BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Літературний Поступ.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
КуПол: новини
  Цитата Поступу
 
11 серпня 2004 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум
buy visitors

Купол
Львів
  16:39 27-04-2017 -   На Сколівщині понад 4 га державних земель незаконно передали в приватну власність  
  16:2 27-04-2017 -   Молодь ознайомлять з традиціями українських етнічних груп  
  16:1 27-04-2017 -   Вивіз сміття з початку року вже коштував Львову 100 мільйонів гривень, - депутат  
  15:58 27-04-2017 -   Синоптики прогнозують грози сьогодні до вечора та вночі  
  15:55 27-04-2017 -   Археологи продовжили дослідження «Чорної кам’яниці» у центрі Львова  
Україна
  16:40 27-04-2017 -   У Тернополі вандали облили фарбою пам’ятник дивізії СС «Галичина»  
  15:52 27-04-2017 -   На Рівненщині вилучили бурштину майже на півмільйона доларів  
  15:51 27-04-2017 -   У Дніпрі СБУ припинила діяльність російського «конверту»  
  16:22 26-04-2017 -   В ОБСЄ заявили про загрозу ескалації на Донбасі  
  16:15 26-04-2017 -   Співачка Джамала вийшла заміж  
Світ
  16:37 27-04-2017 -   У Чорному морі затонув російський військовий корабель  
  16:21 26-04-2017 -   Вчені розгадали таємницю Кривавого водоспаду в Антарктиді  
  14:50 26-04-2017 -   Єльцин збирався знести мавзолей Леніна - екс-прем'єр РФ  
  10:57 26-04-2017 -   У Бразилії індіанці обстріляли з лука поліцейських  
  10:36 26-04-2017 -   У Липецьку офіційно закрили фабрику Roshen  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Літературний Поступ  »  ПРЯМА МОВА

___________________________________________________________________________

Анатолій ІВЧЕНКО: Марнуємо інтелектуальний потенціал
Розмовляла Інна КОРНЕЛЮК
 
Анатолій Івченко
-- Пане Анатолію, нещодавно на інтернет-сайті німецького видавництва "Домовіна-ферлаґ" з'явилася інформація, що 2 вересня о 19.30 в Книгарні Смолера у м. Баутцен відбудеться презентація Вашої нової книжки -- Верхньолужицького фразеологічного словника. Хотілося б про цю подію почути трохи докладніше.

-- Верхньолужицький фразеологічний словник, що побачив світ наприкінці червня у видавництві "Домовіна-ферлаґ", ми зробили разом з доктором Сонею Вельке, котра працює у Сербському інституті в Баутцені. Це не лише найбільша (570 сторінок великого формату) і найгарніша (з поліграфічного боку) з моїх книжок, але й найважливіша в моїй дотеперішній лексикографічній практиці. По-перше, праця над цим словником тривала з перервами понад 20 років. І був період, коли я думав, що ця книжка ніколи не побачить світ. По-друге, це перший в історії лужицьких сербів фразеологічний словник, який, сподіваюся, сприятиме підтриманню культурної ідентичності цього найменшого слов'янського народу, що мешкає в Німеччині. По-третє, це єдиний випадок в історії слов'янської лексикографії, коли перший фразеологічний словник якоїсь мови створювався не носієм цієї мови, а представником іншого народу.

-- Пане Анатолію, а що читач знайде під гарною обкладинкою на 570 сторінках великого формату цього словника? І, власне, на якого читача розрахована ця книга?

-- У цьому словнику вперше зібрано й пояснено значення понад 3600 фразеологічних одиниць верхньолужицької мови. Щоб створити цей фразеологічний словник, довелося опрацювати не лише всі найбільші верхньолужицькі лексичні словники, але й усі збірники прислів'їв і приказок та сотні сторінок художніх й публіцистичних текстів, написаних серболужицькими письменниками за майже 300 років. Це дозволило проілюструвати більшість фразеологізмів художніми або публіцистичними текстами. З огляду на німецькомовного читача кожний фразеологізм супроводжує пояснення значення німецькою мовою та (по змозі) німецьким фразеологічним еквівалентом. Окрім того, значення кожного фразеологізму подається російською мовою і, відповідно, подається російський фразеологічний еквівалент. Російськомовна частина розрахована на славістів з усіх країн світу. Зрозуміло, що, насамперед, цей словник створювався для лужицьких сербів, які тепер матимуть можливість пізнати й використовувати багатющі образні засоби своєї рідної мови. Другою категорією читачів цієї книги, безсумнівно, стануть сотні дослідників фразеології з різних країн світу, насамперед слов'янських. Ну і, звичайно, він потрібен перекладачам серболужицької літератури, яку перекладають переважно у слов'янських країнах.

