BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Історія у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
14 липня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:47 21-09-2017 -   На Львівщині СБУ затримала на хабарі слідчого Нацполіції  
  16:46 21-09-2017 -   Після удару блискавки помер курсант Львівської академії сухопутних військ  
  16:44 21-09-2017 -   У Львові хочуть добудувати колію на Коперника  
  14:20 21-09-2017 -   Слідчий Нацполіції погорів на хабарі на Львівщині  
  14:13 21-09-2017 -   Львівські «Леви» боротимуться за «бронзу» з київськими «Джокерами»  
Україна
  16:50 21-09-2017 -   На Хмельниччині внаслідок ДТП загинуло 11 корів  
  16:42 21-09-2017 -   У Києві назвали нові цифри щодо полонених на Донбасі  
  14:16 21-09-2017 -   Жінка, яка потрапила з дитиною під трамвай, померла у "швидкій"  
  14:14 21-09-2017 -   Мерія столиці евакуйована через звістку про міну  
  12:53 21-09-2017 -   На Волині голову селищної ради спіймали на хабарі  
Світ
  16:40 21-09-2017 -   Творці "Гри престолів" повідомили про новий спін-офф  
  14:17 21-09-2017 -   На Оскар висунули третій український фільм  
  11:40 21-09-2017 -   Російські вчені спрогнозували розкол Євразії  
  11:36 21-09-2017 -   Зустріч Трампа і Порошенка триватиме годину  
  13:27 20-09-2017 -   Киргиз надряпав своє ім'я на меморіалі Лінкольна у Вашингтоні  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Історія у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Варшавське повстання
Д.О.СВІДНИК
 
Радянські війська наприкінці липня 1944 року вийшли до Вісли та захопили на ній декілька плацдармів. Їм вдалось розгромити у Білорусі та в Галичині значні німецькі сили. Здавалось, що Вісла не зупинить радянського наступу на Захід. Тим більше, що німці змушені були відтягувати війська до Франції, щоб зупинити інвазію англо-американців. Та й спроба усунути Гітлера від влади 20 липня дещо вносила сум'яття серед німецького війська.

Сталін був би не проти, щоб "з маршу" зайняти Варшаву і перевести туди створений у Москві прорадянський уряд (Польський комітет національного визволення). Адже Варшава краще пасувала для столиці майбутньої 17-ї республіки СРСР, ніж Люблін.

План "Буря"

Польський еміґраційний уряд у Лондоні не втрачав ще ілюзій, що саме йому доведеться керувати повоєнною Польщею. Для цього треба було продемонструвати "волю боротьби з німцями". Лондонському урядові вдалось створити підпільну Армію Крайову (АК), до якої було залучено кількасот людей. Збиралось озброєння, вишколювались у підпіллі військові кадри, щоб у відповідний момент здійснити повстання проти окупантів.

Спочатку планувалось загальнопольське повстання. Згодом був прийнятий план "Буря" -- повстання на окремих територіях безпосередньо перед приходом радянських військ. Цей план був реалізований навесні 1944 -го на Волині, а в липні -- у Вільнюсі, Львові та деяких менших містах Галичини. Вояки АК протягом кількох днів утримували деякі райони Львова. Дізнавшись про це, війська І-Українського фронту стримали наступ на місто і дочекались, щоб 27 липня німці самі залишили галицьку столицю. Після того вояки АК були роззброєні, а багато з них опинилось в радянських концтаборах.

Однак такий досвід не зупинив керівництво АК, яке вирішило здійснити антинімецьке повстання у Варшаві. 31 липня 1944 року на нараді головного командування АК у Варшаві було повідомлено, що радянські танки вже з'явились на околицях міста, а німці евакуюють свої установи. Командувач АК генерал Бур-Коморовський дійшов висновку, що німці під Варшавою вже розбиті росіянами, і призначив повстання на 1 серпня. Того ж дня у Москві Молотов зустрічався з прем'єром лондонського уряду Миколайчиком, котрий нічого не повідомив про підготовку повстання у Варшаві.

Вибух повстання

31 липня радянські танки з автоматниками справді підійшли до містечок Отвоцка і Радзиміна (близько 20 км від Варшави). Але тут 2-а танкова армія І-го Білоруського фронту, яким тоді командував генерал Рокосовський, зустріла рішучий опір кількох німецьких танкових військ (зокрема дивізій СС "Вікінг", "Герман Ґеринґ"...) Тож радянським частинам було наказано перейти до оборони з 1 серпня 1944 року.

