BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Репортаж Поступу.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Поступ електоральний.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
ЕКСКУРСІЇ У ЛЬВОВІ. ВІД 100 ГРН. 050 430 50 79
  Цитата Поступу
 
13 серпня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  16:47 18-10-2017 -   У Львові планують відновити ще 20 тролейбусів  
  14:40 18-10-2017 -   Випускники ПТУ та коледжів складатимуть ЗНО  
  14:33 18-10-2017 -   Працівники Львівської митниці вилучили понад 500 пар контрабандного взуття  
  14:28 18-10-2017 -   Сашко Семенов потребує допомоги, щоб перемогти лейкемію  
Україна
  16:49 18-10-2017 -   «Укрзалізницю» мають повернути в підпорядкування Мінінфраструктури  
  15:9 18-10-2017 -   В Україні створили інститут сертифікації військової техніки  
  14:43 18-10-2017 -   Заробітчани отримають право на пенсію, купивши страховий стаж, - Пенсійний фонд  
  14:38 18-10-2017 -   Кабмін доручив сформувати демографічний реєстр  
  14:36 18-10-2017 -   З початку безвізу ЄС відвідали 7,5 млн українців  
Світ
  14:37 18-10-2017 -   У Перу поліція виявила труби з 1,3 тоннами кокаїну  
  13:34 18-10-2017 -   У Нідерландах відкрили надрукований на 3D-принтері велосипедний міст  
  10:26 18-10-2017 -   Суд Гаваїв заблокував указ Трампа про мігрантів  
  10:15 18-10-2017 -   Кейт Міддлтон повідомила, коли народить третю дитину  
  13:54 17-10-2017 -   Фіни впевнені, що санкції проти Москви потрібно зберегти  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  » 

___________________________________________________________________________

Розсекречення Дмитра Чижевського
Іван ЛУЧУК
 
Славістика
Славістика. Том І: Дмитро Чижевський і світова славістика: Збірник наукових праць / Редактори Роман Мних, Євген Пшеничний. -- Дрогобич: Коло, 2003. -- 446 с.

Хоча за останні роки в Україні перевидавали "Історію української літератури" Дмитра Чижевського, проте весь масив його творчого доробку й надалі залишається у нас наче за сімома замками, за сімома секретними печатями. Ще дещо з доробку Чижевського в нас так-сяк видають, зокрема стосовно українського бароко, ім'я вченого вряди-годи згадують у тому чи іншому контексті, проте до комплексного осмислення його постаті та наукової діяльності щойно почали доходити руки. Честь і хвала дрогобичанам Романові Мниху та Євгенові Пшеничному, які взяли на свої наукові плечі ношу ґрунтовнішого ознайомлення української громадськості з творчістю великого вченого.

Дмитро Чижевський, без тіні сумніву, є одним із найвидатніших світових славістів минулого століття, без нього годі собі уявити розвиток цілої низки славістичних дисциплін. Це стосується літературознавства, історії, філософії та й гуманітаристики загалом. Окрім усього, нам таки ще доводиться наполегливо наголошувати на тому, що Дмитро Чижевський є українським ученим. Так воно і є, хоча існують підстави вважати його російським чи німецьким науковцем, а частково навіть чеським чи американським, якщо керуватися географічними чинниками. Можна провести паралель із контроверсійним колегою Чижевського -- Романом Якобсоном, який залишається російським ученим, хоча є теж-таки й американським, а попрацювати й пожити йому довелося у багатьох країнах. Чижевський більшу частину своєї долі пов'язав із Німеччиною, лише там він почувався більш-менш комфортно, якщо можна вести мову про якийсь комфорт щодо людини, якій скрізь увижалися чорти. Видатний сучасний сербський письменник Мілорад Павич у романі "Зоряна мантія", коли мова заходить про місто Гейдельберг, садовить свого героя в ресторан, крізь вікно якого колись "російський" учений Чижевський бачив чорта. Про чорта Павич не збрехав, проте національну приналежність ученого міг би таки краще засвоїти, адже користувався його працями при написанні своєї власної історії сербської літератури періоду бароко. А ще Мілорад Павич признався мені у приватній розмові, що одним із його найулюбленіших літературних явищ є українське бароко, зокрема творчість поета Івана Величковського. А чи не найсерйознішим фахівцем із питань українського літературного бароко є Дмитро Чижевський. Але чи доцільно змінювати в тексті роману Мілорада Павича "Зоряна мантія" слово "російський" на "український" стосовно вченого Чижевського? Залишмо цю провину на совісті Павича. Бо таки є вагомі підстави називати Чижевського також і російським ученим. І баста.

