BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Тема Поступу.    Економіка у Поступі.    Поступ технологій.    Арт-Поступ.    Поступ електоральний.    Львівські обсервації.    Олімпійський Поступ.    Мій Дрогобич.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
26 серпня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:59 31-07-2017 -   Найближчими днями синоптики прогнозують спеку до 35° вдень  
  15:3 31-07-2017 -   У центрі Львова на площі Катедральній висадили клени  
  14:55 31-07-2017 -   На Львівщині водій збив 11-річну велосипедистку  
  14:53 31-07-2017 -   Львівській міській лікарні подарували УЗД-апарат вартістю 1,8 млн грн  
  12:57 31-07-2017 -   Доріжки навколо озера у Стрийському парку замостять бруківкою  
Україна
  17:1 31-07-2017 -   Держкіно виділить на зйомки "Захара Беркута" 30 мільйонів  
  16:56 31-07-2017 -   У серпні українці матимуть «додаткові» вихідні 31.07.2017 15:25  
  15:6 31-07-2017 -   У центрі Івано-Франківська обстріляли автомобіль, поранений чоловік  
  14:54 31-07-2017 -   На Сумщині затримано на хабарі лікаря районної лікарні  
  14:53 31-07-2017 -   Міністра фінансів України запідозрили в ухиленні від сплати податків, – ЗМІ  
Світ
  16:57 31-07-2017 -   Пізня вагітність сприяє продовженню тривалості життя, – вчені  
  14:49 31-07-2017 -   В атмосфері Титана вчені виявили фрагменти позаземного життя  
  12:49 31-07-2017 -   Актори Гри престолів прокоментували "ключову зустріч"  
  11:6 31-07-2017 -   У Туреччині перекинувся автобус з туристами  
  10:18 31-07-2017 -   В Естонії запустили перші безпілотні автобуси  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Мій Дрогобич  » 

___________________________________________________________________________

Як ми здобували Україну
Василь КИРИЛИЧ
 
24 серпня цього року минула 13-та річниця від дня здобуття Незалежності України. Багато хто з тих, хто стояв у перших рядах борців за її волю, сьогодні усвідомили, що плодами Незалежності реально не скористалися, бо, насправді, зараз Україна знову щораз більше узалежнюється. Про це у розмові з тими, хто у перших рядах йшов до здобуття Незалежності нашої держави.

Я розмовляю із тодішнім членом Народно-Демократичної ліги, членом товариства української мови імені Тараса Шевченка Богданом Лісовцем, колишнім членом Українського Руху, теперішнім заступником голови Української Народної Партії, головою "Меморіалу" у місті Дрогобичі Іваном Сидором та постійним членом Українського руху Степаном Гармичем.

– Сьогодні свято Преображення Господнього чи по-народному – Свято Спаса. У 1991 році воно було затьмарене тим, що московськими "гекачепістами" була спроба зірвати процес пробудження та відродження народів колишнього Радянського Союзу. Але національного пориву зупинити не вдалося і вже 24 серпня Україна проголосила свою Незалежність. Хотів би поділитися спогадами про ті часи, адже усі свідомі українці приклалися до прискорення процесу державотворення…

Степан Гармич: Визначальною рушійною силою того процесу був Український Народний Рух. Цю організацію ми створювали у 89-му. Пригадую, як до мене прискіпливо приглядалися і найпершим питанням було: "Ти чому був у партії?" "Був, – відповідаю, – по тій самій причині, що й багато інших – мусів бути, бо не працював би на роботі. Але з партії я вийшов у 85-му, коли за це ще могли навіть посадити". Прийняли мене тоді в Рух, і першим моїм завданням було розповсюдження листівок на Вінниччині. Ми тоді вивезли у цей край два мільйони листівок. Часто доводилося їздити з подібним завданням до Києва. Їздив до столиці і з власної ініціативи. За власні гроші купував квиток, одягався у народне вбрання – білі штани, вишиту сорочку, солом'яний капелюх, і їхав підтримувати учасників різних патріотичних акцій. А в руках завжди тримав плакат із закликом до незалежності, тому часом мене обходили перехожі, щоб не попасти до об'єктиву різних фотографів, які нишпорили та виловлювали кожен сюжет тих подій.

