buy visitors
|
|
|
|
post-Поступ »
|
|
|
|
|
___________________________________________________________________________
|
Щоденна брехня з телевізора |
|
|
| Володимир ХРУЩАК |
| |
Серед українського народу рідне телебачення мало асоціюється із достовірними й об'єктивними джерелами інформації, які заслуговують на довіру. І це підтверджують соціологічні дослідження, які місяць за місяцем показують практично одну і ту саму картину довіри новинам, які поширює ТБ. Найменше довіряють телеканалам, які пов'язують з главою Адміністрації президента, лідером Соціал-демократичної партії (об'єднаної) Віктором Медведчуком: УТ-1, "Інтер", "Студія "1+1". Трохи більше правди люди, очевидно, знаходять на телеканалах СТБ, "Новому каналі" та ICTV, які належать до медіа-холдингу зятя президента Віктора Пінчука. Нарешті, найбільш симпатичним українським телеканалом називають "5 канал", який контролює представник "Нашої України" Петро Порошенко.
Моніторинг ТБ, який провела у червні та липні Академія української преси, показав, що тенденційність українських телеканалів у висвітленні політичних подій, зокрема виборчої кампанії, зберігається й надалі. Так, хоча ТБ і почало більше інформувати про політичні події, а з політичних блоків навіть частіше згадувати "Нашу Україну", не змінилася сама суть цих новин, адже блок Ющенка найчастіше згадували в негативно-іронічному контексті.
Аналогічна картина спостерігається і серед політиків та кандидатів у президенти. Найбільше часу у теленовинах промедведчуківських та пропінчуківських каналів було віддано прем'єр-міністрові Вікторові Януковичу, який за цим показником випередив навіть президента Леоніда Кучму. Натомість керівник Академії української преси Валерій Іванов відзначив тенденцію "замовчування" головного опозиційного кандидата Віктора Ющенка. Лідер "Нашої України" мав 136 секунд ефірного часу проти 1270 секунд Януковича. За словами Іванова, це означає, що Ющенко "зміщується принаймні за кількістю синхронів у марґінальний бік". "Населення не має можливості почути його позицію. А це дуже важливо у виборчий період", -- вважає Іванов.
Як тенденційність українських мас-медіа вплине на перебіг та результат президентських виборів і чи вплине на них взагалі, з певністю нині не може сказати ніхто. Бодай тому, що як не старалися провладні та проолігархічні телеканали зменшити рейтинг Віктора Ющенка, яких корчинських, джангірових та кісельових для цього не використовували, наразі це їм не вдалося.
З іншого боку, якби народ дізнався більше правди як про представників опозиції, так і про владу, то можливо, що влада та опозиція давно би вже помінялися місцями. Владою нині були би Ющенко, Тимошенко та Мороз, а опозицією -- Медведчук, Пінчук та Янукович. Отож певний, а можливо, і значний внесок у результат виборів телебачення таки зробило би.
Власне, це і пояснює, чому наша влада та олігархи так бояться свободи слова і роблять усе можливе, аби не допустити її утвердження в Україні. І такими своїми діями вони лише сприяють подальшому застою економічного і політичного життя в державі. Вільні мас-медіа у цивілізованих державах є одним із найважливіших чинників, які сприяють зміні неефективної влади на ефективнішу, некорумповану, більш пристосовану до економічних реалій. Так вони домагаються дотримання в своїх державах тих демократичних прав і свобод, про які ми, українці, можемо тільки мріяти. |
|
|
|
|
vaya con DIAS |
|
|
| Михайло МИШКАЛО |
| |
Ми жонглюємо, бавимось і спекулюємо словами, які варто вимовляти зі страхом і повагою пошепки -- смерть, життя, кохання, ненависть і прощання. Батьківщина, сім'я, нація -- це також звідти. Промовляючи їх щодня, ми викликаємо миттєвий ефект співчуття, зацікавленості і страху, розбавляючи нудьгу щоденного існування. Свого і тих, хто нас оточує. Просто так, в компанії, з нудьги чи за фахом, заробляючи на цьому гроші. Друковане, сказане слово живе, але незрозуміле нам.
Тільки втративши все: це буденне, неоцінене і непрожите -- ми, ні, не розумом, а серцем, печінками і кров'ю хочемо повернутися назад. Втратити пам'ять і сказати собі, що цього ніколи не було, життя прекрасне. Vaya con DIAS. |
| Детальніше>> |
|
|
|
Час на нові стіни |
|
|
| Всеволод ДЕРЕВАЦЬКИЙ |
| |
|
Європа закінчила процес об'єднання. Скінчився переможний похід на схід. Уперся об ісконно русскіє зємлі. Що б не говорили про європерспективні вектори України політики, все одно складається враження невпевненості у їхніх словах. Розуміння неможливості подальшого розвою призвело до того, що Європа усвідомила необхідності захистити те, що є. Нищення старих стін та обмежень змушує будувати нові. Шенгенська стіна вже майже вичерпала свої можливості захисту культури Заходу від східних мотивів. |
| Детальніше>> |
|
|
|
