BRAMA - News - Weather - Elections - Business - Sports - Brama Press - Calendar - Classifieds



    Перша сторінка.    Погляд.    Поступ у Львові.    Поступ з краю.    Поступ у світі.    Економіка у Поступі.    Арт-Поступ.    Літературний Поступ.    Інтерв"ю у Поступі.    Спорт-Поступ.    post-Поступ.    Пост-Faktum.   
  Цитата Поступу
 
16 грудня 2017 р.
   ·  на головну  · 1999-2002  · досье  · архів світлин  · форум

Купол
Львів
  16:10 15-12-2017 -   На Жовківщині відкрили дахову сонячну електростанцію  
  16:8 15-12-2017 -   У Гарнізонному храмі відновили унікальні фрески  
  15:37 15-12-2017 -   Завтра на вулиці Львова повернуться тролейбуси №5 та №24  
  13:29 15-12-2017 -   Мешканець Львівщини загинув під час пожежі в дерев`яному будинку  
  13:22 15-12-2017 -   В області завершили ремонт автодороги Львів-Тернопіль  
Україна
  15:35 15-12-2017 -   В Україну прийде справжня зима з 19 грудня  
  15:33 15-12-2017 -   ГПУ закрила справи проти шести нардепів  
  14:19 15-12-2017 -   МЗС: Біометрія на кордоні запрацює з Нового року  
  14:18 15-12-2017 -   Подвійне вбивство: у Дніпрі розстріляли сім'ю бізнесмена  
  13:25 15-12-2017 -   Керуючу заводом у Дніпрі затримали за хабар у $35 тисяч  
Світ
  16:25 15-12-2017 -   Вчені визначили причину пияцтва  
  15:36 15-12-2017 -   Іспанію можуть відсторонити від участі в ЧС-2018  
  13:23 15-12-2017 -   Ще три жінки звинуватили Дастіна Гоффмана в домаганнях - ЗМІ  
  10:58 15-12-2017 -   На заводі у Тернополі пролунав вибух  
  10:54 15-12-2017 -   Напади з ножем в Нідерландах: загинули двоє людей  



  ·  · 
 
Поступ 1999-2002 рр. у попередній версії

Інтерв''ю у Поступі  » 

___________________________________________________________________________

Отець Стефан БАТРУХ: Конфесії зближуються
Хто є хто в міжконфесійних відносинах Польщі
Розмовляв Олесь ДАРМОГРАЙ
 
Отець Стефан Батрух
-- Якщо розглядати діяльність УГКЦ в екуменічному контексті, то як співпрацюють із матірною Церквою в Україні, адже живучи в Польщі, підпорядковуєтеся іншим законам: діє заборона служити на території Польщі одруженим священикам, йдеться про безпосереднє підпорядкування престолу Святішого Отця у Ватикані, а не митрополії УГКЦ в Україні? Які впливи -- з Ватикану чи з України -- більше відчуваєте?

-- Якщо порівняти розвиток УГКЦ в інших країнах, де громади підпали під суттєвий асиміляційний тиск, то УГКЦ у Польщі є досить особливою структурою. На відміну від процесів, які мали місце в Румунії, Словаччині чи Угорщині, де залишилися лише малі неасимільовані групи, в Польщі все навпаки: не вдалося ослабити УГКЦ. Хоча асиміляційні спроби робили різними шляхами -- як на урядовому й політичному рівнях, так і з використанням інших конфесій, та асиміляції не відбулося, адже після війни на території Польщі опинилися кільканадцять священиків -- дуже свідомих патріотів, серед яких були насправді виняткові особистості, які могли впливати на свідомість іншого духовенства та на позицію вірних: отці Ріпецький, Гринюк, Дзюбина та Яремин. Тому цей процес не відбувся. Попри суттєві спроби послабити чи навіть розірвати цей зв'язок, УГКЦ у Польщі є дуже спорідненою з матірною церквою в Україні. Скажімо, вірні та духовенство одностайно виступили проти намагань підпорядкувати УГКЦ у Польщі Апостольській столиці та проти узалежнення від Римо-Католицької митрополії. Прагнення УГКЦ у Польщі підтримувати зв'язок із Україною є дуже сильним, контактів є достатньо. Гадаю, що УГКЦ в Україні дуже динамічно розвивається, відбудовує свої структури, тому контактів стає щораз більше. Цьогоріч Блаженніший Любомир Гузар здійснив дуже важливі та корисні подорожі парафіями у Перемишльсько-Варшавській митрополії. Це ще міцніше скріплює єдність УГКЦ у Польщі та Україні. Очевидно, могло би бути тих контактів ще більше, але я би не сказав, що їх мало або що їх взагалі нема.