Після здобуття Незалежності, коли обрали першого Президента України, ніяк не міг збагнути, чому на вустах у всіх було ім'я В'ячеслава Чорновола, а переміг Кравчук, у наступних виборах знову переміг інший, а не той, кого здавалося б підтримував народ. Тільки тепер, коли виявили плівки Мельниченка і назовні вийшов увесь той бруд, у якому ми плаваємо з волі наших верховодів, я зрозумів, що у нас усе може бути. І не приведи Господи, що й на цих виборах скористаються правилом: не важливо, як проголосують, а важливо, як рахуватимуть голоси.

Богдан Лісовець: Коли у 89-му хвиля відродження докотилася від Львова до Дрогобича, я уже був загартований Львівськими подіями, бо брав у них участь. Тож на Дрогобиччині активно включився у процес відродження: організував осередок Товариства української мови у Стебницькій школі № 18, працював із молоддю як станичний Пласту. А ще був головою Стебницького осередку асоціації "Зелений світ". Ми спрямовували усі зусилля на виховання нашої молоді – ходили в походи козацькими та стрілецькими шляхами.

Тоді ми були учасниками та свідками місцевих подій, але одночасно з Галичиною піднімалася наддніпрянська Україна. Пригадую, як у 1990 році ми з молоддю організували культурологічно-екологічний похід по Донеччині "Дзвін-90". Майже кожен населений пункт цього краю ми пройшли пішки і всюди відчували, що збереглося ще козацьке коріння, давні звичаї та традиції, потрібно було тільки розбудити усе це, нагадати жителям цих земель, хто ми є.

У 1991 році, коли у Києві до Лук'янівської в'язниці потрапило багато наших активістів, я був у числі тих, хто приїхав вимагати звільнення побратимів. Це грозило й мені попасти до їх числа, тому мені порадили деякий час не повертатися додому, щоб не бути схопленим. У Києві я приєднався кінного походу "київських козаків", з якими пройшов аж до Канева. У Каневі був посвячений у козаки, і далі з товариством пройшов шляхами гайдамаків. У цьому краї мене вразило те, як там знали та цінували свій родовід – родини берегли пам'ять про багато поколінь, знали, у яких боях загинули їх діди, ким були їхні прадіди…

Далі був московський заколот – путч, який не те, що не зупинив процес державотворення, а, навпаки, прискорив.

Степан Гармич: Коли це сталося, мені доручили будь-де заховати ксерокс, на якому розмножували листівки. Копіювальний апарат я взяв до себе додому, а вночі сам розмножував та клеїв антипутчівські листівки.

Іван Сидір: Перш ніж удатися до спогадів про часи становлення нашої держави, я хотів би сказати, що сподівання наші багато в чому не справдилися. Причиною є те, що з перших днів існування нашої держави у ряди її керівництва проникли відверті антиукраїнські елементи. За їх керівництва відбулося перекачування народних грошей до своїх власних кишень, і вже скоро збіднілі верстви населення почали нарікати на таку державу. Звичайно, помилковим є зводити в одне ціле керівників держави і, власне, державу – її землі, історію, культуру тощо. Причиною такої недовіри до влади є її відірваність від народу. Вихід тут один – зблизитися з народними масами – обрати народного президента, народний уряд. Теперішній режим робить усе для того, щоб залишитися при владі, однак, цього разу є надія, що відбудуться зміни і народ відкине кандидатуру від влади, а перевагу надасть українцеві, демократу, християнину…

Говорячи про часи становлення нашої держави, хотів би зазначити, що ми, попри ту відвагу, з якою виборювали незалежність, мали деякий острах та невпевненість, що робити з владою, яку взяли у свої руки. Тим скористалися ті, хто завше любив керувати, і, перефарбувавшись у кольори демократії, проникли у всі ешелони правління державою. Зараз усі важелі влади в руках антиукраїнських сил, і нам, по суті, треба починати все спочатку.

Сьогодні багато хто говорить, що Незалежність ми здобули без краплі крові. Та неправда. Це ті, що зараз при владі, не проливали крові за здобуття нашої держави. Але наші діди та прадіди клали за Україну голови, сиділи по тюрмах. І сьогодні активістів української незалежності просто знищують. Так зробили з В'ячеславом Чорноволом, якого боялися за його авторитет у народу, так зробили з Георгієм Ґонґадзе, якого боялися за його правдиве слово, так хочуть зробити з нашим народом, перетворивши його у слухняну безлику масу…

– Я думаю, що тепер підстав для песимізму не повинно бути, мають бути оптимістичні сподівання. Які ж сподівання на майбутнє, чи є надія на "одужання" нашої держави і позбавлення її від тих паразитних кліщів та вугрів, що вп'ялися в неї?