1 серпня 1944 року о 17 годині близько 20 тисяч бійців АК розпочали повстання у Варшаві. Полякам вдалось протягом кількох днів зайняти деякі райони -- Середмістя, Старе Місто, Мокотув, Жолібож... Але німці утримали ключові об'єкти Варшави і мости через Віслу. Згодом вони підтягнули резерви й щільно оточили зайняті повстанцями дільниці. Слабке озброєння, нестача боєприпасів обмежували бойові можливості повстання, яке зводилось до героїчної оборони окремих дільниць Варшави.

3 серпня прем'єр Миколайчик зустрівся у Кремлі зі Сталіним і попросив "допомогти нашим частинам, що борються у Варшаві", на що одержав відповідь: "Я віддам необхідні накази". Також Миколайчик знову вимагав повернення до Польщі Львова і Вільнюса, хоча ця справа була вирішена ще в Тегерані у 1943 році.

Польське питання

Про це згадує Вінстон Черчілль: "У неділю ввечері 28 листопада президент Рузвельт запросив нас на обід... Я запропонував обговорити польське питання... Сталін запитав, чи маємо ми це робити без участі поляків. Я відповів "так" і сказав, що пізніше, коли все буде неофіційно погоджене між нами, ми зможемо звернутися до поляків... Сталін запитав, не чи думаємо ми, що він має намів проковтнути Польщу... Тоді я показав за допомогою трьох сірників, як я собі уявляю пересування Польщі на Захід. Це сподобалося Сталіну, і на цьому ми розійшлися".

На наступних нарадах у Тегерані були досягнуті домовленості про розширення території Польщі за рахунок Німеччини. "Я не мав наміру піднімати шум через Львів, -- згадував Черчілль. -- Потім я запропонував наступну формулу: вважається в принципі, що територія польської держави і нації повинна бути між так званою лінією Керзона і лінією Одеру, включаючи для Польщі Східну Пруссію... Сталін сказав потім, що росіяни хотіли б мати незамерзаючий порт Кеніґсберг і накреслив можливу лінію на карті".

Однак Сталін "хотів би мати гарантію, що польський еміграційний уряд не буде убивати партизан, а, навпаки, закликатиме поляків боротись з німцями і не займатиметься ніякими махінаціями". Тож створив собі слухняний польський уряд у Москві.

Волання про допомогу

Цей уряд 18 серпня проголосив Люблін тимчасовою столицею Польщі. Стало зрозумілим, що Сталін не хоче воювати за Варшаву для еміграційного уряду у Лондоні. 22 серпня Москва відмовилася співпрацювати з лондонським польським урядом, схильним, на її думку, до авантюр. Фронт на Віслі завмер аж до січня 1945 року. Хоча здійснювались окремі операції в районі Варшави.

Англійський історик Еріксон говорить, що "узяття Варшави вимагало повномасштабної наступальної операції тоді, коли армії правого флангу Рокосовського, що перебували майже на межі своїх фізичних можливостей, виконуючи накази Ставки вийти до ріки Нарев, рухалися у протилежному від Варшави напрямку"

25 серпня Черчілль просить Сталіна і не отримує відповіді. Тоді він звертається до президента США Рузвельта з пропозицією послати до Варшави літаки із приземленням на території, контрольованій радянськими військами. Але Рузвельт не був готовий до таких дій. Якраз тоді відбувалися переговори про майбутню допомогу СРСР на Далекому Сході. "Я не вважаю відповідним інтересам ведення цієї війни, маючи на увазі її довгострокову перспективу, приєднатися до пропонованого Вами послання дядечкові Джо", -- так відмовив Рузвельт Черчіллю звернутись спільно ним до Сталіна.

Англійцям вдавалося скидати з літаків деякі припаси на райони Варшави, якими ще володіли повстанці. З 9 вересня Сталін вирішив посилати допомогу повстанцям Варшави з повітря і дозволив західним літакам приземлятися на радянські аеродроми. 18 вересня 107 американських бомбардувальників скинули вантаж над Варшавою і приземлилися у Полтаві.

"10 вересня, після шести тижнів страждань та випробовувань поляків, Кремль, очевидно, змінив свою тактику. В другій половині цього дня снаряди радянських гармат почали падати на східні околиці Варшави, і радянські літаки знову з'явилися над містом. Польські комуністичні війська, виконуючи радянські накази, пробилися на околицю столиці. З 14 вересня радянські військово-повітряні сили почали скидати припаси, але розкривалися не всі парашути, і багато контейнерів розбилися... Наступного дня росіяни зайняли передмістя Прагу, але далі не пішли. Вони хотіли, щоб некомуністичні поляки були цілком знищені, хоча підтримували думку, начебто вони йдуть їм на допомогу. Водночас німці продовжували ліквідацію польських пунктів опору у всьому місті", -- писав Вінстон Черчілль.

Частини прорадянської 1-ї польської армії, якою командував генерал Берлінґ, пробували переправитись через Віслу на допомогу повстанцям. У районі Чернякова їм вдалось навіть з'єднатися з відділами АК. Але цей десант був скинутий німцями за Віслу.