-- Якщо я не помиляюся, за освітою Ви український філолог, то ж звідки взялося таке довготривале зацікавлення мовою лужицьких сербів?

-- Напевно, кожна любов починається з випадку. У травні 1981 року я приїхав до Ленінграда із наміром писати кандидатську дисертацію зі слов'янської фразеології. Мене цікавив порівняльний аналіз української та польської фразеології. Професор Валерій Мокієнко, який був моїм фразеологічним кумиром, запропонував написати дисертацію з фразеології абсолютно мені незнаної і зовсім недослідженої у цьому аспекті верхньолужицької мови. А оскільки фразеологічного словника цієї мови не було, то заодно й створити такий словник. Завдання було більш ніж амбітне, багатьом воно здавалося нездоланним. Через багато років на одній дружній вечірці під час конференції в Оломоуці В. Мокієнко розповів присутнім, що придумав цю важку тему, аби я відчепився від нього, бо мав він на той час понад десяток аспірантів, і цього було задосить. Але професор не знав про мій впертий характер. Тож через декілька років, у 1987 р., і дисертація, і словник були готові. А через рік видавництво "Домовіна-ферлаґ" запросило мене до Баутцена для переговорів щодо видання цього словника. Відтоді минуло 16 років...

-- Жовто-блакитний Львів -- це зрозуміло, а от чому жовто-блакитний Баутцен?

-- Коли я 1988 року вперше приїхав до Баутцена, або як говорять лужицькі серби Будишина, то перше, що мене приємно здивувало, -- жовто-блакитний герб цього міста (жовтий зубчастий мур на блакитному тлі). Ці кольори домінують в оформленні всього міста, особливо під час свят. Друге, що одразу зробило його ріднішим, -- слово hriwna (грівна). Так верхньолужицькою мовою називали німецькі марки. Звичайно, Львів та Баутцен поєднують не лише кольори гербів. У львівському університеті (єдиному в Україні) на кафедрі слов'янської філології викладають верхньолужицьку мову. Щодва роки тут проводять міжнародні наукові семінари, присвячені мові, літературі, історії та культурі лужицьких сербів. А започаткував цю традицію ще 1984 р. професор Костянтин Трофимович (1923-1993) -- культова постать для українсько-серболужицьких наукових і літературних контактів. У Львові постійно виходять наукові видання, присвячені лужицьким сербам. На жаль, за роки незалежності в Україні не з'явилося жодної книжки, перекладеної з верхньолужицької мови. Спільно з письменником Юрком Винничуком ми вирішили перервати цю сумну традицію і підготувати до друку збірку серболужицьких народних казок, а згодом і кілька книжок для дітей.

-- Оскільки Ви згадали про видавничу ситуацію в Україні, хотілося б почути Вашу думку щодо видавничої політики в нашій країні. Чи справді, як стверджують видавці, усі проблеми пов'язані з недосконалою законодавчою базою?

-- На мою думку, найідеальніша законодавча база не зможе кардинально змінити на краще ситуацію в українському книговиданні. Я бачу дві найголовніші причини цієї кризи, без подолання яких неможливо досягти суттєвих змін на краще. Це -- відсутність серйозних інвестицій у цей бізнес і брак кваліфікованих авторів, перекладачів, редакторів тощо. Українці просто дуже мало пишуть. Я не буду зараз говорити про художню літературу, яка в більшості країн не є домінуючою на ринку. В усьому світі значну долю книжок пишуть не письменники, а політики, журналісти, зірки спорту і шоу-бізнесу і, звичайно, університетські викладачі. А в нас можна порахувати на пальцях однієї руки журналістів, які спромоглися написати хоча б одну книжку. Політики й зірки теж не балують своїми книжками. Трохи краще з книжками в університетських викладачів, але вони переважно працюють у жанрі наукових монографій та підручників. Хіба можна вважати нормальною ситуацію, коли більшість викладачів внз із науковими ступенями за свою наукову кар'єру не написали жодної книжки або лише одну, необхідну для захисту докторської дисертації? А науково-популярних книжок взагалі практично немає. Це ж неймовірне марнування величезного інтелектуального потенціалу. Щобільше, така ситуація вважається нормальною в середовищі науковців.