Збірник складається із трьох частин, перша з яких містить матеріали наукового семінару, присвяченого Дмитрові Чижевському. Цей семінар проходив у травні минулого року в Дрогобичі, а організаторами його були Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка та Німецьке товариство Яна Амоса Коменського. При цій нагоді варто зазначити, що саме Дмитро Чижевський відкрив та вперше інтерпретував основний твір чеського ученого сімнадцятого століття Яна Амоса Коменського "Загальна порада про виправлення справ людських", а ім'я Коменського носить головний університет Словаччини і, як бачимо, конкретне німецьке товариство. Помер, до речі, Коменський в Амстердамі, хоча менше з тим. Такий космополітичний приклад Коменського є характерним і для розуміння багатоплавності самого Чижевського. У семінарі взяли участь не лише дрогобичани Марк Гольберг, Микола Зимомря, Володимир Кемінь, Роман Мних, Зоряна Петрухіна та Галина Удяк, але й киянка Ірина Валявко та берлінець Вернер Кортгаазе. До слова, доктор філософії Вернер Кортгаазе якраз і є головою того Німецького товариства Яна Амоса Коменського. Не зупиняючись на кожній доповіді, переоформленій у статтю, варто лишень зазначити, що всі вони відповідають високим науковим стандартам і витримують найприскіпливішу критику. Окрім усього і тим самим Дрогобич заявляє про себе як про солідний науковий центр, хоча офіційно він є лише центром Дрогобицького району Львівської області.

Другий розділ містить спогади та епістолярію, а також статті, які жодним чином не могли фігурувати як доповіді на дрогобицькому семінарі. Якраз зі спогадів можна почерпнути багато цінної та цікавої інформації про особу Дмитра Чижевського, про його звички та "заграня". Тут комічне переплітається з трагічним, та однак це все цікаво, і знову ж таки раз по раз вигулькують містичні сюжети і ті ж таки чорти. Особливо хочеться відзначити дуже ніжні попри свою інформативність спогади Ганса Георга Гадамера, Асі Гумецької та Анджея де Вінцеза. Дрогобицький науковець, завідувач кафедри теорії та історії української літератури місцевого педуніверситету Євген Пшеничний, спільно із дослідником з німецького міста Галле Володимиром Янценом підготував добірку листування Дмитра Чижевського з Василем Сімовичем. Рекомендую прочитати цю переписку поперед усіма іншими матеріалами. Знайшлося тут місце і для однієї "історії філософського скандалу". Якого саме -- нехай залишається інтригою та стимулом "відкопати" для себе цей збірник.

Третій розділ містить деякі матеріали із творчої спадщини Дмитра Чижевського. Усі чотири опубліковані тут статті великого вченого є шедеврами, супер-чижевськими: "До проблем бароко", "Деякі проблеми порівняльної історії слов'янських літератур", "Книга як символ космосу" та "Сведенборг у слов'ян". На з'їзді славістів у Празі в 1968 році Чижевський відмовився виголошувати свою задекларовану доповідь на знак протесту проти того, що в совку заборонено навіть згадувати його ім'я, не те що праці. Буквально через деякий час до Праги в'їхали радянські танки. Чижевський знав, що робить. І нам тепер пора знати, що робити з його гігантською творчою спадщиною.









» 
Хронотоп під знаком професора Копистянської
Іван ЛУЧУК
 
Іноземна філологія. Український науковий збірник. -- Львів: Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2003. -- Вип. 114. -- 309 с.