Жертви і результати

2 жовтня генерал Бур-Коморовський капітулював. Протягом 63 днів повстання загинули 15 тисяч солдатів АК. Німці та їх союзники втратили до 10 тисяч вояків та 200 танків. У результаті повстання загинуло до 200 тисяч осіб, в основному цивільних мешканців Варшави.

Сучасні офіційні російські історики схвалюють тодішню політику Сталіна. "Уявімо, що Варшавське повстання удалося, поляки звертаються по допомогу до англійців, десант союзників висаджується не у Франції, а на півночі Польщі, на фланзі німців, і просувається потім на південь уздовж нашого державного кордону...", -- так вважає доктор військових наук, професор, генерал армії Володимир Лобов, завідувач відділом історії воєн і геополітики Інституту загальної історії РАН (газета "Красная звєзда" 3 липня 2004 р.).

Хоча генерал-професор чомусь забуває, що союзники висадились у Нормандії ще в червні 1944 року. А як вони могли б здійснити подібну операцію в Балтійському морі? Хіба що на мапі чи у віртуальній грі.

Серед польських авторів панує міф Варшавського повстання як героїчної сторінки історії. Навіть за комуністичних часів, коли АК називали "заплютим карликом реакції", не могли замовчувати героїчну поставу Варшави у 1944 році.

Щоправда, часто лунають сумніви щодо доцільності такого повстання та співмірності велетенських жертв і руйнувань з результатами, які принесло повстання. Багато істориків вважає, що Варшавське повстання було трагічною політичною помилкою лондонського еміграційного уряду та командування АК. Хоча тоді поляки вже й так нічого не змогли змінити, треба було заощадити життя тисячам людей та запобігти руйнуванню столиці.

Таким чином можна вважати трагічною політичною помилкою і боротьбу Української Повстанської Армії, яка теж не мала перспектив на успіх у 40-50-х роках ХХ сторіччя. Але ж без неї не було б незалежної України. Так і без Варшавського повстання Польща, напевне, стала б 17-ю республікою СРСР. Тож жертви у боротьбі за свободу ніколи не є марним.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Мерія програла 
  ·  Добре серце і півтора мільйона 
Погляд
  ·  Америка панікує 
  ·  Полювання на корупціонерів 
  ·  Грузини не вірять у грузинський варіант 
  ·  Майк Тайсон не битиметься з Віталієм Кличком 
  ·  Депутатська зброя 
Поступ у Львові
  ·  Сусіди не можуть домовитися 
  ·  Вшанували пам'ять Шашкевича 
  ·  Нова робота для військових 
  ·  Собачі змагання 
  ·  Іноземці вивчають українську 
  ·  Ще раз про негоду 
  ·  Миротворці вирушають до Косова 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Три ока опозиції 
  ·  Кандидатський бум 
  ·  Аутсайдери мають піти 
  ·  Морський шлях відновлено 
  ·  Кінах піде до кінця 
  ·  Попса від Януковича 
  ·  Мер іде у президенти 
  ·  Інтеґраційні сигнали 
  ·  Міліція проти студентів 
Поступ у світі
  ·  Хвороби Хусейна 
  ·  Голос із України 
  ·  Китай показує зуби 
  ·  Прирівняти іслам до нацизму 
  ·  Чорнобильська цензура 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Фермери ЄС залишаться без субсидій 
  ·  Хмельницька АЕС запрацює 
  ·  Дешеве житло у 2005 році 
  ·  Найдешевші авто -- в Польщі 
  ·  Збройні непорозуміння 
  ·  Дороговкази для металургів 
  ·  Пшенична арифметика 
Історія у Поступі
  ·  Варшавське повстання 
Арт-Поступ
  ·  Варшавський Моцартівський фестиваль -- єдиний у Європі 
  ·  Король поп-арту 
Літературний Поступ
  ·  Люблю любов 
  ·  Ювілей найкосмополітичнішого автора "Фердидурке" 
Спорт-Поступ
  ·  "Шахтар" на старті не зупинити 
  ·  Тенісні баталії за океаном 
  ·  В угорок не виграли 
  ·  Фігу поки що в "Реалі" 
  ·  Емерсон в "Ювентусі" 
  ·  Зідан іде зі збірної? 
  ·  Гідна нічия стриян 
  ·  В Азії пора півфіналів 
  ·  І знову "Аустрія" 
post-Поступ
  ·  Тричі символічний Янукович 
  ·  Вибори, як театр 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Кулінарна пристрасть Фіделя 
  ·  Ритуальне пияцтво інків 
  ·  Оригінал 
  ·  Арні на уродини 
  ·  Новий родич королеви 
  ·  Невблаганна Феміда