Якщо ви завітаєте в Париж і відвідаєте музей "Комеді Франсез", то Вас обов'язково зацікавить експозиція, присвячена акторам другої половини ХІХ століття. В 1860-1870 роки особливо популярними були Го, Делоне, Сара Бернар, Мадлен-Емілія Бран. Пізніше -- брати Коклен, старший і молодший, Густав Вормс, Муне-Сюллі і його брат Поль Муне, Альбер-Ламбер, акторки Жанна Самарі, Бланш-Мері Баретта, Юлія Сорель. Дуже цікаві матеріали про їх життя і творчість збереглися у музеї.
Кожен навіть не театроман знає ім'я визначної акторки світової слави Сари Бернар. У театрі "Комеді Франсез" акторка пропрацювала менше ніж десять років. Все ж у музеї зібрано багато матеріалів, присвячених її творчості. Одна із найкращих ролей, створених акторкою на цій сцені, була королева в "Рюі Блазе" Гюго, яку вона зіграла 1879 року, 125 років тому. Тоді ж Жорж Клерен створив прекрасний живописний портрет акторки в цій ролі, один із найкращих в колекції музею. Сара Бернар зображена на весь зріст, у довгому зі шлейфом платті з важкого білого шовку, прикрашеного перлами, на голові невеличка корона з перлів, на плечі -- накинена оксамитова пелерина кольору коралу. Її обличчя втілює гордість і непохитність. Від такої королеви не можна чекати ні пощади, ні милостині.
У музеї також зберігаються світлини Сари Бернар у ролях, які вона зіграла на сцені "Комеді Франсез": Юнії ("Британік"), Федри Расіна, доньї Соль ("Ернані"), королеви ("Рюі Блаз") Гюго, містріс Клаксон ("Іноземка") Дюма-сина. В колекції є і особисті речі акторки, її листи, афіші вистав за її участю, відгуки критики.
В іконографії про видатних комедійних акторів другої половини ХІХ століття -- братів Кокленів, старшого і молодшого. Саме цього року минає 95 років з дня їх смерті. Бенуа-Констант Коклен або Коклен-старший (1841-1909 рр.) прославився ролями слуг в комедіях Мольєра. Він блискуче виконував ролі Фіґаро в обох п'єсах Бомарше і Сірано де Бержерака в п'єсі Ростана. Акторську манеру Констана Коклена відрізняли тонке уміння трансформації, швидкий ритм, контактність з партнером, заразливий і тонкий гумор, незмінна емоційність, чудова дикція. В кожній ролі він створював завершений, яскраво індивідуальний образ. Все це йому забезпечувало стабільний успіх у глядачів, який супроводжував все його творче життя. Коклен багато гастролював Францією і країнами Європи.
У музеї збереглась іконографія актора майже у всіх його ролях. Особливо прекрасні дві акварелі Раймондо де Мадрасо, де Коклен-старший зображений в ролях Кріспена ("Єдиний спадкоємець" Реньяра) і Скапена "Витівки Скапена" Мольєра). Обидві, а особливо перша, яскраво передають суть манери гри чудового актора. Цікавий малюнок, який зображає Коклена в ролі Маскаріля ("Смішні манірниці" Мольєра). Мармуровий бюст, який створив Огюст Мейар, увіковічнив образ Коклена-старшого у житті.
Документи рукописного фонду розповідають про літературну діяльність Коклена. Він був автором багатьох праць, присвячених акторській майстерності (деякі написав у співпраці з молодшим братом), їхні автографи зберігаються в музеї. Також там зібрані рецензії на вистави братів.
Ернест-Олександр Коклен, чи Коклен-молодший (1848-1909), був не менш популярним, ніж його брат. Він також був актором комедії, але плану гостробуфонадного, був актором "Комеді Франсез" в 1868-1909 роках, а до того працював у філії "Комеді Франсез" -- в театрі "Одеон". Серед найкращих ролей -- мольєрівські Тріссотен ("Вчені жінки"), Пурсоньяк ("Пан де Персоньяк"), Гарпагон ("Скупий"), Тома Діафуарус, а пізніше -- Арган ("Хворий та й годі") та інші.
У музеї зберігаються зображення Коклена-молодшого в багатьох ролях -- замальовки, світлини, а також ескізи його сценічних костюмів. Мармуровий бюст актора в житті, створений 1886 року відомим скульптором Олександром Фальгьєром завершує цю колекцію.
Ось такі ювілейні іконографії чекають на Вас в одному із найцікавіший театральних музеїв світу, в музеї театру "Комеді Франсез", найстарішого театру Європи, який через рік відсвяткує своє 325-ліття. |