-- Пане Анатолію, а який Ви бачите вихід з цієї ситуації?

-- Спочатку книговидавнича ситуація має бути серйозно проаналізована, але для цього потрібна достовірна статистика, а вона якраз і відсутня. Наприклад, Книжкова палата України обліковує як книжкові видання автореферати дисертацій, що мають 16-20 сторінок, або методичні розробки з навчальних предметів вищої школи (навчальні програми, контрольні завдання для заочників тощо). Таким чином створюють абсолютно викривлені навіть кількісні показники. А от прочитати серйозне дослідження про структуру книговидавничої продукції в Україні просто немає де. Наприклад, хто може сказати, скільки в Україні за попередній рік видано перекладних книжок, словників, енциклопедій, дитячих книг, підручників, наукових видань тощо? А який може бути серйозний бізнес без серйозної статистики та аналізу. Але вивчати ситуацію треба не лише в Україні, а й у світі.

-- І книжки, які домінують на ринках європейських країн, -- це...

-- Перше, що в західному світі найкраще продається, -- біографії відомих людей та їхні мемуари. На останньому книжковому ярмарку в Лондоні (це -- найбільш представницький книжковий ярмарок, потужніший за Франкфуртський) було представлено, наприклад, шість різних книжок про популярного англійського футболіста Девіда Бекхема. А от про Андрія Шевченка, Яну Клочкову, братів Кличків я досі не бачив жодної книжки. В Україні чомусь нема розуміння того, що пересічного читача цікавлять відомі постаті, їхні біографії. У нас навіть біографії Леоніда Кучми немає на ринку, немає значення, чи люблять діючого президента чи не дуже. А мала б така біографія бути загальнодоступною. Правдива, не піарівська, базована на документах і реальних фактах біографія того ж В. Ющенка чи В. Януковича. Чому б ні? Якби хтось написав, скажімо, про Андрія Шевченка, то успіх книжки можна сміливо прогнозувати. І успіх -- не лише в Україні.

Друге -- кулінарні книжки. Наприклад, у США щороку виходить до 2000 назв кулінарних книжок. У Польщі та Росії таких книжок (як оригінальних так і перекладних) з'являється по кількасот назв щорічно. А у нас -- кілька книжок і поміж них жодної перекладної. Третє -- словники та енциклопедії. Тут теж величезне поле для діяльності. У нас бракує словників половини європейських мов, довідкових та енциклопедичних видань -- теж не густо. І останнє. У кожній розвиненій країні значну кількість книжкової продукції (20-30% усіх виданих книжок) становлять перекладні видання. А в Україні це лише 2-3%. У реальних цифрах це відставання вражає ще більше. Наприклад, у Польщі щороку виходить понад 4500 перекладних книжок, а у нас -- 150-200. Отже, працювати є над чим.

-- Як Ви вважаєте, чи не є висвітлення книговидавничої проблематики в Україні заполітизованим? І чи здатні сьогодні політики вивести обговорення цих болючих питань на якісно новий рівень?

-- Пригадую, як 1995 року під час президентських виборів у Польщі я прочитав в одному з польських часописів цікаву річ -- думки усіх претендентів у президенти щодо книговидавничої ситуації в Польщі. Їхні погляди різнилися між собою, проте усі виявили розуміння важливості цієї теми і пропонували свої шляхи для покращення ситуації. Уявіть собі зараз дискусію наших кандидатів у президенти на тему: "Книга і книговидавництво в Україні". Уявили? Я б дуже хотів побачити дискусію на згадану вище тему. Наприклад, між В. Ющенком та В. Януковичем, бажано у прямому ефірі. І без референтів.

- І насамкінець традиційне запитання: над якою книжкою працюєте зараз?