-- Чи погоджуєтеся із тезою, що відносини між Римо-Католицькою Церквою та УГКЦ у Польщі такі ж складні, як і між поляками та українцями?

-- З боку УГКЦ є велике бажання співпрацювати з РКЦ. Те, що ці відносини не завжди найкращі, можна пояснити кількома чинниками. По-перше, іноді ми, греко-католики, відчуваємо дискомфорт через сильну розпорошеність та через те, що почуваємо себе значною меншістю. Римо-католики мають добре організовані церковні структури, живуть компактно, їх більше. Тож нам видається, що не можемо виступати партнерами для РКЦ. Можливо, саме через почуття сили Римо-Католицька Церква чи духовенство іноді займають зверхню позицію щодо УГКЦ. Проте маю переконання, що поступово УГКЦ від невпевненості, комплексу слабшого та меншого починає виростати, пропонуючи важливі ідеї та проекти, не гірші від тих, які реалізовує Римо-Католицька Церква. З іншого боку, коли йдеться про ставлення Римо-Католицької Церкви до нас, то дуже часто польське суспільство не розуміє специфіки УГКЦ. Немає усвідомлення, що УГКЦ є Церквою свого права, має за гарантовані права постановами Другого Ватиканського Собору, свій Кодекс Церковного права, керується власними правилами в житті. Багато римо-католицьких ієрархів, звичайне духовенство чи вірні вважають: якщо УГКЦ є католицькою конфесією, то в усьому має бути схожа та цілком підпорядкуватися законам, які стосуються РКЦ. Ми із цим не погоджуємося, тому це часто сприймають як сепаратизм, закритість і небажання співпрацювати.

-- За підрахунками, греко-католиками в Польщі визнає себе близько 110 тисяч вірних, натомість у Польській Православній Церкві налічують приблизно півмільйона. Є припущення, що польські православні сприймають як загрозу не римо-католиків, а представників УГКЦ. Як би Ви це прокоментували?

-- На рівні контактів із вірними ППЦ маємо багато прикладів співпраці між православними та греко-католиками. Скажімо, п. Маріуш Кравецький, який виростав у православній родині, хрещений у православ'ї, живе у Холмі, але спільно з нами реалізовує проекти. Ми не маємо найменших протиріч, відчуваємо близькість у традиціях. Проблема з'являється на ієрархічному рівні: з боку православних ієрархів є категорична заборона контактів із греко-католиками. Я зміг у цьому переконатися, коли організовував конференцію в Любліні "Рим -- Київ -- Москва. Перспектива УГКЦ Патріархату", на яку хотів запросити до дискусії представників трьох конфесій. Коли задзвонив до римо-католицького священика, професора Католицького університету в Любліні, назвав йому тему, то одразу, навіть без узгодження з вищими інстанціями, одержав позитивну відповідь. У розмові з греко-католицьким священиком теж все дуже швидко було вирішено. Труднощі з'явилися, коли звернувся до православних священиків, які за чергою відмовлялися від участі. Один із них щиро зізнався, що не може бути учасником, оскільки має заборону від митрополита Варшавського та всієї Польщі Сави. Коли ж я запитав, кого би він міг запропонувати замість себе з-поміж православного духовенства, то ще раз підтвердив, що таку заборону одержали всі. Ця позиція є настільки абсурдною, що так не може тривати нескінченно. Переконаний, що ця ситуація зміниться, але потрібен час: можливо, за півроку чи два роки. Обставини будуть такими, що ця заборону скасують і, напевне, між нами дійде до нормальних контактів. Воля з боку греко-католиків до співпраці є.