От уже впродовж семи років при Львівському національному університеті імені Івана Франка діє міжнародне міждисциплінарне науково-методологічне об'єднання-семінар "Проблеми художнього часу, простору, ритму" під орудою доктора філологічних наук, професора кафедри світової літератури Нонни Хомівни Копистянської. Цей напрочуд динамічний семінар із проблеми художнього ритмізованого часопростору витворив свою специфічну ауру, ціле коло активних учасників та шанувальників. Завдяки зусиллям професора Копистянської наше столичне королівське місто отримало ще один авторитетний та солідний науковий осередок. Нонна Копистянська розробила власну методологію, яка базується на часопросторових розробках Михайла Бахтіна, а також на вченні "ритму образу" Олексія Чичеріна, колишнього світила Львівського університету. Організатор та керівник семінару охоче ділиться своїми здобутками з молодшими колегами, генеруючи навколо себе цілу когорту дослідників мистецького хронотопу.
Детальніше>>
Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Свято починається 
  ·  Янукович програв Бродському 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
  ·  Телебаченню оголосять бойкот 
Погляд
  ·  Ним Кучма відійде... 
  ·  Економічний оптимізм 
  ·  Політична двоєдушність чи доконане рабство? 
Поступ у Львові
  ·  Шлюби з іноземцями є небезпечними 
  ·  На Львівщині шкіл більшає 
  ·  100-ліття Марійської площі 
  ·  Комунальники нахабніють 
  ·  КРУ стає ближчим до народу 
  ·  ФОТОФАКТ 
  ·  Пожертви на університет 
  ·  Янукович взявся за Львівщину 
  ·  Ціни на хліб не зростуть 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Кульмінація справи Ґонґадзе 
  ·  Права ув'язнених захистять 
  ·  Небезпечні шахти закрили 
  ·  "Батьківщина" без газети 
  ·  Ющенко відмовився від послуг Білоконя 
  ·  Опозиція незадоволена ЦВК 
  ·  Греція та Польща допоможуть Україні 
  ·  СНД спостерігатиме за виборами 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Камінь спотикання 
  ·  Гонка озброєнь триває 
  ·  РПЦ нагороджує "катів" 
  ·  Масштабні операції в Іраку 
  ·  Спалах епідемій в Судані 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Перспективи "мирного атома" 
  ·  Україна -- "зерновий тигр" 
  ·  uMC залишиться в росіян 
  ·  Українське інвестиційне диво 
  ·  "Взаємовигідні" домовленості 
  ·  ДПАУ: не силою, а словом 
  ·  Україна приваблює іноземців 
Репортаж Поступу
  ·  Репетиція революції 
Арт-Поступ
  ·  Чи вдасться врятувати львівський орган? 
  ·  Театр у серпні 
Літературний Поступ
  ·  Розсекречення Дмитра Чижевського 
  ·  Хронотоп під знаком професора Копистянської 
Поступ електоральний
  ·  Львівщина відстає 
  ·  Юрій Збітнєв: Ми пропонуємо нову українську ідеологію -- ідеологію перемоги 
  ·  Мороз відповів Симоненку 
  ·  Янукович--Бродський: удар у відповідь 
  ·  Володимир ПОЛОХАЛО: Кучма -- другий Омельченко 
  ·  Олександр Омельченко. Довідка 
  ·  ПЕРЕДВИБОРЧИЙ ДАЙДЖЕСТ 
  ·  ХРОНІКА ВИБОРІВ-1999 
  ·  Уряд зберігатиме пільги для друкованих періодичних видань 
Спорт-Поступ
  ·  Нехай спорт принесе мир 
  ·  Свято не для всіх 
  ·  Олімпійський дискомфорт 
  ·  Роман БУНДЗ: Багато років мені обіцяють квартиру 
  ·  Фаворити виправдовують свій статус 
  ·  "Шахтар" знайшов "свого" тренера 
  ·  Белькевич вибув на місяць 
  ·  Барретт -- суперник Кличка 
  ·  За крок від мети 
post-Поступ
  ·  Сумські студенти отаборились 
  ·  Нова осетинська війна 
Пост-Faktum
  ·  КАЛЕНДАР 
  ·  Бушу вуса не потрібні 
  ·  Крижаний палац у пустелі 
  ·  Ген працелюбності 
  ·  Людмила ШЕВЧЕНКО: Страх залишаю поза кліткою