-- Разом зі своєю дружиною Боженою Антоняк завершуємо роботу над Польсько-українським словником для видавництва Університету Марії Кюрі-Склодовської в Любліні. На польському ринку книжка з'явиться десь у листопаді-грудні цього року.

- А коли цей словник, як і Ваш Верхньолужицький фразеологічний словник, зможуть придбати українські читачі?

-- Це вже питання до українських видавців. На жаль, мої переговори про видання цих словників в Україні, які я вів з кількома видавництвами у Львові, Києві та Харкові, закінчилися безрезультатно.


Dovidka: Івченко Анатолій Олександрович народився 8 березня 1953 р. у м. Харкові. Доцент, кандидат філологічних наук. Член Бюро Міжнародної асоціації україністів (1993-1999 р.р.), член Комісії зі слов'янської фразеології при Міжнародному комітеті славістів (від 1993 р.), член Комісії з бібліографії слов'янського мовознавства при Міжнародному комітеті славістів (від 1996 р.), член Матиці серболужицької (від 1994 р., Баутцен, ФРН). Автор 15 книжок, серед яких: Фразеологічний словник лемківських говірок Східної Словаччини (Пряшів, 1990), Словник стійких народних порівнянь (Харків, 1993), Українська народна фразеологія: ономасіологія, ареали, етимологія (Харків, 1999), Тлумачний словник української мови (Харків, 2000, на сьогодні вийшло шість видань), Орфографічний словник української мови (Харків, 2001, на сьогодні вийшло два видання), Новий орфографічний словник української мови (Львів, 2002), Українсько-польський словник (Люблін, 2003), Верхньолужицький фразеологічний словник (Будишин, 2004).









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Перемога студентів 
  ·  Стеження за Ющенком 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
  ·  Олександра КОВАЛЬ: Українці -- ліниві й недопитливі 
Погляд
  ·  Мільйон польських віз 
  ·  Ющенко також виведе вояків із Іраку 
  ·  Забруднюємо Швейцарію 
  ·  Кривава помста курдів 
Поступ у Львові
  ·  Володимир КВУРТ: Це був розбійний напад 
  ·  Януковича недолюблюють 
  ·  Шевченка під охорону 
  ·  Нацменшини залишають Львівщину 
  ·  "Сільмаш" у приватні руки 
  ·  "Антибуняківці" протестуватимуть 
  ·  Спекуляції на дитячому харчуванні 
Поступ з краю
  ·  Олег МЕДУНИЦЯ: Ми підемо далі 
  ·  ЗМІ за українську мову 
  ·  Кучма зустрівся з Саакашвілі 
  ·  Пам'ятник українському миротворцю 
  ·  Європа може втратити Україну 
  ·  Адмінресурс не врятує 
  ·  Графік агітацій визначено 
  ·  Тягнибок судитиметься з "Інтером" 
  ·  КРАЄВИД 
  ·  Банк, якому можна довіряти 
Поступ у світі
  ·  Поляки підуть з Іраку 
  ·  Другий Чорнобиль? 
  ·  Труднощі перекладу 
  ·  "Талібан" розколовся 
  ·  Відгомін 11 вересня 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Стихія нашкодила залізничникам 
  ·  Чиновникам реверс подобається 
  ·  Біржі "під ковпаком" 
  ·  Промисловість гальмує 
  ·  Банкрутство по-українськи 
  ·  382 "мінімальні" гривні 
  ·  42 мільйони за помилку 
  ·  ЮКОС: ціни на акції впали 
Літературний Поступ
  ·  Анатолій ІВЧЕНКО: Марнуємо інтелектуальний потенціал 
Спорт-Поступ
  ·  Тамара КОЗУЛІНА: За виразом обличчя супротивниці зрозуміла, що боротися вона біл 
  ·  Блохін визначає пріоритети 
  ·  "Кличкоманія" в розпалі 
  ·  Сьогодні гра з "Брюгге" 
  ·  На фінал у Монако 
  ·  Наймолодші -- китайці 
post-Поступ
  ·  Легіонери 
  ·  Врятувати президента 
  ·  Замковий патріотизм 
Пост-Faktum
  ·  Освіта для бідних 
  ·  Олімпійський міст 
  ·  Колекція Конан Дойла 
  ·  Мови, що зникають 
  ·  Павуки не винні 
  ·  КАЛЕНДАР