-- Спільним для парафін УГКЦ та ППЦ є те, що базисом вірних є автентичні українці (до православних зараховує себе ще й значна кількість білорусів). Чи не може тут діяти закон: українці супроти українців, а польське суспільство відмежовується від цих процесів?

-- Думаю, що в православ'ї є не лише українці, а й достатньо росіян та поляків, можливо, представники інших національних груп. Польська Православна Церква не визначена національно: конфесійна приналежність практично заміняє національну ідентичність. Часто зустрічаємо людей, які належать до ППЦ і яким дуже важко охарактеризувати свою національність, натомість дуже легко визнають себе православними. Отож приналежність конфесійна творить свідомість реґіональну, культурну, обрядову, але аж ніяк не національну. Це творення нової міжетнічної групи. Чому цей чинник випливає? Той факт, що переважно вірні УГКЦ ідентифікують себе українцями, теж коригує наші відносини. Слід враховувати те, що влада дуже часто в повоєнні роки використовувала православне духовенство для того, щоб викорінити український аспект у діяльності УГКЦ. Тому в деяких православних середовищах можуть сприймати національну українську самосвідомість греко-католиків як націоналізм чи негативне явище.

-- У такому разі як можна пояснити той факт, коли у своїх проповідях о. Стефан Дзюбина подав своє бачення діяльності УПА лише як визвольної на захист мирного населення, а все інше -- вигадки польських націоналістів, УГКЦ відмежувалася від такого бачення, так і не висловивши офіційної позиції щодо цього дражливого питання в українсько-польських відносинах?

-- Те, що говорить о. мітрат Дзюбина, -- це швидше розповіді, що ґрунтуються на особистому досвіді, але зараз ми не можемо послуговуватися такими аргументами. Щоб бути вірогідними, мусимо спиратися на джерела ґрунтовних досліджень, які могли би показати українську позицію щодо діяльності УПА. Позиція неоднозначна: з одного боку, на той час бракувало історичного дослідницького матеріалу, а з іншого -- був відчутний тиск з боку польських історіографів, які негативно оцінювали діяльність УПА, використовуючи для цього, можливо, односторонньо опрацьовані матеріали. Тому УГКЦ не могла оперувати "сирими" джерелами. Зараз це змінюється, що дає більшу відвагу займати однозначну позицію, маючи в руках адекватні документи до тих, які має польська сторона.

-- Чи можна говорити про об'єднання зусиль УГКЦ, РКЦ та ППЦ для того, щоб стимулювати процес взаємної толеранції та українсько-польського поєднання, адже перші спільні кроки вже були -- підписання католицько-православної Баламандської угоди про порозуміння? Щоправда, обмежилися деклараціями.

-- На сьогодні над справою українсько-польського примирення працює багато людей -- як серед духовенства, так і серед мирян, -- які створюють добрі умови в римо-католицьких колах, щоб відносини між нашими державами були нормальними, спокійними та конструктивними. Однак ці особи часто є самотніми, мало кому відомими. Скажімо, останній приклад -- співпраця нашої парафії з неформальною групою каменярів "Магурич" на чолі з Шимоном Моджеєвським, який впродовж багатьох років реставрує українські греко-католицькі цвинтарі. Проте навіть я про його довголітню, надзвичайно корисну для спільних відносин діяльність довідався лише нещодавно. Така праця є важливою, але не охоплює ширшого кола людей, не приносить такого відгуку, який могла би мати. Другий аспект: за останні роки дуже сильно до цього процесу поєднання та примирення доєдналися люди з кола Греко-Католицької Церкви, які відчувають потребу примирення й роблять це не заради якогось короткотривалого ефекту, а з переконання. Це помітно й у діях Блаженнішого Любомира Гузара, який однозначно зайняв позицію на примирення поміж Церквами та нашими народами. Глава нашої Церкви є у цьому послідовний. Це не одноразовий жест, він справді розпочав та продовжує працювати у цьому напрямку. Є теж елітарні, не надто великі кола інтелектуалів, пов'язаних з політикою, економікою та наукою, які обмінюються різними програмам. Ця масштабна діяльність розкладається на різні середовища, але в різних моментах змінюється її інтенсивність. Дуже спонукають до цього й політичні обставини: шукають усі можливості для спільної реалізації проектів. Якщо на сьогодні це не вдається, то, лише через переконання, не можна всі сторони насильно змусити до співдіяння. Всі дозріваємо до цього. Мені видається, що відбувається процес наближення, а не ізолювання. Те, що деякі середовища та конфесії більш активні та наполягають на зближенні, йде на користь лише всім трьом конфесіям. Якщо у цей момент якась конфесія не хоче співпрацювати, то це не зупиняє іншу конфесію, яка не ізолюється, а навпаки -- шукає способи, щоб подолати перешкоди.









