не до кінця відвертий, адже позицію Бухареста активно підтримують як Євросоюз, так і Сполучені Штати Америки. І саме це може згодом негативно вплинути на євроатлантичні перспективи України.
Нещодавно канцлер Німеччини Ґергард Шрьодер, перебуваючи у Румунії, розкритикував будівництво українського каналу, назвавши цей проект безвідповідальним. А передучора Європейська комісія оприлюднила спеціальну заяву, в якій висловила стурбованість відкриттям каналу. "Ми висловили незгоду й розчарування відкриттям каналу на Дунаї насамперед через можливу екологічну шкоду", -- зазначив один із представників Єврокомісії за умови анонімності. На його думку, Брюссель чинитиме на Україну політичний тиск, бо саме це буде ефективним методом для держави, яка має бажання наблизитися до Євросоюзу. Проте такий тиск не означатиме, що Єврокомісія припинить розробляти план дій з Україною. Однак, за словами одного із прес-секретарів Єврокомісії Жана-Крістофа Філорі, відкриття каналу за таких умов не допомагає відносинам Брюсселя з Україною.
Розкритикували Україну і США. Речник Держдепартаменту Адам Ерелі відзначив, що Київ фактично проігнорував застереження з боку США, Євросоюзу, Румунії та міжнародних природоохоронних організацій. "Ми і надалі глибоко стурбовані впливом цього будівельного проекту на довкілля і браком дій з боку уряду України щодо виконання своїх зобов'язань за міжнародними угодами, а також у відповідь на застереження міжнародної спільноти", -- наголосив пан Ерелі.
У відповідь президент України Леонід Кучма, який вчора особисто взяв участь у відкритті каналу, назвав заяви міжнародних екологічних структур провокацією. За його словами, при спорудженні каналу дотримувалися усіх міжнародних екологічних вимог. "Ви добре знаєте, скільки було скептичних закидів і навіть відвертих провокацій, що мали на меті налаштувати проти цього проекту всю міжнародну спільноту. Але так само добре відомо, чиї інтереси стоять за спробами скаламутити воду навколо каналу", -- зазначив він. |