Іван Сидір: Я маю не сподівання, а тверду віру в те, що наш теперішній шанс змінити усе не краще здійсниться. І втратити його не маємо права.

Богдан Лісовець: Наш теперішній шанс – перемога на виборах кандидата від народу. Вибравши українського президента, матимемо "українську" Україну.

Степан Гармич: Думаю, якщо не буде втручання у виборчий процес Росії, бо таке зараз відчувається, то вибори без сумніву закінчаться нашим успіхом.

– На завершення нашої розмови хочу привітати вас із сьогоднішнім святом Преображення Господнього і побажати здійснення наших спільних мрій.









» 
А де є вулиця Степана Бандери?
Василь КИРИЛИЧ
 
Вулиця
А й справді, де у Дрогобичі вулиця Степана Бандери? Не напружуйте свою пам'ять, бо вулиці, названої іменем національного героя не знайдете ні у центральній частині Дрогобича, ні у прилеглих до неї районах.
Детальніше>>
» 
13 – це не страшно!
Оксана СОКОЛИК
 
Цей текст – спроба вклинитися у привітально-побажальний, сповідально-споглядальний, критично-песимістичний, хвалебно-величальний та аналітично-висновковий потік, що вилився на друковано-паперові та реально-віртульні шпальти газет, журналів, сайтів із нагоди 13-ї річниці Незалежності України.

Що здобули за ці роки, що втратили, що маємо, а що могли б мати і чому сталося так, а не інакше? Ось моє бачення.
Детальніше>>
» 
Закваска від Петра Кваса
Петро КВАС
 
Дрогобичани знову щасливі – з урльопу повернувся їх народний улюбленець. Раше (ратушний шеф) не добув законного терміну урльопу, бо наближалося найбільше державне свято та ряд заходів, які аж ніяк не можуть обійтися без його палкої промови. Та й що за відпочинок, коли день у день дощить.
Моя Каська каже, що як 'го вздріла, то так, як би ї хто меду до писка поклав. Бо що за плем'я без вождя, що за місто без мера.
Детальніше>>
» 
У нас війни не було, а медицина – як у повоєнній Австрії
Анатолій ВЛАСЮК
 
Десятого серпня виповнився 51 рік, як Василь Овсійович Охріменко розпочав лікарську практику. За своє життя відомий не лише в Дрогобичі, а й далеко за його межами офтальмолог зробив близько 15 тисяч операцій. До нього приїжджали звідусіль, аби знову бачити світ у всьому його кольоровому різнобарв'ї.

Коли маленькому Василькові виповнилося три роки, в Україні лютував голодомор. Хлопчика ледве врятували від смерті. Батьки перебралися до Хабаровська. Тата, який мав усього чотири класи освіти, обрали депутатом Верховної Ради Російської Федерації та призначили заступником голови міськвиконкому. Відтак його перевели на роботу на Львівський бронетанковий завод і сім'я 1948 року переїхала до столиці Галичини.
Детальніше>>
» 
Ту квітку зірвав на городци Івана Франка…
Роман ПАСТУХ
 
Уже багато десятиліть урочисто й схвильовано відзначаємо кожну річницю з дня народження нашого Великого Каменяра, душа якого покинула цей світ далекого 1916 р. на 60-му році життя. Тому більше годилося би писати про його життя, але нижче торкнуся того, як воно закотилося. Втім, яке це нині має значення? Головне – дошукатись нових штрихів, нових фактів з біографії велета, а на відомі поглянути крізь призму сучасних наукових досліджень чи пошуків. Той факт, про який піде мова, ще невідомий ні франкознавцям, ні, тим паче, широкому читацькому загалові. Однак дозволю собі трошки випробувати їхній терпець і почати з іншого.
Детальніше>>
» 
Відданості українській справі вчімося у Степана Витвицького
Олег ГУРНЯК
 
У цьому році святкуємо два ювілеї одного з найвизначніших будівничих Української держави Степана Витвицького. Минає 120 років від дня його народження і 50 років з часу, коли С. Витвицький став Президентом Української Народної Республіки у екзилі. Із 1910 до 1939 року доктор Витвицький зі своєю сім'єю мешкав у Дрогобичі.
Детальніше>>
» 
КОРОТКО
 