Зміст Поступу
Перша сторінка
  ·  Кагебізація України 
  ·  Коельо приїде до Львова 
  ·  Димінського оштрафували 
Погляд
  ·  Севастополь здали Путіну 
  ·  США зміцнюють оборону 
  ·  МВФ критикує уряд України 
  ·  Кількість ще не означає якість 
  ·  ПРОСТЕ ПИТАННЯ 
Поступ у Львові
  ·  Рахуємо збитки 
  ·  Спільне святкування 
  ·  Заблоковані кошти 
  ·  Львів'янки більше народжують 
  ·  Діти стануть здоровішими 
  ·  Спіймали на гарячому 
  ·  Історія одного заводу 
  ·  ХРОНІКА 
Поступ з краю
  ·  Виборчий бліц-криг 
  ·  Француз з Волині потрапив у аварію 
  ·  Останній кандидат у президенти 
  ·  Василенко пішов з посади 
  ·  Мельниченко звинувачує США 
  ·  "Беркут" атакує соціалістів 
  ·  Податкова перевірили кандидатів 
  ·  Урок для прем'єра 
  ·  from Сalifornia з люВовью 
  ·  КРАЄВИД 
Поступ у світі
  ·  Гібралтарське загострення 
  ·  На межі конфлікту 
  ·  В Єгипті пограбували Національний музей 
  ·  Даєш електрифікацію! 
  ·  Пристрасті довкола фільму 
  ·  СВІТООГЛЯД 
Економіка у Поступі
  ·  Даєш 2,60 за дизпальне? 
  ·  Канторів меншає 
  ·  АМКУ шпетить монополістів 
  ·  "Одеса--Броди" Росії не потрібна 
  ·  Угоди з нерухомістю реєструватимуть 
  ·  Ціни на нафту cкажені 
  ·  Приватизація без скандалу 
  ·  НОВИНИ ЕКОНОМІКИ КОРОТКО 
Арт-Поступ
  ·  Заньковецькі миті заньківчан 
  ·  КІНОКОЛОНКА 
Літературний Поступ
  ·  Те, що в камені зради 
  ·  Наталка СНЯДАНКО: Жити почуттями -- розкіш 
Інтерв"ю у Поступі
Спорт-Поступ
  ·  "Залізні" до старту готові 
  ·  Фінішували останніми 
  ·  Четверте місце Непорадної 
  ·  Без нагороди не залишилися 
  ·  Характер та амбіції -- олімпійські 
  ·  Львівська зірочка спалахнула у Варшаві 
  ·  "Динамо" продовжує лихоманити 
  ·  Обережно: "швейцарський експрес" 
post-Поступ
  ·  Не перейти межу 
  ·  Гроші на воду 
  ·  Народ і партія єдині 
Пост-Faktum
  ·  Подорож до Меркурія 
  ·  У Криму стартував КаZантип 
  ·  Свобода знову доступна 
  ·  Ідеологічні гроші 
  ·  Цигаркова іронія 
  ·  Музей моря 
  ·  КАЛЕНДАР