Голова Дрогобицької райдержадміністрації І.Мізерник провів засідання Координаційної ради по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Питання порядку денного: про стан додержання конституційних прав та свобод громадян органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронними органами та органами юстиції району (за 7 місяців 2004 року); про стан боротьби з незаконними посівами наркотичних рослин у районі в 2004 році; про роботу виконавчої служби щодо реалізації майна, конфіскованого за рішенням судів.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Львів боїться терактів 
  ·  Хроніка неоголошеної війни 
  ·  Мороз підтримує "Поступ" 
  ·  Мороз проти Ющенка 
Погляд
  ·  Міліцейський талант 
  ·  Предмет президентської гордості 
  ·  Трагедія в небі Росії 
  ·  Уряду Гросса дали добро 
  ·  Миротворців побільшає 
  ·  Шевченко серед найкращих 
Поступ у Львові
  ·  Пасаж Міколяша відновлять 
  ·  Водія-вбивцю затримали вдруге? 
  ·  "Постраждали" бігборди Януковича 
  ·  Освітяни звернуться до президента 
  ·  Помер В'ячеслав Секретарюк 
  ·  Виговський повернувся до Рудої 
  ·  "Міс Міленіум" у Трускавці 
  ·  Поляки на гачку у злочинців 
  ·  Василь БІЛОУС: Нам виділяють 115 мільйонів 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Свято нашої незалежності 
  ·  Троєщина” на барикадах 
  ·  Львів-Сімферополь: на один потяг більше 
  ·  Українців виведуть із Іраку 
  ·  Соціалісти закликають до єдності опозиції 
  ·  Уже у вересні члени уряду звітуватимуть щодо підготовки до зимового періоду об'є 
  ·  Кандидати розпочнуть роботу сесії 
Поступ у світі
  ·  ЦРУ можуть розпустити 
  ·  Заарештовано Тетчера-молодшого 
  ·  У Наджафі неспокійно 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Тема Поступу
  ·  Кому належать землі Львівщини? 
  ·  КОМЕНТАРІ 
  ·  Олександр НАСТАСЕНКО: Третина земель заростає бур'янами 
Економіка у Поступі
  ·  Газ дорожчає 
  ·  "Заморожений" контракт 
  ·  ДЖИНС ді-джей-парад у Львові 
  ·  Як заробити на своїх акціях 
  ·  Святкове party від Nemiroff 
Поступ технологій
  ·  traxdata перша 
  ·  Віртуальні залицянки 
  ·  Новий чіпсет Intel 
  ·  Повернення Painkiller'a 
  ·  Завтрашнє свято 
Арт-Поступ
  ·  Кохавин козацький 
Поступ електоральний
  ·  Повернення залізної леді 
  ·  Кадри вирішують усе 
  ·  ВИБОРЧІ НОВИНИ КОРОТКО 
  ·  ХРОНІКА 
  ·  Готуючись до перевороту 
  ·  Борис ТАРАСЮК: Янукович є послідовним 
  ·  Особливості президентських перегонів 
  ·  Ківалов критикує медіа 
  ·  Самоспалення агітатора Ющенка 
  ·  Конкуренція для "комітетників" 
Львівські обсервації
  ·  Ганця-рибка, Ганця-пипка... 
Олімпійський Поступ
  ·  Феноменальний спурт Красовської 
  ·  Пам'ять з роками не зітреться 
  ·  Перемогу подарувала Феміда 
  ·  Медалі, ціна яких -- грами 
  ·  Свято не на вулиці Жупіної 
  ·  Спроба у запасі 
  ·  РЕЗУЛЬТАТИ ЗМАГАНЬ 
Мій Дрогобич
  ·  А де є вулиця Степана Бандери? 
  ·  Як ми здобували Україну 
  ·  13 – це не страшно! 
  ·  Закваска від Петра Кваса 
  ·  У нас війни не було, а медицина – як у повоєнній Австрії 
  ·  Ту квітку зірвав на городци Івана Франка… 
  ·  Відданості українській справі вчімося у Степана Витвицького 
  ·  КОРОТКО 
post-Поступ
  ·  post hoc, non propter hoc 
  ·  Свобода як окраєць хліба 
  ·  Російське питання 
Пост-Faktum
  ·  ЛЕГЕНДИ ЛЬВОВА 
  ·  КАЛЕНДАР